З часів Другої світової жодна європейська країна не знала таких масштабних руйнувань, як Україна. Але відтік дітей за кордон, втрата в якості освіти та психологічні травми завдадуть країні не меншої економічної шкоди, ніж ракети та снаряди Росії. Економісти Олексій Блінов та Сімеон Дянков* написали статтю про ціну війни та відновлення України. Forbes зробив короткий переказ їх колонки для VoxEU
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Війна призводить до великих втрат в економіці та людському капіталі. Наприклад, австрійці та німці, яким під час Другої світової виповнилося 10 років, страждали від війни навіть через десятиліття. Порівняно з однолітками зі Швейцарії та Швеції, на території яких військові дії не велися, вони були гірше освічені. І навіть через 40 років після війни їхній дохід був на 3–4% на рік меншим.
Вторгнення в Україну складно порівнювати з іншими конфліктами ХХІ сторіччя. Усі вони спалахували у країнах із менш розвиненим людським капіталом та фізичною інфраструктурою. До війни завдяки освіченим працівникам та розвиненій торговій інфраструктурі Україна була одним із найбільших світових експортерів пшениці, домінувала на світовому ринку соняшникової олії та входила до числа найбільших виробників сталі. Війна призвела до того, що понад 6,5 млн українців переїхали до сусідніх країн і приблизно 8 млн є внутрішньо переміщеними особами. Це ознака величезних руйнувань.
Як відновлюються країни після воєн. Після вторгнення Іраку в Кувейт 1990-го і війни в Сербії 1999-го економіки обох країн досить швидко відновилися. Кувейт досяг довоєнних показників через два роки, Сербія – вже наступного року (хоча потім страждала від тривалої стагнації).
Але консенсус-прогноз FocusEconomics 2022 швидкого відновлення українській економіці не обіцяє. Реальний ВВП з 2023 по 2026 рік зростатиме в середньому на 7,5%. Навіть за пʼять років після російського вторгнення українська економіка відставатиме від довоєнного рівня на 15%.
Фізичні втрати вже наблизилися до $100 млрд, підрахували фахівці НБУ у травні 2022-го. Це половина довоєнного ВВП України. Але втрати в людському капіталі не менші: група економістів у квітні 2022-го оцінила їх приблизно в $90 млрд.
Демографія в Україні турбувала ще до війни: населення старіло, народжуваність знижувалася. Війна посилила ці проблеми. 5 млн жінок та дітей втекли від війни до інших країн. Хтось із біженців назавжди залишиться за кордоном. Але відтік людей – це частина проблеми. Спочатку через епідемію COVID-19, а потім через війну українські діти ризикують втратити у якості освіти.
Є ще одна небезпека. Заставши дитину в ранньому дитинстві, війна впливає не лише на її когнітивні здібності (сприйняття інформації, її аналіз, увагу, памʼять та мовлення), а й на довгострокове психічне здоровʼя. Зміна внаслідок війни на одне стандартне відхилення у перші 5 років життя дитини виливається у зниження стандартизованих показників психічного здоровʼя на 10% у віці 60–80 років, зʼясувала професорка Університету Далхаузі Мевлюд Акбулут Юксель. Крім того, на 3,3 процентних пункти зростає ймовірність клінічної депресії.
Зміна реального ВВП у період окремих воєн, % (рік 0 є першим активним роком воєнного конфлікту)
Особливо страждають дівчата. Ті, хто пережив Вʼєтнамську війну, не досягнувши підліткового віку, зараз набагато частіше страждають від дисфункцій, що впливають на повсякденне життя.
Якщо війна закінчиться зараз, для відновлення людського та фізичного капіталу України знадобиться майже $200 млрд. Це два її річні ВВП. Обидва завдання однаково термінові, і фінансувати таку суму можна лише за рахунок зовнішньої допомоги. На початковому етапі дуже важливими є швидке відновлення критичної інфраструктури та макроекономічна стабілізація, які створять умови для довгострокового зростання.
Якщо найближчими місяцями війна не закінчиться, витрати на відновлення України значно зростуть. Третина населення залишиться в країнах, де вони знайшли притулок, діти відстануть у навчанні. Потреби у фінансуванні стануть набагато більшими, а це вимагатиме нових підходів до надання допомоги.
* Олексій Блінов – начальник аналітичного відділу «Альфа-банк Україна». Сімеон Дянков – директор з політики групи фінансових ринків у Лондонській школі економіки, довірена особа, якій передано право голосу за акціями підсанкційних акціонерів Альфа-Банку Україна.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
