Як переїхати, де жити та на яку допомогу розраховувати українцям в Польщі, Німеччині, Румунії, Молдові, Словаччині та Угорщині. Дуже детальний гід Forbes для переселенців
Категорія
Картина дня
Дата

Як переїхати, де жити та на яку допомогу розраховувати українцям в Польщі, Німеччині, Румунії, Молдові, Словаччині та Угорщині. Дуже детальний гід Forbes для переселенців

Як переїхати до Польщі, Німеччини, Румунії, Молдови, Словаччини та Угорщини

Щонайменше 2,5 мільйонів українців вирушили за кордон після того, як 24 лютого Росія напала на Україну. Це – найбільша гуманітарна катастрофа з часів Другої світової війни, вважає ООН. З чим стикаються люди, які біжать далі від війни?

«Ставлення на кордоні до українців дуже лояльне», – запевняє юрист Дмитро Палющенко. Є випадки, коли пропускають по копії або скану паспорта. «Після перетину кордону людей зупиняють і розповідають, як оформити документи для отримання статусу біженця», – додає він.

Лояльність до українців демонструють не тільки прикордонні служби. Ресурс Airbnb об’єднав зусилля з Міжнародною організацією з Міграції та допомагає українцям безкоштовно отримати тимчасову домівку в Молдові, Румунії, Польщі, Угорщині та Словаччині. Лоукостер WizzAir пропонує біженцям безкоштовні квитки на літак. Двоє студентів Гарварду запустили сайт Ukraine Take Shelter, який допомагає українським біженцям знайти житло під час війни. Переселенці, з якими говорив Forbes для цього матеріалу, в один голос переконують: ставлення місцевих жителів дуже тепле, а волонтери допомагають з усіма питаннями: від житла до дитячих іграшок.

Які документи необхідні для переїзду за кордон? Чи варто отримувати статус біженця та що означає «тимчасовий захист»?

Пояснює керівник практики супроводу бізнесу Juscutum Дмитро Палющенко:

Під час перетину кордону важливо мати закордонний паспорт – біометричний або старого зразка. Візу мати необов’язково. Кордон із сусідніми країнами можна перетнути за внутрішнім паспортом. У цьому випадку або якщо документів немає зовсім, людина не зможе вільно пересуватися по Євросоюзу. Їй необхідно буде оформити статус біженця у країні, в яку вона прибула. Подати документи та зареєструватись як біженець можна безпосередньо на кордоні. 

Процедура отримання статусу біженця може тривати до пів року. На цей час у людини забирають документ, що посвідчує особу, та видають посвідку, яка дозволяє перебувати в країні, де оформлюється статус. Впродовж цього періоду біженцям надають допомогу – житло, речі, ліки, але можливості працевлаштуватися їм не надають. 

Я б рекомендував перетинати кордон як звичайний громадянин, не біженець. Наш біометричний паспорт дозволяє перебувати 90 днів на території будь-якої країни ЄС. За цей час ви можете або поїхати до тієї ж Німеччини та оформити там статус біженця або оформити статус тимчасового захисту. Тобто необов’язково зупинятись у країнах, які з нами межують. 

Наразі Євросоюз вперше за час його існування застосовує директиву тимчасового захисту, згідно з якою громадяни України та особи, що втікають від війни в Україні, можуть перебувати на території ЄС впродовж одного року. Якщо війна триватиме довше, термін можуть продовжити до трьох років. Фактично, це спрощена процедура отримання статусу біженця, яка не потребує довготривалих оформлень. 

Згідно з інформацією Європейської комісії, тимчасовий захист також надає право на:

  • проживання,
  • доступ до житла,
  • соціальну допомогу,
  • медичну допомогу,
  • опіку над дітьми та підлітками без супроводу,
  • доступ до освіти для дітей та підлітків,
  • доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на ринку праці).

База із роз’ясненнями від Juscutum.

Більше відповідей від Європейської комісії.

Міністерство закордонних справ України про тимчасовий захист:

Найпопулярніші напрямки для переїзду – Польща, Німеччина, Молдова, Румунія, Словаччина та Угорщина

Як адаптуватись – цих країнах, де шукати допомогу, як пересуватись та отримувати медичну допомогу.

Важливо: Щоб прочитати всю інструкцію про кожну країну, натискайте «Читати більше»

Польща

Польща

За даними польських прикордонників, за 15 днів війни близько 1,5 мільйона українських біженців виїхали до Польщі. Ця кількість становить 60,6% усіх біженців, що втекли із небезпечних регіонів. Серед них – консультантка у косметичній компанії Світлана Кабанова, яка виїхала із Києва до Вроцлава, щоб врятувати свою пʼятирічну доньку. «За два кілометри від нашого дому на Позняках у житловий будинок влучила ракета. Ми чули цей вибух, – розповідає вона. – Тому вісім ночей від початку війни ми провели у підвалі і тільки 4 березня наважились виїхати з Києва».

На українсько-польському кордоні розташовані вісім пунктів пропуску: Ягодин, Устилуг, Угринів, Рава-Руська, Грушів, Смільниця, Краковець та Шегині. Найбільш завантаженими традиційно залишаються чотири останніх. Перетнути кордон на всіх пунктах пропуску можна пішки чи на легковому автомобілі. А відслідкувати їхню завантаженість – у базі моніторингу черг на кордоні.

