Роман Ващук, 59, громадянин Канади, дипломат та етнічний українець. Після 30 років роботи в посольстві – він був послом Канади в Сербії та Україні – у січні переїхав до Києва працювати бізнес-омбудсменом. Тепер допомагатиме українському бізнесу боротися з податковим тиском та рейдами правоохоронних органів
За освітою Ващук – історик; у вільний час досліджує ґенеалогічне дерево своєї родини та багато читає, любить книги Юрія Андруховича та «медитативну» літературу Джоржа Бату. В інтерв'ю Forbes Ващук розповів, як українському бізнесу відстоювати свої інтереси та що потрібно, щоб «інвест-няні» та індустріальні парки запрацювали. Forbes публікує скорочену та відредаговану для зрозумілості версію інтерв'ю.
Ви понад 30 років пропрацювали на дипломатичній службі. Тепер захищаєте бізнес. Чому вирішили цим займатися?
Для мене бізнес – не новий напрямок. У Канаді я працював у міністерстві закордонних справ, яке займається як дипломатією, так і торгівельною промисловою діяльністю, просуванням канадських компаній та різноманітними програмами розвитку бізнесу.
Я трохи знайомий і з українським бізнесом. У 2014–2019 роках супроводжував канадську програму розвитку сімейних молочних ферм в Україні. Бачив багато українських господарок та корів.
2019 року вийшов на пенсію, але пізніше зрозумів, що зробив це передчасно. Потім сталася пандемія, я писав багато аналітичних статей. Був час теоретизувати свої знання. Тепер, працюючи бізнес-омбудсменом, зможу застосувати їх разом зі своїм дипломатичним досвідом.
Хто вам запропонував стати бізнес-омбудсменом?
Конкурс був публічним. Оголошення були в The Economist та Financial Times. Мої знайомі з українського та міжнародного бізнесу надсилали повідомлення про цю вакансію. Я прочитав вимоги та надіслав заявку.
Потім було три кола інтерв'ю. Перші два – з рекрутинговою компанією. Останнє – з наглядовою радою Ради бізнес-омбудсмена, до якої входять представники Європейського банку, Кабінету міністрів та бізнес-асоціації. Представником від Кабміну була заступник міністра економіки Ірина Новікова, а від бізнес-асоціації – голова Федерації роботодавців Дмитро Олійник.
Хто фінансує Раду бізнес-омбудсмена?
Нашу організацію фінансують 13 країн плюс Євросоюз. Це мультидонорський рахунок, який адмініструє ЄБРР із 2013 року. Мета – створити прозоре бізнес-середовище для української та міжнародної бізнес-спільноти.
Хто входить до команди?
Я, два мої заступники та понад 20 юристів. Наш штат практично не змінюється на відміну від державних структур та міністерств. Ми маємо експертизу, напрацьовану роками.
Для більшості українських підприємців ви нова людина. Як вибудовуватимете діалог з українським бізнесом?
Спілкуватимуся з бізнесом, розмовлятиму з Forbes. Ще під час підготовчого періоду в грудні я обійшов п'ять бізнес-асоціацій – Федерацію роботодавців, Американську торговельну палату, Європейську бізнес-асоціацію, Українську спілку промисловців та підприємців, Торгово-промислову палату.
Планую зустріч із Спілкою українських підприємців. Я якраз подивився їхню презентацію на 100 слайдів і готовий її обговорити. Заплановані зустрічі у регіонах – Харкові та Одесі; але все залежатиме від карантинних обмежень.
Була зустріч із генеральним прокурором Іриною Венедиктовою, обговорювали тиск на бізнес із боку правоохоронних органів. Продовжуватимемо цей діалог. Заплановано зустріч із прем'єрміністром у рамках підготовки до конференції On the Road to Lugano, яка відбудеться 20 січня у Швейцарії.
Скільки скарг від бізнесу ви вже отримали?
За чотири дні роботи ми опрацювали 40 скарг.
Що вже вдалося зробити Раді бізнес-омбудсмена?
За час роботи Рада розглянула понад 10 000 скарг від бізнесу, 7000 було вирішено, українському бізнесу вдалося повернути понад 21 млрд грн.
Ми не лише вирішуємо проблеми, але й даємо подальші рекомендації щодо покращення роботи бізнесу. Згідно з опитуванням, яке ми проводили, понад 95% клієнтів позитивно оцінюють нашу роботу.
Роман Ващук Фото Олександр Чекменьов
Який алгоритм дій для бізнесу?
Ми розглядаємо звернення бізнесу протягом 10 днів. Є випадки коли скарги не підпадають під наші критерії. Ми – досудовий орган, коли справа пішла до суду, вже не можемо в нього втручатися. На цьому етапі відкидаємо близько 30% заявок.
Якщо скарга відповідає критеріям, ми надсилаємо відправнику повідомлення, що взяли її на роботу. Інспектор має 90 днів, щоб знайти рішення:
- 90% випадків вирішуються протягом трьох місяців;
- більше 60% з них успішні.
Ми не беремо грошей за свої послуги. Бізнес може отримати швидке рішення та не витрачати на це гроші.
Які ваші короткостроковий та довгостроковий плани щодо підтримки українського бізнесу?
Потрібно вислухати та зрозуміти, що потрібно бізнесу – наскільки наш підхід відповідає очікуванню. За нашими опитуваннями, клієнти, які з нами співпрацюють, задоволені. Питання, чи ми охоплюємо весь бізнес, чи десь про нас не знають.
