Головний з фінансів у Зеленського. Навіщо податковій більше повноважень та які результати нульової амністії. Інтервʼю з Гетманцевим, головою фінансового комітету Ради /Фото Олександр Чекменьов
Категорія
Новини
Дата

Головний з фінансів у Зеленського. Навіщо податковій більше повноважень та які результати нульової амністії. Інтервʼю з Гетманцевим, головою фінансового комітету Ради

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, 43. Фото Олександр Чекменьов

Данило Гетманцев, 43, викладає у Київському національному університеті ім. Шевченка, але його основна робота – допомагати Володимиру Зеленському формувати податкову політику, боротися з тіньовим бізнесом та олігархами

Голова фінансового комітету Верховної Ради, юрист із 20-річним стажем та депутат «Слуги народу» Гетманцев – найпродуктивніший нардеп країни. За 2,5 року в новому парламенті він подав 249 законопроєктів, із них 65 стали законами.

Гетманцев розповів Forbes про те, які дискусії йдуть у «Слузі народу» перед прийняттям податкового законопроєкту №5600, нові податкові норми та зарплати в конвертах, а також про президента Зеленського та нового міністра економіки Юлію Свириденко. Forbes публікує скорочену та відредаговану для зрозумілості версію розмови.

Реформи та політика

Ви часто кажете, що прийшли в політику завдяки Зеленському. Як ви познайомилися?

Мене привів у команду Руслан Стефанчук, з яким я знайомий багато років. Ми обидва професори, він громадянського права, а я фінансового. Наукове співтовариство тісне.

При першій зустрічі з Зеленським ми поговорили менше 10 хвилин, потім була ще низка зустрічей. Обговорювали, як реформувати галузь. Я займаюся публічними фінансами з 2000 року як податковий адвокат та професор Київського національного університету ім. Шевченка. У мене було розуміння, що треба зробити, щоб навести лад. Моє розуміння зійшлося з розумінням президента.

У вас одразу був карт-бланш на реформи?

Так. Тоді карт-бланш давався всім, хто був у команді. Підхід був такий: ми залучаємо професіоналів, яким довіряємо, а вони роблять реформи. У сфері громадських фінансів так і сталося. Зеленський дав мені можливість реалізувати все, що я планував: фіскалізацію, антиофшорний закон, податкову амністію, фінансовий моніторинг, ринок капіталів, банківський спліт, легалізацію грального бізнесу. Загальна стратегія була спрямована на детінізацію.

З поки що нереалізованого: реформа місцевих податків, доходів та екологічного оподаткування.

У країні змінилося три міністри економіки за останні два роки. Як вам працювати в такому середовищі?

Я негативно ставлюся до зміни міністрів економіки. Людина, яка приходить на цю посаду, повинна мати трирічну перспективу, тому що всі рішення в економіці мають тимчасовий лаг.

Ми загалом сьогодні не доопрацьовуємо у виконавчій владі. На митниці у нас біда, міняємо шостого керівника, а результату немає. Ми більше не покладатимемося на міфічний професіоналізм. Головний критерій ефективності керівника митниці – це надходження до бюджету, якщо вони не зростають, отже, потрібно робити швидкі висновки та змінювати керівника.

Офіс президента не змінює людей через поганий настрій. Більшість людей не справляються з поставленими завданнями. Нині у нас новий професійний міністр економіки. Хотілося б, щоби Юлія Свириденко залишилася надовго. Наші підходи до економіки схожі.

Чим вони схожі?

Ми обоє вважаємо, що держава має інвестувати в промисловість. Промисловість – це сфера, де ми можемо здійснити диверсифікацію ризиків, заробити гроші на податках, створити товари з доданою вартістю. У світі немає жодної успішної аграрної країни, тому що сировинна економіка залежить від цін на зовнішніх ринках. Ціни впали – країна стає банкрутом.

Ми маємо підтримувати авіабудування. Завод «Антонов» отримав державне замовлення на три літаки. Глобальна ціль – відновити наші літаки на середньомагістральних польотах. Це можна зробити лише за підтримки держави.

Ведемо переговори про передачу Харківського авіаційного заводу до приватних рук. Ми не можемо розголошувати, з ким ведемо переговори, але йдеться про великого українського інвестора. Основна вимога до інвестора: не скорочувати людей та не змінювати сферу діяльності. Для того щоб на базі заводу почали випускати літаки, потрібно три роки і $200 млн інвестицій.

Ви надалі бачите себе в уряді? Чи в парламенті вам працювати комфортно?

Бачу себе там, де мене бачить команда. Не буду спеціально рватися на якусь посаду. Якщо президент чи партія вважають, що я потрібний на іншій посаді, я її займу.

Податковий законопроєкт №5600

Понад місяць Верховна Рада відкладає ухвалення податкового законопроєкту №5600. Чому?

Симпатизуючі олігархату сили в парламенті збивають цей закон. Це повʼязано з оподаткуванням залізної руди. До другого читання досягнуто компромісу, який не дуже влаштовує нас, але влаштовує галузь. Наразі триває дискусія. Мені особисто більше подобається перший варіант закону, але вирішувати депутатам.

Правку, яку було внесено до другого читання, будуть ставити на підтвердження під час голосування закону. Є велика ймовірність, що вона злетить. Без цієї правки закон буде торпедовано олігархічними силами в залі, і можуть бути проблеми з голосами.

Чи це єдиний дискусійний момент?

Тривають дискусії щодо оподаткування виробників курятини. Ми вивели виробників птиці з четвертої спрощеної групи оподаткування. Всім виробникам, окрім тих, що займаються курятиною та яйцем, дали п'ятирічне звільнення від податку на прибуток. Виробники курки та яйця – це дуже великий бізнес, світові гіганти. Ми вважаємо, що вони мають платити, як усі. Але не всі депутати з цим погоджуються.

У нас багато дискусій, але щодо більшості з них немає непорозуміння в «Слузі народу». У зал на підтвердження будуть виносити 150 поправок. Ухвалення закону займе близько 2,5 години.

За вашими підрахунками, №5600 може принести до бюджету 20–25 млрд грн. Із чого складається ця сума?

Сільськогосподарський податок – 10 млрд грн; акції на алкоголь та тютюнові вироби – 3 млрд грн; екологічний податок – 2,1 млрд грн; скасування мораторію на нормативну оцінку землі – 2,2 млрд грн; скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці – 1 млрд грн.

Від податку на залізну руду ми розраховували отримати 3,5 млрд грн, але, враховуючи зниження ціни на світових ринках, ця цифра буде меншою.

Ви закладатимете виручені гроші від закону №5600 одразу до бюджету наступного року. На які галузі вони підуть?

Важливо спочатку проголосувати законопроєкт №5600, а потім бюджет у другому читанні. Я розраховую, що цього пленарного тижня закон буде проголосовано.

Гроші підуть на різні сфери:

  • 11,8 млрд грн – на оновлення залізничної інфраструктури, будівництво аеропортів та ремонт судноплавних шлюзів;
  • 4,7 млрд грн – на «Велике будівництво» та «Велику реставрацію» у сфері культури, а також фінансування виробництва українських фільмів;
  • 4 млрд грн – на будівництво та ремонт 200 спортивних об'єктів;
  • 4 млрд грн – на розвиток медичної інфраструктури;
  • 3,9 млрд грн – на фінансування космічної та авіабудівної галузей;
  • 1,3 млрд грн – на перепис населення;
  • 0,5 млрд грн – на цифровізацію.

Закон №5600 спочатку називали «антиолігархічним». В останній редакції він практично не має впливу на великий бізнес. Чому так сталося?

Олігархи – це не п'ять людей у країні. Є величезні тютюнові сітки, які не платять акциз. Це не олігархи, хоча вони мають своїх представників у Раді. Будівельні фірми, які оформлюють квартири на фізичну особу, яка потім продає 200 квартир без сплати ПДВ. Цей бізнес грає за тими самими правилами, що й олігархи, лише на нижчому рівні. Суть у тому, аби повністю виключити такі схеми.

Чому відмовилися від акцизу на «зелену» енергетику?

Це одне із найскладніших питань. Є меморандум, який уклав Кабмін із виробниками «зеленої» енергії. Згідно з ним, податкове навантаження не повинно зростати. І якщо ми ухвалимо цей закон, можуть бути наслідки. З одного боку, ми заробимо 2 млрд грн, але з іншого – можемо втратити більше в довгостроковій перспективі. Ризики перевищують доходи.

Мінімальне податкове зобов'язання для фермерів може призвести до того, що аграрний сектор складатиметься виключно з великих гравців. Чому вас влаштовує така ситуація?

До другого читання ми внесли норму про те, що власник землі в межах населеного пункту не сплачує мінімальне податкове зобов'язання. Тож ми захистили людей, які вирощують продукцію на власних городах.

