Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Урожайність зернових у 2020 році може досягти 100 млн т, прогнозувала на початку серпня Українська зернова асоціація. Вийшло навпаки. Після рекорду 2019‑го валовий урожай зернових знизився 2020‑го на 15%, до 63,4 млн т, підрахувала ProAgro Consulting за даними Мінекономіки. З іншими культурами ще гірше. «Урожай цукрових буряків і кукурудзи цього року на 20–25% нижче, ніж минулого», – каже Віктор Іванчик, 64, основний власник холдингу «Астарта».
«У центральних областях у серпні і вересні денна температура доходила до 35–40 градусів Цельсія, а опадів було на 25–50% менше, ніж зазвичай, – зазначає начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. – А в цю пору на кукурудзі зав’язується зерно, тому урожай дуже постраждав». На кукурудзу припадає в Україні понад половина збору зернових. Пшениця та ячмінь, які дозрівають раніше, постраждали через відсутність дощів у березні і квітні. Валовий урожай озимої пшениці знизився на 11%, ячменю – на 10%.
Більшість українських аграріїв використовують технології, аби менше залежати від клімату, наприклад вносять добрива у рідкому, а не сухому вигляді. Але цього разу посуха виявилася сильнішою. «Якщо кукурудза не отримає 600 мм опадів, жодні технології не допоможуть», – говорить старший аналітик Dragon Capital Наталія Шпигоцька. Проте технології згладили ефект поганої погоди. «Урожайність пшениці – 38,4 ц/га, кукурудзи – 54 ц/га, років 10–15 тому в посушливий рік про такі показники аграрії могли тільки мріяти», – каже Адаменко. «Без технологій падіння врожайності було б істотнішим», – підтверджує Іванчик.
Посуха стала проблемою переважно для компаній, що працюють у центральних областях країни. «У нас усе добре, ніякої посухи», – говорить власник компанії «Волинь‑зерно‑продукт» Євген Дудка. Його фірма вирощує зернові на 30 000 га у Волинській області. Втрати від зниження виробництва частково компенсує зростання вартості зернових. Із серпня по листопад пшениця подорожчала на внутрішньому ринку на 26%, до 6018 грн/т, кукурудза – на 9%, до 5109 грн/т. Удар на себе візьмуть молочники і тваринники, які змушені більше витрачати на фуражне зерно. «У молочному бізнесі буде нижча рентабельність», – каже Іванчик.
Підскочили й світові ціни на зернові, майже двох третин яких іде на експорт. У жовтні пшениця в портах подорожчала на 11%, як порівняти з вереснем, до $232/т, кукурудза – на 16%, до $204/т. І справа тут не в українській посусі. За даними Мінсільгоспу США, світовий урожай пшениці зріс у 2020 році на 1,2%, до 773,7 млн т.
«Світовий попит підтримують країни‑імпортери – Китай, Індонезія, Єгипет, Алжир, Марокко, Бангладеш», – говорить керівник аналітичного департаменту ProAgro Марія Колесник. Уряди багатьох країн вважали за краще наповнити свої продовольчі резерви у разі нових локдаунів. На думку Колесник, головним драйвером попиту була невизначеність через коронавірус.
Частину втрат від посухи фермерам покрили страхові компанії, каже Іванчик. Однак нічого доброго не чекає на аграріїв і в майбутньому, впевнена Адаменко з Гідрометцентру. «Середньорічна температура в Україні за підсумками 2020 року становитиме 10,9 градусів Цельсія за норми 7,8, – констатує вона. – За темпами зростання ми значно випереджаємо Європу: нас чекають безсніжні зими й інтенсивніші посухи». Доведеться звикати до нової реальності, визнає Іванчик.
Опубліковано в сьомому номері журналу Forbes (січень-лютий 2021)
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