Мені потрібно кілька місяців, щоб проаналізувати ситуацію та зрозуміти, де потрібні покращення. Я хочу відчути пульс бізнесу та вже потім робити висновки.
Більше половини скарг, які надходять бізнес-омбудсмену, пов'язані з податковою. Нещодавно був скандал із компанією «Сінево-Україна», якій податкова нарахувала додаткових податків на 1,1 млрд грн. Як зменшити тиск із боку податкових служб?
Запитання з податковою виникають у всіх країнах. У Канаді є окремий податковий омбудсмен. Коли в країні мільйони платників податків – це логічно. Можуть виникати неточності та суперечки. Ми допомагаємо їх вирішити.
Цифровізація та автоматизація процесів допомагають вирішити більшість проблем, пов'язаних із хабарами. Наприклад, якщо порівняти із ситуацією у 2012–2014 роках зі сплатою ПДВ – прогрес видно. Проблема є з невиконанням деяких судових рішень. Недобросовісні люди чіпляються за ті сфери, які не були автоматизовані.
Компанія «Сінево-Україна» говорила, що звертатиметься до нас для вирішення цього питання, але поки що цього не зробила. У нас у цій справі зв'язані руки. Минулого року була справа «Нової Пошти», вони до нас звернулися, і ми їм допомагали. Тоді голова Держпродспоживслужби була зацікавлена у вирішенні цього випадку.
Ми сподіваємося, що в аналогічних ситуаціях глави державних органів співпрацюватимуть. Вони також мають бути зацікавлені у ліквідації таких ситуацій.
Ще одна проблема, про яку говорить бізнес, це посилення фіскальної політики. Чи потрібно збільшувати податкове навантаження на бізнес під час пандемії?
Важко знайти вдалий час для проведення податкової реформи. Бізнес навряд чи буде колись цьому радий.
Я розумію бажання держави навести у цьому сегменті лад. Будь-яка людина, яка платила два чи три різні рахунки в ресторані, розуміє, що це ненормально. Так само, коли на карпатському курорті людина платить окремо за рушники, номер та інші послуги.
Для цих змін потрібні перехідний період та правильна комунікація з бізнесом. Підозрюю, що в результаті реформи у нас з'являться нові скарги. Ми намагатимемося їх вирішити відповідно до закону.
Ви тривалий час жили та працювали в Канаді. Які принципи ведення бізнесу Україні варто запозичити в Канади?
Боротися з бюрократією. Різниця між англосаксонським та українським правовим середовищем: в Україні бояться дискреції та хочуть усе прописати до останньої коми. Через цю бюрократію процес інновацій в Україні відбувається не так швидко. У Канаді більша толерантність до ризиків. Діє презумпція: якщо щось не заборонено, значить, це дозволено.
Потрібно працювати над спрощенням законодавства та регуляторних обмежень. Зрозуміло, що ми не говоримо про економічне свавілля, але пробувати все зарегулювати до останньої гайки – це неправильно. Ми працюватимемо над рекомендаціями для уряду та держорганів, як можна зробити життя українського бізнесу вільнішим.
Наприкінці 2014 року колишній міністр економіки Айварас Абромавічус хотів провести дебюрократизацію – «регуляторну гільйотину». Тоді канадський уряд навіть мав намір фінансувати цю реформу. Але представники Європейського Союзу рекомендували цього не робити.
Україна існує в загальному регуляторному полі з Європейським Союзом, а ЄС – не чемпіон з простоти в законодавстві. Це потрібно враховувати. Мої канадські атавістичні тенденції не можна повністю запровадити в Україні.
Як ви оцінюєте закон про «інвест-нянь»?
У більшості країн є інвестиційні агенції, які допомагають великим стратегічним інвесторам. «Інвест-няні» – корисна ініціатива, але вони не зможуть замінити чіткі законодавчі та регуляторні правила для бізнесу.
Наскільки можуть бути ефективними для бізнесу індустріальні парки?
Міжнародний досвід показує, що це є ефективним способом розвитку промисловості. Але такі ініціативи можуть спрацювати лише в екосистемі, яка допомагає їм розвиватися. Без завершення судової реформи зменшення тиску з боку силових органів ці ініціативи не зможуть повноцінно заробити.
В Україні багато говорять про залучення міжнародних інвесторів. Наразі ми бачимо кейс канадської компанії TIU, яка пішла з українського ринку через конфлікт із Нікопольським феросплавним заводом Ігоря Коломойського. Як захистити міжнародні інвестиції в Україні?
Ми повертаємося до судової реформи. Неможливість довести свою правоту демотивує бізнес.
Держава повинна робити все – як в антимонопольній сфері, так і в правовій, – щоб великі олігархічні групи не могли зловживати своїм місцем на ринку та своїм місцем в економічній системі.
Чи допоможе Бюро економічної безпеки (БЕБ) знизити тиск з боку фіскальних органів?
Я люблю простоту. Мене насторожує, коли йдеться про збільшення кількості інституцій. Чим більше органів, тим більшою буде ймовірність, що вони в повноваженнях перетинатимуться між собою або дублюватимуть у чомусь один одного.
Я поки що не зустрічався з головою БЕБ. Думаю, після зустрічі буде більше розуміння.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
