З воєнним бекграундом. Колишній морпіх Тарас Чмут очолив «Повернись живим» у 2020 році. І встиг підготувати фонд до великої війни. /Олександр Чекменьов
Категорія
Компанії
Дата

Мистецтво витрачати. Як працює найбільша волонтерська машина України – фонд «Повернись живим»

З воєнним бекграундом. Колишній морпіх Тарас Чмут очолив «Повернись живим» у 2020 році. І встиг підготувати фонд до великої війни. Фото Олександр Чекменьов

За сім довоєнних років фонд «Повернись живим» зібрав для армії 200 млн грн. За 50 днів війни – 3,2 млрд грн. Швидко і з користю для армії витратити такі кошти – справжній виклик для фонду. Як найбільший приватний «військовий» фонд упорався з вибуховим зростанням

Що допомагає українському бізнесу відштовхнутися від дна? 22 березня на «Саміті експортерів» від Forbes топкомпанії поділяться інструментами та прогнозами з розвитку експорту. Спікери з «Метінвест», Kernel, Nemiroff, «Біосфери» та інших. Купуйте квитки за посиланням.

Воєнний номер Forbes Україна

Воєнний номер Forbes Україна

Цей матеріал із Воєнного номеру Forbes Україна – спеціального випуску журналу. Придбати його можна за цим посиланням. Редакція зробила номер у найгарячішу фазу війни, яку Росія розпочала проти України. Мета – зафіксувати зроблене армією, владою, підприємцями, українським народом для відсічі агресору та подивитися в українське майбутнє. 

Фонд «Повернись живим» заснував IT‑менеджер Віталій Дейнега у березні 2015‑го. До цього він майже рік допомагав армії, зібравши на її потреби близько 50 млн грн під брендом «Повернись живим». Усе почалося 11 травня 2014‑го, Дейнега прочитав новину про те, що українські військові потрапили у засідку і загинули. Відчай від безпорадності спонукав його переказати власні 10 000 грн на допомогу армії. Через волонтерів він передав 95‑й бригаді необхідні речі (їх було чимало), а потім написав, що збирається купувати більше, у Facebook, охочих поділитися грошима виявилося чимало. За наступні три місяці Дейнега закупив бронежилетів, тепловізорів, рацій на 5 млн грн. 

Засновник «Повернись живим» був чи не першим, хто поставив волонтерство на професійні рейки. З вересня 2014 року Дейнега почав платити співробітникам зарплатню. Гроші на зарплату й оренду офісу брали не з пожертв, а залучили фінансування від бізнесу. У різні часи їх покривали меблева фабрика Blest, сервіс Uklon та інші.

На початку 2015‑го Дейнега пішов з роботи і став «професійним» волонтером. «Я не настільки сміливий, щоб брати в руки зброю»,– пояснює він вибір нової професії. «У Віталія люди займаються волонтерством професійно, системно і за зарплату. Це вирізняло їх з абсолютної більшості фондів», – каже шоумен та волонтер Сергій Притула.

Але коли інтенсивність бойових дій пішла на спад, бюджет фонду почав здуватись. Якщо у 2014–2015 роках зібрали 83 млн грн, то у 2017–2018 роках – тільки 40 млн грн.

«Держава почала краще виконувати свої функції. Постачання армії налагоджувалося»,– пояснює причини гальмування волонтерського руху Неллі Стельмах, яка у 2015 році налагоджували закупівлі у Міністерстві оборони.

«Повернись живим» закриватися не збирався. На піку кризи волонтерства затіяли реформи. У 2018‑му зареєстрували громадську організацію, яка займалася дослідженням проблем армії, адвокацією законопроєктів.

Новостворений аналітичний відділ очолив колишній морський піхотинець Тарас Чмут. Він випускник магістратури Інституту аеронавігації при НАУ, після закінчення у 2015‑му пішов служити до морської піхоти. Словом він володів не гірше, ніж рушницею. Чмут з 16 років співзасновник військового медіа «Мілітарний».

Один з прикладів «аналітичної» роботи фонду – дослідження 2020 року, чому солдати‑контрактники почали масово звільнятися з армії. Виявилося, що основна причина – зневажливе ставлення офіцерів. На думку військового експерта Інституту майбутнього Глена Гранта, ця інформація дала поштовх упровадженню концепції поваги до солдатів у ЗСУ, що він називає чи не головною реформою в армії.

Інфографіка Максим Золоєдов

Інфографіка Максим Золоєдов

Наприкінці 2020‑го Чмут очолив «Повернись живим». Дейнега хотів відійти від операційної роботи, спочатку був у наглядовій раді фонду. А у грудні 2021‑го пішов і звідти, вирушивши у кругосвітню подорож. «Вони справляються і без мене»,– каже Дейнега. 

