Сергій Позняк: «Ми побудуємо діалог бізнесу з владою, внесемо рейдерів у реєстр і визначимо для них покарання». Як працюватиме Маніфест 42

28 червня 2023 року обурені українські підприємці опублікували Маніфест 42, анонсувавши початок великої боротьби за свої права. Порядок денний бізнес-спільноти: 

• Побудова інфраструктури для оперативного реагування на рейдерські атаки.
• Закриття лазівок у законодавстві, якими користуються рейдери у погонах і суддівських мантіях.
• Створення системи суспільного осуду – реєстру рейдерів. Його фігуранти мають бути притягнені до відповідальності за зловживання владою з корупційною метою.

Координатором проєкту є Сергій Позняк, 49 – засновник фінансових компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів, очільник наглядової ради інвестиційного фонду, ветеран АТО і молодший лейтенант Нацгвардії України. Втративши ліву стопу на полі бою, він вже пройшов протезування і реабілітацію у США та повертається до України.

У своєму інтерв’ю Сергій Позняк розповів, як працюватиме ініціатива бізнес-спільноти проти рейдерства, хто вноситиме недобросовісних службовців до реєстру рейдерів і чому цей проєкт точно буде успішним. 

Як вплинула війна на кількість рейдерських атак на український бізнес?

Статистика силових атак на бізнес колосальна. Здавалося б – хоча б під час війни не докучайте бізнесу. Та бачимо протилежне. На фронті військові віддають здоров’я і життя, а в країні – свавілля силовиків. Це мародерство, яке треба зупинити. Рейдерським атакам на бізнес не видно кінця, це десятки кейсів. Недобросовісні посадовці роблять запаси за рахунок бізнесу.

Що відбувається з бізнесом, якщо на його шляху стають недобросовісні правоохоронці?

Зазвичай все починається з обшуку. Далі – блокування рахунків. Для ініціаторів атаки важливо зламати процеси і зупинити бізнес. Потім вони роблять пропозицію, фактично вимагаючи неправомірну вигоду. Корпоративні справи перекочовують у кримінальну площину. І тут починаються «маски-шоу».

Чи бувають випадки, коли силовики припиняють безпідставно штурмувати бізнес і залишають його у спокої?

Після суспільного розголосу звинувачення часто знімаються, а сфабриковані справи закриваються. Цього можна досягнути лише великими колективними зусиллями бізнес-спільноти. Але ж підприємцям є чим займатися – ми створюємо додану вартість, ВВП, платимо податки, донатимо на армію. 

Що допоможе розв’язати проблему?

Бізнесу потрібен інструмент суспільного тиску, який протистоятиме тиску правоохоронців. Необхідно спростити процес закриття штучних кримінальних справ проти бізнесу. Також треба озвучувати імена учасників рейдерських атак – представників судової влади, держслужбовців, силовиків.

Але ж координаційна платформа, яка розглядає проблеми між бізнесом і силовиками, уже запрацювала. Її недостатньо?

Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма за дорученням ОП дійсно нещодавно запустив цю платформу. Створили її для бізнесу, та без його участі. Платформу треба вдосконалювати.

По-перше, треба залучити бізнес. Зараз там лише силовики, Міністерство економіки і Офіс президента. Це дещо однобоко і необ’єктивно.

По-друге, потрібно налагодити постійний обмін інформацією між сторонами. Бізнес повинен спілкуватися з правоохоронцями і суддями. А вони мають навчатися взаємодії з бізнесом. Маніфест 42, який ми представили наприкінці червня, та громадська організація проти рейдерства допоможуть у цьому.

Які завдання Маніфесту 42 і громадської організації?

Це щось на кшталт принципу колективної оборони, закріпленого у ст. 5 договору НАТО, де напад на одного прирівнюється нападу на всіх. Маємо на меті змінити законодавство, визначивши покарання винних у тиску на підприємців, побудувати діалог із владою і створити рейтинг недобросовісних держслужбовців – фактично реєстр рейдерів.

Хто розробляв Маніфест 42 і долучився до створення проєкту?

