Серед країн, які 28 квітня через Zoom підписали Декларацію про майбутнє інтернету, опинилася й Україна. Голос за «вільне цифрове майбутнє» віддав, зокрема, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Згідно з декларацією, країни-підписанти хочуть розбудовувати «відкритий, вільний, нейтральний і безпечний інтернет». Це на словах, а на ділі урядовці не пропонують практичних кроків її досягнення
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти про декларацію
- Її підписали представники 61 країни: США, усі члени Європейського Союзу та 32 країни за межами ЄС, зокрема й Україна.
- Представляти українців Мінцифрі запропонували Білий дім та Європейська комісія, пише Федоров.
- На трьох сторінках декларації підписанти виклали своє бачення майбутнього інтернету – відкритого та некерованого, а також описали проблеми, з якими стикаються інтернет-користувачі.
- Серед завдань, які ставить декларація, зробити інтернет більш доступним, нейтральним та безпечним. Одне із завдань – навчитися видаляти шкідливий контент, не порушуючи свободи вираження поглядів.
Чому важливо говорити про вільний інтернет зараз
З появою інтернету в світі почався розвиток інновацій, країни почали обмінюватися даними, зʼявилися нові ринки та цифрові продукти, без яких складно уявити сьогоднішнє життя, йдеться в декларації.
Проте в останні роки авторитарні уряди поширюють там пропаганду та обмежують права людей; кіберзлочинці атакують звичайних користувачів та критичну інфраструктуру країн; компанії монополізують інтернет, збирають дані про користувачів та навʼязують їм шкідливий контент.
«Ми були надто поглинуті обіцянками інтернету і надто мало уваги приділяли потенційним ризикам, які чекають попереду, – згадує Бред Сміт, президент компанії Microsoft, яка зʼявилася на світ майже одночасно з інтернетом. – Ми разом зробили занадто мало для розв'язання проблем, коли вони були малі, і не змогли передбачити потенційного використання інтернету автократами».
Приклад цензури інтернету автократами – «Росія та її фейки», – каже Федоров. Коли Україна у квітні почала публікувати фото та відео вбитих людей в Бучі під Києвом, РФ заявила, що це провокація і що тіла там з’явилися після того, як російські війська відступили з міста. Західні медіа та аналітичні центри допомогли спростувати це за допомогою супутникових знімків.
За словами Сміта, декларація окреслює проблеми, які треба вирішити, щоб боротися з війною в Україні, «яка ведеться не лише на землі, у повітрі чи на морі, але й в інтернеті».
У день підписання декларації Microsoft опублікувала дослідження, в якому стверджує, що Росія використовувала хакерів для підтримки сухопутних операцій. Деякі з великих кібератак – на телевізійні станції та державні установи – відбувалися за кілька годин до ракетних ударів. Помітного впливу на хід війни ці кібератаки, проте, не мали.
Як підписували декларацію
Однією з причин оприлюднення декларації стали нещодавні заяви Росії про відключення від глобального інтернету, пише організація CEPA, яка отримала інформацію про підписання від «європейського дипломатичного джерела» за два дні до події.
Спочатку ініціатива називалася «альянсом», але формулювання змінили, оскільки воно надто нагадувало військову термінологію, пише СЕРА. Попередній проєкт декларації містив згадки про Китай і Росію, але у фінальному варіанті їх забрали.
За словами джерел СЕРА, США хотіли об’єднати західні країни і виступити проти спроб Китаю та Росії створити національний інтернет під державним контролем.
Коли дипломати ЄС обговорювали пропозицію щодо доступності інтернету для усіх людей, незалежно від гендерної ідентичності, Угорщина виступила проти. Цей пункт все ще є у декларації, але його переробили, щоб отримати підтримку з Будапешту.
Чим незадоволені експерти
Дослідники американської організації із захисту цифрових прав Access Now запевняють, що подібні заяви не дають помітного результату. До того ж уряд не консультувався із суспільством та експертними організаціями, коли складав декларацію, а її авторство не відоме, каже Пітер Міцек, головний юрисконсульт компанії Access Now.
Ще одна проблема – ухилення від проблеми масового цифрового стеження, яке започаткували США та партнери з Five Eyes – розвідувального альянсу, до якого входять Австралія, Канада, Нова Зеландія та Велика Британія. Також у декларації мало уваги приділено збору даних технологічними бізнесами та боротьбі з дезінформацією.
«Ми бачили, як багато глобальних принципів і заяв зʼявляються і зникають без суттєвого прогресу, – каже Дженніфер Броуді, менеджер з адвокації в Access Now. – Завдання президента США Джо Байдена та інших країн-партнерів щось робити, а не просто говорити».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