Зі львівського вокзалу до кордону із Польщею курсують безкоштовні автобуси. Звідти кордон можна перетнути пішки. Послугу безкоштовного перетину українсько-польського кордону надає і компанія Uber.

Евакуаційні потяги «Укрзалізниці» курсують за маршрутами: 

Київ – Варшава;

Київ – Хелм;

Дніпро – Хелм;

Запоріжжя – Хелм;

Кривий Ріг – Хелм;

Харків – Хелм;

Львів – Хелм;

Львів – Хрубешув;

Одеса – Перемишль;

Львів – Перемишль;

Львів – Медика (державний кордон).

Сісти на потяг можна у порядку «живої черги». Пріоритет надають жінкам із малими дітьми. Розклад потягів можна відстежувати на сайті пасажирських перевезень під час війни від «Укрзалізниці».

Якщо людина перетинає кордон із тваринами, то собаки, кішки та тхори повинні мати мікрочіп і вакцинацію. Стосовно інших тварин обмеження немає.

Із Кабановою, крім доньки, подорожували сестра чоловіка із двома дітьми – 11 і 17 років. Сіли на потяг до Перемишля. «Це звичайний електропотяг, яким ми їхали 20 годин. Пощастило, що сиділи. У пріоритеті мами з дітьми до трьох років. Їх витягують навіть із кінця черги і знаходять місце», – розповідає Кабанова.

Під час поїздки потяг часто зупинявся. На деяких станціях заносили гарячу їжу – чай, борщ. «Кордон ми пройшли дуже швидко. У Польщі дитину зустріли з іграшкою. Якщо потрібно, надають засоби гігієни, таблетки, ліки. Також видали сім-карти з хвилинами для дзвінків в Україну та інтернетом», – каже Кабанова. Тут в усьому допомагають волонтери, які, зокрема, спілкуються англійською.

До Вроцлава компанія їхала шість годин. По приїзді їх нагодували та провели у чергу для отримання прихистку. «За нами приїхав спеціальний транспорт, щоб відправити на нічліг. І навіть коли ми стояли в черзі, до нас підходили волонтери із місцевими та пропонували прихисток. Але нас було п’ятеро, всіх забрати не могли».

Ті, хто не мають де жити в Польщі, можуть звернутися до найближчого рецепційного центру, щоб отримати їжу, медичну допомогу та місце для відпочинку. Тут можна знайти їхні адреси. А тимчасовий прихисток чи постійне житло можна знайти тут.

«Ми проживаємо на території тренувальної стрілецької бази, схожої на гуртожиток, – розповідає Світлана. – Нам дозволили тут перебувати місяць. Привозять воду, шампунь, зубні пасти, щітки, засоби для прибирання, губки. Усе безкоштовно». Вона додає, що такої підтримки ще не відчувала ніколи.  

Нині у Польщі працюють над законом про підтримку громадян України, що дозволить приймати українських біженців за спрощеною процедурою. Проєкт документа передбачає, що українці:

  • зможуть на законних підставах перебувати на території Польщі 18 місяців за умови отримання персонального ідентифікаційного коду;
  • легально працюватимуть, отримуватимуть шкільну та університетську освіту, а також безоплатну медицину;  
  • отримають одноразову виплату 300 злотих (2 000 грн).

Отримати медичну допомогу можна, зателефонувавши у Національний Фонд Здоров’я на цілодобову гарячу лінію: 800 190 590. Вони можуть розповісти: 

  • де знайти найближчий медичний заклад: клініку сімейного лікаря (лікаря загальної практики), медичну допомогу в нічний час (від 18:00 до 8:00 наступного дня) або лікарню,
  • де знаходиться найближча аптека,
  • як діяти у разі зараження коронавірусом, як отримати направлення на тестування на вірус SARS-CoV-2 та де взяти мазок для тестування,
  • як записатися на щеплення від COVID-19.

Безкоштовну психологічну допомогу в Польщі можна отримати за номерами:

+48 669 981 038 – безкоштовний телефон екстреної допомоги Польського міграційного форуму українською та російською мовами. Можна телефонувати щопонеділка з 16:00 до 20:00, у середу з 10:00 до 14:00 та щопʼятницяі з 14:00 до 18:00.

+48 22 566 22 27 – безкоштовний телефон допомоги медичного центру «Даміан». Тут щодня консультують українською мовою з 8:00 до 20:00.

+48 12 421 92 82 – безкоштовний цілодобовий номер Центру кризового втручання у Кракові.  

Для українських біженців проводять безкоштовні мовні курси польської:

Uniwersytet Jagieloński w Krakowiе/Ягеллонський Університет у Кракові

Centrum Wielokulturowe w Warszawie/Варшавський багатокультурний центр

Fundacja Ocalenie w Warszawie/фонд Ocalenie у Варшаві 

Powiatowy Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli w Wodzisławiu Śląskim 

Повітовий центр підготовки вчителів у Водзиславі Шльонському

Вивчити мову безкоштовно у режимі онлайн можна на курсі від Інституту польської мови

 Корисні ресурси:

SosUA.pl – платформа, де біженці можуть сконтактувати із місцевими та отримати тимчасовий прихисток. Згодом, крім Польщі, сюди додадуть охочих допомогти з Угорщини, Чехії, Словаччини та Румунії.

pomagamukrainie.gov.pl – сайт із вакансіями на території Польщі для українських біженців.

www.ua.gov.pl – сайт із офіційною інформацією про перетин кордону, отримання медичної допомоги, житла та умови перебування на території Польщі.

