П'ять найбільших українських виробників азотних добрив випустили 2020 року близько 5 млн т. продукції. Трохи менше третини цього обсяну, 1,7 млн т, випустив черкаський «Азот», що входить до групи Ostchem Дмитри Фірташа. Forbes подивився, як роблять добрива.
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз
Співробітник повертає газовий вентиль. На задньому плані — компресорні установки, які стискають повітря до 35 атмосфер, а потім охолоджують. Це перший крок у процесі вилучення азоту з повітря
Процес можна контролювати через віконце на даху печі. Основна сировина для мінеральних добрив — газ (70% у собівартості готової продукції)
Другий етап — піч. Спресоване повітря нагрівається до 800 °С. Кисень та азот розподіляються через різну температуру кипіння
Девʼять агрегатів щодня виробляють понад 3000 т азотної кислоти. З неї роблять аміачну селітру
Головне диспетчерське управління. Звідси ведеться спостереження за роботою усіх установок
Гранули аміачної селітри зсипають у мішок. Селітра проходить кілька етапів випарювання, доки не перетвориться на «розплав». У цьому стані селітра піднімається на вежу, звідки розбризкується. Під впливом повітря краплі селітри перетворюються ну гранули. Потужність виробництва — 2,2 т цього добрива на хвилину
Завантаження рідкого карбамідно-аміачного добрива у вагони. У цьому добриві азоту вдвічі більше, ніж у селітрі
Побічний продукт виробництва азоту — кисень. Його закачують у цистерни та віддають лікарням. Щодня відвантажується 17-20 т кисню
Станція аерації. Використану для виробництва воду очищують та повертають у Дніпро
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