Подорож Дейнеги тривала недовго, замість 40 країн він відвідав три. Коли зрозумів, що буде війна, вилетів з Індії до батьківщини. 22 лютого був у Києві. Про війну думав не лише Дейнега, у 20‑х числах лютого українці знов увімкнули режим волонтера. За добу 22 лютого фонд зібрав 20 млн грн, це більше, ніж за весь попередній рік. Але справжнє фінансове цунамі чекало попереду. За 50 днів після вторгнення фонд отримав понад 3,2 млрд грн і ще $24,4 млн у криптовалюті. Це найбільша сума серед приватних фондів.

Чому українці обрали «Повернись живим»? Вони відомі й у них хороша репутація.

«За роки, які я з ними працюю, у мене не було жодних сумнівів у їхній прозорості», – каже засновник порталу DOU Максим Іщенко. Вони передали фонду 5 млн грн та запустили марафон пожертвувань серед IT‑компаній.

Збільшити надходження у 100 разів – пів справи, ефективно витратити такі гроші складніше. Чмут каже, що впоралися. Половину вже витратили. А контрактів, що у процесі реалізації, більше, ніж грошей на рахунках. «Гроші продовжать надходити»,– певен Чмут.

Олександр Чекменьов

Фонд «Повернись живим» заснував IT‑менеджер Віталій Дейнега у березні 2015‑го. Фото Олександр Чекменьов

Як «Повернись живим» вдалося освоїти такі обсяги? Вони готувались. Керівництво навчалося у бізнес‑школі МІМ, співробітники проходили професійні тренінги. У 2021‑му фонд диверсифікував свою фінансову інфраструктуру. Завів криптогаманець, відкрив рахунки в різних банках і в різній валюті. 

Після вторгнення переглянули й спростили процедуру замовлень. Щодня до «Повернись живим» надходять десятки прохань. «Точну цифру не скажу. Хтось пише мені у WhatsApp, Telegram, Facebook, Signal, хтось заповнює Google‑форму на сайті»,– розповідає Чмут.

Вимушена релокація більшості співробітників не змусила фонд зупинити роботу. Перші півтора‑два дні, доки команда їхала в івано‑франківський та вінницький офіси, Чмут із трьома співробітниками скуповували все у Києві й околицях та одразу передавали військовим. Трохи підвела техніка, сайт не витримав навантаження і падав кілька разів.

Після початку війни фонд сфокусований на одній діяльності: два десятки співробітників займаються тільки обробкою заявок, закупівлями й логістикою. Такі часи.

У фонду був відпрацьований механізм і канали купівлі товарів подвійного призначення. Відповідні дозволи й листи підтримки від Міноборони отримали ще у 2021‑му. Чмут дозволив закупникам самостійно приймати складні рішення. Зараз навіть прилади для снайперських гвинтівок, спеціальні коптери чи обладнання для артилерії закупники купують без узгодження з Чмутом. «За п’ять років роботи придбали 350 квадрокоптерів, а тут 1500 штук однією партією»,– розповідає Чмут. Не до узгоджень. 

У фонду нині центри розподілення у Києві й Івано‑Франківську. Частину вантажу військові забирають самостійно, щось передають по військових каналах. Але основну частину замовлень фонд самотужки привозить у міста поблизу військових частин. Скільки авто зараз в арсеналі фонду? Чмут розводить руками. До війни було п’ять. «У роботі свої машини, партнерські, які нам подарували. А якщо мені на зараз треба машина кудись, то я просто пишу в «Твіттерок».

Ще один лайфхак – партнерство із Фондом Сергія Притули (зібрав 200 млн грн з початку війни). Вони разом обробляють заявки, оптимізують логістику. Це дозволяє економити не години, а дні. Раніше міжнародні замовлення могли йти місяць, каже Чмут. Зараз – до 10 днів.

Чи все добре? Звичайно, ні. За мірками логістичних компаній, процеси не дуже впорядковані. «Для початку їм не вистачає повноцінного та професійного відділу закупівель»,– говорить CEO tech/uklon Дмитро Дубровський.

Uklon один зі спонсорів, який допомагає фонду не тільки грошима, а й експертизою. Крім нього це наразі роблять компанії MOTOshop.UA та GigaCloud. Вони виділили своїх фахівців, аби впровадити у фонді систему планування ресурсів на платформі для CRM‑системи Odoo. «Коли в тебе 30 людей паралельно користуються базою, її вже незручно вести в Excel»,– пояснює необхідність CRM Дубровський.

Партнери не нав’язують допомогу. «Ми в першу чергу не хочемо їм заважати. Триває війна, й важливо не зламати нічого в роботі «Повернись живим»,– каже Дубровський. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні