Майже місяць тому Володимир Зеленський заявив про розширення програми кредитування для підприємців «5–7–9%». На час воєнного стану ставка за кредитом буде 0%. Але українські банки не дуже дослухались до президента – бізнес масово скаржиться на складність отримання кредитів, кажуть у Мінекономіки. Як уряд планує перезапустити програму
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Щоб отримати кредит під 0%, компаніям треба відповідати довоєнним вимогам до звітності, застав та фінпоказників. НБУ пояснюють це адаптацією банків до нових умов.
Міністерку економіки Юлію Свириденко це не влаштовує: вона збирається стимулювати держбанки системою KPI з видачі кредитів по держпрограмах та планує найняти до міністерства профільного менеджера, який буде працювати з банківським сектором для більш активного кредитування. Ключовий кандидат на цю роль – ексголова Укрексімбанку Євген Мецгер, 44.
Мецгер не відповів на прохання Forbes прокоментувати своє можливе призначення заступником міністерки економіки Юлії Свириденко. Напередодні про це повідомило видання «Радіо Свобода», інформацію підтвердили Forbes два високопосадовці в уряді та Національному банку. За словами одного зі співрозмовників, питання призначення вже виносилося на засідання Кабміну, але його поки що вирішили відкласти.
У листопаді минулого року Мецгер із підлеглими несподівано напав на журналістів програми розслідувань «Схеми» прямо під час інтерв’ю. Тоді це коштувало йому посади, але зараз його професійна експертиза, як вважає керівництво Мінекономіки, здатна допомогти з проблемою, яка хвилює і уряд, і Офіс президента: банки недостатньо активно кредитують бізнес.
«Це найбільш розповсюджена скарга, яку я чую, – каже Forbes Свириденко. – Банки, на жаль, дуже пасивно реагують на проблеми, що виникли, та здебільшого відмовляються кредитувати малий та середній бізнес».
Наприкінці березня Кабмін суттєво розширив урядову програму «5–7–9», скасувавши значну частину обмежень для потенційних позичальників. Теоретично кредит до 60 млн грн під ставку 0% може отримати будь-яка українська компанія незалежно від розміру чи сфери діяльності, але на практиці залучити фінансування непросто навіть аграріям (хоча й до них зараз прикута особлива увага через старт посівної кампанії), зазначає гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон.
«Банки не можуть чи не хочуть швидко розглядати заявки», – розповідає Сластьон. У підприємців із прифронтових та нещодавно звільнених областей, додає він, мізерні шанси потрапити до оновленої «5–7–9». «Фермерів до 100 га майже не кредитують, бо вони не мають кредитних історій і нормальної звітності», – каже Сластьон.
За словами співрозмовника в уряді, Мецгер у випадку призначення мав би налагодити контакти з банкірами та вмовити їх послабити звичні для мирного часу вимоги до позичальників. Зараз цим займається особисто Свириденко. «Найближчим часом у цього напрямку з’явиться керівник», – підтверджує вона, не називаючи імен потенційних кандидатів на цю посаду.
Хто такий Євген Мецгер
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Євген Мецгер – колишній голова Укрексімбанку та топменеджер Укргазбанку. «Укрексім» він очолив на початку 2020-го – через пів року після обрання президентом Володимира Зеленського.
Мецгер, як і президент, – виходець із Кривого Рогу, його дружина Юлія, як писало видання НВ, – близька подруга актриси студії «Квартал 95» Олени Кравець.
Влітку 2020-го Зеленський прямо з зустрічі з підприємцями Хмельницького зателефонував до Мецгера: «Жень, послухай мене, це (складні переговори бізнесу з банком про реструктуризацію боргів) відбувається у вас по всій країні, – сказав президент. – Будь ласка, ухваліть таке рішення, щоб люди могли погашати кредити через рік. У них зараз немає грошей через коронавірус».
Пізніше Мецгер заперечував дружні стосунки з президентом, але позитивно оцінював небайдужість Зеленського до проблем бізнесменів. З одного боку, «Ексім» давав гроші під програми президента: угода з «Укравтодором» на 19,3 млрд грн, кредит концерну «Антонов» на 3 млрд грн під будівництво літаків для армії.
Натомість «Ексім», на відміну від інших держбанків, уряд не сильно кредитував у розпал коронакризи 2020 року: його портфель ОВДП виріс на 8,7 млрд грн (або 21%), тоді як приріст ПриватБанку склав 54,8 млрд грн (+39%), Укргазбанку – 23,3 млрд грн (114%), Ощадбанку – 21,8 млрд грн (26%).
