Хрест-навхрест. Чому українці незадоволені роботою Червоного Хреста, коли він найбільш потрібен /Фото AP
Категорія
Картина дня
Дата

Хрест-навхрест. Чому українці незадоволені роботою Червоного Хреста, коли він найбільш потрібен

Евакуаційний автобус з людьми. Ірпінь, Київська область, 9 березня 2022. Фото AP

Червоний Хрест має величезний досвід допомоги постраждалим у конфліктах. Але війна в Україні показала неготовність організації до таких масштабних конфліктів. Що не так із роботою Хреста в Україні

Від початку війни Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – частий герой скандалів та обʼєкт для критики. 15 березня українців обурило, що місія покинула Маріуполь, залишивши людей без допомоги.

Через девʼять днів президент Комітету Петер Маурер зустрівся у Москві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, де запропонував відкрити офіс МКЧХ у Ростові-на-Дону. Політика та дії міжнародного комітету викликають невдоволення українців. Керівники низки благодійних фондів та активісти навіть написали відкритий лист із критикою роботи Комітету в Україні.

Додає роздратування, що Хресту жертвують величезні кошти люди й організації з усього світу, які бажають допомогти Україні, але на що їх витрачає Комітет – невідомо. Наприклад, відомо, що з початку війни МКЧХ пожертвували модні бренди LVMH ($5 млн), ісландська харчова компанія Marel (€250 000), великий американський ритейлер Southeast Grocers Inc ($250 000).

«Організація не любить розповідати про себе, воліючи працювати тихо. Почасти це виправдано, з іншого боку, саме брак інформації про їхню роботу викликає критику», – вважає віцепрезидент українського Червоного Хреста та ексміністр соцполітики Павло Розенко.

Український Хрест

До того ж мало хто розуміється на структурі Червоного Хреста. І через непрозорість та неефективність міжнародної організації страждає репутація національного Червоного Хреста. Українська організація не має відношення до міжнародного комітету. «Нас поєднує лише емблема та принципи», – каже Розенко.

Існують три незалежні організації – Міжнародний комітет Червоного Хреста, Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця та національні товариства Червоного Хреста у різних країнах (всього 192 товариства). Український Червоний Хрест працює самостійно.

У компетенціях Українського Червоного Хреста – централізоване надання гуманітарної допомоги через органи місцевої влади, швидка допомога населенню на звільнених територіях, гуманітарна допомога у більш спокійних районах.

З початку війни штат товариства збільшився з 60 співробітників до 500, а волонтерська мережа – з 3000 до 8000 осіб. За шість тижнів війни УЧК зібрав 800 млн грн (або $28 млн) та привіз 4000 тонн гуманітарної допомоги. 500 волонтерів евакуювали людей із зон бойових дій, разом із рятувальниками ДСНС вони вивезли із небезпечних зон близько 100 000 людей.

Хрест-навхрест. Чому українці незадоволені роботою Червоного Хреста, коли він найбільш потрібен /Фото 1

Великий брат

Із діяльністю Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні під час війни не все зрозуміло. МКЧХ не надав Forbes інформацію про суму допомоги для України, зібрану від початку війни. Оперувати можна лише старими звітами. 2020 року з бюджету в 2,16 млрд швейцарських франків ($2,3 млрд) на Україну витратили лише 63,8 млн швейцарських франків ($68 млн). На 2022 рік у бюджеті на Україну було заплановано витратити 74 млн швейцарських франків ($79 млн), але після 24 лютого суму збільшили до 250 млн швейцарських франків ($267 млн). За словами Маурера, операція в Україні – найбільша для Червоного Хреста. До сьогодні найбільшими були операції в Афганістані та Сирії. Їхній бюджет становив близько 190 млн швейцарських франків ($203 млн).

МКЧХ витрачає отримані кошти на власний розсуд. Відповідно до звіту за 2020 рік, в Україні левову частину грошей, $50 млн (73%), направили на гуманітарні потреби (їжу, воду, одяг, медицину), 16% – на фінансування програм пошуку зниклих людей на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Наразі Комітет теж витрачає гроші на гуманітарні потреби, але від нього чекають й іншої роботи.

