Українським аграріям доведеться звикати до посушливих років 

Урожайність зернових у 2020 році може досягти 100 млн т, прогнозувала на початку серпня Українська зернова асоціація. Вийшло навпаки. Після рекорду 2019‑го валовий урожай зернових знизився 2020‑го на 15%, до 63,4 млн т, підрахувала ProAgro Consulting за даними Мінекономіки. З іншими культурами ще гірше. «Урожай цукрових буряків і кукурудзи цього року на 20–25% нижче, ніж минулого», – каже Віктор Іванчик, 64, основний власник холдингу «Астарта».

«У центральних областях у серпні і вересні денна температура доходила до 35–40 градусів Цельсія, а опадів було на 25–50% менше, ніж зазвичай, – зазначає начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. – А в цю пору на кукурудзі зав’язується зерно, тому урожай дуже постраждав». На кукурудзу припадає в Україні понад половина збору зернових. Пшениця та ячмінь, які дозрівають раніше, постраждали через відсутність дощів у березні і квітні. Валовий урожай озимої пшениці знизився на 11%, ячменю – на 10%.

Популярне

Категорія

Рейтинги

Дата

Вчора

50 найкращих роботодавців країни

Більшість українських аграріїв використовують технології, аби менше залежати від клімату, наприклад вносять добрива у рідкому, а не сухому вигляді. Але цього разу посуха виявилася сильнішою. «Якщо кукурудза не отримає 600 мм опадів, жодні технології не допоможуть», – говорить старший аналітик Dragon Capital Наталія Шпигоцька. Проте технології згладили ефект поганої погоди. «Урожайність пшениці – 38,4 ц/га, кукурудзи – 54 ц/га, років 10–15 тому в посушливий рік про такі показники аграрії могли тільки мріяти», – каже Адаменко. «Без технологій падіння врожайності було б істотнішим», – підтверджує Іванчик.

Посуха стала проблемою переважно для компаній, що працюють у центральних областях країни. «У нас усе добре, ніякої посухи», – говорить власник компанії «Волинь‑зерно‑продукт» Євген Дудка. Його фірма вирощує зернові на 30 000 га у Волинській області. Втрати від зниження виробництва частково компенсує зростання вартості зернових. Із серпня по листопад пшениця подорожчала на внутрішньому ринку на 26%, до 6018 грн/т, кукурудза – на 9%, до 5109 грн/т. Удар на себе візьмуть молочники і тваринники, які змушені більше витрачати на фуражне зерно. «У молочному бізнесі буде нижча рентабельність», – каже Іванчик.

Підскочили й світові ціни на зернові, майже двох третин яких іде на експорт. У жовтні пшениця в портах подорожчала на 11%, як порівняти з вереснем, до $232/т, кукурудза – на 16%, до $204/т. І справа тут не в українській посусі. За даними Мінсільгоспу США, світовий урожай пшениці зріс у 2020 році на 1,2%, до 773,7 млн т.

«Світовий попит підтримують країни‑імпортери – Китай, Індонезія, Єгипет, Алжир, Марокко, Бангладеш», – говорить керівник аналітичного департаменту ProAgro Марія Колесник. Уряди багатьох країн вважали за краще наповнити свої продовольчі резерви у разі нових локдаунів. На думку Колесник, головним драйвером попиту була невизначеність через коронавірус.

Частину втрат від посухи фермерам покрили страхові компанії, каже Іванчик. Однак нічого доброго не чекає на аграріїв і в майбутньому, впевнена Адаменко з Гідрометцентру. «Середньорічна температура в Україні за підсумками 2020 року становитиме 10,9 градусів Цельсія за норми 7,8, – констатує вона. – За темпами зростання ми значно випереджаємо Європу: нас чекають безсніжні зими й інтенсивніші посухи». Доведеться звикати до нової реальності, визнає Іванчик.

Опубліковано в сьомому номері журналу Forbes (січень-лютий 2021)