Категорія
Картина дня
Дата

Cірий кардинал Кремля. Як глава «Роснефти» Ігор Сєчин сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у $800 млн. Історія від Forbes

Ігор Сєчін, головний виконавчий директор ПАТ «Роснефть», під час панельної сесії на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЄФ) у Санкт-Петербурзі, Росія, у четвер, 6 червня 2019 року. /Getty Images

Ігор Сєчін, головний виконавчий директор ПАТ «Роснефть», під час панельної сесії на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЄФ) у Санкт-Петербурзі, Росія, у четвер, 6 червня 2019 року. Фото Getty Images

Російська преса назвала його Дартом Вейдером. Американські дипломати у Москві – «сірим кардиналом» Кремля. Ігоря Сєчина, 61, гендиректора державного нафтового гіганта «Роснефть», неофіційно вважають другою людиною в Росії після Путіна.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

За останні два десятиліття завдяки беззавітній відданості російському президентові Сєчин став казково багатим. Наскільки? Точні цифри назвати складно: це майже така сама таємниця, як багатство Путіна. Офіційно Сєчин володіє лише акціями «Роснефти». Але судячи з відкритих документів, повідомлень російських ЗМІ й оцінки вартості його яхт, виконаної компанією VesselsValue, Сєчин – володар статків у розмірі не менше $800 млн. У стільки Forbes оцінював його до 28 лютого, коли Євросоюз ввів санкції.

Яхти та нерухомість

Головні активи Сєчина – дві найдорожчі яхти світу. Перша, 136-метрова Crescent, коштує $511 млн. На судні два вертолітних майданчики, висувний ангар, кінотеатр, салон краси та басейн. Друга суперяхта – 85-метрова Amore Vero. До розлучення Сєчина з другою дружиною Ольгою у 2017-му вона мала назву «Свята принцеса Ольга». Судно з басейном, що трансформується у вертолітний майданчик, оцінюють у $134 млн.

У березні обидві яхти заарештували: Crescent – в Іспанії, а Amore Vero – у Франції. Сєчин володіє яхтою Crescent або безпосередньо, або через компаньйона, але бенефіціарний власник – Сєчин, зʼясувала VesselsValue. Це підтверджує джерело в іспанській поліції, на яке посилається Reuters, і експерт з яхтової індустрії, який розмовляв з Forbes.

Cірий кардинал Кремля. Як глава «Роснефти» Ігор Сєчин сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у $800 млн. Історія від Forbes /Фото 1

Портові працівники швартують суперяхту Crescent, арештовану урядом Іспанії, в Таррагоні, Іспанія, у четвер, 17 березня 2022 року. Власником судна вважається Ігорь Сечін

Сєчин і його діти – Іван, проти якого США ввели санкції 24 лютого, Інга та Варвара – за повідомленнями, володіють нерухомістю на Рубльовському шосе. Газета «Відомості» 2014-го писала, що глава «Роснефти» почав будувати там особняк на ділянці площею понад 28 000 кв. м. Наступного року діти купили 32 000 кв. м землі по сусідству. «Відомості» повідомляли, що на цю нерухомість витрачено загалом $110 млн. У липні 2016-го Сєчин подав на газету до суду за «вторгнення в особисте життя». За чотири місяці російський суд змусив «Відомості» видалити статтю. Сьогодні з урахуванням падіння курсу рубля підмосковні володіння Сєчина коштують близько $100 млн. Сєчин також має частку менше 1% у «Роснефти» на суму близько $77 млн.

Сєчин відмовився надавати коментарі для цієї статті. Forbes відправив питання про його статки і шлях до влади до «Роснефти». Компанія відповіла, що коментарі зайві, «як зайве коментувати марення божевільного. Усе це відірвані від реальності безладні фантазії та ілюзії – дикі припущення, обʼєднані маніакальною ненавистю. Автори явно страждають давніми фобіями».

Як розбагатів Сєчин

За однією з версій, він крав з великих грошових потоків «Роснефти». Чистий виторг другого за величиною виробника нафти у світі 2020-го перевищив $20 млрд, а роком пізніше впав до $12 млрд.

«Сєчин уже 20 років фактично контролює гроші «Роснефти», – каже російський опозиційний політик та економіст Володимир Мілов, ексзаступник міністра енергетики Росії у 2002-му. – «Роснефть» – найбільший у Росії генератор доходу. Той, хто вирішує, куди йдуть ці гроші, може спрямувати їхню частину куди захоче».

