П'ять найбільших українських виробників азотних добрив випустили 2020 року близько 5 млн т. продукції. Трохи менше третини цього обсяну, 1,7 млн т, випустив черкаський «Азот», що входить до групи Ostchem Дмитри Фірташа. Forbes подивився, як роблять добрива.
Даруємо 40% знижки на річну підписку Forbes Digital. Пропозиція діє за промокодом SEPT40 до 18 вересня включно. Оформлюйте за посиланням.
Співробітник повертає газовий вентиль. На задньому плані — компресорні установки, які стискають повітря до 35 атмосфер, а потім охолоджують. Це перший крок у процесі вилучення азоту з повітря
Процес можна контролювати через віконце на даху печі. Основна сировина для мінеральних добрив — газ (70% у собівартості готової продукції)
Другий етап — піч. Спресоване повітря нагрівається до 800 °С. Кисень та азот розподіляються через різну температуру кипіння
Девʼять агрегатів щодня виробляють понад 3000 т азотної кислоти. З неї роблять аміачну селітру
Головне диспетчерське управління. Звідси ведеться спостереження за роботою усіх установок
Гранули аміачної селітри зсипають у мішок. Селітра проходить кілька етапів випарювання, доки не перетвориться на «розплав». У цьому стані селітра піднімається на вежу, звідки розбризкується. Під впливом повітря краплі селітри перетворюються ну гранули. Потужність виробництва — 2,2 т цього добрива на хвилину
Завантаження рідкого карбамідно-аміачного добрива у вагони. У цьому добриві азоту вдвічі більше, ніж у селітрі
Побічний продукт виробництва азоту — кисень. Його закачують у цистерни та віддають лікарням. Щодня відвантажується 17-20 т кисню
Станція аерації. Використану для виробництва воду очищують та повертають у Дніпро
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
