Уряд запропонував ритейлерам постачати продукти у ЗСУ. Проте бізнес не поспішає боротися за багатомільйонні контракти на постачання продуктів харчування для ЗСУ. Forbes дізнався причини
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Наприкінці лютого уряд запропонував великим роздрібним мережам постачати продукти харчування в ЗСУ. Причина – корупційний скандал із закупівлями Міноборони їжі для армії. Хоча міністр Міноборони Олексій Резніков назвав це «штучною інформаційною атакою», у результаті у відставку подав його заступник Вʼячеслав Шаповалов. Саме він відповідав за тилове забезпечення.
Зараз продукти та товари для ЗСУ постачають компанії, які закуповують їх у великих торгових мереж, казала міністерка економіки Юлія Свириденко. Цей механізм уряд хоче змінити, залучивши до постачання найбільші продуктові мережі. У цьому є логіка: ритейлери мають потужні закупівельні підрозділи та сучасні логістичні потужності.
Наразі процес знаходиться в стадії умовляння ритейлу. Міністерство економіки та Офіс Президента організували дві зустрічі, на які запросили виробників і великі торгові мережі, розповідає Forbes топменеджерка однієї з торгових мереж на умовах анонімності. Були керівники з «Сільпо», «Коло», «Ашан Україна», додає вона. АТБ, Varus, METRO, Novus, «Сільпо» офіційно не прокоментували Forbes цю тему.
Поки ці перемовини не дають результату. І це не дивлячись на те, що щорічний обсяг продовольчого забезпечення ЗСУ становить приблизно 42-43 млрд грн, розповідала заступник міністерки економіки Надія Бігун. Лише один контракт, той самий з якого почався скандал, вартує 13 млрд грн.
Для ритейлерів такі обсяги чималі. У АТБ у 2021 році виторг становив 179,8 млрд грн, у «Сільпо» – 72,8 млрд грн, а у «Ашан Україна» – 14,4 млрд грн.
Чому роздрібні мережі не поспішають ставати постачальниками Міноборони? Forbes поговорив із ритейлерами, нардепами, а також з представниками профільної асоціації. Вони погодилися спілкуватися, переважно, на умовах анонімності.
Супермаркет АТБ Фото Ярослав Дебелий
Чому ритейл не бореться за багатомільйонні контракти
Одна з головних проблем майбутнього співробітництва – непередбачуваність об’ємів замовлень і логістика. Військові не можуть на рік розписати, куди та скільки їм необхідно буде постачати продукції, розповідає Forbes голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук. І це ризик, який бізнесу важко прорахувати наперед. «Сьогодні бригада в місці постійної дислокації проводить тренування мобілізованого поповнення, а через місяць потрібно забезпечувати її продуктами харчування біля фронту», – пояснює він.
До того ж бізнесу буде непросто поєднати «військові» держзакупівлі та постачання продуктів у власні магазини. «Ніхто поки що не розуміє, як можна зробити так, щоб не впало те, що в тебе вже є та виконати ще це завдання», – каже депутат президентської партії «Слуга Народу», який погодився спілкуватися на умовах анонімності. Для цього уряду варто сформувати хоча б прогнозовані обʼєми, щоб бізнес оцінив свої інфраструктурні можливості, кажуть в Асоціації.
«Раніше ми не мали досвіду держзакупівель, це інша ніша», – каже керівниця зі звʼязків із громадськістю «Ашан Україна» Олена Орлова. Вона пояснює, що для того аби розвивати цей канал продажів, потрібно переналаштувати частину процесів усередині компанії. «Ми поки вивчаємо питання, – каже гендиректорка мережі магазинів «Коло» Марина Сергієнко. – Воно потребує додаткового часу для розрахунків».
Ще один ризик – цінові коливання на повсякденні продукти, вартість яких підвищується значно та чи не щодня. Ціна на продукти для ЗСУ змінюється за потреби, але не може перевищувати тієї, яка початково закладена у тендері. «Наприклад, різке подорожчання цибулі або постійно зростаючі ціни від виробників на яйця, – наводить приклад Жук. – Яку ціну закладати на такі позиції, беручи участь у тендері на рік?».
Навіть, якщо уряд змінить тендерні умови, то навряд чи погодиться на коректування ціни, наприклад, раз на два тижні, припускає депутат зі «Слуги Народу». «Держава потребуватиме фіксованої ціни чи на місяць, чи на квартал, чи на рік, – впевнений він. – А це не гнучка система для ритейлу».
Крім того, ще й коливається вартість палива для логістики. Наприклад, бензин «А-95» за рік подорожчав на 4,49 грн, до 47,36 грн/л, дизельне пальне – на 5,5 грн, до 48,61 грн/л, за даними Консалтингової групи «А-95».
До того ж Міноборони закуповує не продукти зі списку, а послугу з організації харчування військової частини, пояснювало міністерство. А це, окрім самих продуктів включає, зокрема, освіження запасів продовольства, видачу продуктів харчування, приготування страв у стаціонарних і польових умовах тощо. У тендерних закупівлях потрібно розділити ці послуги на блоки, вважають в Асоціації ритейлерів України.
Але є ще один ризик, який непокоїть бізнес. «Підприємство наражає себе на додаткові перевірки через те, що бере державні кошти, – каже нардеп. – Це нікому не цікаво, краще просто працювати, ніж відбиватися від перевірок». Зокрема, корупційні ризики можуть проявитися в умовах і порядку прийняття поставленої продукції, припускає Андрій Жук із Асоціації ритейлерів. Про таку саме пересторогу ритейлерів каже й депутат від «Слуги народу».
Подібний досвід роботи з Міністерством оборони є у Metro Cash&Carry, яка у 2016-му році виграла тендер Міноборони. Німецький ритейлер відвантажив продукти для військової частини в Одесі, в рамках експерименту з реформування системи харчування бійців ЗСУ та переведення її на шведський стіл.
Metro поставило продукцію на понад 2 млн грн. І не продовжувало співпрацю, згадує топменеджер іншої мережі, знайомий з ситуацією. Застарілі умови до продукції, які виконати неможливо, звели нанівець усю вигоду цього співробітництва. Яскравий приклад таких вимог – поставляти чай в брикетах, а не в пакетиках.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
