Як Михайло Федоров залишив росіян без Apple та PlayStation і що чекає на українське ІТ після війни. Інтерв'ю Forbes /Фото Міністерство цифрової трансформації
Категорія
Інновації
Дата

Як Михайло Федоров залишив росіян без Apple та PlayStation і що чекає на українське ІТ після війни. Інтерв'ю Forbes

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації Фото Міністерство цифрової трансформації

У команді міністра цифрової трансформації Михайла Федорова близько 250 людей. З першого дня війни вони обороняють Україну на цифровому фронті: запускають цифрові послуги, закликають компанії вийти з російського ринку і домовляються з Ілоном Маском про поставки терміналів Starlink. В інтерв'ю Forbes Федоров розповів, як виглядає робота міністерства інновацій зсередини. Публікуємо скорочену та відредаговану для зрозумілості версію

До війни Мінцифра будувала «державу у смартфоні». Яке зараз завдання?

Воно залишається незмінним – побудувати найзручнішу цифрову державу. Це актуально, бо проблем в українців стає більше, треба адаптувати цифрові державні сервіси під воєнні умови. Наша команда працює 24/7 і вирішує проблеми ще оперативніше, ніж до вторгнення.

Як змінилася робота міністерства після вторгнення?

У день вторгнення найважливіше було зробити так, щоб уся команда була у безпеці. Аби ніхто не панікував, ми намагалися пояснити, як виглядатимуть наступні дні та тижні. Нам знадобилося менше доби, щоб вирішити організаційні питання і почати знову працювати. 

У пріоритеті була безпека інфраструктури, реєстрів, даних. Ми почали працювати над їхнім захистом ще до війни і закінчили усі завдання у перші дні вторгнення. Зараз усі дані у безпеці – є бекапи, реєстри працюють в активному режимі з безпечних місць.

Чи був план на випадок війни?

З огляду організації і логістики людей та інформаційних систем ми були готові – діяли швидко, хаосу не було. Проте ніхто не може повністю підготуватися до таких дій й такого емоційного стану.

Допомогло те, що до цього у нас і так було багато проблем, кібератак – ми звикли працювати у цьому режимі і швидко адаптувалися.

Чому почали писати тех-компаніям?

Ми бачили, що світ швидко відреагував на вторгнення Росії в Україну, запровадив санкції, тому вирішили, що треба спілкуватися з нашими компаніями-партнерами щодо технологічних санкцій.

Ця ідея була на поверхні, бо майбутнє за цифровою економікою і чим швидше компанії на зразок Apple, Google, Meta підуть з РФ, тим більше це відкине розвиток її економіки.

Чи складно переконати тех-компанії вийти з РФ?

У 90% випадків комунікація із цими компаніями ведеться не через Twitter, а під час зустрічей у Zoom, через електронні листи, спілкування з менеджментом та співробітниками. Це велика організаційна робота.

У нас є окрема команда, яка займається цифровою блокадою сервісів у РФ, є навіть центри, які аналізують, наскільки цифрові санкції впливають на росіян та як ті намагаються їх обійти.

Також запустили окрему CRM-систему, де ми фіксуємо статус усіх тех-компанії та що треба зробити, щоб вони вийшли з РФ. 

Ми просто так не відступимо і будемо робити все, щоб компанії дійсно перестали там працювати.

Як впливають тех-санкції на Росію?

Головне завдання «цифрової блокади» – заохотити активних людей у Росії – тих, які створюють цифрову економіку, – покинути країну або вийти на протест. Або написати пост про те, що все, що каже Росія – це фейк і пропаганда, що вона сама напала на Україну і почала тут війну.

Ми аналізуємо реакції тех-спеціалістів й ІТ-компаній і бачимо, що наша стратегія працює і дає результат.

Наприклад, ми довго намагалися досягти того, щоб Visa i Mastercard перестали працювати в Росії. До них звертався і президент, і міністр закордонних справ, і прем’єр-міністр, і Нацбанк.

Обмеження їхньої діяльності вплинуло на споживацьку поведінку росіян. Їм незручно. Їхня карта «Мир» працює «через одне місце», як і всі російські продукти, якими вони намагаються замінити світові рішення.

Ми бачимо, як росіяни намагаються виводити гроші через криптобіржі чи платіжні сервіси, але ми наздоганяємо їх і там.

Скоро запустимо сайт, присвячений цифровій блокаді – додамо туди усі компанії, їхній статус, наші листи, етапи комунікації, щоб будь-яка організація могла зробити те ж саме.

Навіщо нам це? Бо майбутнє – за технологічними компаніями, за інженерами, за спеціалістами, які розвивають цифрову економіку. А вони не можуть працювати, якщо у країні нема для цього умов: коли вони не можуть купити собі MacBook, ліцензію на Windows, намалювати дизайн у Figma чи отримати на фрілансі гроші через PayPal або Payoneer.

ІТ-спеціалісти або покидатимуть Росію, або питатимуть керівництво, навіщо воно їх вбиває.

Хто приймає рішення про блокування тех-сервісів?

Ми автономні у прийнятті рішень. Завдання кожного міністерства у межах його політики – робити все, щоб перемогти.

Усі намагаються накласти санкції на тих, хто публічно не підтримує припинення війни в Україні.

Про що говорите із Зеленським, коли випадає можливість?

Ми не рефлексуємо щодо проєктів, які вже запустили. Кожна наша з ним зустріч – це обговорення нових завдань, бо їх надто багато. 