У ядрі цієї ініціативи – 42 власники українських компаній, які 28 червня підписали маніфест на захист 42 статті Конституції. Їх перелік відкритий. Згодом до нас приєдналися сотні інших підприємців. Станом на початок серпня Маніфест 42 підписали понад 250 власників бізнесу. Але ця ініціатива в жодному разі не є якимось новим громадським бізнес-обʼєднанням, що є конкурентом вже існуючим. Це обмежений у часі проєкт, сфокусований на конкретних завданнях. Ці завдання цілком досяжні. Саме тому цілі Маніфесту 42 підтримали найбільші бізнес-асоціації України і зараз приймають рішення щодо форми участі у цьому проєкті.

Маєте ідеї, як саме змінювати законодавство?

Зараз ми узагальнюємо аналітичну інформацію про лазівки у законодавстві, якими зазвичай користуються рейдери у погонах та суддівських мантіях. Разом із юридичними службами компаній, які були атаковані рейдерами, ми напрацюємо законодавчі ініціативи. Ідеї деяких із них вже згадані у тексті червневого маніфесту. 

На час дії воєнного стану слід заборонити використання державних силових структур у корпоративних спорах, які не стосуються національної безпеки. Також важливо назавжди і без жодних винятків заборонити обшуки та інші форми «маски-шоу», якщо підприємство готове добровільно надати будь-які документи, необхідні слідчим. До суддів, чорних нотаріусів і реєстраторів, незаконність рішень яких очевидна і доведена у судах вищих інстанцій, має застосовуватись обовʼязкова процедура притягнення до відповідальності. Уже є напрацювання з тимчасовою слідчою комісією, народною депутаткою Галиною Янченко, яка очолює комісію ВРУ із захисту прав інвесторів, та з нардепом Анатолієм Остапенком – головою підкомітету з питань соцзахисту прав ветеранів. Разом ми формуємо драфти законопроєктів, що захистять бізнес і забезпечать покарання винних аж до позбавлення суддівських повноважень.

До речі, як відреагували в Офісі президента на таку ініціативу бізнесу?

Президент Володимир Зеленський підтримав намір бізнесу захищати гарантоване Конституцією право на підприємницьку діяльність. Саме тому він і дав доручення заступнику голови ОП створити комунікаційну платформу для боротьби з рейдерством. Діалог є, на Банковій очікують позитивних змін. Рух до цього вже почався. Все вийде. Головне – час.

Чи була реакція на Маніфест 42 з боку ініціаторів рейдерських атак на бізнес?

Ініціатори рейдерських атак ще придивляються до Маніфесту 42, не знаючи, чого насправді очікувати. Можу дати їм підказки. Їхні імена дізнається вся країна, карʼєри знищені, стартує процес притягнення до відповідальності, потім законодавчо будуть перекриті можливості кошмарити бізнес, а якщо хтось не зрозуміє, що часи змінилися – відчує на собі жорсткі механізми швидкого реагування на рейдерські атаки. Ці механізми ми зараз створюємо. 

Що дасть бізнесу реєстр рейдерів?

Це інструмент суспільного осуду. Його бета-версія запрацює вже у серпні. Присутність людини у цьому реєстрі має стати вирішальною при прийнятті її на посаду, скажімо, судді. Це розповсюджена міжнародна практика. У США, наприклад, путівку у життя держслужбовцям дають саме громадські організації – це голос суспільства. Натомість прокурор чи шериф, яких обирають – обслуговуючі посади. Також атрибутом реєстру рейдерів стане запуск процедури притягнення до відповідальності за вчинений злочин. Жоден із них не буде забутий.

За яких умов правоохоронці і судді можуть потрапити до реєстру рейдерів?

Реєстр – це дослідження. Воно базуватиметься на розслідуваннях незаангажованих медіа з бездоганною репутацією та на судових або позасудових рішеннях, що вказуватимуть на винуватість особи. Наші аналітики дослідять усі ці дані і зроблять висновок – вносити особу до реєстру чи ні.

Що чекатиме на правоохоронців, котрі потрапили до реєстру?

Людина, яка опиниться у списку, 10 разів подумає, перш ніж іти до бізнесу з обшуком. А громадяни бачитимуть, до чого причетні ті чи інші силовики, судді, чиновники. Крім того, фігурантами реєстру займуться професійні юристи з метою відплати за завдану шкоду бізнесу та державі.

Може статися, що ті, хто займаються реєстром рейдерів, відчують тиск правоохоронців?

Так. Але це лише додасть нам енергії боротися за гарантоване 42 статтею Конституції право на підприємницьку діяльність. Рейдерство в Україні буде зупинене.