Інформацію про перетин кордону можна дізнатись у прикордонної служби за телефоном: +48 82 568 51 19. 

Для біженців, що перетнули польський кордон, працює цілодобова гаряча лінія Управління у справах іноземців: +48 47 721 75 75. 

Міністерство закордонних справ Польщі запустило гарячу лінію для громадян України та власників карти поляка, які проживають в Україні: +48 22 523 88 80. 

Угорщина

Угорщина

З початку війни в Угорщину переїхали більш ніж 200 тисяч українців. «Всі ті, хто біжить з України, знайде друга в угорській державі. Це правило – допомагати біженцям із сусідньої країни», – сказав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Втім, спочатку угорці стикнулись із проблемою розміщення біженців: локації, що підходять для цього, в останні роки було знищено внаслідок політики Орбана з запобігання міграції.

Із посиленням потоку біженців з України держава підтримала волонтерські кампанії, що закликають жертвувати їжу переселенцям. Українці також можуть безкоштовно їздити потягами, якщо хочуть перетнути Угорщину та поїхати в Австрію або Німеччину. Також на станції Загонь або в потягах, що йдуть від прикордонних міст, можна отримати так званий «квиток солідарності», з яким можна безкоштовно пересуватись Угорщиною.

Мер міста Загонь, де розташовано пункт автомобільного та залізничного контролю на кордоні з Україною, особисто координує гуманітарну допомогу та волонтерів – зокрема, перекладачів. «Спочатку українці приїздили переважно з Закарпатського регіону, а зараз все більше людей приїздить із різних областей. Наші волонтери допомагають з перекладом», – говорить мер Загоні Лазло Хельмеці. 

Допомагає і громада. Школа в Загоні відкрита вдень і вночі та готова прийняти 250 людей – тут біженці, з тваринами включно, можуть відпочити, поїсти та дати себі лад. Вчителі у школі, закінчивши онлайн-уроки вдень, увечері та на вихідних допомагають переселенцям.  

Де жити

Міністерство людських ресурсів Угорщини 4 березня зазначило, що знайти житло українським біженцям допомагає уряд. Продюсерка Анна Федорук, що зараз живе у Будапешті, зняла житло через Airbnb. «Як порівняти з Польщею, вибір житла досить великий. Наскільки мені відомо, українці зупиняються у готелях та також знаходять апартаменти на Airbnb», – говорить Федорук. 

Вона орендувала квартиру на два тижні, але планує залишитись довше, якщо вийде знайти в Будапешті робочий проєкт. Чому продюсерка обрала саме Угорщину? «За вартістю проживання, як порівняти з усіма країнами Європи. В Угорщині дешевше», – зазначає Федорук.  

Перелік організацій, що допоможуть знайти житло:

·   Асоціація «Менедек» – на їхньому веб-сайті англійською мовою або електронною поштою [email protected],

·   Лютеранська діаконія – ви можете надіслати електронний лист Юлії Андрасі, соціальному працівнику на [email protected],

·   Центр баптистської інтеграції – ви можете написати їм на електронну пошту [email protected]k.hu або зателефонувати за номером: +36 1 4665978,

·   Фундація Oltalom – ви можете надіслати їм електронний лист на [email protected] або зателефонувати за номером: +36 1 210 5400, (тоді введіть або попросіть розширення 201) або відвідайте цей веб-сайт англійською мовою,

·   Єзуїтська служба біженців – електронною поштою [email protected] або за телефоном +36 30 198 8929 (понеділок - п’ятниця з 9.00 до 17.00),

·   Благодійна організація Kalunba – ви можете надіслати їм електронний лист на [email protected]

Медицина

Угорщина гарантує українцям постійний доступ до медичних сервісів: біженці можуть звертатись до терапевтів, спеціалізованих клінік та лікарень. Потрібно буде показати український паспорт. За інформацією з сайту медичного університету Земмельвайса, він надаватиме послуги українцям у гострих та термінових випадках, а також допоможе студентам-медикам та лікарям з навчанням та працевлаштуванням.

Мобільні групи медиків були спрямовані до точок реєстрації уздовж українського кордону – ці лікарі забезпечують огляд, тести на коронавірус та, за потреби, госпіталізацію. Станом на 4 березня майже 100 біженців потребували лікарняної – переважно, короткочасної – допомоги. Медичні бригади працюють у пунктах збору в Тарпан, Фехердьярмат, Мандок, Васарошнамені та Араньосапаті.

У пунктах збору біженців запитають про наявність вакцинації від коронавірусу та проведуть тестування, якщо переселенці попросять розміщення в притулку для біженців. Якщо тест виявиться позитивним, людину відправлять на карантин або у лікарню – у складних випадках. 

Безкоштовну допомогу тим, хто втік від війни, надає медичний центр DUNA MEDICAL CENTER. Вони охоплюють декілька напрямків: загальні скарги на стан здоров’я, підтримка під час вагітності та невідкладна гінекологічна допомога. 

Можливо залучити для допомоги перекладача.

Для отримання допомоги потрібно зареєструватись за телефоном: +36-70-698-0696. Адреса центру: 1095 Budapest, Lechner Ödön fasor 5.

Корисні контакти та куди звертатись по допомогу

Група на Facebook, де надають допомогу та публікують офіційну інформацію, корисну для українських біженців. Зараз у групі шукають житло, ставлять питання про пересування Угорщиною та допомагають з вирішенням більшості питань, що виникають у переселенців.

