Вижити та нагодувати світ. Українським аграріям не вистачає на посівну близько мільярда доларів. Як галузь рятується за рахунок кредитів у банках /Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Вижити та нагодувати світ. Українським аграріям не вистачає на посівну близько мільярда доларів. Як галузь рятується за рахунок кредитів у банках

5 хв читання

Getty Images

За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2021/22 маркетинговому році Україна забезпечила 10% світового експорту пшениці. Після російського вторгнення в Україну, констатують у USDA, світові ціни на пшеницю підскочили на всіх ринках, у тому числі у Євросоюзі – у півтора рази – до $460/т.

Найбільші покупці української пшениці, за даними Державної служби статистики України за 2021 рік, – бідні країни Азії та Африки. У топі Єгипет, Індонезія, Туреччина, Пакистан, Бангладеш, Марокко, Ємен, Саудівська Аравія, Туніс, Ліван, Ефіопія, Лівія, Філіппіни.

Україна годує 400 мільйонів людей, каже віце-президент Київської школи економіки Олег Нів'євський. У найгіршому випадку наша країна зупинить експорт, щоб забезпечити внутрішні потреби. Але тоді в бідних країнах почнеться голод, і потік українських біженців до Європи поповниться біженцями з цих країн.

Зупинка експорту агропродукції стане ударом і для України. АПК забезпечує 20% ВВП та 45% українського експорту, каже Нів'євський. Крім пшениці, на яку 2021-го припало 19% українського експорту, додає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин, за кордон поставляється соняшникова олія (23% експорту), кукурудза (22%), ріпак (6%), макуха (6) %), ячмінь (5%), м'ясо птиці (3%), соєві боби (2%).

У зоні бойових дій за оцінками Нів'євського близько 20% посівних площ України. Для їх обробки аграріям потрібне паливо, постачання якого з Росії та Білорусі припинено, та оборотні кошти. Готуючись до посівної, компанії розраховували продати рештки продукції, але експорт зупинено.

Загальна потреба українських аграріїв у грошах для посівної кампанії, за оцінками Мінагропроду, – близько 100 млрд грн. Аграрії встигли підготуватися на 80%, вважає Нив'євський, і критично знайти близько 25 млрд грн. Цю суму, за його словами, можуть покрити українські банки – ліквідності в системі достатньо.

Щоб стимулювати банки видавати кредити аграріям навіть за умов воєнних дій, уряд консолідував в одну програму компенсацію відсоткової ставки та держгарантії за кредитами. З моменту затвердження нової програми минуло два тижні. Хто вже одержав перші кредити?

Кому світять кредити під 0%

Перший кредит ПриватБанку за новою програмою на 5 млн грн під 0% отримав фермер із Дніпропетровської області. Він має 220 га землі та займається типовими культурами – пшениця, ріпак, соняшник, кукурудза, розповів керівник дирекції по роботі з бізнес-клієнтами ПриватБанку Євген Заіграєв.

Програма, каже Заіграєв, націлена на аграріїв із посівною площею від 100 до 10 000 га. Отримані гроші можна використати для покупки добрив, посівного матеріалу, палива, зарплати працівникам.

Підприємців із невеликими ділянками землі Приват поки що не кредитує. «Попит і так дуже високий», — пояснює Заіграєв. Якщо «Приват» впорається з потоком заявок, каже він, планка спуститься нижче 100 га.

Позичальник не сплачує відсотки за кредитом. Їх банку компенсує держава на різницю між нульовою ставкою та максимально можливою «UIRD 3m+7%» (14% річних), щомісяця поповнюючи ескроу-рахунок. Держгарантії потрібні, щоб покрити високі ризики під час війни. Якщо банк використовує гарантію по максимуму, говорить Заіграєв, із виданого 1 млн грн кредиту 800 000 грн гарантовано державою, а 200 000 грн – це ризик банку.

Інформацію про нову програму серед клієнтів розповсюджували тисячі менеджерів банку, через розсилки по email та додаток Приват24 для бізнесу, розповідає банкір. Станом на вечір 24 березня кількість заявок у Приваті зросла до 2300, сума – до 4,7 млрд грн.

Більшість заявок – від середніх та невеликих господарств із центральних регіонів – Кіровоград, Черкаси, Полтава. Далі в порядку зменшення – Одеса, Миколаїв, Херсон, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Дніпро та область. Є заявки із Сумської та Харківської областей, Волині та західних областей.

