«Мобілізація фінансів». Українські банки тримають за кордоном $7 млрд. Уряд хоче позичити ці гроші, але банкіри пручаються  /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

«Мобілізація фінансів». Українські банки тримають за кордоном $7 млрд. Уряд хоче позичити ці гроші, але банкіри пручаються 

Shutterstock

Українські банки мають дуже високий рівень ліквідності. Мінфіну критично не вистачає ресурсів. НБУ рятує уряд і «надрукував» вже 120 млрд грн. Як змусити гроші в банках працювати?

Національний банк України 11–12 травня 2022 року вже вшосте викупив військові облігації – цього разу на 20 млрд грн. Регулятор залишається найбільшим інвестором у бонди, що знаходяться в обігу. Загалом із 24 лютого НБУ викупив ОВДП на 120 млрд грн, і тільки з початку травня на 50 млрд грн. Тоді як банки зменшили свій портфель ОВДП на 2,5 млрд грн.

І хоча керівництво Нацбанку постійно повторює, що регулятор не може бути основним джерелом фінансування видатків уряду, поки що саме НБУ є рятівником «воєнного» бюджету. 

У своєму пресрелізі Нацбанк вказує, що в банків є можливість нарощувати портфель військових ОВДП, оскільки вони мають достатні обсяги грошової ліквідності. Так, на 9 травня в гривні банки тримали – 227 млрд грн. Валютна ліквідність – ще $7,3 млрд. Залишки коштів банків на ностро-рахунках іноземних банків перевищують $6 млрд. З початку війни суми майже не змінилися, наголошують у НБУ.  

Іншими словами, в українських банків багато «вільних» грошей, але вони не поспішають кредитувати уряд – купувати військові ОВДП, а воліють тримати гроші на депозитних сертифікатах. «Це зменшує майбутній прибуток НБУ – тобто гроші не працюють на економіку, а бюджет за них все одно сплачує», – каже Євген Дубогриз, асоційований експерт у CASE Україна.

У заяві регулятор зазначає, що кошти банків можуть бути направлені на купівлю військових бондів, і цьому може сприяти підвищення процентної ставки за паперами. Особливо валютні кошти, адже за ними банки отримують від іноземних фінустанов символічні відсотки. Тоді як за військовими валютними ОВДП Мінфін пропонує 2,5% у євро та 3,7% у доларах. 

Але банки купують навіть менше валютних ОВДП, ніж отримують від погашень старих випусків. Сумарний портфель інвестицій банків у валютні ОВДП за січень–квітень 2022 року скоротився на понад $600 млн, повідомили у пресслужбі «Альфа-Банку Україна». У чому проблема?

Чому банки не інвестують у бонди

Є кілька причин. По-перше, це термін інвестування. Валютні кошти переважно є короткими. Це, зокрема, кошти на поточних рахунках бізнесу та населення.

«Маючи короткі ресурси, банки обмежені в можливості інвестувати в довгострокові активи», – говорить Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Мінфін пропонує військові бонди в інвалюті на відносно довгі терміни – 12 і більше місяців. «За умов воєнного часу це довгий горизонт для планування», – каже Валерій Овчинніков, керівник управління менеджменту активів та пасивів ПУМБ. 

Також найбільший відтік коштів із банківської системи України з початку воєнного стану спостерігається саме в іноземній валюті. 

Друга важлива причина – дохідність. Мінфін розміщує військові ОВДП у гривні залежно від терміну обігу під 9,5–11,5%. «В умовах війни ризики суттєво зросли. Премію за ризик банки очікують значно вищу», – говорить Ваврищук. До того ж значна частина валюти належить банкам з іноземним капіталом. Їхні ліміти на інвестиції в ОВДП скорочуються.

Третя причина – це нормативні обмеження, каже Олег Кириченко, директор інвестиційного департаменту Укргазбанку. При купівлі валютних ОВДП банк змушений формувати додаткові грошові резерви у розмірі 50% від суми інвестиції. Тоді як формувати резерви під гривневі ОВДП не повинен.

Регуляторні норми стримують активність банків

(натисніть "читати більше")

Минулого року НБУ, щоб зменшити доларизацію економіки, запровадив нові норми при розрахунку капіталу за валютними ОВДП. Такі папери при розрахунку адекватності капіталу зважуються на ризик із коефіцієнтом 50% (гривневі ОВДП – 0%). Відповідно, якщо у банку багато валютних ОВДП, у нього зменшується показник адекватності капіталу. «Це не є проблемою зараз, – каже Дубогриз. – НБУ не застосовує заходів впливу до банків за порушення адекватності капіталу та інших економічних нормативів». Проте банки все одно уникають операцій, які можуть скоротити достатність капіталу. Адже чим менший капітал, тем нижчий потенціал для кредитування бізнесу.

Є ще низка причин, які стримують активність банків. 

  • Проблема з оцінкою ОВДП через низький рейтинг України, який автоматично впливає на розмір дисконту при оцінюванні справедливої вартості.  
  • Обмеження на транскордонні валютні операції: прибуток від валютних ОВДП не виведеш за кордон. Тільки нещодавно НБУ послабив цю норму і дозволив виводити доходи, які отримано після 1 квітня 2023 року. «Це негативно впливало на бажання банків, особливо іноземних, купувати ОВДП, заводити валюту в Україну», – каже Дубогриз. 
  • Також впливає фіксований валютний курс, що не дозволяє інвесторам «зіграти» на очікуваній девальвації. 

Що зробити, щоб банки інвестували

«Банки досі мислять категоріями «мирного часу», – вважає Дубогриз із CASE. – Оцінюють ризики, кредитують, інвестують за довоєнними правилами, щоб не знижувати капітал та його адекватність». Втрати капіталу дійсно можливі, але вони ніщо порівняно з втратами від інфляції та девальвації, якщо Нацбанк продовжить друкувати гроші, вважає Дубогриз. 

«Банки повинні виконувати нормативи та бути беззбитковими, – парирує Овчинніков із ПУМБ. – Повинні сплачувати податки, фінансувати соціальні програми».

На думку Ваврищука із ICU, банки мали б більший інтерес до ОВДП, якби можна було інвестувати на кілька місяців. Проте в коротких позиках не зацікавлений Мінфін: вони не знижують проблему рефінансування валютних позик уряду протягом кризи. Щомісяця уряд має витрачати в середньому $1,2 млрд на погашення раніше взятих боргів, нагадує Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital. 

Допомогло б тимчасове зниження регуляторних вимог щодо резервування. «В ідеалі, зробити аналогічно гривневим ОВДП – 0% замість 50% до закінчення воєнного стану», – каже Дубогриз. Оскільки головний пріоритет – фінансування економіки. Тоді як повернення до плаваючого курсу під час воєнних дій ризиковане, адже може спричинити паніку та неконтрольовану девальвацію. 

Кардинальним рішенням могла би бути «мобілізація вільних коштів». Якщо держава мобілізує населення, логічно мобілізувати й фінанси, вважає Дубогриз. Банкіри категорично проти і прогнозують колапс банківської системи у разі такого кроку. «Україні необхідна банківська система, яка не просто поставить всі кошти на облігації і зупиниться, а продовжить працювати», – говорить Овчинніков із ПУМБ.

Інвестувати всі кошти без відома та доручення власників неможливо, додає Кириченко з Укргазбанку. 

У регулятора інший погляд: питання інвестицій – це виключно компетенція самих банків, каже перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, інакше у клієнтів потрібно було би брати дозвіл на видачу кредитів.

Матеріали по темі