Космічний клінінг. Колишній глава Держкосмосу націлився на навколоземну орбіту /Фото Борис Бухман
Категорія
Інновації
Дата

Космічний клінінг. Колишній глава Держкосмосу націлився на навколоземну орбіту

Володимир Усов, зареєстрував український стартап Kurs Orbital. Фото Борис Бухман

Український стартап Kurs Orbital хоче переміщати, дозаправляти і ремонтувати геостаціонарні супутники, а також знімати їх з орбіти. Потенційна місткість ринку – понад $3 млрд на рік

Одеський підприємець Володимир Усов, 37, на початку березня зареєстрував компанію Kurs Orbital. Найближча мета – до серпня залучити $6,5 млн, які підуть на створення демонстраційного модуля автоматичної системи зближення. Якщо все піде за планом, 2023 року космічний тягач, як його називає Усов, пристикується до супутника на низькій навколоземній орбіті й обстежить його.

З січня по листопад 2020-го Усов очолював Державне космічне агентство. Випускник Одеського національного морського університету, до приходу на держслужбу він створив кілька стартапів, найвідоміший з яких – Kwambio, який поки що не злетів, що спеціалізується на розробці 3D-принтерів.

«Більшість космічних стартапів інвестують у виробництво ракет-носіїв, – пояснює вибір напрямку Усов. – Якщо всі ці ракети будуть завершені, то більшості з цих стартапів нічого буде доставляти на орбіту». Інша справа – орбітальні сервіси, в яких пропозиція явно не встигає за зростаючим попитом.

Такі компанії, як Kurs Orbital, намагаються вирішити проблему управління орбітальним трафіком, яка збільшується, каже засновник української аерокосмічної компанії Space Cossacks Дмитро Хмара. За даними сервісу Statista, кількість супутників на орбіті зросла з 2018-го по 2020 рік на 65% – до 3368 одиниць. Це веде до підвищення ризику космічних аварій, заважає спостереженням із Землі і збільшує конкуренцію за «зручні орбіти», говорить Хмара.

Основний бенефіціар Kurs Orbital – Вадим Васильєв, 67. Випускник факультету кібернетики Київського національного університету, він очолює Асоціацію високотехнологічних підприємств і організацій України «Космос», а також є співвласником трьох засновників компанії – Київського радіозаводу, НПК «Курс» і «Елміз». У 1990–2000-х роках Васильєв у цілому понад 10 років пропрацював у Фонді державного майна.

Технологічна основа стартапу – система зближення «Курс», розроблена в середині 1980-х у СРСР. З її допомогою проведено понад 300 успішних стикувань кораблів «Союз» і «Прогрес» зі станціями «Мир» і МКС. Ключову роль у реалізації проекту відведено НПК «Курс». «Це носій інтелектуальної власності, а Київський радіозавод і «Елміз» – промислові підприємства, які підтримають проект у процесі виробництва, – каже Васильєв.

Перевага Kurs Orbital, за словами Усова, у відсутності необхідності витрачати мільярди доларів на розробку нової системи стиковки. Ринок відчуває дефіцит орбітальних сервісів, незважаючи на те що послуга затребувана. Головні конкуренти Kurs Orbital у секторі обслуговування геостаціонарних супутників – американська Northrop Grumman, яка провела першу успішну місію з орбітального обслуговування в лютому 2020 року, зістикувавшись із супутником Intelsat, і японо-американською Astroscale, що готує демонстраційну місію.

Kurs Orbital допоможе економити супутниковим операторам. «Важкі телекомунікаційні супутники на геостаціонарній орбіті коштують $300–500 млн, – каже підприємець. – Продовження терміну служби позитивно вплине на їхню маржинальність». Супутникові оператори, за його словами, вже готові платити за такі послуги. Найбільшим попитом користується послуга з «деорбітування» – переведенню супутників, які відслужили, на так звану «цвинтарну» орбіту.

Оператори виводять геостаціонарні супутники на поховання за шість–вісім місяців до того, як у тих закінчиться паливо. За словами Усова, Kurs Orbital продовжить роботу супутників якраз на цей термін, що дасть можливість телекомунікаційним компаніям додатково заробити $35–40 млн. Виведення супутника з орбіти обходиться їм у $10–15 млн. Усов оцінює маржинальність цієї послуги на рівні 60–80%, тоді як на ринку запуску ракет така не перевищує 15%.

У меню Kurs Orbital будуть також послуги щодо зміни орбіти супутників та їх інспектування на орбіті. Останній сервіс має бути цікавий страховим компаніям, які зможуть отримувати більш об'єктивні дані про причини несправностей і тим самим скорочувати страхові виплати. «Ідея в тому, щоб перейти від вертикальної активності, коли головна мета щось відправити на орбіту, до горизонтальної, коли ви активно займаєтеся бізнесом на самій орбіті, – пояснює Усов. – Космічна економіка повноцінно запрацює, коли процеси та апарати стануть багаторазовими, а це досягається сервісним обслуговуванням».

До 2030 року продовження терміну служби зажадають 75 геостаціонарних супутників, а обсяг цього сегмента космічного ринку досягне $3,5 млрд на рік, прогнозує консалтингова компанія Northern Sky Research (NSR). Усього через 10 років, за оцінкою NSR, різноманітного обслуговування потребуватимуть понад 230 орбітальних супутників.

У команді Kurs Orbital, за словами Усова, 25 інженерів. Наземні випробування демонстраційного модуля він планує завершити до кінця 2021 року. Справа за малим – залучити гроші. За словами Усова, переговори йдуть в основному з американськими та європейськими інвесторами.

Демонстраційний модуль Kurs Orbital на орбіті

Демонстраційний модуль Kurs Orbital на орбіті

Стиковка космічного буксиру Kurs One з супутником, що підлягає обслуговуванню на орбіті.

Стиковка космічного буксиру Kurs One з супутником, що підлягає обслуговуванню на орбіті.

Попередній слайд
Наступний слайд

Якщо все піде за планом, першу комерційну місію з обслуговування на орбіті Kurs Orbital здійснить 2025 року. До 2029-го Усов розраховує розмістити на орбіті угруповання з чотирьох «тягачів». Для цього, за його розрахунками, потрібно буде залучити близько $120 млн.

Наскільки реально підняти стільки грошей? За оцінкою дослідницької компанії Space Angels, з 2009-го до 2018 року 534 венчурні компанії інвестували в космічні стартапи понад $18 млрд. Майже половина цих інвестицій припала на виробництво космічних супутників. «Завдяки успіху Falcon 9 відбулася революція в виведенні на орбіту корисних навантажень, – каже голова правління Dnipro Space Cluster Євген Рокитський. – Тепер на навколоземну орбіту дістатися легше й дешевше. Відповідно, орбітальні послуги стають більш перспективним об'єктом інвестування. Гроші в світі на такі теми є».

Kurs Orbital буде складно конкурувати зі світовими космічними компаніями, маючи українську реєстрацію, зазначає керівник R&D напрямку космічної компанії з українським корінням. Він не захотів щоб його імʼя вказувалося в статті. Причина – архаїчне законодавство та ризики країни. Усов говорить, що планує зареєструвати міжнародну компанію для взаємодії з іноземними космічними агентствами.

Інша проблема – відсутність чітко виписаних правил і глобального нагляду в самій космічній індустрії. Наприклад, прибирання супутників, що відслужили, з орбіти регламентовано лише на національному рівні, каже Рокитський. Ці норми не завжди вимагають від операторів корисного навантаження «прибирати» за собою. «Індустрія базується тільки на добрій волі гравців, а значить, у них обмежені стимули замовляти такі послуги», – говорить Рокитський. За його словами, на орбіті накопичилися десятки тисяч фрагментів, які вимагають відведення вже зараз.

«Відсутність регулювання накладає певні ризики на бізнес-модель подібних стартапів, – вважає Рокитський. – Але якщо все вдало складеться, вони (Kurs Orbital. – Forbes) виявляться з уже готовим рішенням на ринку, який створюється».

«Моя мета не просто створити виріб, – каже Васильєв. – Мета – побудувати бізнес і надавати послуги на орбіті».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 найкращих стартапів, 10 венчурних фондів, 100 найкращих факультетів