До 10 грудня Офіс президента внесе до Верховної Ради законопроєкт про економічні паспорти українців. Володимир Зеленський хоче, щоб у майбутньому 18-річні українці одноразово отримували від держави по $10 000. Перша виплата може відбутися у 2027 році
Економічні паспорти – передвиборна обіцянка Зеленського. Він анонсував цю ідею знову, виступаючи 1 грудня у парламенті. За день до цього Рада ухвалила законопроєкт №5600, який, серед іншого, підвищує ставку оподаткування видобутку залізняку. Ключові гравці індустрії – підприємства Ріната Ахметова та Костянтина Жеваго, а також «АрселорМіттал Кривий Ріг». Податки, сплачені за руду, мають піти на виплати 18-річним. «Тепер олігархи стануть інвесторами у майбутнє наших дітей», – сказав Зеленський у парламенті.
Проєкту закону про економічні паспорти поки що немає у публічному доступі. За словами голови фінансового комітету Ради Данила Гетьманцева, документ ґрунтуватиметься на таких позиціях:
- У кожної дитини, яка народилася починаючи з 2019 року, зʼявиться персональний рахунок у Фонді майбутніх поколінь. Йдеться про близько 300 000 людей щороку.
- Рахунки наповнюватимуться за рахунок рентних платежів, які зараз надходять до фонду держбюджету. 41 млрд грн – такий план щодо доходів бюджету на 2022 рік від податків за користування надрами. Загальні доходи від ренти, згідно з планом, 47 млрд грн. Джерелом можуть стати й інші податки, уточнив Гетьманцев.
- Поки власник рахунку неповнолітній, призначені йому гроші будуть інвестовані в ОВДП.
- Сума на особу – гривневий еквівалент $10 000 на момент виплати. Якщо грошей у Фонді не вистачить, різницю компенсують із держбюджету.
- Гроші не можна витратити просто так. Їх можна використати на купівлю житла, освіту в Україні або перевести на персональний рахунок у накопичувальній пенсійній системі.
Питання до механізму та за Конституцією
Ідеї, схожі на пропозицію Зеленського, можна зустріти у невуглеводневих країнах, стверджує старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. «Зазвичай такий механізм використовують країни, доходи яких від добувної промисловості із запасом покривають поточні потреби, – каже він. – В Україні це не так».
Ще одна проблема – фінансова нестабільність. За останні 18 років середня річна інфляція в Україні – 12,4%, каже Горюнов. Для порівняння: у Саудівській Аравії, де існує подібна схема виплат, інфляція – 2,5%.
Фіксована сума виплати з привʼязкою до доларів може створювати додаткове навантаження на бюджети майбутніх років, додає голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. У 2021 році виплати для 300 000 осіб склали б приблизно $3 млрд, ставши однією з найбільших статей держвидатків – близько 6% плану держбюджету на цей рік, каже Горюнов.
Незважаючи на значні обсяги, ініціатива навряд чи стимулюватиме економічне зростання. Через те, що акумульовані кошти планується інвестувати в ОВДП, гроші «варитимуться в єдиному бюджетному котлі» і з них не вийде інвестиційний ресурс, яким зможе скористатися приватний сектор, каже він.
Додатковий ризик – штучне підвищення попиту на житло, каже Горюнов. «Не всім молодим людям житло потрібне одразу ж після досягнення 18, – каже він. – Зараз на українському ринку відбувається близько 500 000 угод з житловою нерухомістю на рік. Виплати від держави мотивуватимуть ще 300 000 осіб на рік до купівлі житла, що може підвищити ціни на нерухомість».
Ідея економічного паспорта може також суперечити Конституції, за якою надра належать усьому народові, а не лише молоді. «Тому надходження рентної плати до держбюджету на фінансування public goods для всіх – це справедливо, – каже Горюнов. – Дискримінувати у цьому сенсі громадян за будь-якою ознакою, включно з віком, не можна».
Чи є плюси? Економісти бачать два можливі. Перший – фінансова грамотність. «Можливо, не найкращий шлях, але все ж таки це можливість показати людям, що накопичувати протягом тривалого терміну, щоб потім скористатися цими грошима, це реально», – каже Ваврищук. Другий – скорочення нерівності. «Еквівалента $10 000 достатньо для фінансування купівлі житла або вищої освіти, – вважає Горюнов. – Це вирівняє стартові можливості молодих людей на початку дорослого життя».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
