Німеччина вирішила зменшити використання атомної енергії після катастрофи на японській «Фукусімі» у 2011-му і свої останні реактори вона має зупинити наприкінці 2022 року. Через санкції ЄС проти російського вугілля і вимоги деяких країн запровадити ембарго на російські нафту і газ виникає все більше закликів до того, щоб заповнити енергетичну прогалину за допомогою ядерної енергії. Financial Times у своєму матеріалі пояснює, чому німцям повернутися до ядерної енергії складніше, ніж здається. Forbes коротко переказує головні тези
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Чи може повернення до ядерної енергії вирішити енергетичну кризу Німеччини, яка нависла над країною?
Німеччина особливо сильно залежить від російського газу саме в секторі обігріву населення та в промисловості. Але ядерна енергія тут аж ніяк не допоможе. Три ядерні станції, які все ще працюють – Isar 2, Emsland and Neckarwestheim 2 – не надто допомагають підтримувати енергетичну рівновагу в Німеччині.
Їхня потужність складає 4,3 гігават і в середньому вони дають близько 30 терават-годин енергії на рік – це лише 5% від загального виробництва електроенергії Німеччини. «Деякі вітрові ферми самостійно дають понад 4,3 гігават енергії», – сказав один урядовець.
Які законні перешкоди не дають подовжити життя ядерним електростанціям?
Будь-яке рішення на користь продовження життя ядерних станції вимагатиме нової повної оцінки ризиків. Ризики повʼязані із атомною енергією виросли – подивіться лише на небезпеку, яку становлять кібератаки для критичної інфраструктури.
Війна в Україні, під час якої російські війська обстріляли Запорізьку атомну електростанцію і вони ж спричинили збій постачання електроенергії до неактивної ЧАЕС, також підкреслила деякі зовнішні ризики, які загрожують ядерній енергії.
У станцій є запас палива?
У трьох німецьких атомних станцій немає нових поставок уранових паливних стрижнів, тому, за словами уряду, станції зможуть працювати максимум до кінця року. Для виготовлення нового запасу урану треба 12-15 місяців і в найкращому випадку він буде готовий влітку 2023-го. Згідно із «Євростатом», Росія – другий найбільший постачальник урану для країн Євросоюзу.
Саме на цю проблему послався Шольц під час його словесної дуелі із Бернгардом, депутатом від «Альтернативи для Німеччини». Канцлер сказав, що якщо продовжувати життя ядерним електростанціям, то «треба поповнити запас палива, якого немає у вільному доступі». Ядерні реактори – це не машини, які можна легко заправити, коли скінчився бензин.
Станціям треба буде нова ліцензія на роботу?
Уряд пояснив, що останні три робочі атомні електростанції перевірку на безпечність проходили у 2009-му. Треба буде нова перевірка, після якої може виникнути необхідність «значних інвестицій» в безпекові технології.
Градиня ядерної електростанції Emsland. Необхідна перевірка безпеки передбачає оновлення ліцензії, а це дуже бюрократизований процес. Фото Getty Images
Також треба буде оновлення ліцензій для станцій, а це дуже бюрократизований процес: вони повинні будуть відповідати останнім науковим і технологічним стандартам, які будуть настільки високими, що для потенційних операторів робота зі станціями буде просто бізнесово невигідною.
Що думають оператори про подовження життя ядерним електростанціям?
Компанії дали чітко зрозуміти, що не мають бажання підтримувати роботу ядерних електростанцій. Френк Містіо, гендиректор EnBW, яка керує станцією Neckarwestheim 2, розповів Financial Times, що продовження життя більш ніж на кілька тижнів «неможливе у нашому поточному технічному стані». Він додав: «У нас немає жодної законної основи для роботи зі станцією ані хвилини у 2023-му. Це поза нашим контролем».
Eon, яка курує Isar 2, дотримується тієї ж думки. «У Німеччини немає майбутнього у секторі ядерної енергії – крапка, – сказав гендиректор компанії Лео Бірнбаум. – Повернення ядерних електростанцій – це заклик, який підбурюють емоції. Остаточне рішення і законну основу ніхто не буде змінювати».
Оператори також прямо заявили, що якщо буде нагальна потреба і уряд змусить їх знову запустити ядерні електростанції, то вони наполягатимуть на тому, щоб саме держава взяла на себе всі ризики і витрати. «Проблема в тому, що оператори просто не довіряють уряду», – сказав Одоннелл. Для перезапуску атомних станцій їм треба будуть «політичні гарантії того, що ядерна енергія і далі буде законною у Німеччині» і в майбутньому це не зміниться – це складна обіцянка для будь-якого уряду.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