Далі Мінцифри самостійно відслідковує результати.

Як домовлялися з Ілоном Маском?

Одним із наших пріоритетів був стабільний інтернет, тому ми звернулися до Ілона Маска щодо Starlink

Що цікаво, за день до вторгнення у нас була зустріч з європейським офісом Starlink і ми хотіли за декілька днів у швидкому темпі надати усі ліцензії, щоб супутники запрацювали в Україні й ми мали безпечний інтернет.

Окрім цього, ми продовжуємо отримувати від Ілона Маска сонячні батареї, щоб заряджати Starlink, а також обладнання, яке спрощує роботу супутників з різними мережами. Ми також продовжуємо отримувати нові партії Starlink.

Чи безпечно використовувати Starlink у зоні воєнних дій? Існує думка, що таке обладнання широко «випромінює» сигнал, а тому стає легкою ціллю для наведення ворожих ударів.

Ми спілкуємося з профільними органами, які відповідають за безпеку, і від них нема таких застережень.

Який секрет успіху Мінцифри?

Менеджмент. Нас рятують спокійні, зважені, системні менеджери у команді, які працюють без негативних емоцій і страху. Вони швидко виконують завдання, навіть краще, ніж до цього.

Це важливо, адже я бачу, що деякий бізнес перервав роботу, бо співробітники злякалися, ними оволоділи емоції.

У нас все системно, все на місцях, усі виконують роботу, яку потрібно виконувати.

Менеджмент – це наш головний актив.

Комунікація з бізнесом. Ми завжди спиралися на думку ІТ-компаній, робили все, щоб вони більше працювали в Україні, більше заробляли. Зараз ми відчуваємо зворотній зв’язок. 

Вони нас поважають, допомагають, організовують проєкти, про які ми просимо. Ми відчуваємо себе частиною великої команди «Україна».

Інші складові успіху: швидкість та ідеологічна підтримка – у нас всі системно «палають».

Як намагаєтеся «нормалізувати» життя під час війни?

Не можу сфокусуватися на читанні чи перегляді чогось, бо споживаю надто багато аналітичного контенту щодня. Не можу відволіктися. 

Якщо вийде поспати 4-5 годин на добу – це добре. Трохи повертаю спорт, щоб була енергія. Без спорту не може бути енергії. 

Ми почали працювати нон-стоп. Зараз не може йти мови про нормальне життя – у мене як міністра точно.

Як Михайло Федоров залишив росіян без Apple та PlayStation і що чекає на українське ІТ після війни. Інтерв'ю Forbes /Фото 1

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації

Як працюють ІТ-бізнеси?

Багато ІТ-компаній продовжують подавати заявки у «Дія City». Станом на 22 березня резидентами стали 127 компаній. Проте, зараз ІТ-бізнесу головне адаптуватися до роботи в нових умовах. Ми слідкуємо за цим – проводимо опитування, дивимося, яка ситуація з клієнтами, з самопочуттям співробітників, кому треба кращий інтернет.

Ми плануємо навіть запустити навчання для «свічерів», коли держава платитиме за людей, які хочуть змінити свою професію на ІТ. З новими знаннями вони зможуть реалізовувати себе в Україні після перемоги.

Яким буде українське ІТ після війни?

Для нас відкриється нове вікно можливостей. Зараз українців ідентифікують як сміливу націю вільних людей, які вміють працювати у таких критичних умовах.

Адже наші ІТ-спеціалісти продовжують виконувати важливі проєкти для світових брендів – вони нікого не підвели, не перестали виконувати замовлення і не порушили дедлайни. 

Більше світових брендів довірятиме українцям: якщо вони можуть працювати під обстрілами та сиренами, то в мирних умовах зможуть робити ще більше.

Ми вже це бачимо: PayPal i Revolut запустили сервіси для українців, ми спілкуємося й з іншими компаніями, з якими воювали багато років, закликаючи зайти в Україну. 

Як іноземні компанії не хочуть іти з Росії?

Досі у нашому фокусі SAP. Вона продовжує забезпечувати діяльність Газпрому і Сбербанку, а також інших компаній, які сплачують великі податки у РФ і таким чином фінансують вбивство українців.

Ми будемо робити все, щоб SAP пішла з Росії. Це ж стосується і CloudFlare, і китайської компанії UniPay, яка намагється обходити блокування Visa i Mastercard.

Як працює українська інтернет-інфраструктура? 

Проблеми виникають там, де ведуться активні бойові дії, але наші компанії – це герої, вони швидко відновлюють зв’язок і зараз нема критичних проблем.

Добре, що коли ми обирали, як покривати країну фіксованим інтернетом, то вирішили зробити вільний ринок, коли маленькі провайдери моужть конкурувати між собою. А нас переконували віддати монополісту право проводити інтернет у кожне містечко.

Усього в Україні є більше 5000 інтернет-провайдерів, але основних близько 100. Тому не буде такої ситуації, коли захопили одного провайдера і заблокували зв’язок. Нас рятує децентралізація. 

До того ж, у нас тисячі терміналів Starlink і ми на шляху до того, щоб стати країною з їх найбільшою кількістю. 

Провайдери мобільного інтернету – Kyivstar, Vodafone, lifecell – також швидко реагують на проблеми.

Я пишаюся нашою сферою телекомунікацій – це окремий фронт, там помирають люди, але вони працюють, щоб Україна була на звʼязку.

Матеріали по темі