Петро Котін. Фото: пресцентр «Енергоатома»
Категорія
Компанії
Дата

Найбільшу атомну станцію України окупували росіяни, а над іншими літають ракети. Як АЕС працюють під час війни. Інтерв’ю з керівником «Енергоатома»

Петро Котін. Фото: пресцентр «Енергоатома»

Як «Енергоатом» бореться з ядерним тероризмом РФ на українських атомних станціях, — інтервʼю з Петром Котіним

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Перед тим як очолити «Енергоатом», оператора всіх українських атомних станцій, Петро Котін, 61, обіймав посаду генерального директора Запорізької АЕС в Енергодарі. Це найбільша атомна електростанція Європи та дев’ята за потужністю у світі. «ЗАЕС – наша гордість», – каже Котін в інтерв’ю Forbes, яке проводив через Skypе, одягнений у військову форму, у неназваному задля безпеки місці.

Росіяни окупували ЗАЕС ще на початку березня, завівши туди близько 500 солдатів, танки та важке озброєння, зокрема вибухівку. «Вони перетворили станцію на військову базу», – скаржиться Котін. Працівники АЕС продовжують працювати під прицілом автоматів та в умовах сильного психологічного тиску. Як «Енергоатом» дбає про ядерну безпеку України в таких умовах?

Forbes публікує скорочену та відредаговану версію інтервʼю.

Яких збитків зазнав «Енергоатом» під час війни?

Загальна сума збитків за два місяці війни – 36 млрд грн. Сюди входить скорочення виробництва і пошкодження обладнання та інфраструктури АЕС. До того ж, з початку війни компанія працює лише на половину своєї потужності.

Два місяці тому атомну електроенергію в Україні виробляли усі 15 енергоблоків на чотирьох АЕС – таке було вперше. Під час війни споживання електроенергії у країні впало вдвічі, тому задіяно лише половину енергоблоків. Які саме – розповісти не можемо, щоб росіяни не використали цього для планування наступних атак. 

Ви можете виробляти більше електроенергії?

Так, але зараз у цьому немає потреби. На ЗАЕС, наприклад, працює мінімальна кількість енергоблоків, інші реактори тримаємо у «холодному» стані, адже це безпечніше.

Таке скорочення споживання для «Енергоатома» – це втрачена вигода, адже ми могли б виробляти більше електрики і отримувати за неї гроші.

Найбільшу атомну станцію України окупували росіяни, а над іншими літають ракети. Як АЕС працюють під час війни. Інтерв’ю з керівником «Енергоатома» /Фото 1

Запорізька АЕС

Як змінилася робота Запорізької АЕС в умовах окупації?

На ЗАЕС перебуває близько 500 російських солдатів, 50 військових машин, російська зброя та вибухівка. Це небезпечно, адже ми не контролюємо ядерний матеріал на станції. Якщо станеться аварія, її наслідки зачеплять не лише територію України, а й сусідні країни.

У мирний час на ЗАЕС працювало 11 000 людей. Нині там може працювати близько 10 000. Ми не обмежуємо право наших співробітників залишати Енергодар – звідти вже виїхало близько 500 працівників.

Яка шкода станції від дій російських окупантів?

За попередньою оцінкою, станція зазнала 18 млрд грн збитків. Точно підрахуємо, коли потрапимо туди, адже зараз росіяни блокують доступ експертів «Енергоатома». Всі накази ми віддаємо українському керівництву ЗАЕС, а воно узгоджує їх із росіянами.

Найбільшу атомну станцію України окупували росіяни, а над іншими літають ракети. Як АЕС працюють під час війни. Інтерв’ю з керівником «Енергоатома» /Фото 2

Пожежа на Запорізькій АЕС унаслідок обстрілів 4 березня

Чи може ЗАЕС постачати електрику росіянам?

Ні, не має відповідних ліній. Є можливість подати електрику у Крим, але це рішення залежить від України. ЗАЕС продовжує виробляти електроенергію для українців, бо вона частина енергетичної системи, яку контролює Україна. Єдине, що може зробити на станції РФ – це відключити її. 

Навіщо росіянам ЗАЕС?

Рішення захопити станцію приймає божевільна людина в Росії, дії якої ніхто не може пояснити. Ще з початку 2000-х Путін хотів об’єднати атомну енергетику РФ та України і створити центр керування у Москві. Україна від самого початку вважала це нісенітницею.

Серед воєнних інтересів захоплення АЕС – можливість прихистити там свої війська, адже на ЗАЕС є все, щоб їх годувати, зігріти та захистити. На станції ведеться відеонагляд, є огорожі – це ідеальне місце для створення військової бази.

Самі ж росіяни кажуть, що захопили АЕС, щоб уникнути українського ядерного теракту.

Чи можуть росіяни знайти на ЗАЕС щось секретне?

Ні, адже обладнання там не нове – перші енергоблоки будували ще у 80-х, тому технологічних таємниць нема. До того ж ми розуміли, що захоплення може статися, тому знищили всю таємну інформацію і кореспонденцію до того, як туди зайшли окупанти.

з особистого архіву

Петро Котін на ЧАЕС Фото з особистого архіву

Що треба для забезпечення роботи ЗАЕС?

Обслуговувати станцію може близько 1000 людей. Важливо, щоб на станції була електрика, адже ядерне паливо треба постійно охолоджувати. 

У Чорнобилі, наприклад, є більше 22 000 паливних збірок, які постійно охолоджують у воді насосами, що працюють від електроенергії. Коли росіяни пошкодили постачання електрики у Чорнобиль, ситуація була загрозливою. 

На цей випадок на кожній станції є аварійні дизель-генератори, які й працювали у Чорнобилі близько тижня. Але і вони можуть вийти з ладу, до того ж потребують пального.

Деякі деталі до цих дизель-генераторів ми раніше замовляли в Росії, але відмовилися. Зараз маємо запас запчастин, яких вистачить до налагодження власного виробництва.

Чи вистачить українським АЕС палива?

Одного завантаження палива в енергоблок вистачає на рік. У нас є запас на два роки. Рішення створювати дворічні запаси ми прийняли ще у 2014 році, коли в Україні працювала безпекова місія зі США, яка оцінювала ризики від війни з Росією.

Раніше частину палива ми закуповували у російської ТВЕЛ, а іншу частину постачала американська компанія Westinghouse зі Швеції. З початку війни ми повністю відмовилися від російського ядерного палива, проте у нас на складах досі є великий його запас, який ми будемо використовувати протягом наступних пʼяти – шести років. 

За наступні два роки Westinghouse пообіцяла наростити виробництво до тієї кількості, яка нам необхідна. 

Відмова від російського палива майже нічого не коштує: ціна на паливо залежить від розцінок на уран, тому майже однакова у різних постачальників. Одне завантаження енергоблоку на 1000 МВт на один рік коштує Україні $30–40 млн. 

В Україні є два маленькі енергоблоки – на 440 МВт, які використовують російське паливо, але зараз Westinghouse працює, щоб видати партію палива, яке можна використовувати і на малих енергоблоках.

з особистого архіву

Петро Котін Фото з особистого архіву

Які ще є варіанти палива?

Розробка власного. Ми працюємо над ним уже два роки і закінчимо десь за три. Власне виробництво дешевше, ніж імпорт, адже ми будемо на місці збирати паливо і ставити в реактори.

Скількі коштує розробка?

Інвестиції у власне виробництво – $20–30 млн, у які входить здебільшого вартість станків для виготовлення палива. 

Щоб знизити залежність від одного виробника, Україні потрібні як мінімум двоє постачальників: частка одного має бути не меншою від 40% і не більшою за 60%.

У чому складність?

Серед усіх компонентів власного палива нам доведеться імпортувати цирконієві трубки та збагачені уранові таблетки. В Україні відсутнє виробництво цирконію. У нас є можливість добувати його з руди у Дніпропетровській та Кіровоградській областях, але виготовлення трубок – це складний процес. Аби зараз запустити виробництво, треба інвестувати близько $250 млн.

Інша проблема – уранові таблетки, тобто саме паливо, яке працює в реакторі і дає теплоту для вироблення електрики. Україна не може збагачувати уран через підписання Будапештського меморандуму у 1994 році, яким відмовилася від ядерної зброї.

Українське підприємство «СхідГЗК» може видобувати уранову руду, але для виготовлення уранових таблеток цю руду треба очистити і збагатити. Збагаченням займаються Росія та інші країни – члени «ядерного клубу». Серед неросійських компаній на цьому ринку можу назвати, зокрема, британську Urenco, яка має представництва по всьому світу.

Найбільшу атомну станцію України окупували росіяни, а над іншими літають ракети. Як АЕС працюють під час війни. Інтерв’ю з керівником «Енергоатома» /Фото 3

Чорнобильська АЕС

Чому іншим країнам складно відмовитися від російського ядерного палива?

Ми готувалися до відмови з 2014 року. Інші країни тоді не відчували загрози і починають діяти лише зараз. Прийняти рішення про відмову складно технічно, політично та економічно, проте реально: треба знайти нового постачальника або налагодити власне виробництво. До того ж на Росію припадає 40% світового виробництва уранового концетрату.

Де Україна зберігає відпрацьоване ядерне паливо?

Є два централізовані сховища (ЦСВЯП) – на ЗАЕС, яке розраховане на 50 років, та у Чорнобильській зоні, яке розраховане на 100 років. Далі відпрацьоване паливо можна переробити (вийняти звідти корисні елементи) або захоронити назавжди десь у горах. Для переробки ще не розробили відповідних технологій.

Раніше Україна зберігала відпрацьоване паливо із ЗАЕС у себе на території, а з трьох інших станцій перевозила у Росію. За це РФ щороку сплачували близько $200 млн. Після введення в експлуатацію ЦСВЯП у Зоні відчуження відпрацьоване паливо з інших станцій будуть зберігати там і нічого не платитимуть Росії.

Під час війни в Україні заборонене перевезення ядерних матеріалів, тому відпрацьоване паливо зберігають на території самих станцій. Також можна отримати дозвіл військових на його перевезення до сховища у Чорнобилі, якщо ситуація буде безпечною.

Найбільшу атомну станцію України окупували росіяни, а над іншими літають ракети. Як АЕС працюють під час війни. Інтерв’ю з керівником «Енергоатома» /Фото 4

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобилі

Скільки атомної енергетики може експортувати Україна?

Наразі технічні можливості дозволяють нам експортувати до 700 МВт. Хочемо додати нові лінії, щоб можна було експортувати не менше 2000 МВт. 

«Енергоатом» у хороших умовах для експорту, адже собівартість атомної енергетики нижча порівняно з іншими виробниками електроенергії в Україні. Через це ми можемо пропонувати іноземним покупцям більш вигідну ціну.

Яким країнам буде цікаво у нас купувати? В першу чергу країнам Центральної та Східної Європи. Наприклад, купуючи електроенергію у нас, Литва зможе відмовитися від її імпорту з Росії.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні