Військові взяли на озброєння безліч систем прогнозної аналітики та бойових симуляторів. Деякі – це цілі «бойові метавсесвіти», що імітують війни із вражаючою деталізацією. Поки що вони не враховують волю бійців до перемоги, проте й ця можливість не за горами, пише The Economist. Forbes вибрав головне.
Хід бойових дій непростий і погано передбачуваний. Ті, хто розвʼязує війни, часто переконуються у цьому на гіркому досвіді. Тому будь-який алгоритм, який обіцяє точно передбачити результат конфлікту, привертає величезний інтерес і великі гроші. Сучасні компʼютери здатні обробляти безпрецедентні обсяги даних, а війна України з Росією, зростання напруженості між Тайванем і Китаєм та інші конфлікти дають їх надміру. Тому бізнес із прогнозування результатів воєнних дій процвітає.
Київський прогноз
Одна з найвідоміших програм прогнозування конфліктів називається MCOSM – Major Combat Operations Statistical Model. Розроблена інженерами Військово-Морської Аспірантури у Каліфорнії, вона спирається на дані про 96 битв – з Першої світової до наших днів. Коли в MCOSM завантажили дані про наступ російських військ на Київ 24 лютого, програма видала прогноз оперативного успіху для атакуючої сторони та тієї, що обороняється, за шкалою від 1 до 7, де сім – повний успіх. Росія отримала два бали, Україна – пʼять.
Прогноз виявився вірним: російські війська не були повністю розгромлені, але відійшли від Києва і зосередилися на сході та півдні України. У руках досвідченого аналітика MCOSM дає вірні передбачення у семи випадках із десяти, каже засновник програми Джон Чарнецьки.
Щоб MCOSM зробила правильний прогноз, аналітик має ввести в програму приблизно 30 параметрів. Серед них – оцінка важливості бойової операції, рівень підготовки військ, вогнева міць, мобільність, логістика, якість розвідки та командування, а також здатність підрозділів діяти спільно. Ці параметри слід ретельно оцінити: якщо вони невідомі або неправильно розраховані, точність прогнозу знижується.
Гра ймовірностей
MCOSM – далеко не єдиний комплекс військового прогнозування. Підрозділ військового моделювання Пентагону розробляє та вдосконалює близько 100 прогнозних алгоритмів, розповідає колишній співробітник підрозділу Роджер Сміт. Одні, на зразок MCOSM, засновані на детерміністських моделях: якщо аналітик вводить в них одні й ті самі дані, то на виході завжди отримує той самий прогноз. Інші – імовірнісні: оцінюють імовірність кожної окремої події у відсотках, виходячи з інформації про минулі конфлікти, технічні характеристики озброєнь тощо.
Імовірнісні моделі використовує симулятор повітряного бою Brawler. Програму створила компанія ManTech з Вірджинії, її придбали військово-морський флот і військово-повітряні сили США. Brawler використовує точні дані про характеристики американських бойових літаків та їхніх численних підсистем, а також можливості ворожої авіації та ППО.
Під час симуляції віртуальними літаками управляють або люди, або програма. Запускаючи симуляцію багато разів, можна розрахувати ймовірність результату бою за різних умов. Наскільки маневри ухилення підвищать шанси винищувача F-16 уникнути російської зенітної ракети С-400? Як на це вплинуть висота, дощ, засоби електронної та іншої протидії? Програма враховує сотні факторів і розраховує всі ці ймовірності.
У Brawler закладено моделі понад 20 літаків, але за потреби їхню кількість можна потроїти. Повна версія Brawler доступна лише американським і британським військовим. Але ManTech продає скорочену версію під назвою Cobra, з якої вилучили секретні алгоритми. Покупці – Південна Корея і Тайвань.
Військові полку «Азов» прямують на тактичні навчання, 28 червня 2022 року в Харківській області, Україна Фото Getty Images
Бойовий метавсесвіт
На імовірнісних моделях побудовано потужну програму прогнозування Pioneer. Її розробляє компанія BISIM, яку нещодавно купив британський військово-промисловий гігант BAE Systems. Над моделлю працюють понад 400 програмістів. Керівник підрозділу моделювання BAE Петер Юнк називає її оборонним метавсесвітом.
Pioneer вимагає серйозних обчислювальних потужностей і працює на хмарних серверах. Система моделює величезну кількість обʼєктів у всьому світі – солдатів, танки, кораблі, літаки, будівлі, автомобілі, вежі мобільного звʼязку, пагорби, рослинність, зброю та навіть окремі боєприпаси.
У Pioneer зімітовані цілі райони, що мають велике військове значення. Деталізація – аж до точного положення окремих дерев і даних про погоду, що надходять у реальному часі. За словами комерційного директора BISIM Піта Моррісона, Pioneer моделює «траєкторію польоту кожної кулі й навіть рикошети». Система враховує рівень підготовки військ, втому солдатів і поширені тактичні прийоми ворогуючих сторін. Проведіть кілька сотень симуляцій прориву військ через ворожу територію, і ви навчитеся це робити без втрат, каже Моррісон. Морська піхота США сподівається отримати Pioneer 2023-го.
Наступний крок – повʼязати десятки різних програм для прогнозування бойових дій. А головне – підключити до них алгоритми, що аналізують важливі події поза полем бою. Таку роботу веде американська агенція перспективних досліджень DARPA. Один із її проєктів називається CausX. Ця програма зможе прочісувати сотні тисяч звітів аналітичних центрів, комерційних ЗМІ та повідомлень міноборони у пошуках взаємозвʼязків, які людина, швидше за все, не змогла б знайти. Мета – аналіз всього, що впливає на війну: політики, економіки, суспільних настроїв, рівня злочинності, санкцій та багато іншого. Коли CausX буде готовий, його включать до програмного пакета Joint Planning Services, який Пентагон використовує для планування бойових дій.
Поки що не в Україні
Один із українських військових у званні полковника, який попросив не називати його імені, розповідає, що Київ просив США надати йому передові американські моделі прогнозування. За словами військового, такі алгоритми допомогли б ЗСУ розробляти військові операції. Прохання українців мало до чого привели.
Більшість американських військових, котрі займаються прогнозною аналітикою, зберігають про Україну мовчання. Проте директорка армійського Центру досліджень та аналізу у Форт-Лівенворті Памела Блечінгер відзначає один момент. За її словами, сильна воля українських бійців відіграє значно більшу роль у військових успіхах цієї країни, ніж очікувала її команда з 290 аналітиків. Нові моделі, які розробляє американський дослідний центр RAND, враховують і цей фактор, але Блечінгер з колегами їх поки не отримали.
Симулятор MCOSM, який точно передбачив результат битви за Київ, теж не бере до уваги прагнення до перемоги. Знаючи про це, The Economist все ж таки попросив автора MCOSM Джона Чарнецьки виконати прогноз щодо другої фази війни, в якій широко використовується артилерія. Чарнецьки оновив змінні з урахуванням зміни тактики російських військ і нестачі в України важких озброєнь. Модель спрогнозувала ймовірність оперативного успіху для атакуючої сторони та тієї, що обороняється, однаково: кожна отримала по пʼять балів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
