Найближчі роки держава має намір взяти IT-галузь в Україні під контроль. Що відбувається

«Дія Сіті» – допомога чи тиск

Останній рік це питання активно обговорюється в IT-тусовці та за її межами. На папері «Дія Сіті» – це особливий правовий режим для представників IT-галузі, який дасть змогу їм застосовувати наступне.

Популярне

Категорія

Гроші

Дата

Вчора

Довіра до ОВДП та землі зростає, долар конкурує з депозитами. Forbes Ukraine порахував, куди вкладали гроші українці у 2024 році. Чотири графіки

• Спеціальне оподаткування – так званий податок на виведений капітал (ПнВК). Податок сплачується не на етапі формування прибутку, а під час його розподілу. ПнВК досить давно і успішно діє в Естонії. Пізніше його було впроваджено в Латвії, Грузії, а з 2021 року – в Польщі.
• ГІГ-контракти з айтішників, які повинні поліпшити їхнє становище, спростити документообіг і знизити ризики під час перевірок. ГІГ-контракт не може бути розцінений перевіряючими як прихована форма трудових відносин. Сьогодні айтішники, як правило, реєструються підприємцями на єдиному податку, і з ними укладають контракти як зі звичайними підрядниками.
• Аналог англійського права в своїх контрактах.

«Дія Сіті» також передбачає створення в Україні саморегульованої організації для підтримки представників IT.

Цілі виглядають позитивними для бізнесу. Проте часто «Дія Сіті» представники галузі згадують як негативне явище.

Ось що вони кажуть

Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine Association:

«Дія Сіті» – це експеримент із трьома недоліками: посилення регуляції, відсутність вибору форми відносин із програмістами, отримання державою інструментів впливу. Державі доцільніше додати «Дія Сіті» як альтернативну модель, щоб галузь могла вибрати добровільно. Час би показав, яка система є зручнішою».

Ольга Куничак, менеджер IT-комітету EBA:

«У документі не зареєстровано податкову частину, тому податкові наслідки передбачають на здогадах. Зате прописаний обов'язковий вхід в організацію з непрозорим механізмом членських внесків без обмежень по сумі. В цілому концепція не передбачає рівних правил гри для IT-індустрії».

Ольга Шаповал, виконавчий директор Kharkiv IT Cluster:

«По-перше, IT-індустрія проти надмірних повноважень регулятора, непрозорих умов для входу й виключення. Це створює корупційні ризики.

По-друге, не підтримує обов'язкову участь у громадській організації «Дія Сіті» з внесками. Це квазі-податок із непрозорим розподілом коштів.

По-третє, ми не бачимо чітко прописаного перехідного періоду від роботи з ФОП до роботи з ГІГами».

Максим Маслій, СЕО компанії Digicode:

«Ідея в самій основі суперечить духу демократичних реформ і IT. Регулювання, ручне управління та роздавання привілеїв знищують здорову конкуренцію й культивують корупцію. Це крок назад».

У чому причини критики?

1. Занадто широкі повноваження Мінціфри – контроль прийняття нових членів «Дія Сіті», рішення про їх виключення.

Таким чином, у IT-галузі з'явиться ще один контролюючий орган. Мінціфри стане для них більш важливим органом, ніж, наприклад, податкова служба.

За даними IT-комітету ЕВА, повноваження Мінціфри планують обмежити, але поки що це не зафіксовано в тексті законопроекту.

2. Участь в «Дія Сіті» позиціонується як добровільна. На папері це, правда, в актуальному законопроекті №4303 зафіксовано так, що IT-компанії не зобов'язані ставати резидентами.

Проте реєстрація на початку лютого законопроекту №5054 показала, що IT-компаніям, які не стануть резидентами «Дія Сіті», працювати в Україні стане значно складніше.

Законопроект посилює правила роботи з підприємцями, фіксуючи в документі ознаки трудових відносин. Серед них такі:

- особисте виконання роботи за дорученням і під контролем поручителя;

- організація умов роботи – надання обладнання, робочого місця роботодавцем;

- систематична виплата винагороди.

Це означає, якщо українська IT-компанія працює з айтішниками-підприємцями (таким чином структуровано більшість), дає їм робоче місце і виплачує зарплату, у податкової служби з'являться підстави перекваліфікувати відносини в трудові та донарахувати податки та штрафи.

У цифрах 2021 року це означає:

- донарахування ПДФО і військового збору на суму винагороди, яка виплачувалася айтішникам, з огляду на ставки 18% і 1,5%;

- донарахування ЄСВ на суму винагороди в розмірі 22%;

- нарахування штрафу в десятикратному розмірі мінімальної зарплати за кожну особу, з якою було визнано наявність трудових відносин, тобто по 60 тис. грн за одну.

Ольга Куничак, менеджер IT-комітету ЕВА акцентує на тому, що проект закону №5054 нівелює можливість IТ-бізнесу взаємодіяти з ФОП:

«В Офісі президента і Мінцифрі запевняли, що перехід у «Дія Сіті» буде добровільний і дасть змогу частково працювати з ФОП. Але ситуація виглядає інакше. З урахуванням того, що ГІГ-контрактів ще не існує, бізнесу створюють нову реальність. «Ні» фрілансу й контрактним відносинам – усім до застарілого КЗпП».

Зараз більшість IT-компаній навчилися вибудовувати відносини з айтішниками-підприємцями через систему коворкінгів – окремих компаній, які надають офіс та обладнання. Це знижує ризики перекваліфікації відносин у трудові.

3. Ще одна причина для критики «Дія Сіті» – нав'язування членства в саморегульованій організації та оплата реєстраційних та членських внесків. При цьому поки що їхній розмір на рівні законопроекту не обмежено. Також є ризики, що управління організацією буде непрозорим.

За даними IT-комітету ЕВА, розмір внесків все-таки планують обмежити, але коли і як — поки що неясно.

Податкові перевірки: скасування мораторію і донарахування податків

На дату підготовки статті в Україні все ще діє мораторій на податкові перевірки, який було введено на початку COVID-карантину 2020 року. IT-галузь переважно потрапляла під мораторій.

Але наприкінці 2020-го був зареєстрований законопроект №4101-д, який його відміняє. Якщо документ буде проголосовано, податкова відновить планові та позапланові перевірки, почнеться хвиля донарахувань. Основні донарахування IT-компаніям здійснюють у зв'язку з наступними умовами.

• Перекваліфікація відносин з айтішниками-підприємцями в трудові. Орієнтовний розмір донарахувань наведено вище.
• Донарахування податку на прибуток на підставі невизнання вартості послуг, придбаних у айтішників-підприємців. Перевіряючі, як правило, посилаються на те, що документи від підприємців недостатньо деталізовані. Розмір втрат становить 18% від суми невизнаних податкових витрат.
• Донарахування 20% ПДВ за операціями поставки програмного забезпечення та IT-послуг у зв'язку з невизнанням пільг із ПДВ.

З огляду на практику, суми донарахувань досягають мільйонів і десятків мільйонів гривень.

Розкриття іноземних компаній

Середній та великий IT-бізнес традиційно структурується через іноземні компанії. Це відбувається в тому числі для спрощення роботи з ключовими контрагентами. Саме тому багато структуруються через компанії в США, тому що основні замовники знаходяться там.

Правило контрольованих іноземних компаній (КІК), яке почне працювати в Україні з 2022 року, передбачає, що українські власники таких компаній будуть щорічно звітувати по них в Україні. А також у низці випадків сплачуватимуть податки в розмірі 18% + 1,5% від суми, нерозподіленої у вигляді дивідендів прибутку.

Наприклад, якщо компанія заробила $10 млн чистого прибутку, який не був спрямований на виплату дивідендів, податок в Україні може скласти $1,950 млн.

Якщо іноземний бізнес структурований через країни, з якими Україна має конвенції про уникнення подвійного оподаткування, наприклад США, Велика Британія, Естонія, Кіпр, Мальта, цього можна уникнути. Звіт подавати доведеться, а оплачувати податки в Україні – ні.

Якщо ж іноземний бізнес структурований через офшорні компанії, з якими Україна конвенцій не укладала, наприклад з Гонконгом, тоді нерозподілений прибуток буде обкладатися податками в Україні.

Практика показує, що IT-бізнес готується до впровадження правил КІК.

• Українські власники змінюють податкове резидентство. При цьому залишаючись громадянами України. В основному така зміна супроводжується проживанням за межами країни. Цей спосіб вважається найбільш радикальним, але трапляється.
• Структурування бізнесу за кордоном таким чином, щоб це не призводило до податкового навантаження в Україні. Наприклад, відмова від офшорних структур, нарощування за кордоном економічної присутності.

Є категорія бізнесменів, які вважають, що після впровадження КІК нічого не зміниться. Правила можна буде обійти, просто не розкриваючись перед податковою. Але не все так просто.

• В українське законодавство вже впроваджується обов'язок розкривати і щорічно підтверджувати структуру свого бізнесу, включаючи компанії, зареєстровані за кордоном.
• Україна рано чи пізно приєднається до автоматичного обміну інформацією. Тоді іноземні банки будуть автоматично направляти в українську податкову інформацію про відкриті рахунки, залишки на них.

Правила ведення бізнесу змінюються, і приховувати свої іноземні активи від уваги контролюючих органів стане складніше.