Категорія: Картина дня
Дата: 26 квітня 2022 11:17

«Ядерний тероризм». Що росіяни залишили після себе в Чорнобилі та як постраждала інша ядерна інфраструктура

Дарина Антонюк

Forbes

6 хв читання

Наприкінці березня російські війська залишили Чорнобильську АЕС, забравши з собою українських військовополонених та радіоактивний пил. Зараз РФ тримає Запорізьку АЕС під контролем, а станції біля Миколаєва та Хмельницька – під загрозою ракетних ударів. Що відбувається з ядерною інфраструктурою під час війни та які є ризики

Збитки від атак

В Україні діють чотири атомних електростанції з 15 енергоблоками: Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська. Вони виробляють більш ніж половину електроенергії країни – 13 107 ГВт у 2020 році, що є третім по величині показником у Європі після Росії та Франції. Під час війни в Україні продовжують працювати вісім енергоблоків.

ЧАЕС припинила роботу ще в 2000 році. Зараз навколо станції 30-кілометрова зона відчуження, а персонал відповідає за безпечне зберігання відпрацьованого ядерного палива та наглядає за рештками зруйнованого реактора. Окупанти зайняли об’єкт у перші дні вторгнення, а пішли наприкінці березня.

По собі залишили погром, розповідають співробітники станції: пограбували приміщення, виламали двері, винесли техніку та цінні речі. Точної суми збитків для станції ще не встановили. Наприкінці квітня її огляне директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі, він обіцяє доставити обладнання для вимірювання радіації та засоби індивідуального захисту.

Також зазнали збитків у Чорнобилі лабораторії Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України. За попередньої оцінкою, втрати для лабораторій становлять €5,65 млн, розповідає директор інституту Анатолій Носовський.

«Те, що співробітники інституту побачили, – це повний жах. Вхідні двері в приміщеннях пошкоджено, дверні замки зламано. Більшість вікон у будівлях розбито. Всі металеві сейфи зламано»
Анатолій Носовський

Окупанти знищили вимірювальні пристрої, зламали сейфи, перевезли службові авто до Білорусі, винесли комп’ютерні сервери та вирвали материнські плати. «Складається враження, що мародерам було поставлено завдання – зібрати всю інформацію про наукові дослідження інституту», – каже Носовський.

Через погроми інститут не може проводити більшість досліджень. Його основним завданням було перетворення «саркофагу» на екологічно-безпечний об’єкт.

Збір коштів для відновлення роботи в інституті взяли на себе, адже після перемоги уряд матиме інші пріоритети, та «фінансування науки буде відбуватися в останню чергу», – каже Носовський. Для цього планують створити Чорнобильський науковий фонд з ядерної безпеки, в який можуть вкладати кошти міжнародні партнери та благодійники.

Під обстріли росіян потрапила і дослідницька ядерна установка «Джерело нейтронів» у Харкові. Там зруйнували електричну підстанцію, пошкодили системи охолодження, основну будівлю, теплотрасу і лінії електропостачання.

Запорізька АЕС, найбільша у Європі, стала першою в історії атомною станцією, яку обстріляли з танків, каже Петро Котін, керівник «Енергоатому», оператора усіх українських атомних станцій.

З початку березня на ЗАЕС зруйнували адміністративну будівлю та інфраструктуру навчально-тренувального центру із сучасними тренажерами для підготовки операторів АЕС. Кожний тренажер коштує не менше $10 млн, розповів Forbes один зі співрозмовників станції. Усього «Енергоатом» оцінює матеріальна шкоду для станції у понад 18,3 млрд грн – до цієї суми входить вартість пошкоджених будівель та обладнання.

Прямі й непрямі збитки «Енергоатому» через війну сягають 35 млрд грн. Для порівняння, збиток підприємства у 2020 році становив 4,8 млрд грн, у першій половині 2021-го «Енергоатом» був у плюсі з прибутком 1,12 млрд грн.

Після атак росіян захист об’єктів ядерної інфраструктури, за словами Котіна, планують посилити: додати протиповітряну оборону, протитанковий захист, нові захисні споруди. Спочатку «Енергоатом» фінансуватиме ППО власним коштом, але потім вийде на урядові програми з відновлення інфраструктури.

Хронологія подій

24 лютого – російські окупанти захопили Чорнобильську зону відчуження та ЧАЕС, зайшовши туди з території Білорусі. Працівників станції росіяни взяли в заручники.
3 березня – перша публічна реакція МАГАТЕ: засудили дії Росії та вимагали припинити дії, що загрожують ядерним об’єктам України.
4 березня – росіяни обстріляли Запорізьку АЕС в Енергодарі, спровокувавши пожежу.
9 березня – ЧАЕС відрізали від постачання електроенергією, за допомогою якої насоси охолоджували відпрацьоване паливо. Завдяки аварійним дизель-генераторам насоси продовжили працювати до повернення струму.
20 березня – перша ротація частини персоналу на ЧАЕС. Із початку війни він обслуговував станцію майже 600 годин.
26 березня – росіяни обстріляли ядерну установку «Джерело нейтронів» у Харкові.
29 березня – директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі прибув оглянути Південноукраїнську АЕС.
31 березня – росіяни залишили Чорнобиль і забрали з собою українських військовополонених.
16 квітня – камери спостереження зафіксували три ракети, які пролетіли над майданчиком Південноукраїнської АЕС у напрямку з Білорусі до Миколаєва.

Загроза радіації

Радіаційний фон на чотирьох працюючих АЕС станом на 25 квітня – у межах норми, за даними «Енергоатома».

Точний рівень радіації в зоні відчуження встановити неможливо, адже росіяни пошкодили систему радіаційного моніторингу, каже Носовський.

Перебування росіян у Чорнобилі спричинило незначне погіршення радіаційного фону, адже їхня військова техніка пересувалася через Рудий ліс, одну з найбільш забруднених зон Чорнобиля, піднімаючи шар токсичного пилу.

За добу в Рудому лісі російські солдати могли отримати річну дозу опромінення, заявив голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євгеній Крамаренко. До того ж росіяни почали будувати по всьому периметру зони відчуження фортифікаційні споруди під танки, гармати та окопи для снайперів.

Рудий ліс отримав свою назву після вибуху в 1986 році, коли часточки пилу з радіоактивними елементами осіли на його деревах, пофарбувавши їх в іржавий колір. Щоб уникнути нових викидів радіації, ці дерева закопали, насипали на них шар піску, а зверху посадили нові.

Основний шар радіонуклідів за понад 30 років із моменту Чорнобильської катастрофи спустився на 30-40 см під землю, але росіяни могли порушити його, риючи окопи, каже Крамаренко.

Щоб нагадувати працівникам станції про ризики, у лісі встановили таблички зі знаками «радіаційна небезпека». За словами працівників станції, росіяни їх проігнорували та пересувалися лісом без протирадіаційного захисту для техніки.

Усього через Чорнобиль пройшло понад 10 000 одиниць російської техніки, каже Крамаренко, а на території самої АЕС розміщувалося близько 50 одиниць техніки та тисячі російських солдатів.

Доза радіації, яку могли отримати окупанти через дихання чи забруднення одягу та взуття, низька, проте може мати реальні наслідки – онкологічні захворювання та генетичні ефекти, які проявляються навіть через десятиліття, каже Носовський.

«Вони місяць там сиділи, тож матимуть загострення серцево-судинних захворювань, розлади нервової системи, – каже Анатолій Чумак, директор Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини. – Крім того, радіація прискорює біологічне старіння, скорочуючи життя на 5-10 років».

Точний ступінь радіаційного зараження російських військових визначити неможливо, заявив директор Чорнобильської АЕС Валерій Сейда. Іноземні експерти, з якими говорив Forbes, кажуть, що про вплив радіації на здоров’я росіян можуть судити лише лікарі; шкода залежатиме від того, наскільки близький контакт вони мали з токсичним пилом.

Навіщо Росії українські АЕС

За словами експертів організації «Екодія», росіяни захоплюють атомні станції, щоб прихистити там свої війська (адже вірогідність бойових дій на АЕС низька), шантажувати світ можливістю аварії, отримати контроль над енергетичною системою України та проводити диверсії, у яких можна звинуватити українські Збройні Сили.

Самі ж росіяни неодноразово звинувачували українців у розробці ядерної та біологічної зброї і називають захоплення українських АЕС провалом «ядерного експерименту» Києва. Захопивши ЧАЕС, міноборони Росії заявило, що РФ взяла під контроль станцію, щоб уникнути «ядерної провокації» з боку України. Також це був зручний проміжний пункт перед наступом на Київ.

«Жодного військового значення Чорнобиль не мав»
Джек Кін, колишній начальник Обʼєднаних штабів США, в інтерв'ю BBC

Із ЗАЕС інша ситуація – Росія веде активні бойові дії на сході України, зокрема в Запорізькій області. Після окупації станції туди прибули 15 співробітників корпорації «Росатом». Вони пропонують спеціалістам ЗАЕС укладати контракти з підприємствами «Росатому» та подаватися на російське громадянство. Також росіяни заявили про наміри включити українську АЕС до «Росатому».

У квітні на станцію прибули більше 20 журналістів пропагандистських каналів Росії. «Працівники ЗАЕС відмовилися давати будь-які коментарі та інтерв’ю», йдеться в заяві Антикризового експертного ядерного центру України.

Зараз Запорізька АЕС продовжує працювати в енергосистемі України, хоч там і знаходяться сотні озброєних російських військових, їхня техніка та боєприпаси. Станція має резерв запасних частин та хімічних речовин, проте українці мають можливість підвозити необхідні комплектуючі, а також продукти та ліки для працівників.

Робота ЗАЕС важлива для енергосистеми України. У мирний час на станцію припадала п’ята частина української електрогенерації. Шість енергоблоків ЗАЕС можуть виробляти стільки ж енергії, скільки три інші українські атомні станції разом узяті – до 5700 МВт. Цього достатньо, щоб забезпечити світлом 4 млн будинків.

Про що просять українці, щоб захистити свої АЕС

Зробивши українські АЕС своїми військовими цілями, Росія порушила норми міжнародного права про мирне використання атомної енергії.

Що вимагають українські експерти ядерної галузі?

Визнати військові дії РФ по відношенню до ядерних об’єктів України як акт ядерного тероризму, а РФ країною – ядерним терористом.
Обмежити доступ РФ до новітніх ядерних технологій.
Повністю скасувати співпрацю з РФ у ядерній сфері.
Виключити РФ, а також всіх представників РФ з органів управління.

Реакція МАГАТЕ українців розчарувала. «МАГАТЕ обмежується лише стурбованими зверненнями до світової спільноти і не вказує на єдиного винуватця цих подій – РФ як терористичну державу», – каже Носовський.

За словами Котіна, війна в Україні показала неготовність МАГАТЕ реагувати на загрози з боку Росії та відсутність нормативної бази для їх усунення.

Ще одна причина, за словами Носовського та Котіна, сильний російський вплив на організацію. РФ є основним фінансовим донором, а росіянин Михайло Чудаков займає посаду заступника генерального директора МАГАТЕ.

Матеріали по темі