«Ми працюємо з клієнтами там, де працюють відділення, тобто у безпечних регіонах», — констатує Заіграєв. ПриватБанк, за його словами, щодня збільшує кількість відкритих відділень. 25 березня працювало 962 відділення, або приблизно 65% усієї мережі.

Гроші за два дні в обмін на фото

Якщо позичальник вже є клієнтом ПриватБанку, йти до банку і нести документи не потрібно, каже Заіграєв. Заявка подається онлайн. Бухгалтерських документів та розшифровок банк не вимагає – лише стандартну звітність. На місце ведення бізнесу представники банку не виїжджають, обмежуючись фото клієнта, за якими за допомогою своїх технологій перевіряють геолокацію та дату.

Заявки з областей без воєнних дій здебільшого обробляються автоматично. По регіонах, де ведуться військові дії, банк розглядає заявки у ручному режимі. Наприклад, на півночі Житомирської області, стоять ворожі війська, пояснює Заграєв, але на півдні тихо та спокійно. Якщо земля з безпечного району, заявка приймається.

Згідно досвіду перших днів, зазначає він, перевірку пройшли приблизно дві третини заявок. Середня сума кредиту невелика – 2-3 млн грн, тож серйозного зростання проблемних боргів банк не очікує. Довоєнний показник «проблемки» в портфелі мікро, малого та середнього бізнесу ПриватБанку – до 2%. Військові дії – це форс-мажор, каже Заіграєв, він допускає зростання показника, але не до двозначних цифр.

Після підписання договору електронним цифровим підписом гроші приходять на рахунок. Кредит до 5 млн грн без застави видається у ПриватБанку за один-два дні, каже Заіграєв. Якщо сума вища – від 5 до 60 млн грн – за три-чотири. За кредитами понад 5 млн грн. банк просить додаткову заставу. Наприклад, агротехніку. Для оформлення застави нотаріус не залучається, а замість перевірки банк використовує фотографії.

Кредити до 10 млн грн. оформлюються без страховки заставної техніки, понад – зі страховкою. Страхові компанії сьогодні покривають усі ризики, окрім прямих військових збитків, каже Заграєв, посилаючись на переговори з партнерами банку-страховими компаніями.

Кредитний голод

«Гроші потрібні аграріям уже зараз, – каже Заіграєв. – Ми всі стартували із невеликою затримкою».

Першого дня банк за три години видав 37 кредитів на суму майже 107 млн грн. На підході – ще 600 млн грн, за якими вже ухвалено позитивні рішення. Наступної середи, прогнозує Заіграєв, програма перетне позначку в 1 млрд грн. Ліміт держгарантій банку – 2 млрд грн, але «Приват» розраховує збільшити цю суму до 6 млрд грн, щоб задовольнити ажіотажний попит.

У рамках програми ПриватБанк розраховує видати кредити аграріям на 5-8 млрд грн, покривши близько 20% з очікуваних урядом обсягів у 40 млрд грн і близько третини позичальників у сегменті.

Кредити за програмою, згідно рішення уряду, можна видавати до 31 травня. Загальний термін програми – шість місяців. «Приват» уже обговорював із Мінагрополітики можливість продовження цих термінів.

Крім «Привату», у програмі, за словами Заграєва, планують брати участь близько 15 банків. Насамперед, це учасники програми «5-7-9». Її лідери, за даними Міністерства фінансів, – ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, ПУМБ, Прокредит Банк, Кредобанк, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, Укрексімбанк.

Клієнти-аграрії «Ощадбанку» також можуть отримати у банку кредити на поповнення оборотних коштів, інвестиційні проекти, рефінансування та підтримку АПК на період воєнного стану, підтверджує директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу банку Наталія Буткова-Витвицька. Кредитний портфель «Ощаду» за цими програмами, за її словами, близько 4 млрд грн. З початку військових дій банк одержав від аграрних підприємств 280 кредитних заявок.

Шукають можливості допомогти аграріям й іноземні гравці. Французький «Креді Агріколь» також подав заявку на участь у програмі держгарантій для підтримки сільського господарства, каже директор з корпоративного бізнесу банку Олександр Чеснакофф. Додатково банк співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями у пошуку нових способів підтримки бізнесу.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд