Відтоді як Росія напала на Україну міжнародні ціни на крупи злетіли. За тисячі кілометрів від війни продовольча криза накладає свій відбиток на діяльність у Бразилії і Аргентині. Для цих країн нові обставини можуть стати несподіваною удачею через зростання цін на біржові товари. Переказ статті Financial Times про нові можливості для південноамериканських країн, які відкрила війна
Пшениця
Росія напала на Україну після того, як в Латинській Америці вже прийняли рішення про літню посівну, а Бразилія вирішила саджати другий врожай кукурудзи. Саме тому, каже аналітик у консалтинговій фірмі StoneX Вітор Андріолі, місцевим фермерам було важче миттєво відреагувати на нові обставини.
«Якщо так станеться, що війна продовжиться, а ціни на ці товари залишаться такими ж високими, це певно стимулює збільшення посівів зерна і олійних культур на континенті», – додав він.
Хоч переважно тропічний клімат Бразилії накладає свої обмеження на вирощення пшениці, країна експортувала більше зерна цього року, ніж за весь 2021 рік. Експерти переконані, що за допомогою прогресу технологій вирощення врожаю країна, яка як правило закуповує пшеницю, має потенціал самостійно забезпечувати себе і навіть продавати пшеницю.
Кайо Карвальо, президент Бразильської асоціації агробізнесу, застеріг, що у короткотривалій перспективі їхній сектор навряд дуже сильно збільшить своє виробництво через сумніви у тому, скільки триватиме війна і куди постачати врожай.
«Виробники не можуть на рівному місці піти на ризик і розширити свій різновид вирощуваних культур, якщо вони не будуть точно знати, що у них буде ринок збуту», – пояснив він. Хоч у Бразилії є хороші продажі у Китаї, на Середньому Сході і Росії, багатші економіки залишаються закритими для продукції країни.
Кукурудза, соя та соняшник
Наразі Латинська Америка може допомогти закрити нестачу кукурудзи. Згідно із нещодавнім звітом міністерства сільського господарства США, до вторгнення Україна вважалася третім найбільшим експортером кукурудзи, а Бразилія розташувалася одразу за нею.
Як і соя, кукурудза переважно йде на корм тваринам, а Бразилія є третім найбільшим виробником сої – попереду лише США і Китай. За оцінками сільськогосподарського агентства Conab (Бразиліа, Бразилія), у 2022-му експорт кукурудзи збільшиться на три чверті.
«Це чудова можливість, – впевнений Цезар Рамальо, фермер і президент Abramilho, асоціації фермерів. – Зараз у кукурудзи привабливі ціни, тому Бразилії варто збільшити її виробництво».
Фермери плодючого аргентинського регіону Пампас почали саджати більше соняшника, щоб вигідно скористатися кризою. Рослина добре пристосовується до сухого ґрунту і їй потрібно менше добрив, що є додатковою перевагою, враховуючи зростання цін на хімічні добрива і прогнози сухої погоди на цей рік.
М’ясо
На іншому кінці вісі сільськогосподарської кризи знаходяться скотарі, яким потрібне зерно, щоб годувати тварин, а це тепер обходиться у копієчку. Аналітики впевнені, що так як Бразилія вже є найбільшим експортером яловичини у світі, вона зможе компенсувати будь-який рівень скорочення, спричинений війною в Україні.
Але в деяких категоріях м’яса закордонний попит не може компенсувати високі витрати на виробництво та ослаблену купівельну спроможність вдома, де бідніші споживачі змушені відмовлятися від деяких товарів першої необхідності через інфляцію, яка досягла двозначної позначки.
В бразильському штаті Ґояс, що на центральному заході країни, свинар Евклід Костенаро на межі надлишку продукції, на яку ще й падають ціни. Як багато його колег по цеху, він зменшує поголівʼя тварин з 5000 свиноматок до приблизно 3800.
«Сьогодні кожен виробник втрачає від $43 до $75 на кожній свині, яку він перепродає, – бідкається він. – Це сильно нам шкодить, і в такій ситуації ми ще ніколи не були».
Є проблеми і у скотарів, таких як Набі Амін ель Аоуар, у якого 3000 корів у бразильському штаті Еспіріту-Санту. «Експорт виріс, але це повністю не перекриває зниження внутрішнього попиту», – сказав він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