За іншою версією, Сєчин отримує відкати від енерготрейдерів – посередників із постачання нафти на міжнародні ринки. «Роснефть» тісно повʼязана з міжнародними трейдинговими мережами. «Для Сєчина це один із способів особистого збагачення, – каже Мілов. – Упевнений, що він сидить на відсотку від усіх прибуткових угод із «Роснефтью».

«Олігархи мають чотири способи багатіти, – пояснює шведський економіст Андерс Ослунд, який на початку 1990-х разом із Джеффрі Саксом консультував Єльцина з питань ринкових реформ. – Перший – привласнювати активи. Другий – найпоширеніший – відкати на держзакупівлі. Третій – маніпулювати цінними паперами. Четвертий – брати та не повертати кредити. Сєчин, схоже, займається всім потроху».

На відміну від давніх друзів Путіна, наприклад, його колишнього спаринг-партнера з дзюдо, олігарха Аркадія Ротенберга або медіамагната Юрія Ковальчука, Сєчина обійшли великими частками в бізнесі. Він прислужник Путіна», – каже Ослунд.

Про це говорить скромна частка Сєчина у «Роснефти». «Він поводиться не як олігарх, який багатіє та бере під контроль активи, а як радянський апаратник. Сєчин просто використовує власність компанії в особистих цілях», – каже Мілов.

Шлях до влади

Як і Путін, Сєчин народився і виріс у Санкт-Петербурзі. Там почалося його сходження. 1984-го Сєчин закінчив Ленінградський державний університет за спеціальністю «викладач французької та португальської мов». Потім захистив кандидатську з економіки і працював перекладачем в Анголі та Мозамбіку, коли ці країни були охоплені громадянськими війнами.

1988-го Сєчин повернувся до Росії і влаштувався у виконком Ленради інструктором із зовнішньоекономічних звʼязків. Його робота збіглася за часом з призначенням 1991-го Путіна помічником із зовнішніх звʼязків мера Санкт-Петербурга Собчака. Путін і Сєчин просувалися по службі: 1996-го обидва переїхали до Москви, в управління справами тодішнього президента Росії Єльцина. Наприкінці 1990-х Путін обіймав посаду директора ФСБ, а Сєчин – керівні посади в апараті Єльцина. 1999-го Путін став виконувачем обовʼязків президента і призначив Сєчина заступником голови своєї адміністрації.

«Путін просувався карʼєрними сходами, і Сєчин завжди був поруч, – каже експерт з російської енергетики, професор Джорджтаунського юридичного інституту Тан Густафсон. – Він контролював доступ до його кабінету, облаштовував його побут».

Сходження «Роснефти»

Сєчин вийшов на бізнес-сцену в лютому 2003-го. Разом із тодішнім президентом «Роснефти» Сергієм Богданчиковим він уклав угоду з купівлі за $623 млн нафтової компанії «Северная нефть», яка мала багаті родовища на російській півночі. Для держкомпанії це був надзвичайний крок. У 1990-х найкращі родовища поділили між собою олігархи, а «Роснефть» залишилася з мізерними активами. Вперше російська державна нафтова компанія придбала приватну.

«Тоді Сєчин зʼявився на сцені. До цього він був досить непомітним технократом, – каже Мілов. – Раптовий, абсолютно несподіваний зліт».

Тоді ж, у лютому, на зустрічі з Путіним нафтовий магнат Михайло Ходорковський посперечався перед телекамерами із президентом. Найбагатша на той момент людина Росії зі статками $15 млрд, Ходорковський публічно звинуватив Кремль у корупції та висловив невдоволення покупкою «Северной нефти». Це йому дорого коштувало.

Через сім місяців Ходорковського заарештували за звинуваченням у шахрайстві й ухилянні від сплати податків. Мільярдер втратив контроль над нафтовою компанією ЮКОС, яка на той час була одним із найбільших виробників нафти у світі. Він провів у вʼязниці десять років. У липні 2003-го Сєчин став головою ради директорів «Роснефти», залишаючись заступником голови адміністрації Путіна.

У грудні, коли Ходорковський уже сидів у вʼязниці, Сєчин зробив черговий хід. «Роснефть» поглинула головну «доньку» ЮКОС – компанію «Юганскнефтегаз». За неї заплатили $9,4 млрд, приблизно наполовину менше, ніж вона тоді коштувала. 2005-го ЮКОС відсудив у «Роснефти» $11 млрд, але наступного року збанкрутував. У 2007-му «Роснефть» дешево скупила більшу частину активів, що залишилися.