Їхній мандат дозволяє робити те, чого не можуть інші волонтери (і регіональний Червоний Хрест. – Ред.), говорила в інтервʼю «РБК-Україна» міністерка реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. За її словами, від Комітету чекають допомоги в організації гуманітарних коридорів, супроводження колон і дотримання гарантій припинення вогню. «Якщо цього немає, то немає сенсу в Червоному Хресті», – заявляла міністерка.

Міжнародна місія може працювати, тільки якщо сторони конфлікту гарантують безпеку для гуманітарних конвоїв і фактично, а не на папері, дадуть доступ до військовополонених, пояснював представник МКЧХ у Києві Герард Понтрандольф в інтервʼю «Українській Правді».

Коментар прессекретарки делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олени Синенко

З 24 лютого ми займалися переструктуруванням роботи. Оскільки в Україні з 2014 року працювати більше не можна було. Наприклад, досі ми закуповували гуманітарну допомогу в Україні, з кінця лютого всі логістичні ланцюжки зламалися й довелося шукати інші джерела постачання. Скорочували кількість бюрократичних процедур. Переглядали бюджет, який досі зростає та витрати весь час перераховуються.

Зараз ми, по-перше, займаємося наданням оперативної допомоги, наприклад, доставки води, їжі, плівки для вікон, закуповуємо техніку або фінансуємо роботи з відновлення водопостачання у зруйнованих містах. По-друге, робимо непомітну, але не менш потрібну роботу – пошук зниклих безвісти, відвідування військовополонених, переговори про гуманітарні коридори тощо.

Навіщо тоді Хрест

Якщо немає гарантії безпеки, МКЧХ не їде в гарячу точку, підтверджує правозахисниця, яка попросила не називати її імені, оскільки співпрацює з Червоним Хрестом. Чи це означає, що організація марна на час бойових дій? Зовсім ні.

«Якщо вони не хочуть або не можуть зайнятися безпосередньо евакуацією, то можуть, наприклад, купити машини та паливо, і ми зробимо все самі», – каже співрозмовниця. За її словами, Комітет має великі фінансові резерви, які вони так чи інакше витратять на допомогу Україні.

До того ж мандат МКЧХ дозволяє їм оплачувати дорогу експертизу ДНК, збирати дані про військовополонених і повертати на батьківщину громадян, які опинилися за кордоном без паспортів. Останнє може виконувати виключно Міжнародний комітет Червоного Хреста, розповіла правозахисниця.

Тільки для того, щоб Комітет ефективніше і швидше фінансово допомагав Україні, потрібно, щоб влада вела з ним діалог, а вона зараз лише критикує його роботу, каже вона.

Ірпінь, Київська область, 11 березня 2022. /Фото AP

Ірпінь, Київська область, 11 березня 2022. Фото AP

«Ми сильні настільки, наскільки нас роблять такими сторони конфлікту. Якщо вони хочуть зробити нас слабкими, ми будемо слабкими», – говорив Герард Понтрандольф в інтервʼю «Українській Правді». Також він розповів, що жодна зі сторін ніяк не відреагувала на запропонований МКЧХ план, щоб організація могла працювати безпечно.

Люди очікують, що прийде велика міжнародна структура, яка швидко евакуює та доставить гуманітарну допомогу, каже Розенко. «Коли це не вдається, то організацію називають ангажованою та неефективною», – зазначає голова української організації. Але слід розуміти, що може робити організація та чого не може. Наприклад, не варто очікувати, що МКЧХ, основний принцип якого – нейтралітет, називатиме війною, а не конфліктом усе, що відбувається в Україні. Вони не мають повноважень кваліфікувати те, що відбувається в країні, каже Розенко. Не варто чекати, що організація зможе евакуювати людей, якщо сторони не готові припинити вогонь.

«Безумовно, працювати можна краще й ефективніше, але для цього потрібно комунікувати та встановлювати довіру між організаціями», – каже Розенко. І додає, що ця війна однозначно призведе до того, що структури багатьох міжнародних організацій будуть переосмислені.

Матеріали по темі