РНБО України найближчим часом може ухвалити рішення щодо вилучення активів українських дочірніх структур російських державних банків – «Міжнародного резервного банку» (раніше – Сбербанк) та Промінвестбанку. Forbes зʼясував, про чиї кредити йдеться і що держава має намір з ними робити.
Національний банк України відкликав ліцензії у «дочок» російського Сбербанку та «ВЕБ.РФ» (власник Промінвестбанку) на другий день війни. З 2017 року банки працювали в Україні в обмеженому режимі – під санкціями РНБО, які забороняють виведення грошей на користь російських материнських структур.
Український парламент 1 квітня узаконив вилучення майна росіян, а через тиждень уряд вирішив експропріювати на користь держави корпоративні права та фінансові активи банків – гроші, цінні папери, права вимоги щодо кредитів.
Зняти вершки
Держава отримує права на акції банку, кошти, ОВДП та депозитні сертифікати, пояснила Світлана Рекрут, голова Фонду гарантування вкладів, який управляє цими банками після відкликання ліцензій. Кошти від погашення облігацій та депосертифікатів, за її словами, будуть надіслані Держказначейству – банки нічого не отримають. До запуску процесу лишається один крок – рішення РНБО та указ президента про набуття ним чинності.
На коррахунках двох російських банків в НБУ на 1 лютого (звітну дату до відкликання у банків ліцензій) було 653 млн грн, на рахунках в інших банках – 12 млрд грн, в ОВДП – 9 млрд грн, у депосертифікатах НБУ – 6 млрд грн. Загальна сума – 27,7 млрд грн. Ці кошти частково використані на виплати вкладникам банків із депозитами у межах гарантованої суми. За два тижні вкладники отримали 427 млн грн виплат.
У пакеті до вилучення, за словами Рекрут, кредити чотирьох українських державних компаній, але вона їх не називає. Йдеться про кредити компаній з орбіти Укрзалізниці – Донецької та Південно-Західної залізниці, та двох оборонних підприємств – Зоря-Машпроект та Електроважмаш, повідомили Forbes двоє співрозмовників на фінансовому ринку. Сума боргу цих компаній, за їхніми даними, близько 10 млрд грн. У тому числі компанії Укрзалізниці винні близько 7,2 млрд грн, Зоря-Машпроект – 2,3 млрд грн, Електроважмаш – 0,5 млрд грн. Кредити прострочені і, швидше за все, будуть списані, вважає один із співрозмовників.
Скільки чекати кредиторам
Банк зберігає зобовʼязання перед українськими клієнтами, але тепер не матиме грошей для їх погашення, каже співробітник Сбербанку (це один із співрозмовників Forbes). На рахунках юридичних осіб, за статистикою НБУ на 1 лютого, було 3,8 млрд грн. Серед клієнтів банку – ММК імені Ілліча, що входить до СКМ Ріната Ахметова, Нептун Солар, Майстер-Авіа Василя Хмельницького.
У банку під управлінням Фонду гарантування вкладів залишаться кошти на 3 млрд грн, парирує Рекрут. Цього достатньо для виплат усім вкладникам-фізособам, включно із великими з депозитами понад 200 000 грн. Бізнес також отримає свої гроші за рахунок продажу нерухомості та прав вимоги за кредитами, які залишаються в управлінні фонду, обіцяє Рекрут. Але потрібен час – фонд не продаватиме активи під час війни за безцінь, додає Рекрут.
На балансі Промінвестбанку є нерухомість на суму близько $70 млн, включаючи відділення у центрі Києва на вулиці Софіївській та базу відпочинку у Кончі Заспі. Сбербанк має великий кредитний портфель. «Здебільшого, це бізнеси, що працюють», – каже експерт Case Україна Євген Дубогриз. Багато позичальників «Сбера» після 2014 року перестали обслуговувати кредити, аргументуючи це належністю банку російській державі, пояснює Дубогриз. Але ці ж позичальники успішно обслуговували кредити в українських та іноземних банках, тому їхні борги можна продати іншим банкам, вважає експерт.
Фонд гарантування вкладів очікує, що навіть після націоналізації частини активів банків та виплат усім кредиторам можуть залишитись надлишки. Сценарій націоналізації не цілого банку, а лише частини його активів дозволяє швидше отримати доступ до коштів і не повертати надлишки колишнім акціонерам – державі РФ, пояснює Рекрут.
Розумне рішення, вважає Дубогриз. Так можна позбутися потенційних вимог материнських банків як кредиторів, швидко передати високоліквідні активи у власність держави та реанімувати потенційно працюючі кредити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