Судові позови з акціонерами ЮКОС затяглися на десятиліття. Вони йшли в семи країнах, у тому числі в США, Росії та Великій Британії. 2015-го сторони пішли на мирову. У 2008 році Ходорковський заявив газеті Sunday Times, що справи проти нього сфабрикував Ігор Сєчин як «привід для рейдерського захоплення ЮКОС». Сєчин був тісно повʼязаний із генпрокурором Володимиром Устиновим, який організував атаку на ЮКОС. Дочка Сєчина Інга одружена із сином Устинова Дмитром.

Cірий кардинал Кремля. Як глава «Роснефти» Ігор Сєчин сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у $800 млн. Історія від Forbes /Фото 2

Михайло Ходорковський, голова руху «Відкрита Росія» та колишній нафтовий магнат, який відсидів 10 років ув’язнення після відкритого протистояння президенту Володимиру Путіну, бере участь у прес-конференції в Лондоні 20 листопада 2018 року.

У травні 2012-го Сєчин, який тоді працював заступником премʼєрміністра, покинув цю посаду і став гендиректором «Роснефти». Через сім місяців компанія придбала російську ТНК-ВР за $55 млрд. Ця угода передбачала величезні виплати кільком олігархам-інвесторам ТНК-ВР, зокрема Михайлу Фрідману, Віктору Вексельбергу та Леонарду Блаватнику. BP отримала 19,75% акцій «Роснефти», якими володіє досі, хоча 27 лютого оголосила про «вихід зі складу акціонерів». Серед потенційних покупців її частки – державні нафтові компанії Китаю, Індії та Катару, а також «Роснефть».

Активи «Роснефти» зростали, а з ними – й статки Сєчина. У 2012 році він купив яхту «Принцеса Ольга» (нині – Amore Vero, «Справжнє кохання»). Судно йому доставили 2013-го. У тому ж році Сєчин замовив Crescent, але будівництво супер’яхти затягнулося на пʼять років. У 2014 та 2015-му він витратив $110 млн на підмосковну нерухомість.

Зарплати Сєчина явно не вистачило б на ці шикарні покупки. За даними «Forbes Росія», у 2013-му він заробив $50 млн і посів перший рядок у рейтингу найвищих топменеджерів у країні. У травні 2014-го Сєчин подав на «Forbes Росія» до суду за наклеп. Через три місяці російський суд ухвалив видалити статтю, оскільки вона формує «негативний образ» Сєчина. 2015-го «Роснефть» єдиний раз опублікувала дані про зарплату Сєчина. Це сталося за місяць після того, як Путін на своїй щорічній телевізійній «прямій лінії» сказав, що глави держкомпаній мають розкривати доходи. «Forbes Росія» підрахував, що 2014-го Сєчин заробив $17,5 млн.

«Роснефть» продовжила поглинання. У 2016-му вона викупила у держави контрольний пакет нафтової компанії «Башнефть» за $5,2 млрд. Раніше ці акції належали мільярдеру Володимиру Євтушенкову і були конфісковані у жовтні 2014 року, коли бізнесмена заарештували за звинуваченням у відмиванні грошей при купівлі «Башнефти». (Євтушенкова звільнили у грудні того ж року, знявши з нього звинувачення).

За словами Ходорковського, Сєчин стояв за експропріацією «Башнефти» за тією самою схемою, яку використав для захоплення ЮКОС. «Це все той же Ігор, який за 11 років не став розумнішим і, можливо, став жадібнішим», – розповів він в інтервʼю «Ведомостям» у 2014-му. На момент виходу цієї статті Ходорковський не відповів на прохання Forbes про коментар.

Фінансовий звʼязок між Сєчиним і Путіним – дорога з двостороннім рухом. «Роснефть» внесла свою частку в будівництво «палацу Путіна» – розкішного маєтку площею 17 650 кв. м на березі Чорного моря під Геленджиком. У санкційній ухвалі ЄС йдеться про те, що «Роснефть» дала грошей на виноградники палацового комплексу. Розслідувачі Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального стверджують, що Путін особисто володіє особняком, будівництво якого коштувало приблизно $1 млрд. Путін заперечує, що це його палац. Друг дитинства президента Росії, підсанкційний олігарх Аркадій Ротенберг стверджує, що палацовий комплекс належить йому.

Cірий кардинал Кремля. Як глава «Роснефти» Ігор Сєчин сколотив нечуваний для держслужбовця капітал у $800 млн. Історія від Forbes /Фото 3

Президент Росії Володимир Путін (зліва) дивиться на президента «Роснефти» Ігоря Сєчіна (праворуч) під час російсько-китайських переговорів у Великому Кремлівському палаці в Москві, Росія, 5 червня 2019 року.

Санкції

Перші санкції проти Сєчина США ввели 2014-го, після анексії Криму. Полювання за його супер’яхтами влада Франції та Іспанії розпочала тільки в березні 2022-го, через кілька тижнів після того він потрапив до санкційного списку ЄС.

