Війна Володимира Путіна в Україні підніме ціни на продовольство, і Близький Схід може впасти в злидні та масові заворушення. Переказ матеріалу The Economist «How the invasion of Ukraine will spread hunger in the Middle East and Africa»
Востаннє Єгипет піднімав ціни на хліб, ще коли існував Радянський Союз. З 1989 року країна субсидувала пекарні, щоб ті могли продавати 20 хлібних коржів аіш баладі, основний продукт країни, всього за 1 єгипетський фунт. У 1989-му це дорівнювало майже $1, а сьогодні – лише близько $0,06, і це менше однієї десятої вартості виробництва.
Щоб компенсувати різницю, держава витрачає $2,9 млрд на рік – понад половину всіх витрат на субсидування продуктів харчування.
За 33 роки жоден уряд країни не наважився підняти ціни та знизити субсидії. Все тому, що хліб є основною їжею мільйонів арабів, і ціни на нього є чутливим політичним питанням. У минулому подорожчання хліба викликало заворушення в Єгипті, Йорданії, Марокко, Тунісі та інших країнах.
Війна Росії в Україні, через яку ціни на сировину вже пішли догори, може змусити країни Близького Сходу урізати субсидії, через які їхні громадяни залишаться голодними. Високі ціни на нафту вдарять по бюджетах усіх країн Африки на південь від Сахари, які й без того перебувають під тягарем марнотратного боргу.
Все це може призвести не лише до поневірянь, а й до масових протестів.
Президент Анвар Садат намагався скасувати хлібну субсидію Єгипту в 1977 році; він передумав лише за кілька днів – почалися заворушення, які довелося придушувати силами армії.
Ефіопська революція 1974 року трапилася після зростання цін на нафту, коли таксисти вийшли на вулиці на знак протесту.
Підвищення цін на продовольство в 2008–2009 роках вплинуло на початок «арабської весни», хвилю протестів, яка призвела до повалення Омара аль-Башира в Судані в 2019 році.
Уряди багатьох арабських та африканських країн поки що відмовилися висловлювати підтримку будь-якої зі сторін у війні в Україні. Кажуть, це не їхня війна. Але вони незабаром відчують її наслідки на собі.
Надія на українську пшеницю, кукурудзу та олію
Росія – найбільший постачальник пшениці до Єгипту, а Україна – найбільший п'ятий. Війна вже зупинила постачання Чорним морем, а наступна посівна та врожай в Україні під загрозою зриву. Це жахливі новини для Єгипту, найбільшого у світі імпортера пшениці. Щорічно країна з населенням 102 млн людей споживає 21 млн тонн пшениці. Сам Єгипет виробляє лише половину цього. Близько 86% імпорту припадає на Росію та Україну.
У бюджеті Єгипту передбачалося, що країна 2022 року імпортуватиме пшеницю по $255 за тонну. Ціни на ф'ючерсних ринках вже наближаються до $400/т, що може додати щонайменше $1,5 млрд (0,4% ВВП) додаткових витрат для Єгипту. Ціна несубсидованого хліба, часто вищої якості, протягом останніх днів у деяких магазинах вже зросла на 50%.
Єгипет останніми роками підвищував податки та субсидії на енергію і не може витрачати більше на підтримку цін на продукти харчування. Абдул-Фаттах Халіл Ас Сісі, авторитарний президент Єгипту, і в минулому був проти цих субсидій. «Нерозумно продавати 20 коржів хліба за ціною однієї цигарки», – казав він у 2021 році. Зростання цін може дати привід скоротити витрати, але як відреагує населення – велике питання.
Майже третина єгиптян живуть за межею бідності, вони заробляють 857 єгипетських фунтів на місяць, це близько 1700 грн.
Багато сусідів Єгипту в такому ж становищі.
Міністр торгівлі Тунісу каже, що субсидований у країні хліб, який продається по 190 мілімів ($0,06), вже коштує 420 мілімів у виробництві. Країна не зможе дозволити собі збільшити субсидії. Дефіцит бюджету – близько 9% ВВП, і щорічні платежі з обслуговування боргу приблизно на тому самому рівні.
У Лівані, що занурився з 2019 року у фінансову кризу, ціна мішка хлібних коржів за два передвоєнні роки вже зросла більш ніж на 400%. Основні ліванські зернові елеватори були знищені вибухом у порту Бейрута 2020 року, тому країна не може зберігати більше місячного запасу пшениці. Міністр економіки випрошував багаті країни допомогти з фінансуванням імпорту, який коштує $20 млн на місяць.
Список країн із подібними проблемами в регіоні можна продовжувати.
Падіння постачання кукурудзи з України, четвертого за величиною експортера у світі, також може зашкодити Єгипту, який закуповує в українців 26% своєї кукурудзи. Більшість цієї кукурудзи – корм для худоби, тому ціни на м'ясо теж підуть вгору.
Рослинна олія також дорожчає, тому що Україна – найбільший у світі експортер олії. Ціни, що стрімко зростають, зачеплять і пальмову олію, один із ключових продуктів у Західній Африці, і прискорять інфляцію на продукти харчування на Близькому Сході та в Африці.
У січні індекс рослинної олії ООН досяг найвищого рівня за всю історію, а ціна на пальмову олію досягла рекордного рівня на ф'ючерсних ринках.
Збої в Україні також торкнуться деяких із швидкозростаючих країн Африки. У країнах на південь від Сахари продукти харчування становлять приблизно 40% споживчого кошика. Першими від підвищення цін на пшеницю постраждають Гана, Нігерія та Кенія.
Злидні в містах можуть вилитися в протести
Високі ціни на продукти харчування найбільше вдарять по бідному населенню, яке живе у містах, бо воно не вирощує власні продукти. Городяни живуть щільніше і ближче до резиденцій уряду, порівняно із співвітчизниками із села, тому протести в містах набагато реальніші.
Теоретично сільські жителі можуть навіть виграти від високих цін на продукти, оскільки багато хто з них продає продукти. Фермери, які ведуть натуральне господарство, становлять більш високу частку населення країнах Африки на південь від Сахари, ніж на Близькому Сході, і не особливо залежать від імпорту товарів.
Щоправда, навіть вони постраждають від високих цін на сировину, наприклад, на добрива. За словами Ванділе Зіхлобо зі Стелленбоського університету в Південній Африці, вартість аміаку, ключового компонента добрив, уже підскочила на 260% із грудня 2020 року до грудня 2021 року. Скорочення постачання з Росії та Білорусі, великих експортерів, призведе до подальшого зростання цін на добрива.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