Акаунт Посольства України в Угорщині на Facebook. Там пояснюють, куди українець, перебуваючи в Угорщині, може звернутись за консультацією. Зокрема: 

-   адреса Посольства України в Угорщині: 1125 м. Будапешт, вул. Іштенгеді, 84/Б (1125 Budapest, Istenhegyi út 84/B). 

Телефони: +36 1 422 41 18, +36 1 422 41 22, +36 1 422 41 23, +36 1 422 41 24).

-   з питань оформлення статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, потрібно звертатися: 

у Будапешті – до Міграційної служби Угорщини, м. Будапешт: +36 1 463 9100, 1117 м. Будапешт, вул. Будафокі, 60 (1117 Budapest, Budafoki út 60.), або ж до пунктів на вокзалі м. Будапешт Keleti pályaudvar (Східний вокзал), адреса: 1087 Budapest, Kerepesi út 2-4 та Nyugati pályaudvar (Західний вокзал), адреса: 1062 Budapest, Teréz krt. 55.

в пунктах пропуску українсько-угорського кордону – до спеціально обладнаних на угорському боці пунктів для консультацій. Там надають допомогу у вирішенні питань щодо розміщення, гарячого харчування, невідкладного медичного обслуговування, трансферу до аеропорту, надаються безкоштовні послуги перекладачів та консультації юриста.

-   Контакти «Угорського Гельсінського Комітету»: [email protected], facebook.com/helsinkibizottsag

 Вони також підготували збірку інформації для біженців, що прямують до Угорщини, щодо їхніх прав та можливостей. 

Домашні тварини

Потрапити до Угорщини з тваринами нескладно: потрібно заповнити форму та передати її посадовим особам при перетині кордону. Завантажити форму можна за посиланням. «Ветеринарні органи Угорщини готові до прибуття тварин-компаньйонів, які не відповідають чинним ветеринарним вимогам (без мікрочіпа, нещеплених від сказу, без тесту на титр антитіл до сказу) та прибувають разом зі своїми власниками», – йдеться на офіційному сайті Ветеринарної служби Угорщини. 

Робота

Інститути угорської держави готові подбати про всіх біженців. Ті, хто залишиться довше, будуть забезпечені роботою, а їхні діти – школою, дитсадком чи яслами, сказав міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сійярто. Міністра цитує угорський Forbes. За даними Сійярто, підтримку в пунктах допомоги отримали 115 000 осіб, а від урядової програми допомоги Закарпаттю вже надійшло 638 ​​мільйонів форинтів.

Також угорський роботодавець має право отримати державну допомогу для працівника з України, який прибув в Угорщину починаючи з 24 лютого 2022 року. Надбавка становить 50% вартості житла та проїзду працівника на місяць і не може перевищувати суми до 60 000 форинтів на одного працівника та додаткових 12 000 форинтів на дитину для неповнолітніх дітей, які проживають в одному домогосподарстві з працівником. Роботодавець зобов’язаний, використовуючи надбавку, забезпечити житлом працівника (і, за потреби, його неповнолітньої дитини) на час перебування його українського працівника на роботі та гарантувати доступ до роботи в організованих умовах.

Словаччина

Словаччина

Станом на 9 березня Словаччина прийняла 176 090 українських біженців, йдеться у даних управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Для людей, які хочуть з України переїхати до Словаччини, працюють пункти перетину кордону:

Ужгород – Вишнє Німецьке,

Убля – Малий Березний,

Матьовце – Ужгород (Залізничний),

Чоп – Чієрна-над-Тісоу (Залізничний),

Малі Селменці – Вельке Слеменце (Пішохідний, для велосипедистів)

Завантаженість кордонів можна відслідковувати на онлайн-карті.

 

Від прикордонного переходу Вишнє Німецьке курсує безкоштовний автобус до залізничного вокзалу в Кошице з пересадками у Собранце та Міхаловце. Інформацію про трансфер можна дізнатись на місцях у працівників поліції або на інформаційних стендах.

UX-дизайнер Тетяна Закус їхала зі Львова у другий день війни. Сіли на потяг на Ужгород, звідки взяли автобус до словацького Кошице. Квиток на автобус коштував 250 гривень. «У автобусі нам дали по пляшці води, а на кордоні роздали печиво. Годину чи півтори ми їхали до кордону і на кордоні стояли близько 23 годин. Зазвичай ця дорога займає години дві-три», – розповідає Тетяна. 

«Нас привезли на станцію Кошице біля вокзалу цього міста. Перед цим у автобусі жінка дала нам адресу пункту прийому біженців у місті Гуменне. На вокзалі в довідковому бюро мені пояснили, як до нього доїхати. За півтори години ми прибули на потрібну станцію», – додає вона.

За умови предʼявлення паспорта України, на території Словаччини біженцям безкоштовно доступний транспорт:

  • залізничної компанії Словацької Республіки (ZSSK) – у всіх поїздах, включно з InterCity та обов’язковими пасажирськими поїздами,
  • автобусні перевезення в Кошицькому, Пряшівському, Банській Бистрицькій, Братиславській та Трнавській областях,
  • транспортні компанії у Братиславі та Жиліні,
  • автобусні компанії Slovak Lines, LeviTour, DAKA bus, маршрут із Братислави в аеропорт Швехат і у зворотному напрямку.

