Експорт зерна розблоковано. Що і з ким підписала Україна в Стамбулі, які ризики угоди та чи є охочі заходити у Чорне море? /Shutterstock
Категорія
Гроші
Дата

Експорт зерна розблоковано. Що і з ким підписала Україна в Стамбулі, які ризики угоди та чи є охочі заходити у Чорне море?

Shutterstock

Сьогодні у Стамбулі, в палаці Долмабахче, підписали угоду щодо розблокування трьох українських портів: Одеса, Чорноморськ та Південний. Процес підписання транслювався на сайті ООН.

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

У пʼятницю, 22 липня, було підписано угоду, яка розблоковує експорт українського зерна Чорним морем. Представники України і Росії не підписували спільних документів і не сідали за один стіл. Угоду підписано дзеркально між міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим та міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром, а також між Акаром та міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

«Це (угода. – Forbes) допоможе уникнути катастрофи через брак продовольства для мільйонів людей у всьому світі. Це маяк надії, можливостей і полегшення», – написав у Twitter генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Що підписали?

Угода має назву «Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», пише «Українська правда», яка оприлюднила текст документа. Його ще має затвердити Кабмін.

Домовленість передбачає таке:

  • сторони створять у Стамбулі Спільний координаційний центр під егідою ООН. До центра увійдуть представники України, Росії, ООН та Туреччини. Центр здійснює загальний нагляд і координацію цієї ініціативи;
  • у Туреччині створять інспекційні групи, до складу яких увійдуть представники всіх сторін та ООН. Судна заходитимуть до портів України після перевірки інспекцією. Інспекція має перевіряти судна на відсутність несанкціонованих вантажів і персоналу;
  • вся діяльність у територіальних водах здійснюватиметься під владою і відповідальністю України; 
  • сторони не здійснюватимуть жодних нападів на торгові судна та інші цивільні судна і портові споруди;
  • у разі необхідності розмінування мінний тральщик іншої країни, за погодженням сторін, очищуватиме підходи до українських портів, якщо це необхідно;
  • жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ;
  • договір діятиме 120 днів із дати підписання і буде автоматично продовжений, якщо жодна зі сторін не повідомить, що хоче його припинити.

Україна погодилася на часткове розмінування акваторії, і судна ходитимуть розмінованими маршрутами. Наскільки це небезпечно с точки зору військової безпеки? «Після того як ми отримали протикорабельні ракети і показали, що можемо ними користуватися, ризик того, що Росія може застосувати десант, зійшов нанівець», – каже головний консультант відділу військової політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Розблокування портів допоможе Україні пришвидшити експорт зернових, які досі зберігаються в портах, звільнить місце у зерносховищах для нового врожаю та збільшить експортний виторг – близько $1 млрд на місяць від продажу зернових, вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Відправники вантажів отримають більш дешевий варіант логістики. Нині логістичні витрати наземними шляхами становлять понад $200, за даними Української зернової асоціації. Відправлення морем буде дорожчим, ніж було до початку повномасштабної війни, але дешевшим, ніж наземна логістика, вважає Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers. За підрахунками логіста, доставка 1 т пшениці з Одеси в Бангладеш коштуватиме на $33 більше, ніж відправка у ту саму точку з порту Констанци. «Але навіть за такої різниці у фрахті морем однозначно дешевше», – каже він. 

Що отримала Росія?

Росія виторгувала собі послаблення санкцій щодо торгівлі добривами і продовольством. ЄС у сьомому пакеті санкцій дозволив проводити операції, необхідні для імпорту або транспортування сільськогосподарської та харчової продукції, зокрема пшениці та добрив.

США формально не накладали санкції на агропродукцію і добрива. «На відміну від російського уряду, ми не зацікавлені в тому, щоб використовувати продовольство як зброю для створення гуманітарних криз за рахунок вразливих груп населення», – сказав у коментарі Reuters представник Держдепартаменту США. Але експорт російських добрив у США майже зупинився, бо покупці уникали співпраці з російськими компаніями і банками через загрозу потрапити під вторинні санкції. У пʼятницю, 22 липня, Reuters повідомив, що танкер з російськими добривами прямує у США. 

Ціна ризику

Іноземні судновласники не користуватимуться коридором, якщо не отримають гарантії безпеки. «Має бути супровід, мінні тральщики, щоб андеррайтер міг сказати: «Це дало нам упевненість, що це не просто авантюра». Зараз це просто авантюра, ви не зможете піти», – сказав Reuters партнер страхового брокера McGill and Partners Рорі Колакіччі.

Reuters також зазначає, що страхові компанії стали більш упевненими у безпеці судноплавства, ніж це було в лютому. Премії за захід у води Чорного моря впали з 5% від вартості судна до 2%, зазначив керівник морського відділу брокерської компанії Marsh Маркус Бейкер.

На початку тижня видання Financial Times із посиланням на джерела в ЄС писало, що за умови швидкого підписання і погодження всіх технічних деталей експорт зерна може бути розпочато через три тижні.

Історичний приклад

Судновласники почали боятися заходити в Ємен, коли в країні у 2014 році розпочалася громадянська війна, розповідає Іванов із BPG Shipping & Kronos Bulkers. Щоб забезпечити безпеку торгових суден під час заходу у порти Ємену, у 2016 році ООН у кооперації з легітимним урядом країни та зацікавленими державами – імпортерами зерна створили орган UNVIM (The United Nations Verification and Inspection Mechanism for Yemen).

Офіс UNVIM розташований у Джибуті. Туди заходять судна на інспекцію ООН перед заходом до портів Ємену. У Червоному морі перебувають військові судна коаліції, які забезпечують безпеку навігації суден, пояснює Іванов.

В Ємені не було повномасштабної війни, але кількість судновласників, які були готові заходити в порти, значно звузилась. Згодом список поповнювався, особливо зі створенням UNVIM. Нині Ємен уже не є таким небезпечним з погляду судновласника, але на це пішли роки. Навіть сьогодні «за звичкою» у багатьох Ємен викреслюють зі списку країн, куди готові заходити, каже Іванов. 

«Україну, звичайно ж, не можна порівнювати з Єменом за вагомістю експортного потенціалу, – зазначає Іванов. – Я впевнений, щойно війна скінчиться і зникнуть ризики, після невеликої паузи, судновласники знову заходитимуть до України».

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні