Категорія: Інновації
Дата: 06 червня 2022 14:53

Убивця дронів. Палмер Лакі винайшов зброю майбутнього, яку постачають і в Україну. Як Facebook зробив його багатим, а війна – мільярдером

Джеремі Богайськи

Forbes

6 хв читання

Колись його виперли з Кремнієвої долини як прихильника агресивної політики Трампа, а тепер колишній вундеркінд віртуальної реальності Палмер Лакі може позловтішатися. Його стартап оборонних технологій Anduril, який оцінюють у $8 млрд, озброює Україну і створює зброю майбутнього

Весняний день. Виснажені спекою схили південної Каліфорнії, де Anduril Industries випробовує свою зброю. Для людей трохи прохолодно, але для спостереження – саме те що треба.

«Видимість» хороша, пояснює Палмер Лакі, мільярдер-співзасновник Anduril Industries, який свої перші значні статки заробив, коли продав стартап віртуальної реальності Oculus VR у 2014-му за $2 млрд Facebook.

Прохолодна температура означає, що буде небагато термальних деформацій, а отже сенсорам у вежах Anduril легше помітити нелегальних іммігрантів на американо-мексиканському кордоні.

Самоучка-вундеркінд, якому у вересні виповниться 30, дає команду своїм інженерам показати, чому інвестори вклали ще $1 млрд в Anduril. Загальні інвестиції в Anduril з 2017-го складають $1,8 млрд.

Наземний ультрачервоний сенсор помічає на дорозі у зоні випробування вантажівку, після чого на щоглі (вежі) активується камера, яка наводить фокус на вантажівку. Програма штучного інтелекту під назвою Lattice, яку Anduril вважає своєю ключовою технологією, сканує вантажівку і визначає її як транспортний засіб.

Вантажівка ось-ось зникне за пагорбом, аж ось безшумно вилітає дрон-гелікоптер під назвою Ghost, щоб не втратити вантажівку з поля зору. На екрані монітору вантажівка зупиняється, з неї виходить чоловік і запускає дрон.

Радіочастотні сенсори вловлюють сигнал від дрона і визначають, що це DJI P4 китайського виробництва. Щоб нейтралізувати дрон, відкривається металева коробка і з неї вилітає квадрокоптер Anvil на приголомшливій швидкості. У нього одне завдання: нейтралізувати ворожий дрон, збивши його.

«Ми можемо спалити батарею, спалити каркас дрону і при цьому дуже швидко рухатися, – каже Лакі, який попри погоду надів свою звичну форму – шльопанці, шорти-хакі і гавайську сорочку. – Рідна земля – це безперечна перевага у битві дронів».

Це грубий, прямолінійний підхід, який саме підходить новому образу Лакі. Вісім років тому він завоював пресу (і обкладинку Forbes) як милий молодий вундеркінд, який став піонером віртуальної реальності. Та за три роки після того він продав компанію Марку Цукербергу, а Facebook звільнив його в розпал фурору, який викликала його підтримка Трампа на президентських виборах 2016-го.

Його швидкий перехід до заснування оборонного стартапу завершив вихід Лакі з Кремнієвої долини із її лівими поглядами. Із стартапом йому допоміг фонд мільярдера-лібертаріанця Пітера Тіля Founders Fund, а також виконавчі директори, які втекли від виробника сумнівного шпигунського ПЗ Palantir.

Ми хочемо бути такою компанією, про яку міноборони згадує першою, коли йому щось треба
Палмер Лакі засновник Anduril Industries

Після того, як Лакі втратив друзів, які розкритикували його як розпалювача війни, він раптом може трохи позловтішатися. Після вторгнення Росії в Україну, де використовуються системи Anduril (він не розказує, які саме), дехто прийшов до нього із вибаченнями. Тепер вони усвідомлюють, що «Штатам дійсно важливо мати кращу зброю», каже він.

Важливо зрозуміти те, як він створює цю зброю, адже тільки так можна побачити, що саме вирізняє його компанію. Anduril, у якої минулого року був виторг $150 млн, розробляє свої технології за власні гроші. Це значно більш ризикований підхід, ніж той, який зазвичай використовують військові підрядники.

Сміливий стартап не чекає, поки міністерство оборони запустить багаторічний процес визначення технологічних вимог і влаштує тендери на створення прототипів. Натомість Anduril одразу бере і розробляє зброю і системи спостереження, які на думку компанії уряд захоче купити – головне, щоб все працювало.

Відомо про два проєкти стартапу. Перший – це озброєні дрони, які за задумом у деяких випадках мають заміняти пілотовані винищувачі під час перехоплення порушників повітряного простору. Ще є великий дрон для спостережень (Forbes його показали після обіцянки не описувати його дуже детально), який запускається і сідає вертикально (тому злітна смуга непотрібна) та може літати на довгі відстані. Такий дрон, схоже, підійде для патрулювання у Тихому океані.

Лакі не забув і своє минуле. У 2019-му Anduril купив студію Carbon Games і там створює складний інструмент для симуляцій, в якому використовується ігровий рушій від студії. Цей інструмент повинен дати змогу міністерству оборони розглянути тисячі можливих варіантів розвитку різних конфліктів.

Таке «кіно» можна дивитися в окулярах віртуальної реальності і просто на екрані монітору. Цей же інструмент допомагає Anduril вирішити, яке обладнання створювати наступним.

Лакі впевнений, що його технології значно переважають технології гігантів оборонної промисловості, але Anduril враховує все. Згідно із федеральними документами, 39 лобістів працювали у Вашингтоні у 2021-му для того, щоб шальки терезів опустилися в бік Anduril.