Розклад поїздів та автобусів можна відслідковувати на сайтах:

https://www.zssk.sk/en/

https://cp.hnonline.sk/vlakbusmhd/spojenie/

Перетин кордону із домашніми тваринами у Словаччині спростили та не вимагають на них жодних документів.

На Головному залізничному вокзалі в Братиславі з 07:15 до 23:00 працює інформаційний пункт Братислави та Ліги прав людини.Тут можна пропонують юридичні консультації, спальне місце, теплу цілодобову кімнату очікування, безкоштовні туалети, напої, SIM-картки та допомогу з проживанням. 

Словацька Республіка надає тимчасовий притулок для громадян України та їхніх сімей. Подати заявку на тимчасовий притулок можна безпосередньо на кордоні або в Департаменті поліції у справах іноземців. Зареєструватись для отримання тимчасового притулку можна тут.

У Братиславі, Гуменному та Міхаловце створені центри, які обробляють запити на тимчасовий притулок. Людей, які його потребують, перевозять від кордону до центрів у Гуменному чи Міхаловце, де оформляють усі необхідні документи. Після цього біженці можуть скористатися безкоштовним трансфером до місця тимчасового розміщення.

Список державних, готельних та приватних варіантів тимчасово прихистку можна знайти на сайтах:

https://pomocpreukrajinu.sk/sk,

https://ktopomozeukrajine.sk/

онлайн-форма Ukrajina-Slovensko SOS 

Діти віком до 16 років у Словаччині зобов’язані відвідувати школу. Щоб віддати дитину у заклад освіти, потрібно:

попросити тимчасового притулку або притулку для вашої дитини,

відвідати дитячий садок, початкову або середню школу (де ви хочете, щоб дитина здобула освіту),

надати директору документ про початок процедури надання тимчасового притулку або притулку. 

Більше інформації – за посиланням.

Отримати невідкладну медичну допомогу люди, які попросили або отримали тимчасовий притулок, можуть безкоштовно.

Контакти стоматологічних клінік, які надають безкоштовну допомогу українським біженцям:

https://www.skzl.sk/stomatologhelp/?fbclid=IwAR2H1_W6kY17OcO5annbWYO4zv6KW092GE7nowk6yaPAghik0EvWBNLITKc

https://www.stomatolog.help/uk

https://www.skzl.sk/stomatologhelp

По безкоштовну консультацію лікаря можна звернутися за телефоном +421-2-2-21025075. Лінія доступна українською щодня з 7:00 до 19:00.

Більше інформації про надання медичної допомоги в Словаччині – на сайті.

Корисні контакти

Міграційно-інформаційний центр МОМ надає безкоштовні консультації та послуги громадянам країн, що не входять до Європейського Союзу. Зв’язатися з центром можна за номерами +421 2 5263 0023 та 0850 211 478.

https://www.mic.iom.sk/sk/novinky/757-info-ukrajina.html

Міністерство закордонних справ Словацької Республіки 

https://www.mzv.sk/ukrajina

Генеральне консульство Словацької Республіки в Ужгороді

Моб.: +380 503178719

Електронна пошта: [email protected]

Сайт від уряду Словацької Республіки для українців, що приїжджають до Словаччини з інформацією щодо проїзних документів, притулку, роботи, відвідування школи чи медичного обслуговування. 

https://ua.gov.sk/?fbclid=IwAR3lNXCgGI13ydFhzm5F8P3Zkm0ZISrFARNXuUTcZBRl0AqVoDYWOMEvzD4

Група «Українці у Словаччині»

https://www.facebook.com/groups/ukrajincivsk/?ref=share

Міграційна служба МВС СР, що відповідає за розгляд заявок про надання притулку чи додаткового захисту:

+421 (0)2 4341 4775, +421 (0)2 4825 4104.

Відділ з питань надання притулку PZ Humenné:

+421 96182 3241

Ліга з прав людини / Liga za ľudské práva

тел: +421 800 222 350 (безкоштовнo), + 421 918 366 968

Словацька гуманітарна рада / Slovenská humanitná rada

+421 51 70 81 777

Республіка Молдова

Республіка Молдова

4000 біженців на 100 000 резидентів: в Молдові зараз найвища концентрація українських переселенців на душу населення. Близько 250 000 українців перейшли молдавський кордон, з них майже 120 000 планує залишитись. Президентка Молдови Майя Санду попросила міжнародної підтримки – зокрема, фінансової, та водночас запевнила, що її країна допомагатиме біженцям так довго, як зможе.

Як попросити про притулок в Молдові? Радить Salvation Army:

  • ви можете попросити про притулок на будь-якому пункті перетинання молдавського кордону, у відділі поліції та в офісах Бюро Міграції і Притулку.
  • достатньо усної заяви; пізніше можна буде заповнити письмову форму;
  • ви можете попросити про притулок на кордоні навіть без закордонного паспорта. 

Республіка Молдова приймає цифрові документи в «Дії» до 24 квітня, поки в країні не оголошена надзвичайна ситуація.

Корисні контакти та куди звертатись по допомогу

Посольство України в Республіці Молдова 

Адреса: Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Васілє Лупу, 17

телефон: консульський підрозділ +373-22-58-22-84, канцелярія +373-22-58-21-51 

e-mail: канцелярія [email protected], консульський підрозділ [email protected] 

Телеграм-канал Moldova Liberă, де зібрано інформацію для українців, що планують переїздити у Молдову. 

