Експорт зерна розблоковано. Що і з ким підписала Україна в Стамбулі, які ризики угоди та чи є охочі заходити у Чорне море? /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Експорт зерна розблоковано. Що і з ким підписала Україна в Стамбулі, які ризики угоди та чи є охочі заходити у Чорне море?

Shutterstock

Сьогодні у Стамбулі, в палаці Долмабахче, підписали угоду щодо розблокування трьох українських портів: Одеса, Чорноморськ та Південний. Процес підписання транслювався на сайті ООН.

У пʼятницю, 22 липня, було підписано угоду, яка розблоковує експорт українського зерна Чорним морем. Представники України і Росії не підписували спільних документів і не сідали за один стіл. Угоду підписано дзеркально між міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим та міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром, а також між Акаром та міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

«Це (угода. – Forbes) допоможе уникнути катастрофи через брак продовольства для мільйонів людей у всьому світі. Це маяк надії, можливостей і полегшення», – написав у Twitter генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Що підписали?

Угода має назву «Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», пише «Українська правда», яка оприлюднила текст документа. Його ще має затвердити Кабмін.

Домовленість передбачає таке:

  • сторони створять у Стамбулі Спільний координаційний центр під егідою ООН. До центра увійдуть представники України, Росії, ООН та Туреччини. Центр здійснює загальний нагляд і координацію цієї ініціативи;
  • у Туреччині створять інспекційні групи, до складу яких увійдуть представники всіх сторін та ООН. Судна заходитимуть до портів України після перевірки інспекцією. Інспекція має перевіряти судна на відсутність несанкціонованих вантажів і персоналу;
  • вся діяльність у територіальних водах здійснюватиметься під владою і відповідальністю України; 
  • сторони не здійснюватимуть жодних нападів на торгові судна та інші цивільні судна і портові споруди;
  • у разі необхідності розмінування мінний тральщик іншої країни, за погодженням сторін, очищуватиме підходи до українських портів, якщо це необхідно;
  • жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ;
  • договір діятиме 120 днів із дати підписання і буде автоматично продовжений, якщо жодна зі сторін не повідомить, що хоче його припинити.

Україна погодилася на часткове розмінування акваторії, і судна ходитимуть розмінованими маршрутами. Наскільки це небезпечно с точки зору військової безпеки? «Після того як ми отримали протикорабельні ракети і показали, що можемо ними користуватися, ризик того, що Росія може застосувати десант, зійшов нанівець», – каже головний консультант відділу військової політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Розблокування портів допоможе Україні пришвидшити експорт зернових, які досі зберігаються в портах, звільнить місце у зерносховищах для нового врожаю та збільшить експортний виторг – близько $1 млрд на місяць від продажу зернових, вважає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Відправники вантажів отримають більш дешевий варіант логістики. Нині логістичні витрати наземними шляхами становлять понад $200, за даними Української зернової асоціації. Відправлення морем буде дорожчим, ніж було до початку повномасштабної війни, але дешевшим, ніж наземна логістика, вважає Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers. За підрахунками логіста, доставка 1 т пшениці з Одеси в Бангладеш коштуватиме на $33 більше, ніж відправка у ту саму точку з порту Констанци. «Але навіть за такої різниці у фрахті морем однозначно дешевше», – каже він. 

Що отримала Росія?

Росія виторгувала собі послаблення санкцій щодо торгівлі добривами і продовольством. ЄС у сьомому пакеті санкцій дозволив проводити операції, необхідні для імпорту або транспортування сільськогосподарської та харчової продукції, зокрема пшениці та добрив.

США формально не накладали санкції на агропродукцію і добрива. «На відміну від російського уряду, ми не зацікавлені в тому, щоб використовувати продовольство як зброю для створення гуманітарних криз за рахунок вразливих груп населення», – сказав у коментарі Reuters представник Держдепартаменту США. Але експорт російських добрив у США майже зупинився, бо покупці уникали співпраці з російськими компаніями і банками через загрозу потрапити під вторинні санкції. У пʼятницю, 22 липня, Reuters повідомив, що танкер з російськими добривами прямує у США. 

Ціна ризику

Іноземні судновласники не користуватимуться коридором, якщо не отримають гарантії безпеки. «Має бути супровід, мінні тральщики, щоб андеррайтер міг сказати: «Це дало нам упевненість, що це не просто авантюра». Зараз це просто авантюра, ви не зможете піти», – сказав Reuters партнер страхового брокера McGill and Partners Рорі Колакіччі.

Reuters також зазначає, що страхові компанії стали більш упевненими у безпеці судноплавства, ніж це було в лютому. Премії за захід у води Чорного моря впали з 5% від вартості судна до 2%, зазначив керівник морського відділу брокерської компанії Marsh Маркус Бейкер.

На початку тижня видання Financial Times із посиланням на джерела в ЄС писало, що за умови швидкого підписання і погодження всіх технічних деталей експорт зерна може бути розпочато через три тижні.

Історичний приклад

Судновласники почали боятися заходити в Ємен, коли в країні у 2014 році розпочалася громадянська війна, розповідає Іванов із BPG Shipping & Kronos Bulkers. Щоб забезпечити безпеку торгових суден під час заходу у порти Ємену, у 2016 році ООН у кооперації з легітимним урядом країни та зацікавленими державами – імпортерами зерна створили орган UNVIM (The United Nations Verification and Inspection Mechanism for Yemen).

Офіс UNVIM розташований у Джибуті. Туди заходять судна на інспекцію ООН перед заходом до портів Ємену. У Червоному морі перебувають військові судна коаліції, які забезпечують безпеку навігації суден, пояснює Іванов.

В Ємені не було повномасштабної війни, але кількість судновласників, які були готові заходити в порти, значно звузилась. Згодом список поповнювався, особливо зі створенням UNVIM. Нині Ємен уже не є таким небезпечним з погляду судновласника, але на це пішли роки. Навіть сьогодні «за звичкою» у багатьох Ємен викреслюють зі списку країн, куди готові заходити, каже Іванов. 

«Україну, звичайно ж, не можна порівнювати з Єменом за вагомістю експортного потенціалу, – зазначає Іванов. – Я впевнений, щойно війна скінчиться і зникнуть ризики, після невеликої паузи, судновласники знову заходитимуть до України».