Найближчі роки держава має намір взяти IT-галузь в Україні під контроль. Що відбувається

«Ця розсилка про тих, хто шукає свої ШІ-кейси вголос»

Щонеділі у Forbes AI Тася Мельник, редакторка відділу «Інновації», розбирає кейси впровадження ШІ та його вплив на український бізнес

Підписатись

«Дія Сіті» – допомога чи тиск

Останній рік це питання активно обговорюється в IT-тусовці та за її межами. На папері «Дія Сіті» – це особливий правовий режим для представників IT-галузі, який дасть змогу їм застосовувати наступне.

• Спеціальне оподаткування – так званий податок на виведений капітал (ПнВК). Податок сплачується не на етапі формування прибутку, а під час його розподілу. ПнВК досить давно і успішно діє в Естонії. Пізніше його було впроваджено в Латвії, Грузії, а з 2021 року – в Польщі.
• ГІГ-контракти з айтішників, які повинні поліпшити їхнє становище, спростити документообіг і знизити ризики під час перевірок. ГІГ-контракт не може бути розцінений перевіряючими як прихована форма трудових відносин. Сьогодні айтішники, як правило, реєструються підприємцями на єдиному податку, і з ними укладають контракти як зі звичайними підрядниками.
• Аналог англійського права в своїх контрактах.

«Дія Сіті» також передбачає створення в Україні саморегульованої організації для підтримки представників IT.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Цілі виглядають позитивними для бізнесу. Проте часто «Дія Сіті» представники галузі згадують як негативне явище.

Ось що вони кажуть

Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine Association:

«Дія Сіті» – це експеримент із трьома недоліками: посилення регуляції, відсутність вибору форми відносин із програмістами, отримання державою інструментів впливу. Державі доцільніше додати «Дія Сіті» як альтернативну модель, щоб галузь могла вибрати добровільно. Час би показав, яка система є зручнішою».

Ольга Куничак, менеджер IT-комітету EBA:

«У документі не зареєстровано податкову частину, тому податкові наслідки передбачають на здогадах. Зате прописаний обов'язковий вхід в організацію з непрозорим механізмом членських внесків без обмежень по сумі. В цілому концепція не передбачає рівних правил гри для IT-індустрії».

Ольга Шаповал, виконавчий директор Kharkiv IT Cluster:

«По-перше, IT-індустрія проти надмірних повноважень регулятора, непрозорих умов для входу й виключення. Це створює корупційні ризики.

По-друге, не підтримує обов'язкову участь у громадській організації «Дія Сіті» з внесками. Це квазі-податок із непрозорим розподілом коштів.

По-третє, ми не бачимо чітко прописаного перехідного періоду від роботи з ФОП до роботи з ГІГами».

Максим Маслій, СЕО компанії Digicode:

«Ідея в самій основі суперечить духу демократичних реформ і IT. Регулювання, ручне управління та роздавання привілеїв знищують здорову конкуренцію й культивують корупцію. Це крок назад».

У чому причини критики?

1. Занадто широкі повноваження Мінціфри – контроль прийняття нових членів «Дія Сіті», рішення про їх виключення.

Таким чином, у IT-галузі з'явиться ще один контролюючий орган. Мінціфри стане для них більш важливим органом, ніж, наприклад, податкова служба.

За даними IT-комітету ЕВА, повноваження Мінціфри планують обмежити, але поки що це не зафіксовано в тексті законопроекту.

2. Участь в «Дія Сіті» позиціонується як добровільна. На папері це, правда, в актуальному законопроекті №4303 зафіксовано так, що IT-компанії не зобов'язані ставати резидентами.

Проте реєстрація на початку лютого законопроекту №5054 показала, що IT-компаніям, які не стануть резидентами «Дія Сіті», працювати в Україні стане значно складніше.

Законопроект посилює правила роботи з підприємцями, фіксуючи в документі ознаки трудових відносин. Серед них такі:

- особисте виконання роботи за дорученням і під контролем поручителя;

- організація умов роботи – надання обладнання, робочого місця роботодавцем;

- систематична виплата винагороди.

Це означає, якщо українська IT-компанія працює з айтішниками-підприємцями (таким чином структуровано більшість), дає їм робоче місце і виплачує зарплату, у податкової служби з'являться підстави перекваліфікувати відносини в трудові та донарахувати податки та штрафи.

У цифрах 2021 року це означає:

- донарахування ПДФО і військового збору на суму винагороди, яка виплачувалася айтішникам, з огляду на ставки 18% і 1,5%;

- донарахування ЄСВ на суму винагороди в розмірі 22%;

- нарахування штрафу в десятикратному розмірі мінімальної зарплати за кожну особу, з якою було визнано наявність трудових відносин, тобто по 60 тис. грн за одну.

Ольга Куничак, менеджер IT-комітету ЕВА акцентує на тому, що проект закону №5054 нівелює можливість IТ-бізнесу взаємодіяти з ФОП:

«В Офісі президента і Мінцифрі запевняли, що перехід у «Дія Сіті» буде добровільний і дасть змогу частково працювати з ФОП. Але ситуація виглядає інакше. З урахуванням того, що ГІГ-контрактів ще не існує, бізнесу створюють нову реальність. «Ні» фрілансу й контрактним відносинам – усім до застарілого КЗпП».

Зараз більшість IT-компаній навчилися вибудовувати відносини з айтішниками-підприємцями через систему коворкінгів – окремих компаній, які надають офіс та обладнання. Це знижує ризики перекваліфікації відносин у трудові.

3. Ще одна причина для критики «Дія Сіті» – нав'язування членства в саморегульованій організації та оплата реєстраційних та членських внесків. При цьому поки що їхній розмір на рівні законопроекту не обмежено. Також є ризики, що управління організацією буде непрозорим.

За даними IT-комітету ЕВА, розмір внесків все-таки планують обмежити, але коли і як — поки що неясно.

Податкові перевірки: скасування мораторію і донарахування податків

На дату підготовки статті в Україні все ще діє мораторій на податкові перевірки, який було введено на початку COVID-карантину 2020 року. IT-галузь переважно потрапляла під мораторій.

Але наприкінці 2020-го був зареєстрований законопроект №4101-д, який його відміняє. Якщо документ буде проголосовано, податкова відновить планові та позапланові перевірки, почнеться хвиля донарахувань. Основні донарахування IT-компаніям здійснюють у зв'язку з наступними умовами.

• Перекваліфікація відносин з айтішниками-підприємцями в трудові. Орієнтовний розмір донарахувань наведено вище.
• Донарахування податку на прибуток на підставі невизнання вартості послуг, придбаних у айтішників-підприємців. Перевіряючі, як правило, посилаються на те, що документи від підприємців недостатньо деталізовані. Розмір втрат становить 18% від суми невизнаних податкових витрат.
• Донарахування 20% ПДВ за операціями поставки програмного забезпечення та IT-послуг у зв'язку з невизнанням пільг із ПДВ.

З огляду на практику, суми донарахувань досягають мільйонів і десятків мільйонів гривень.

Розкриття іноземних компаній

Середній та великий IT-бізнес традиційно структурується через іноземні компанії. Це відбувається в тому числі для спрощення роботи з ключовими контрагентами. Саме тому багато структуруються через компанії в США, тому що основні замовники знаходяться там.

Правило контрольованих іноземних компаній (КІК), яке почне працювати в Україні з 2022 року, передбачає, що українські власники таких компаній будуть щорічно звітувати по них в Україні. А також у низці випадків сплачуватимуть податки в розмірі 18% + 1,5% від суми, нерозподіленої у вигляді дивідендів прибутку.

Наприклад, якщо компанія заробила $10 млн чистого прибутку, який не був спрямований на виплату дивідендів, податок в Україні може скласти $1,950 млн.

Якщо іноземний бізнес структурований через країни, з якими Україна має конвенції про уникнення подвійного оподаткування, наприклад США, Велика Британія, Естонія, Кіпр, Мальта, цього можна уникнути. Звіт подавати доведеться, а оплачувати податки в Україні – ні.

Якщо ж іноземний бізнес структурований через офшорні компанії, з якими Україна конвенцій не укладала, наприклад з Гонконгом, тоді нерозподілений прибуток буде обкладатися податками в Україні.

Практика показує, що IT-бізнес готується до впровадження правил КІК.

• Українські власники змінюють податкове резидентство. При цьому залишаючись громадянами України. В основному така зміна супроводжується проживанням за межами країни. Цей спосіб вважається найбільш радикальним, але трапляється.
• Структурування бізнесу за кордоном таким чином, щоб це не призводило до податкового навантаження в Україні. Наприклад, відмова від офшорних структур, нарощування за кордоном економічної присутності.

Є категорія бізнесменів, які вважають, що після впровадження КІК нічого не зміниться. Правила можна буде обійти, просто не розкриваючись перед податковою. Але не все так просто.

• В українське законодавство вже впроваджується обов'язок розкривати і щорічно підтверджувати структуру свого бізнесу, включаючи компанії, зареєстровані за кордоном.
• Україна рано чи пізно приєднається до автоматичного обміну інформацією. Тоді іноземні банки будуть автоматично направляти в українську податкову інформацію про відкриті рахунки, залишки на них.

Правила ведення бізнесу змінюються, і приховувати свої іноземні активи від уваги контролюючих органів стане складніше.