Конфлікт Мецгера з журналістами «Схем» виник через кредит на $80 млн, який банк видав маловідомому бізнесмену Сергію Брюховецькому на купівлю ТРЦ SkyMall у Києві. Комплекс кілька років знаходиться в епіцентрі корпоративного спору між ексвласниками – естонським бізнесменом Хіларом Теддером та українцем Андрієм Адамовським.
Після того як журналісти запитали про цей кредит, Мецгер наказав підлеглим відібрати в них камери та видалити запис розмови (його потім відновили). Після інциденту він добровільно пішов у відставку, отримавши підозру за статтею 171 Кримінального кодексу («Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища»).
Через війну суд у цій справі відкладено на невизначений час.
Мрія президента
Дискусія про готовність українських банків кредитувати бізнес точиться далеко не перший рік.
Банківська система залишається чи не єдиним сектором української економіки, яка успішно впровадила передові європейські стандарти. Значною мірою це стосується роботи з кредитними ризиками: фінустанови шукають перш за все позичальників із хорошим фінансовим становищем, якісною заставою та прозорою звітністю. Такими характеристиками, тим паче у війну, може похвалитися далеко не кожна українська компанія.
«Довгострокове недороге кредитування» – один із пунктів програми Володимира Зеленського, з якою він ішов на президентські вибори 2019 року. Програма «5–7–9», де цифри уособлюють відсотки (досі не бачені абсолютною більшістю українських компаній), була реалізована урядом ще Олексія Гончарука – також із подачі президента.
Суть «5–7–9» у тому, що держава компенсує банку різницю між ринковою ставкою за кредитами та пільговою. Варіант програми воєнних часів базується не лише на 0%, а й передбачає, що держава може виступити гарантом для компанії у разі, якщо тій не вистачатиме забезпечення, що мало б полегшити банкам процес оцінки кредитного ризику.
Львівська агрокомпанія «Барком» (бренд «Родинна ковбаска») через війну почала відчувати труднощі з обіговими коштами, але поки що так і не змогла використати жодну з кредитних опцій, запропонованих державою, розповідає гендиректор Олег Баран. «Механізм із державним гарантуванням не працює, – каже він. – Кредити ніби є, але отримати їх не так просто».
За даними керівника дирекції обслуговування бізнес-клієнтів ПриватБанку Євгена Заіграєва, станом на 8 квітня фінустанова тільки від агрокомпаній отримала 3901 заявку на кредит під 0%. Доля відмов у банку – близько 20% від загальної кількості. «Основні причини – прострочення за кредитами, в тому числі в інших банках, недостатні фінансові показники: збитки, недостатній власний капітал тощо», – перераховує Заіграєв.
Пресслужба Ощадбанку у письмовому коментарі розповіла про 900 заявок від бізнес-клієнтів. Банк стверджує, що має порівняно низьку частку відхилених заявок – 3–5%. Однак причини для відмови частково співпадають з озвученими «Приватом»: погана кредитна історія та негативна ділова репутація.
Війна додала до цього переліку інший, негласний, критерій, пов’язаний із близькістю місцерозташування бізнесу до лінії фронту, каже міністерка Свириденко. «Банкіри умовно розділили Україну на три зони «безпеки інвестицій»: червону, помаранчеву та зелену, – розповідає вона, не уточнюючи про які саме фінустанови йдеться. – Там, де є загроза воєнних дій або де вони вже тривають, банки кредитів не видають».
Дві ідеї Мінекономіки
Банкам дійсно потрібен був час, щоб пристосуватися до війни та визначитись, які ризики вони готові прийняти з точки зору кредитування, визнає перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Свої регуляції в цій частині, додає вона, НБУ послабив у перші тижні воєнного стану.
«Наразі більшість банків завершили ці процеси», – каже Рожкова. За її оцінкою, плани фінустанов щодо кредитування посівної та економіки в цілому наразі виглядають «обнадійливо», хоч і темпи, і обсяги надання кредитів є нижчими, ніж до війни. «Досвід інших країн свідчить, що під час війни банківська система взагалі не працює або працює дуже обмежено, – нагадує Рожкова. – Ми ж маємо повноцінну роботу банків, включаючи кредитування».
Попри те Свириденко вважає, що природним шляхом кредитування зараз не запрацює. За її словами, Мінекономіки разом із Мінфіном та НБУ працює над оновленням KPI керівників державних банків. До них, за словами міністерки, можуть додати показник виконання урядових програм підтримки підприємств реального сектору та, зокрема, проведення посівної.
Над матеріалом також працювали: Світлана Заражевська, Любов Петрушко та Катерина Шаповал.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
