Код із Рівного для банків Анголи й Катару. Як RENOME SMART будує IT-бізнес на банкоматах, терміналах і цифровізації громад

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

За даними Національного банку, на кінець березня 2026 року в Україні було понад 15 000 банкоматів і 560 000 POS-терміналів. Щоб ця мережа працювала без збоїв, потрібні програмне забезпечення, цілодобовий моніторинг та інженери, готові виїхати на ремонт у будь-який куточок країни. 

Одна з компаній, які стоять за цією роботою, – рівненська RENOME SMART. Вона починала 36 років тому з продажу компʼютерів, а сьогодні розробляє програмне забезпечення для банків і обслуговує банківські пристрої по всій Україні. 

Як RENOME SMART перетворилася на продуктову IT-компанію, що змінила в її роботі повномасштабна війна і чому вона взялася за цифровізацію громад? Про це в інтервʼю Forbes BrandVoice розповів директор RENOME SMART Валерій Сіроштан.

Довідка про компанію

ТОВ «Реноме Смарт» – IT-компанія групи «РЕНОМЕ», заснованої в 1990-му. Розробляє програмне забезпечення, постачає й обслуговує обладнання самообслуговування для банків, ритейлу, поштових і логістичних операторів, а також створює цифрові рішення для громад і державних органів. Офіси компанії – у Рівному та Києві, регіональні сервісні центри працюють по всій Україні.

З 1995 року компанія – кваліфікований партнер Diebold Nixdorf, глобального виробника технологій для банківського й роздрібного секторів. З 2016-го – партнер Giesecke+Devrient (G+D), міжнародної компанії, що спеціалізується на рішеннях для захисту готівки, банківських платіжних систем і цифрової безпеки.

Читати більше Згорнути

Технології під запит

З якими запитами до вас найчастіше звертаються?

Клієнт рідко приходить із запитом на конкретний продукт – зазвичай він має певну потребу, під яку ми підбираємо рішення. Ми пропонуємо як програмне забезпечення, так і обладнання. У нас є конструкторське бюро, тому можемо розробити пристрій під конкретне завдання. 

Наприклад, для банків Анголи й Північної Африки ми інтегруємо термінали, які дають змогу друкувати банківську картку безпосередньо на місці.

Які ключові продукти ви розробляєте?

Основою продуктової екосистеми є платформа RS.Core. Вона інтегрує банкомати та інші пристрої самообслуговування з банківськими системами: кожна операція автоматично передається до банку, де її обробляють без ручного втручання. Ця система працює в Ощадбанку та Укрсиббанку, а загалом у неї 30+ інсталяцій. 

Ще один продукт – X5, це наші «очі». Система дистанційно діагностує пристрої, дає змогу відстежувати їхній стан і завчасно виявляти потенційні проблеми. Наприклад, ми можемо побачити, що банкомат незабаром потребуватиме обслуговування або що за добу в ньому закінчиться готівка.

Є й інші рішення, які допомагають банкам автоматизувати обслуговування пристроїв та контролювати їхню роботу.

Банки мають власні ІТ-команди. Чому вони залучають вас, а не розробляють рішення самостійно?

Для банку ключовий бізнес – фінансові послуги, а не розробка програмного забезпечення. До того ж різні технологічні завдання потребують різних фахівців: над мобільним застосунком працює одна команда, а над взаємодією з банкоматами – інша, вузькоспеціалізована. Тому ми не стільки конкуруємо з внутрішніми ІТ-командами банків, скільки доповнюємо їх.

Ви працюєте над тим, щоб зробити банкомати доступнішими для людей із порушеннями зору та маломобільних клієнтів. Які рішення вже розробили? 

Ще до великої війни Ощадбанк замовив у нас Voice Assistant для людей із порушеннями зору: людина під’єднує навушники, і банкомат озвучує інформацію з екрана. Коли НБУ запровадив стандарти цифрової доступності вебсайтів та сервісів, цю розробку придбали ще сім банків, і нині вона встановлена більш ніж на тисячі банкоматах.

Згодом ми розробили Screen Switcher, щоб людям на кріслах колісних було зручніше користуватися платіжними терміналами. Оскільки основний екран розташований зависоко, ми додали ще один – на доступній висоті. Коли клієнт активує його, основний екран вимикається. Таку систему вже використовують три українські банки.

Віктор Матчук,

один із засновників RENOME SMART

Ми починали вп’ятьох, і перші десять років усе зароблене реінвестували в бізнес. Продавали комп’ютери й одразу писали для них програми, бо без «софту» техніка мало що варта. Одним із перших великих клієнтів стала мережа аптек, якій ми допомогли перевести паперові переліки ліків у цифровий формат.

Переломним у розвитку компанії стало державне замовлення. Коли Україна запровадила паспорти міжнародного зразка, ми пообіцяли Міністерству внутрішніх справ розробити систему для їхнього друку, хоча ще не знали, як саме це зробити. Я вирушив до Європи шукати обладнання й знайшов відповідний принтер у німецької Siemens Nixdorf. Виробник адаптував його під наше технічне завдання, а команда з Рівного розробила програмне забезпечення. Німці сумнівалися, що все спрацює, але ми довели протилежне. Відтоді паспорти можна було друкувати безпосередньо в консульствах за лічені хвилини.

Це партнерство відкрило нам шлях до банківського ринку. Побачивши в Німеччині пристрої самообслуговування, я запропонував їх українським банкам. Першим став Укрексімбанк. Так ми започаткували напрям, який сьогодні є основним для компанії. 

Читати більше Згорнути

Під час кризи 

Ваш центр моніторингу цілодобово стежить за роботою банкоматів та POS-терміналів. Що відбувається від моменту, коли система фіксує несправність або інший інцидент, до повного відновлення роботи пристрою?

Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою

Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.

Купити

Ми детально описали всі процеси і підготували протоколи для будь-яких інцидентів та різних типів несправностей. Понад 70% звернень щодо POS-терміналів вирішуємо дистанційно.

Якщо ж проблему не вдається усунути віддалено, на місце виїжджає наш інженер. Для цього ми розробили мобільний застосунок, у якому він отримує заявку, бачить, які інструменти й запчастини можуть знадобитися, та знає, до якого часу потрібно прибути на місце.

Україну ми поділили на 105 зон і закріпили за кожним банкоматом конкретного фахівця. 

Які рішення довелося ухвалювати в перші тижні повномасштабного вторгнення?

Ми працювали по всій Україні, тому наслідки війни відчули одразу. Наші інженери опинилися в окупації – тим, хто хотів виїхати, ми допомагали вибратися на підконтрольну Україні територію та знайти там роботу. 

Банківські пристрої на окупованих територіях ми дистанційно вимикали – там, де про це просили банки. Але була й протилежна ситуація. Херсон перебував в окупації від перших днів повномасштабної війни до листопада 2022-го. Банкомати не видавали готівку, і гривня поступово зникала з обігу. Один із банків попросив нас не вимикати 500 POS-терміналів у місті. Упродовж усіх місяців окупації ми підтримували їхню роботу дистанційно, щоб люди могли розраховуватися українськими картками й купувати найнеобхідніше – хоча б ліки та їжу.

Які завдання доводилося вирішувати, щоб банківська інфраструктура продовжувала працювати?

Потрібно було вчасно поповнювати банкомати в містах, куди переїжджали люди. Наприклад, у Хмельницькому кількість населення подвоїлася, тож зріс і попит на готівку.

Наше програмне забезпечення відстежує обсяги зняття готівки в кожному банкоматі. Ми передавали Національному банку узагальнені дані по містах: де банкомати спорожнюються найшвидше та як змінюється попит. Це допомагало коригувати маршрути інкасаторів і спрямовувати готівку туди, де вона була найбільш потрібна.

Як ви адаптувалися до роботи в умовах блекаутів? 

Ми придбали кожному інженеру портативну зарядну станцію. Бували випадки, коли фахівець долав 80–90 км, щоб відремонтувати банкомат у селі, а на місці не було електрики. 

Згодом банки попросили нас подбати про автономну роботу самих банкоматів. Спочатку ми запропонували інтелектуальні джерела безперебійного живлення, які забезпечували роботу протягом години після відключення світла та могли працювати в парі з генераторами. 

Наступним рішенням стала батарея з інвертором, яку ми встановлюємо усередині банкомата. Разом із партнером ми перетворили цю розробку на окремий продукт — PowerGuard, який забезпечує до чотирьох годин автономної роботи. Для точок із великим потоком клієнтів, наприклад, біля станцій метро, є версія, розрахована на 12 годин.

Цієї зими ми випустимо ще й так звані «шуби» для банкоматів. Сам пристрій виділяє тепло, а спеціальний утеплювач працює за принципом термоса, утримуючи його всередині. Під час випробувань така конструкція допомагала підтримувати робочу температуру банкомата навіть за -20 °C.

Громади без черг

Рішеннями RENOME SMART користуються і громади. Як компанія з банківського ринку прийшла в муніципальний сектор?

У 2016-му розгорталася децентралізація, і до нас звернувся керівник рівненського центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Вони щойно облаштували приміщення, а програмного забезпечення, щоб нормально працювати з людьми, не було. 

Наш бізнес-аналітик визначив оптимальне рішення – так з’явилася система SQS. Рівненський ЦНАП і досі вважають одним із флагманів автоматизації в Україні.

Які послуги ви автоматизували для громад? 

Передусім реєстр територіальної громади. Це електронна база, у якій зберігаються дані про зареєстроване місце проживання всіх мешканців. Послуга стала швидшою, черги зникли. 

Але в ЦНАПі десятки послуг, тож згодом зʼявилися нові продукти. Зокрема, з американським донором ми автоматизували всі громади Херсонської області – запровадили там облік землі й контроль сплати земельного податку.

Як ви дійшли до рівня міністерств?

Більшість муніципальних проєктів фінансували міжнародні донори, які знали нашу роботу й почали залучати нас до державних проєктів. Так, ми розробили для Міністерства соціальної політики онлайн-систему для фахівців, які супроводжують людей під час отримання соціальних послуг. Запустили її у 2024-му, система працює досі.

Нові ніші

Ваш софт працює в Африці, на Близькому Сході, у Центральній Азії. Чому не в Європі?

Європейський ринок дуже зарегульований. Ми продали CASHlab у Румунію, але вихід на цей ринок потребував значних зусиль. Тож вирішили зосередитися на співпраці з локальними партнерами в інших регіонах, зокрема в Анголі, Бахрейні, Катарі та Азербайджані.

Модель така: ми надаємо продукт і технічну підтримку, а партнери продають його своїм клієнтам і забезпечують обслуговування на місці. Це дає змогу працювати на віддалених ринках, і нам не доводиться щоразу їхати туди з України. Зараз активно розвиваються проєкти в Іраку, Єгипті та Мозамбіку.

Ваш новий проєкт FIXIO – сервіс ремонту комп’ютерів для приватних клієнтів. Навіщо вам масовий ринок?

Ми виходимо в новий сегмент. Наші інженери роками ремонтують комп’ютери в банках, тож ми вирішили пропонувати ці послуги приватним клієнтам і компаніям, які не мають власного системного адміністратора. Так з’явився FIXIO – сервіс, що працює в Києві, Львові та Рівному й приймає техніку на ремонт з усієї України.

Для нас це наступний етап розвитку. Ми хочемо розв’язувати проблеми клієнтів, а не просто продавати те, що вже маємо. І я впевнений, що про FIXIO на ринку заговорять доволі швидко.

*Giesecke+Devrient (G+D) (Гізіке та Деврієнт), *Siemens Nixdorf (Сіменс Ніксдорф), *R&D (Research and Development, «дослідження та розробки»).