Першого удару завдали 3 березня: французька митниця офіційно заарештувала судно Amore Vero у порту Ла-Сьота на Французькій Рівʼєрі. У пресрелізі про арешт Сєчина називають бенефіціарним власником яхти. Через два тижні, 16 березня, іспанська влада в Таррагоні неподалік від Барселони заарештувала Crescent і повідомила, що шукає підтвердження власності яхти.

Більшість яхт олігархів реєструються через заплутану мережу офшорних холдингових компаній. Яхта Crescent у цьому сенсі нічим не відрізняється. Вона зареєстрована на компанію Densiarly Enterprises Ltd/Trident Trust Co на Кайманових островах. Судно Amore Vero записано на компанію Kazimo Trade&Invest Ltd на Британських Віргінських островах.

Обома суднами управляє компанія Imperial Yachts з Монако. Джерело з яхтової індустрії назвало її «путінською яхтовою командою». Представник Imperial повідомив Forbes, що бенефіціарний власник Crescent та Amore Vero – не Сєчин. Але в Imperial підтвердили, що компанія керує Amore Vero з 2018-го, після купівлі нинішнім власником. Ані Forbes, ані Vessels Value не змогли знайти доказів, що Amore Vero комусь продали чи передали у 2018-му.

«Imperial – найтаємніша організація в яхтовій галузі через їхні звʼязки з росіянами при владі, – розповідає джерело Forbes. – Якщо ви у ближньому колі Путіна, то купуєте яхту через Imperial». Ця компанія побудувала 140-метрову суперʼяхту «Шехерезада», яку оцінюють у $700 млн. Фонд боротьби з корупцією вважає, що судно належить Путіну. Представник Imperial повідомив Forbes, що фірма займалася будівництвом «Шехерезади», але не керує нею. «В Imperial Yachts немає підсанкційних клієнтів», – додав він.

Передбачається, що Сєчин контролює активи через своїх помічників, у тому числі колишнього гендиректора «Роснефти» Едуарда Худайнатова. Той очолював «Роснефть», коли Сєчин обіймав посаду заступника премʼєрміністра. Недовго пробувши заступником голови правління «Роснефти», Худайнатов пішов із компанії у 2013-му та заснував власну «Незалежну нафтогазову компанію». «Худайнатова вважають одним із гаманців Сєчина», – говорить Мілов.

За даними VesselsValue, Худайнатов володіє 106-метровою яхтою Amadea, яку оцінюють у $245 млн. Судно зареєстроване на Кайманових островах і записане на компанію Millemarin Investments Ltd., розташовану там само. Imperial – керуюча компанія яхти. Худайнатова вважають підставною особою, на яку записано «Шехерезаду». Amadea стоїть у порту на Фіджах. Їй заборонено виходити у море до отримання ордера на арешт із США.

Сєчин більше не може користуватися своїми супер’яхтами, але, як і раніше, ними володіє. «Під час арешту яхти не відбувається фактичної конфіскації», – пояснює Бенджамін Мелтбі, партнер лондонської юридичної фірми Keystone Law, що спеціалізується на супер’яхтах.

Незважаючи на санкції, Сєчин, схоже, знайшов спосіб платити за перебування Amore Vero на верфі La Ciotat. Там судно було заарештовано під час ремонту. Представниця La Ciotat Аліс Буассо повідомила Forbes, що La Ciotat «отримує платежі у звичайному режимі» і що яхта, як і раніше, на верфі.

Приймати гроші від Сєчина, навіть якщо вони надходять від офшорних компаній і третіх осіб, – значить порушувати санкції, каже Мелтбі. Буассо повідомила Forbes, що «верф La Ciotat повністю дотримується санкцій під наглядом французької митниці». Представник митниці відмовився від коментарів.

Санкції набирають обертів. Сєчин, схоже, застряг у Росії, далеко від своїх суперʼяхт. Востаннє його бачили за кордоном на економічному форумі у Вероні у жовтні 2021-го. У день російського вторгнення в Україну він брав участь у зустрічі Путіна з лідерами бізнесу в Кремлі та після цього не зʼявлявся на публіці. За два місяці до початку війни корпоративний літак «Роснефти» Boeing 737-700 з бортовим номером OE-IRF, на якому, за повідомленнями, друзі та рідні Сєчина літали 2016-го на Мальдіви, здійснив кілька рейсів між Москвою та Франкфуртом, Санкт-Петербургом і Дубаєм. Востаннє він літав 8 лютого маршрутом з Москви до Франкфурта і назад.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні