1000 грн, які може отримати кожен вакцинований українець, – не єдина програма допомоги та стимулювання економіки. Уряд запустив проєкт «Рука допомоги», який передбачає виплати майже 100 000 грн. Хто може розраховувати на ці гроші?
1 січня Кабінет міністрів виділив 100 млн грн на програму «Рука допомоги», що має намір роздати безробітним українцям, які хочуть запустити власний бізнес. Максимальна виплата – 97 500 грн (15 мінімальних зарплат). Мета проєкту «Рука допомоги» – допомогти малозабезпеченим запустити та розвинути власний бізнес та злізти з голки державних дотацій.
«Рука допомоги» – для тих українців, які мають дохід менше 2400 грн на місяць. Таких в Україні близько 2,5 млн, розповідає Forbes Галина Третьякова, голова комітету соціальної політики Верховної Ради. Уряд щороку витрачає на всілякі соцвиплати близько 25% бюджету. За підрахунками Київської школи економіки, у 2020 році на соціальні виплати держава витратила близько 350 млрд грн.
«Ми хочемо дати людям робочі місця, а не просто виплати», – пояснює Третьякова мету програми «Рука допомоги». За словами Віталія Музиченка, заступника міністра соцполітики, зараз це безстрокова програма. «Якщо результати будуть хороші, продовжимо на наступний рік», – каже він.
Як отримати $3600 на бізнес
Щоб отримати гроші від держави за програмою «Рука допомоги», потрібно відповідати двом умовам: бути безробітним і жити в сім'ї, де місячний дохід на людину – не вище 2400 грн ($90). Таких, за даними Третьякової, близько 2,5 млн людей.
Гроші не видаються на руки – їх можна витрачати лише на обладнання чи оплату рахунків.
За три роки $3600 доведеться повернути державі. Але не всім. Якщо підприємець працевлаштує ще двох осіб за направленням центру зайнятості, повертати не потрібно. Сума також зменшується на розмір сплачених податків.
Потенційному учасникові необхідно скласти бізнес-план, подати його до державної служби зайнятості. Процес прийому документів розпочнеться за кілька місяців. У службах зайнятості майбутні підприємці матимуть змогу пройти навчання з ведення бізнесу.
Після отримання виплат підприємець повинен звітувати кожні три місяці.
«Рука допомоги» зʼявилася до президентства Зеленського. Держава вже тестувала програму у 2016–2019 роках у шести областях України. У пілотному проєкті взяли участь малозабезпечені безробітні (62%) та переселенці з тимчасово окупованих територій (38%).
Тоді загальний бюджет проєкту був 15 млн грн, людям виділяли до 70 000 грн. Гроші отримали 237 осіб і 90% із них справді побудували бізнес: швейне ательє, СТО, майстерні з виготовлення керамічних виробів, меблів, взуття, ветеринарну клініку, кавʼярні, піцерії, невелику пасіку. Такі дані наводить координаторка проєкту «Рука допомоги» та керівна партнерка Shi Strategies Інна Шинкаренко.
Вона додає, що ті учасники «пілота», які не змогли побудувати бізнес або не виконали умови неповернення грошей, справно повертають допомогу державі. «80% підприємців, які мали повернути мікрокредити, вже заплатили, решта у процесі», – каже Шинкаренко.
Потенційно «Рука допомоги» та витрачені на неї 100 млн грн можуть створити близько 1000 нових підприємців, підрахував старший аналітик Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Ігор Дейсан. Якщо результати програми будуть такі самі, як у «пілота», близько 900 з них залишаться працювати. Це 0,05% усіх зареєстрованих приватних підприємців (ФОП), які працюють в Україні, говорить Дейсан.
Додатковий економічний ефект від програми – це зростання споживчого попиту та сплата податків, каже Дейсан. Наприклад, учасники пілотного проєкту за три роки заплатили до бюджету понад 12 млн грн податків.
Що може піти не так
Маленький бюджет, корупційні ризики та рівень компетенції чиновників, які прийматимуть рішення про виділення коштів, – це три недоліки програми, які виокремлюють співрозмовники Forbes.
Бюджетна програма не зможе розвʼязати проблему з безробіттям та бідністю в Україні – на неї закладено дуже мало грошей, вона допоможе обмеженій кількості людей, каже Андрій Рева, міністр соціальної політики у 2016–2019 роках. «1000 людей – це ні про що», – говорить Рева. З ним погоджується і аналітик Інституту соціально-економічної трансформації Вʼячеслав Черкаш. «Проєкт допоможе одиницям», – каже він.
США, наприклад, щороку виділяють $50 млрд на допомогу незаможним для розвитку свого бізнесу. Додатково у 2022 році уряд виділив $10 млрд на розвиток бізнесу серед вразливих верств населення: сільських громад, ветеранів та расових меншин.
Важливо, щоб проєкт працював прозоро, а чиновники ставилися до вибору бізнес-планів обʼєктивно, а не за відкати, каже Павло Розенко, міністр соціальної політики у 2014–2016 роках.
Склад комісії, що оцінює бізнес-плани, – слабке місце, каже керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки Дарина Марчак. До її складу можуть увійти співробітники державних органів та представники профспілок. «Ці люди, швидше за все, не мають досвіду запуску бізнесу з нуля та компетенції, щоб визначити життєздатність бізнес-плану», – каже Марчак. Фінальний склад комісії при центрах зайнятості мають оголосити до кінця січня 2022 року.
У пілотному проєкті бізнес та чиновників консультувала компанія ShiStrategies. «Ми практично брали людей за руку та проводили по всіх проєктах створення бізнесу», – каже Шинкаренко. Підтримка для бізнесу була 24/7, підприємці-початківці часто дзвонили ввечері і у вихідні. Чи зможуть держоргани так само ефективно консультувати – велике питання, каже Шинкаренко.
«Раніше українці охочіше їхали на заробітки за кордон, аніж брали кредит у держави, – каже Розенко. – Тому важливо, щоб програма була прозорою, вона допоможе здолати стереотип, що державні гроші – це проблемно та дорого».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