Нині кажуть, що ми змушуємо одноосібників продати землю. Це не так. Ми пропонуємо їм реєструвати сільське фермерське господарство. У цьому випадку вони потрапляють під четверту податкову групу та сплачують знижені податки. З податку, який ми зараз запроваджуємо, вони платитимуть 50%. Також для них передбачені пільги: 5000 грн від держави на обробку кожного гектара землі, звільнення від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), пільги на ведення бухгалтерії. Ми не знищуємо одноосібників, а даємо їм можливість займатися сільськогосподарським бізнесом та заробляти на ньому.

Ми маємо 8 млн га землі в тіні. Це майже третина сільськогосподарської землі. Ми не можемо з цим миритись. Потрібно зламати психологію, що працювати «в чорну» це нормально.

У законі багато адміністративних норм та розширення повноважень податкової служби. Навіщо це потрібно?

Наразі податкова має спочатку довести, що платник податків порушив щось, а вже потім запитувати документи та перевіряти їх. Це позбавлено будь-якого сенсу. За логікою цієї норми поліція мала б спочатку довести, що вбивство скоїла конкретна людина, а вже потім викликати її на допит. Ми змінили це – податкова зможе запитувати інформацію в бізнесу, навіть якщо вона просто має відомості, які «можуть свідчити» про порушення.

Податкова також за рішенням суду може заборонити виїзд за кордон керівнику, якщо його підприємство має борг від 1 млн грн, який не був сплачений протягом 240 днів. Якщо керівник прийшов реформувати вже збиткове підприємство з великими боргами і йому потрібно виїжджати за кордон, гадаю, суд ухвалить рішення на його користь.

Наразі суб'єкти підприємницької діяльності заборгували податковій 107 млрд грн. За рахунок нової норми ми сподіваємося зменшити цю суму.

Нульова декларація та бюджет

З 1 вересня запрацювала нульова декларація. Які результати за майже три місяці?

Подано 50 декларацій та задекларовано 208 млн грн, з них до бюджету сплачено 10 млн грн. Це всі різні декларації – є великий бізнес, люди, які працюють за кордоном. Суть декларації – не зібрати гроші до бюджету, а надати можливість людям вийти «в білу». Ми не плануємо в бюджеті 2022 року жодної копійки від податкової амністії, це все буде вважатися надприбутком.

Наступного року зростатимуть соціальні виплати та інфляція. Якою буде ситуація з дефіцитом бюджету?

Наступного року це 3,5%. 2023 року розраховуємо на 3%, а потім – 2,8%.

2022-го ми плануємо підняти заробітну плату медикам до 13 000 грн. Лікарі отримуватимуть 20 000 грн. Для цього необхідно буде 34,5 млрд грн із бюджету. У 2023 році ми хочемо на цей же рівень вивести заробітну плату вчителям та поліцейським.

Ціни на зерно та метали у 2022-му не будуть такими ж високими, як у 2021 році. Тому надходжень від експорту в Україну буде менше. Які бачите ризики для бюджету?

Якщо ми говоримо про зниження ціни на газ, це абсолютно позитивна ситуація для бюджету. Зменшується навантаження щодо субсидій, місцевих субвенцій, датування бюджетних установ. Високі ціни на зерно – це не лише надходження до бюджету, а й зростання цін на основні продукти. Ми не можемо заборонити бізнесу продавати товари за ринковою ціною. Ми індексуватимемо соціальні виплати залежно від інфляції.

Тіньова економіка

Як вирішити питання заробітної плати «в конвертах»? Які законопроєкти розробляє Комітет?

До кінця року до Ради буде подано закон щодо вирішення питання з заробітною платою «в конвертах». Ми хочемо зменшити податки на заробітну плату і так стимулювати роботодавців виходити з тіні. Я поки що не хочу казати, наскільки знизиться податок, точаться дискусії, але це суттєва сума. Будь-яка такого масштабу реформа – це завжди ризик. Ми автоматично отримаємо дірку в бюджеті, а чи вона буде компенсована за рахунок детінізації – це велике питання.

Ви говорили, що Комітет працює над законом, який передбачає непрямі методи податкового контролю. Розкажіть про нього.

Мінфін готує зараз цей законопроєкт. Як це працюватиме? Ви робите дорогу покупку – квартиру, наприклад, чи машину. Податкова бачить вашу покупку в реєстрі, порівнює з доходами, які у вас є, якщо сума суттєво перевищує ваші доходи і ви на запит податкової не можете пояснити, звідки у вас ці гроші, то потрібно буде сплатити податок із цієї суми у розмірі 18%.

Сьогодні більша частина працездатного населення не показує своїх доходів. За минулий рік – це 10 млн осіб.

Матеріали по темі