У 11 млн жителів Росії є родичі в Україні. Якщо так багато людей пов'язані з українцями сімейними узами, то чому лише одиниці протестують проти агресії? Багато росіян вірять держпропаганді більше, ніж інформації з перших рук, пишуть Тимофій Брік, Аарон Ерліх та Джордан Ганс-Морс у матеріалі для Washington Post.
З 15 по 17 квітня дослідники провели онлайн-опитування українців за вибіркою користувачів смартфонів, створеною українською дослідницькою компанією «Градус». Ось стислі підсумки цього дослідження.
Чи розмовляють українці про війну із російськими родичами?
48% респондентів повідомили, що в Росії вони мають хоча б одного родича. Більшість (59%) обговорювали з ними війну в основному через WhatsApp, Telegram та по відео- та голосовому зв'язку. Але в перші два тижні бойових дій багато таких розмов припинилися. Приблизно через сім тижнів після вторгнення менше половини (46%) продовжують говорити про війну.
Які теми українці порушують у розмовах з російськими родичами?
Заборонених тем, схоже, небагато. Приблизно 74% із 534 респондентів говорили про бомбардування та обстріли Росією українських міст. 67% обговорювали вбивство російськими військовими мирних жителів. Рідше порушували тему мародерства (41%), тортур та зґвалтувань (38%) та застосування забороненої зброї, наприклад касетних боєприпасів (27%).
Багато хто говорив про брехню Росії, яка виправдовує вторгнення. 52% респондентів обговорювали пропагандистські твердження про те, що українське керівництво – «нацисти», 36% – штампи про «визволення» Росією Донецької та Луганської областей, 30% – про те, що Україна нібито розв'язала геноцид проти етнічних росіян. Твердження про те, що Україна розробляє ядерну зброю, обговорювалися менше (20%).
Наскільки потужною є російська військова пропаганда?
Ми попросили українців оцінити ступінь довіри їхніх російських родичів роспропаганді за шкалою від 1 до 10 (що вищий бал, то вища довіра). Медіанна оцінка – 8. Іншими словами, українці вважають, що російська пропаганда впливає на їхніх родичів.
Як і очікувалося, українці вважають, що російські родичі старшого віку та ті, хто черпають інформацію з передач російського державного ТБ, а не з Інтернету чи інших джерел, найчастіше піддаються пропаганді. Розмір населеного пункту не має значення. І ті, хто живе в Москві і Санкт-Петербурзі, і жителі невеликих російських міст і сіл схильні до неї однаковою мірою.
Чи спроможні українці переконати російських родичів?
54% респондентів повідомляють, що їхні розмови не вплинули на переконання російських родичів. Більше того, 8% вважають, що вони, навпаки, стали більше вірити у пропаганду. Водночас 22% повідомили, що змогли трохи похитнути віру родичів пропаганді, а 16% – що вона значно зменшилася.
228 респондентів, які на момент проведення опитування не припинили спілкуватися з російськими родичами, налаштовані більш оптимістично. Тільки 37% з них повідомили, що їхні бесіди не змогли вплинути на родичів, і 4% – що віра у пропаганду зміцнилася. У цій групі 59% опитаних повідомили, що їхні російські родичі стали трохи чи набагато менше вірити державній пропаганді.
Більшість респондентів зазначили, що в спілкуванні зі родичами більше покладаються на факти (59%), ніж на логіку (48%) чи емоції (26%). Але докази та логіка часто є неефективними проти «альтернативних» фактів, які наводять ті, хто живе в окремій інформаційній бульбашці.
Сімейні зв'язки українських громадян можна використати як інструмент інформаційної війни України, вважають дослідники. Метод «зміни перспективи» (вміння бачити ситуацію очима опонента) та подібні тактики переконання допомагають переконувати саме тому, що меншою мірою спираються на факти та логіку, а більшою – на емоційні зв'язки та невербальні сигнали (жести, тон, вираз обличчя). Такі методи допоможуть українцям протистояти впливу російської пропаганди, допоки вони планомірно продовжують доносити правду про війну до своїх російських родичів.
Розмір вибірки
До вторгнення Росії 24 лютого до групи респондентів компанії «Градус» входили представники дорослого міського населення України віком до 60 років окрім Криму та районів Донбасу, окупованих з 2014 року. Із початком агресії група скоротилася на 7%. Розмір вибірки: 1880 осіб, частка тих, хто відповів, – 43%, статистична похибка – 2,1 п.п.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
