Як компанія We Care Solar Лори Стечел використовує сонячну електроенергію для того, щоб пологи у всьому світі стали безпечнішими
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
У березні 2008-го акушерка-гінекологиня Лора Стечел стояла посеред пологового відділення нігерійської лікарні Kofan Gayan State Hospital із відчуттям абсолютного безсилля.
Стечел стала лікаркою у 1985-му і більшу частину останніх 30 років працювала з немовлятами та породіллями, тому питання було не в браку знань чи досвіду. Перед Стечел постала значно простіша проблема: настає ніч, а так як в Нігерії обмежене постачання електроенергії, лікарня залишається без світла
«Ви тільки уявіть, як це працювати без світла: акушерки проводили операції при світлі від гасових ламп, ставили крапельниці при свічках. Хірурги повинні були похапцем закінчувати операції до того, як сяде сонце, – розповідає вона. – Я була в операційній під час кесаревого розтину, коли вимкнули світло. Це жахливо стояти поряд із людиною, якій роблять операцію, вона стікає кровʼю, а ти навіть рук своїх не бачиш».
Стечел приїхала до Нігерії в рамках медичної антропологічної програми – це мало стати другим етапом в її карʼєрі. Дегенеративна хвороба хребта призвела до защемлення нервів у руках, внаслідок чого завершилася її карʼєра хірургині й акушерки. Тому Стечел вирішила додати до диплому лікаря диплом магістра за напрямком «Громадське здоровʼя».
Метою її поїздки було зрозуміти умови, які призвели до того, що саме на цю країну припадає 11% світової смертності породіль – і це в країні, де проживає всього 2% світового населення. Та ця розвідка дала їй дещо більше, ніж просто інформацію для дипломної роботи. Стечел знайшла тут своє покликання.
Вона повернулася додому в Берклі, Каліфорнія, і попросила поради у свого чоловіка Гела Аронсона, спеціаліста із сонячної енергетики, про те, як найкраще допомогти лікарні та її працівникам. Разом вони розробили систему сонячної електроенергії, яка буде живити найважливіші для безпечних пологів відділення лікарні, як-от власне пологовий зал та операційну. За шість місяців після своєї першої поїздки Стечел привезла цю систему, а також холодильник для донорської крові в лікарню Kofan Gayan State Hospital і встановила її.
Під час свого візиту в Нігерію лікарка Лора зробила фото акушерки, яка використовувала керосинову лампу під час своєї нічної зміни в лікарні. Фото DR. LAURA STACHEL WE CARE SOLAR
Упродовж наступного року смертність жінок під час пологах впала на 70%, а також зросла кількість пацієнток. Стечел вважала, що її місія закінчилася. Аж поки її телефон не почав розриватися від дзвінків.
«Інші лікарі з менших лікарень почали звертатися до мене і казати, що «ви допомогли тій лікарні, але ми теж у темряві. Ви можете допомогти і нам?» – пригадує вона.
Те, що почалося як рішення проблеми для однієї лікарні, стало чимось значно мобільнішим. Стечел взяла за основу валізу, в якій перевозила ту першу систему для лікарні Kofan Gayan State Hospital, і вони з чоловіком почали масштабне виробництво.
У свої 51, через два роки після першої поїздки у Нігерію, вона перетворила цю «сонячну валізу» – розміром із валізу для ручної поклажі, де знаходяться налобні ліхтарі, що заряджаються, монітори для прослуховування серцебиття плоду, зарядки для телефону та інше – на проєкт соціального підприємництва під назвою We Care Solar.
На сьогодні проєкт We Care Solar поширив свої прилади у понад 6200 закладів охорони здоровʼя у всьому світі і таким чином допоміг понад семи мільйонам матерів і новонароджених.
Валізи від We Care Solar містять інструменти, серед яких налобні ліхтарі, що заряджаються, монітори для прослуховування серцебиття плоду і 12-вольтні розетки для заряджання телефону. Фото WE CARE SOLAR
Всесвітня організація охорони здоровʼя повідомляє, що у всьому світі щороку під час пологів помирає близько 300 000 жінок, тому Стечел знає, що залишається ще багато роботи для того, щоб досягти своєї мети – «освітити кожне народження малюка».
Ті результати, яких підприємиці вдалося досягти вже після свого 50-річчя, допомогли їй інакше сприймати власну травму спини, яка поставила хрест на її карʼєрі акушерки.
«Думаю, те, що я колись вважала кінцем своєї карʼєри, виявилося початком іншого, ще більш захопливого шляху», – розмірковує вона. – Знаєте, мені справді подобалося приймати немовлят. Я отримувала задоволення від роботи безпосередньо з породіллями, але тепер я знаю, що торкаюся буквально мільйонів життів».
Вона також знає, що хоча її життя змінилося, у дечому воно залишилося таким самим, як і в часи її акушерської практики.
«Гадаю, я змінила одну з найбільш затребуваних у світі професій – акушерка-гінекологиня, яка щодня стикається із питаннями життя і смерті, – на іншу, не менш потрібну, яка полягає в управлінні неприбутковою організацією, що веде справи на міжнародному рівні, – пояснює вона. – Телефони більше не розриваються від дзвінків медсестер, які просять консультації з приводу нових пацієнток. Але тепер мені телефонують з Африки із запитаннями або проханнями про співпрацю. Тому мій графік залишається не менш напруженим, ніж колись».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