Портал Dopomoga.gov.md, на якому представлено офіційну інформацію від влади Молдови, перелік місць, де можна отримати безкоштовне харчування, підказки щодо того, як налагодити онлайн-освіту дитини українською тощо. Окремий блок – ресурси для надання психологічної допомоги біженцям. Портал також має офіційну сторінку на Facebook, де можна поставити питання.

Центр Бюро з міграції та прихистку надасть інформацію щодо того, як отримати вид на проживання, де можна тимчасово розміститись, якщо у вас немає родичів у Молдові чи фінансових можливостей, де знаходяться кризові центри для іноземців та які послуги вони надають.  

Платформа Dopomoha створена, щоб поєднувати запити українців із молдаванами, що можуть на них відповісти. Заповнивши форму, ви повідомляєте, якого типу допомога – із продуктами, житлом, юридичними питаннями, медициною, транспортуванням тощо – вам необхідна. Невдовзі з вами зв’яжеться служба підтримки. 

Питання про прихисток у Молдові можна задати на гарячій лінії у правовому центрі Адвокатів за номерами +373 605 748 48, +373 688 281 80.

У групі SOS Українці Молдовa на Facebook обмінюються рекомендаціями, особистим досвідом про пошук житла, переїзд та працевлаштування. 

Медицина

Міжнародна лікарня Medpark пропонує біженцям з України безкоштовну екстрену медичну допомогу – госпіталізацію, термінові операції, необхідні обстеження та консультації. Заразом у Medpark готові допомогти під час пологів.

Гаряча лінія Help Ukraine, щоб зв’язатись із лікарем Medpark: (+373) 79 22 40 40. Працює цілодобово.

У клініці KinderMed Pediatric & Family Care українським переселенцям надають безкоштовну консультацію та медичну допомогу. Звертатись за адресою: вул. Василя Олександра 87, Кишинів

Тварини

Щоб в’їхати з твариною на територію Молдови, вам не потрібно жодних документів. За посиланням волонтери зібрали список ветеринарних клінік та місць перетримки тварин, де українцям допоможуть безкоштовно. 

Робота

1 березня міністр економіки Молдови Сергій Гайбу оголосив, що українські біженці зможуть влаштуватись на роботу за спрощеною процедурою. У громадян України буде можливість укладати трудові договори з працедавцями безпосередньо, а не через Бюро міграції та без отримання дозволу на тимчасове проживання. Працедавці матимуть протягом п'яти днів повідомляти Бюро міграції. 

Де жити

Державні служби Молдови надають українським біженцям транспорт та місця для перебування: наприклад, багатьох переселенців розмістили у виставковому павільйоні Moldexpo (колцентри – + 373 69444241 і + 373 78205028) та у спортивному манежі в Кишиневі. 

Airbnb об’єднав зусилля з Міжнародною організацією з міграції та допомагає українцям безкоштовно отримати тимчасову домівку в Молдові, Румунії, Польщі, Угорщині та Словаччині. Вже тисячі людей погодились надати переселенцям порожні квартири. Якщо вам потрібна допомога, зв’яжіться із МОМ за адресою [email protected]

В Молдові працює український сайт ʼПрихистокʼ, де кожен може знайти житло та запропонувати своє для біженців. 

На сайті Salvation Army зібрано контакти медичних закладів, навчальних та освітніх центрів для дітей та хостів, які готові надати житло біженцям. 

Німеччина

Німеччина

Від початку війни станом на 7 березня у Німеччину приїхали понад 50 000 біженців з України, заявив речник відомства Максиміліан Калль. 

Потрапити до Німеччини можна безкоштовно з польських Варшави, Перемишля, Гдині у потягах із сидячими місцями 2 класу:

IC nr 37000/56 Wawel;

IC nr 57000/58 Gedania;

IC nr 60456/456 Nightjet;

IC nr 17008/40 Varsovia;

IC nr 17000/248 Berolinum;

IC nr 17006/44 Spree;

IC nr 17004/48 Odra/Oder;

IC nr 17002/246 Wisła;

IC nr 17040/5940. 

Перетнути кордон із Німеччиною можна з територій Угорщини, Австрії та Чехії. Ось карта залізничного сполучення між країнами. 

Вилетіти до Німеччини можна лоукостером Wizz Air, який пообіцяв у березні надати українським біженцям 100 000 безкоштовних квитків. Скористатись ними можна із територій Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. 

На Helpbus пропонують опцію реєстрації на безкоштовні автобусні рейси, які везуть українських біженців до Німеччини.

HR-менеджерка Олександра Павлова із сестрою подруги поїхали до Берліну зі Львова. «Ми пішки перейшли кордон із Польщею, виїхали з прикордонного містечка до Варшави. Дві ночі провели у Варшаві і літаком вилетіли до Берліна».

Перетнули українсько-польський кордон дівчата на початку другого тижня війни. З пунктів пропуску обрали Раву-Руську. «На кордоні стояла черга, в якій ми провели годину. Під’їхав автобус, довіз нас до точки, де перевіряють документи українські прикордонники. Пройшли до кордону з Польщею. Коли прикордонники нас пропустили, була 15–17 година», – каже Павлова. 

На обох сторонах були точки з гарячою їжею, чаєм. Зі сторони Польщі – ковдри, іграшки. Дуже багато жінок і дітей плакали, всі змучені, пригадує Олександра. Уже з Варшави за дві доби дівчата полетіли до Берліна. 

Люди, котрі прибувають на вокзали та не мають визначеного місця перебування, інформацію про прихисток можуть знайти у інформаційних пунктах або пунктах соціальної допомоги Bahnhofsmission, розташованих на вокзалі. 

Знайти місце для тимчасового перебування можна у центрах прийому біженців. Там же надають необхідну медичну допомогу. У Берліні такий центр знаходиться за адресою: Oranienburger Straße 285, 13437 Berlin-Reinickendorf. Контакти інших – за посиланням

Знайти тимчасове житло пропонують сервіси:

Unterkunft Ukraine, https://unterkunft-ukraine.de/

Immoscout24, https://www.immobilienscout24.de/lp/hilfe-fuer-die-ukraine.html

Wunderflats. https://wunderflats.com/page/ukraine/home-de

«Волонтери допомагають знайти прихисток, – каже Олександра. – Я бачила, що і хостели з готелями звільняють місця для біженців. Багато німців готові надати вільні кімнати у своїх квартирах. Місцеве населення дуже сильно допомагає. Я не відчула жодного негативу, тільки підтримку».

Олександра каже, що поки планує залишатися у Берліні, бо їй подобається це місто. Проте найбільш проблемним є питання оренди житла. «Берлін приваблює людей з усієї Європи, тому тут пошуки квартири можуть тривати і по три місяці, і по пів року. Двокімнатна квартира, де є одна спальня, – це €1200–1500 на місяць. А в Києві я знімала квартиру за $500».

Уряд Німеччини тимчасово звільнив переселенців з України від вимоги отримання дозволу на проживання. Вважається, що усі, хто приїхав до країни, отримали його автоматично. Однак до 23 травня 2022 року необхідно подати заяву до відповідального органу з питань іноземців про дозвіл на проживання. Зробити це можна в міграційних органах за місцем проживання. Наприклад, ось інструкція, що робити по прибуттю в Берлін

Дітей тут уже готові приймати навчальні заклади, у садочки зокрема. А якщо дитині уже виповнилось 6 років і вона не розмовляє німецькою, її запрошують відвідати вітальний клас, щоб набути мовних навичок. Згодом її візьмуть до звичайного класу. Більше про освіту у Німеччині – за посиланням

Безкоштовно вивчити німецьку можна на мовних курсах: 

Онлайн-курс від Deutsche Welle

Курси від народного університету Volkshochschule. Навчання відбувається офлайн у закладах по всьому Берліну. Більшість курсів платні, частину можна придбати зі знижкою.

Онлайн-курси від VHS Lernportal

Які вимоги до власників тварин? Вони можуть перетинати кордон із домашніми улюбленцями без попереднього подання заяви на дозвіл для в’їзду. Вже у Німеччині за місцем проживання господарям рекомендують зв’язатись із місцевою ветеринарною службою, щоб перевірити стан здоров’я тварини. 

Організації Berliner Tiertafel та Humane Society International надають допомогу домашнім улюбленцям біженців з України безкоштовно. Тут можна отримати корм та консультацію ветеринара.

Список місцевих ветеринарних клінік – за посиланням.

Корисні контакти

0 800 505 501 або 527 (з мобільних телефонів) – безкоштовна гаряча лінія Міжнародної організації з міграції (МОМ) для людей, які бажають виїхати з України, а також для осіб без українського паспорта. Працює з 8:00 до 20:00.

Урядовий сайт міста Берлін з постійно оновлюваною інформацією

https://www.berlin.de/ukraine/uk/pributtja/

Сервіси для пошуку роботи у Німеччині:

https://www.jobaidukraine.com/uk/

https://hireforukraine.org

https://www.uatalents.com/find-a-job

vitsche-transport – бот від команди волонтерів у Берліні. Тут надають інформаційну та транспортну підтримку. https://t.me/VitscheTransportBot

На сайті https://linktr.ee/ukrainehelpberlin зібрали корисну інформацію для тих, хто планує їхати в Берлін.

Група ʼУкраїнці в Берлініʼ.

Румунія

Румунія

Виїхати з Україну в Румунію можна через прикордонні пункти Халмеу, Сигет-Мармацієй, Сірет чи Ісакча. Альтернативний маршрут – дістатись до Румунії через пункти пропуску з Молдовою: Костешти-Стинка, Джурджулешти-Галац або Липкани-Редеуць-Прут. Час очікування в режимі реального часу можна перевірити за посиланням. 

Українка Наталія Коломієць в’їжджала на територію Румунії з Молдови, через пункт Костешти. Фінальна точка її подорожі – Чехія, але Коломієць з родиною провела ніч на румунській території. «З розміщенням допомогли волонтери, – каже українка. – Прямо поруч з прикордонною територію розставлено великі палатки, де можна взяти їжу та одяг». Родина Коломієць зупинились в будівлі дитячого притулку – цю локацію українцям пропонують в якості тимчасового розміщення. Але за необхідності волонтери допомагають шукати житло і далі. «Вони одразу питають, чи необхідна допомога із пошуком притулку, телефонують, отримують підтвердження і говорять, куди їхати. Все організовано чудово», – каже Коломієць. 

У Румунії відкрито шість центрів, де можуть безпечно розміститися переселенці з України – у Тіміші, Марамуреші, Сучаві, Джурджі, Тульчі та Бухаресті. За необхідності під прихистки можна буде перепрофілювати інші будівлі, такі як школи та готелі, додає міністерство внутрішніх справ Румунії. 