Компанія одразу найняла потужну команду ветеранів міністерства оборони і столичної політики на чолі із Крістіаном Броузом, колишнім керівником офісу Комітету Сенату США зі збройних сил.

Всі вони вважають свою справу гідною, тому намагаються прискорити вкрай повільний процес закупівель і переконати посадовців надати перевагу випробуванням і змаганням між продуктами компаній, а не пропозиціям проєктів на папері.

Сам Лакі багато часу проводить у Вашингтоні. «Люди хочуть вірити, що якщо ти створиш найкращий продукт, ти переможеш. Та у світі все працює інакше», – каже він.

Перші кроки

Лакі був на домашньому навчанні, з яким йому допомагала мама, а перші уроки з інженерії він отримав від батька, коли вони разом лагодили машини. Пізніше Лакі захопив половину гаражу, де почав створювати потужні лазери і котушкові гармати, які дуже швидко випускають снаряди за допомогою електромагнітів. Потім було вдосконалення старих ігрових приставок, щоб вони стали бездротовими.

Ігри привели до віртуальної реальності: він почав збирати старі громіздкі шоломи віртуальної реальності (перші ґаджети зі схожою технологією зʼявилися у 1960-х) і розбирати їх, щоб зробити кращими. Його прорив стався, коли він зрозумів, що дорогу, важку оптику можна замінити дешевою, легкою, якщо він використає ПЗ для маніпуляції зображень.

Так народився Oculus Rift, шолом віртуальної реальності, який Лакі створив у 16. Саме цей шолом привернув увагу Марка Цукерберга.

Поки Лакі був у Facebook, він займався ще дивнішими речами (будував прямоточний повітряно-реактивний двигун у своєму басейні, безуспішно намагаючись створити чоботи-ракети) і почав говорити із Тре Стівенсом, партнером у Founders Fund, про ідеї для оборонного стартапу.

Пітер Тіль дав Стівенсу завдання знайти наступний Palantir або SpaceX, щоб можна було засунути руку у державну кишеню. Коли це не дало результату, Стівенсу, ветерану Palantir, сказали створити оригінальну компанію.

Стівенс і Лакі погодилися, що найбільш слабка сторона міністерства оборони – це програмне забезпечення, адже до ПЗ там ставляться як просто до додаткової опції у великих системах озброєння. Але самому Лакі було не цікаво цим займатися…поки його не звільнили з Facebook.

Все з початку

Стівенс залучив своїх найкращих друзів з Palantir: Браяна Шимпфа, щоб він зайнявся ПЗ і був гендиректором, а Метта Грімма, щоб він очолив операції. Засвоївши невдалий досвід продажу ПЗ Пентагону, коли вони працювали в Palantir, друзі вирішили додати штучний інтелект і запропонувати міноборони футуристичну зброю із передовим ПЗ. Стівенс сподівався, що Лакі завоює повагу у столиці і працюватиме із «залізом» у компанії.

У 2017-му молодий Anduril переконав Державну прикордонну службу випробувати свою ідею: вежі, що автоматично виявляють людей і транспортні засоби, які незаконно перетинають кордон, щоб офіцери служби звільнилися від постійних патрулювань. У 2020-му служба уклала контракт із Anduril на $250 млн; до лютого у прикордонників уже було 176 веж на мексиканському кордоні.

У січні Anduril отримав найбільше визнання: контракт на те, щоб очолити роботу із захисними дронами Командування спеціальних операцій США. За десять років на цьому контракті компанія може заробити майже $1 млрд.

На горизонті майорить ще більший контракт. Пантагон дуже хоче обʼєднати всі збройні системи і системи спостереження, щоб мати єдину картину поля бою і управляти ними дистанційно. А ще ж усі ці системи повинні працювати без перебоїв і бути «хакеронепробивними».

Ця програма називається JADC2 і потенційно на неї можуть піти десятки мільярдів доларів, тому Anduril, а також Palantir і C3 AI, будуть викладатися на повну, що отримати цей проєкт.

Anduril сподівається, що його система ПЗ Lattice допоможе компанії перемогти. Під час випробування Повітряних сил у 2020-му Anduril поєднав радар зі своїми сенсорними вежами, щоб виявляти крилаті ракети і автоматично передавати її координати до низки систем озброєння, серед яких винищувач F-16 і самохідна гаубиця. Важко повірити, але системі потрібен був нагляд лише одного пілота.

«Вони точно нагорі списку», – каже Ніколас Шейлан, який до минулого вересня був головним директором з ПЗ в Повітряних силах. Шейлан, який у своїй публічній заяві про звільнення поставив під сумнів прихильність Обʼєднаного комітету начальників штабів до проєкту JADC2, має свої сумніви щодо нього. Він попереджає, що проєкт може бути приречений через те, що кожен із компонентів, які потрібно обʼєднати, настільки різні, що зрештою вони не піддадуться обʼєднанню.

Якщо ця спроба модернізації не вигорить, як багато до неї, то Лакі каже, що це його не засмутить. Зрештою, окрім поточний урядових контрактів, у Anduril є військова скарбниця, де повно венчурних грошей.

Він каже, що Пентагону не треба перейматися через Палмера Лакі; Пентагону треба перейматися тим, щоб знайти наступного Палмера Лакі.

«Їм треба знайти спосіб перетворити людей із хорошими технічними знаннями й ідеями, на успішних постачальників. Тому що зараз зовсім немає чіткого механізму такого перетворення».

Матеріали по темі