Війна відкрила для українців послуги від PayPal та Revolut. Наступною ціллю Міністерство цифрової трансформації хоче зробити Stripe – платіжний сервіс, що радикально спростить бізнесу отримання закордонних платежів, та один із найдорожчих стартапів світу. Чому, не зважаючи на новини про успішні переговори, цей сервіс досі не зайшов в Україну
Очільник Мінцифри Михайло Федоров уперше пообіцяв Stripe в Україні ще весною 2021-го, а в розпал війни запустив петицію, щоб прискорити процес. Швидких результатів, як це сталося з фінтех-гігантами Revolut чи PayPal, поки що не отримали. «До діалогу з командою Stripe долучилися НБУ та Visa, тому вихід компанії на український ринок може пришвидшитися», – розповідали на початку квітня в Мінцифрі.
Чи знаменує це якийсь прогрес? У Visa Forbes сказали, що «не дають коментарі стосовно іншого бренду», а в НБУ, що банк «цьогоріч не брав участі в спілкуванні зі Stripe щодо виходу на український платіжний ринок».
За словами заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександра Борнякова, діалог продовжується – «вдалося навіть достукатися до керівництва». Після двох років перемовин Мінцифри начебто попросило від Stripe чіткий план з означеними датами, а тепер очікує на відповідь. У Stripe не відповіли на запит Forbes.
Що під капотом у Stripe
Компанію, яка виросла із семи рядків коду до найдорожчого приватного стартапу вартістю $95 млрд, заснували у 2010 році брати Джон і Патрік Коллісони з Ірландії. Forbes оцінює статки кожного з братів у $9,5 млрд.
Stripe допомагає бізнесам та користувачам обробляти онлайн-платежі. Серед його клієнтів – компанії Google, Slack, Zoom, Netflix і Amazon.
За час існування Stripe залучив $2,2 млрд. Серед його інвесторів як зіркові фонди Sequoia Capital, Baillie Gifford та General Catalyst, так і ангели Пітер Тіль, Макс Левчин та Ілон Маск.
Основні конкуренти Stripe на світовому фінтех-ринку – американські PayPal і Block (колишній Square). Відрізняються вони тим, що Block фокусується на розрахунках у магазинах, а PayPal – на створенні онлайн-рахунків та переказі платежів.
У Stripe інша модель – він зосереджує свою увагу на створенні зручного для розробників коду, який можна додати на сайт для обробки платежів.
Повний запуск Stripe в Україні потребує щонайменше два-три роки, адже компанії треба буде інтегруватися в платіжну, фінансову та юридичну екосистему Україну, каже Максим Козенко, технічний директор платіжної системи Fondy. Вона обробляє платежі для Uklon, Glovo, Helen Marlen.
Зараз Stripe доступний у 47 країнах, переважно в Європі та Північній Америці. Найближчі до нас – країни Балтії та Польща. Українському підприємцю він пришвидшить вихід на глобальні маркетплейси та відкриє можливість отримання платежів у понад 135 валютах.
Щоб Stripe прийшов до України, треба перш за все мати відповідний об’єм онлайн-бізнесу, а також потенціал для росту, каже Ростислав Дюк, голова правління Української асоціації фінтех-компаній.
У 2021 році Stripe обробив транзакцій на $640 млрд, а його виторг зріс на 70% та становив $7,4 млрд. Українці у 2020 році витратили в інтернеті понад $3,5 млрд, свідчать дані дослідження EVO. «Гіганти типу Stripe не заходять на галявину, де немає потенціалу для зростання», – каже Олена Сосєдка, засновниця фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions.
Підприємці очікують, що Stripe може вирішити «споконвічну проблему українського онлайн-бізнесу – платежі між країнами (кросбордерні платежі)», каже Козенко. Хоча Stripe, на його думку, сфокусується на іншому – виведенні на український ринок своїх міжнародних клієнтів.
За словами Козенка, платежі між країнами – це складна процедура, оскільки конвертація та переведення валюти з однієї юрисдикції в іншу є зоною особливого контролю НБУ та ДФС.
«Ви не можете уникнути примусової конвертації іноземних платежів у гривню, якщо у вас компанія відкрита в Україні, оскільки діє обмеження валютного контролю НБУ, – скаржиться він. – Жоден банк в Україні також досі не приймає платежі American Express та Discover, популярних платіжних систем у покупців зі США». Як українські підприємці розвʼязують ці проблеми?
Єдиний варіант від самого Stripe – реєстрація юридичної особи за допомогою програми Stripe Atlas. Вона дає змогу стартапам відкрити компанію у США та приймати туди платежі за одноразову оплату в $500 та здійснює подальше обслуговування податкових витрат. Це доступно й українцям. Також можна реєструвати юридичні особи в інших юрисдикціях (Велика Британія, Естонія) або користуватися сервісами-конкурентами: глобальні платежі організовує Paymentwall, 2Checkout, Skrill.
Stripe кращий через більшу довіру з боку банків, надійність та швидкість платежів, а також доступ до власної екосистеми. Окрім софту для обробки грошових переказів, Stripe має й інші сервіси: можливість створити власну онлайн-касу, щоб приймати платежі у фізичних магазинах, послуги з кредитування та емісії карток, а також сервіс попередження онлайн-шахрайства. Під час війни Stripe також скасував комісію для сайту Ukraine Take Shelter, який допомагає біженцям з України знайти житло за кордоном.
Порівняно з українськими конкурентами Stripe має дорожчі сервіси. Він стягує 2,9% комісії при оплаті карткою в інтернеті та 2,7% за проведення платежів у магазинах. Тобто за одну інтернет-транзакцію на суму $100 Stripe заробляє близько $3. Комісія за конвертацію валюти для іноземних карток це ще 1%.
В українського Fondy комісія 2,4% для бізнесу із виторгом до 500 000 грн на місяць і 2,3% – для тих, хто заробляє більше. За три квартали 2021 року виторг компанії склав понад 239 млн грн. У LiqPay від ПриватБанку комісія близько 2,2%.
Поки що на сайті Stripe серед країн, де проходить закрите тестування, є лише Гібралтар, Індонезія, Філіппіни, Ліхтенштейн та Тайланд. Не за горами й Україна, запевняють у Мінцифрі. «Нам вдалося достукатися до керівництва, і зараз ми чекаємо внутрішнього рішення компанії про те, що вони готові заходити в Україну, – каже Борянков. – Ми працюємо на випередження і надаємо їм навіть більше інформації ще до того, як вони просять».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
