Категорія: Картина дня
Дата: 31 травня 2022 13:13

Які системи залпового вогню від США чекає Україна і чому це не найголовніше питання. Розбір Forbes

Сергій Гребенюк

Forbes

Ракета випущена установкою MLRS. Фото Getty Images

Вашингтон затвердив постачання РСЗВ в Україну, пише The New York Times. Але НАТО побоюється, що удари ракетами, здатними вражати цілі на далеких дистанціях, призведуть до різкої ескалації конфлікту. Які реактивні системи можуть поставити союзники і як вони контролюють поширення своєї зброї в Україні? Редактор Forbes вивчив усі публікації в авторитетних іноземних ЗМІ та підготував виразний розбір ситуації

Адміністрація Байдена вже вирішила відправити до України реактивні системи залпового вогню, повідомила The New York Times з посиланням на джерело в Пентагоні. Українські військові та політики вважають, що передові американські РСЗВ, здатні точно вражати цілі на далеких відстанях, змінять хід війни. Про це у своїх виступах неодноразово говорив президент Володимир Зеленський, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Минулого тижня прискорити постачання РСЗВ Україні закликав британський премʼєр Борис Джонсон.

Пентагон повідомив The New York Times, що Києву передадуть системи залпового вогню HIMARS. Але поки що невідомо, які саме ракети отримають українські бійці. І це найважливіше питання.

Бойовий конструктор Lego

На озброєнні армії США перебувають дві основні реактивні системи залпового вогню. Перша – важка гусенична М270 MLRS, яка встигла повоювати в Іраку. Друга – полегшена колісна версія M142 HIMARS, здатна нести менше ракет (один контейнер із шістьма ракетами проти двох по шість ракет у М270). Ця система використовувалася в Афганістані.

Обидві машини поєднує одна особливість. Ці системи модульні: їхнє призначення та тактика застосування повністю змінюється залежно від типу ракет, що встановлюються у змінний контейнер. Під обидві установки розроблено понад десяток боєприпасів. Ракети розрізняються за типом бойової частини (фугасна, касетна, кумулятивно-осколочна, для дистанційної постановки мін та деякі інші). Але головна їхня відмінність – у дальності та точності.

Не дуже далеко і не надто точно

Разом із установкою М270 у 1980-х зʼявилася некерована ракета М26 калібру 227 мм, що пройшла бойове хрещення в операції «Буря в пустелі» у 1991-му. Цей боєприпас має максимальну дальність трохи більше ніж 30 км. Його використання перетворює машини М270 та HIMARS на аналог радянської РСЗВ «Ураган», яка стоїть на озброєнні української армії. Та має схожий калібр (220 мм) і дальність (близько 35 км), і призначена переважно для стрільби «по площам». Удосконалені ракети сімейства М26 летять на відстань до 45 км — далі «Урагану». Ракети теж некеровані, тому про високу точність не йдеться.

Високоточна зброя

Інша ракета, M31 GMLRS, виводить установки M270 (в їх пізніх модифікаціях) та HIMARS на новий рівень: вони стають високоточною зброєю. Ракета має підвищену дальність – близько 70 км: приблизно таку саму, як у РСЗВ «Смерч» із ракетами радянського виробництва. Відмінність американської ракети — управління по інерційному каналу і сигналу GPS, що робить її точною.

США широко використовували M31 GMLRS під час війни в Іраку. Залишаючись недосяжними для ворожого артилерійського вогню, пускові установки з ракетами M31 GMLRS здатні вражати передові командні пункти, скупчення техніки, а також ствольну артилерію за координатами з контрбатарейних радарів або засобів повітряної розвідки. В Україні така зброя затребувана для тих самих завдань. Насамперед, для пригнічення вогню ворожої артилерії, яка щодня рівняє із землею українські міста.

Довга рука сухопутної армії США

Найгрізніший боєприпас, яким здатні стріляти обидві американські установки РСЗВ – ракети сімейства ATACMS. Усі різновиди цих ракет керовані. Головна їхня відмінність – дальність. Залежно від модифікації, ATACMS здатні вражати цілі на відстані від 140 до 300 км. Ракет класу «земля-земля» такої дальності на озброєнні України немає. Вони перетворюють установки М270 MLRS та HIMARS із реактивних систем залпового вогню на оперативно-тактичні комплекси з дальністю дії більше, ніж у радянської «Точка-У» або української «Вільха-М» (близько 120 км).

Які системи поставлять в Україну

Установки HIMARS, які, за інформацією The New York Times, передадуть Україні, здатні нести контейнер з шістьма ракетами дальністю від 30 до 70 км, або одну оперативно-тактичну ATACMS. Про типи ракет, які поставлять у комплекті, інформації немає. За повідомленнями, саме вони є каменем спотикання в адміністрації Байдена.

Головна мета НАТО – «допомагаючи Україні, не допустити ескалації конфлікту», нещодавно повторив генсек альянсу Єнс Столтенберг на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Дальності високоточних ракет сімейства ATACMS достатньо, щоб вражати з України військові цілі та обʼєкти стратегічної інфраструктури на території Росії. Прессекретар американського оборонного відомства Джон Кірбі не підтвердив інформацію про постачання HIMARS до України. Президент США Байден заявив, що США не постачатимуть Києву ракетні системи, здатні дістати до Росії.

Контроль над озброєнням, яке постачається в Україну, є складним завданням для США та НАТО. Нещодавно у німецькому Штутгарті запрацював міжнародний центр, який координує та відслідковує постачання західної зброї Києву, повідомив журнал Foreign Policy. У центрі працюють військові із 30 країн, зокрема офіцери з України. Вони підтримують звʼязок із українськими бійцями на полі бою. Фахівці «відслідковують майже кожну кулю, яка була відправлена до України», – стверджує видання.

За рідкісними винятками, українські бійці воюють із агресором реактивними системами, що дісталися їм у спадок від СРСР. Парк техніки зношений, а запаси ракет до неї не безмежні. Тому хоч би які РСЗВ і ракети поставили союзники в Україну, вони стануть для ЗСУ великою підмогою.

Матеріали по темі