Окрім наземного транспорту – автомобілів, автобусів та потягів – дістатись до Румунії можна також паромом. Українське Дунайське пароплавство здійснює безкоштовні пасажирські перевезення за маршрутом Ізмаїл – Тульча. Контакт – +380689174013. Також працює поромний комплекс Орлівка, що прямує до румунської Ісакчі. Деталі щодо розкладу, необхідних документів та цін за перевезення транспорту – пішоходи та пасажири подорожують безкоштовно – за посиланням. На цьому ресурсі зібрано посилання на придбання залізничних квитків та поради щодо пересування територією Румунії.

Українка Валерія приїхала до Румунії через пункт пропуску «Порумне». Потрапити на територію країни їй вдалось за пʼять-шість годин. Зустрічають переселенців дуже добре – поліція бере сумки, якщо це потрібно, зазначає дівчина. Автобуси розвозять біженців далі, щодо найкращих маршрутів, житла та харчування краще радитись з волонтерами, яких можна впізнати за яскраво-зеленими жилетами. «Є кімнати матері та дитини, де тепло, є декілька ліжок, памперси та туалет», – додає Валерія. Румуни загалом налаштовані дуже привітно – допомагають, пропонують їжу, воду, теплі речі, надають можливість безкоштовно відвідувати музеї, зазначає українка. 

Допомагають українцям в Румунії і міжнародні компанії – зокрема, UNICEF відкривають в країні два центри Blue Dot. Це – місце, де можна відпочити, отримати їжу, запаси гігієнічних продуктів, психологічну підтримку та інформацію щодо локальних сервісів. Такі центри працюють на пунктах Сигет-Мармацієй та Сірет.

З центру Сірет також курсують автобуси компанії Romfour, що пропонують українцям безкоштовно дістатись до автобусної або залізничної станції. Автобуси також транспортують біженців в інші європейські країни – безкоштовно або зі знижками. Деталі можна дізнатись за посиланням

Корисні контакти та куди звертатись по допомогу

Уряд Румунії разом із громадянським суспільством розробив платформу Domopoha. На ній зібрано інформація щодо порядку в’їзду в країну, подачі заявок на надання статусу біженця та ресурси, що будуть корисні під час перебування в Румунії.   

Приватна ініціатива волонтерів «Сильні разом» допомагає українцям, що тікають від війни.  

Допомогу у пошуках житла, ліків, речей та роботи можна отримати у Facebook-групі United for Ukraine.

Агрегатор ініціатив від румунських волонтерів, де зібрано рекомендації щодо отримання притулку, роботи, їжі, медикаментів та іншого. 

Румунська прикордонна поліція: +40 0219590. За цим номером можна дізнатися публічну інформацію, повʼязану з зоною перетину та прикордоння.

Довідник корисними фразами румунською мовою з перекладом на українську та англійську.

Тварини

На територію Румунії допускають українців з тваринами, навіть якщо останні не чіповані, не мають свідотства про вакцинацію та документів. Перетинаючи кордон, люди з тваринами мають відвідати санітарно-ветеринарний пункт та заповнити спеціальну форму.

Перелік організацій, що допомагають українським біженцям з тваринами:

Clubul de Excelenta Canina Patrocle Brasov – безкоштовна перетримка тварин та, в екстрених випадках, прихисток для невеликої родини з твариною.

Casa lui Patrocle – розміщення, притулок та ветеринарна допомога всім тваринам: собаки, коти, коні, велика рогата худоба та птахи. Знаходяться в Сучаві, у 40 кілометрах від кордону з Україною.

Save our Paws Association – допомога травмованим тваринам, лікування та перетримка. Знаходяться у місті Ясси.

MegaDreams Pet Taxi – інформаційна допомога в місті Ясси: найближчі притулки та ветеринарні клініки, додаткова їжа та вода. 

Fight for Animals – медична допомога та тимчасовий прихисток у місті Бая-Маре.

Де жити

Короткий гід від Румунської держави щодо отримання притулку в країні. 

Платформа «Дах» полегшує пошук життя для українців, що тікають від війни. Необхідно створити обліковий запис та чекати на підказку щодо вільного житла. 

Сайт Romania-Insider зібрав ініціативи громадян та румунських бізнесів, спрямованих на підтримку українців. Багато з них в тому числі готові надавати тимчасовий прихисток. 

Робота

Українці, що просять про надання міжнародного захисту, можуть працювати у рівних із румунами умовах через 3 місяці після подачі заяви. Вони матимуть право на працевлаштування фізичними та юридичними особами та користування соцстрахуванням, заходами соціальної допомоги та медичного страхування. 

Медицина

Українці, що в’їхали на територію Румунії за біометричним паспортом, мають право на безкоштовну медичну допомогу та огляд протягом 90 днів. Переселенці також можуть розраховувати на первинну медичну допомогу та лікування, невідкладну медичну допомогу та лікування у випадках гострих або хронічних захворювань, які загрожують життю.  

Фаді Крайх, CEO найбільшого приватного провайдера медичних послуг Regina Maria, оголосив: всі біженці з України можуть отримати безкоштовну медичну допомогу у клініках, лікарнях та лабораторіях провайдера. У списку послуг – аналізи крові, ПЛР-тести, тести на антигени та психологічну підтримку. Контакт телефонної лінії: +4021 9277.