Колишній чиновник, а нині лейтенант ЗСУ Олександр Горган далекий від авіації. Довоєнні зв'язки допомогли йому достукатися до вищого керівництва та створити центр підготовки пілотів американських штурмовиків A-10 Thunderbolt. Літаки ще не поставляють в Україну, але льотчиків вирішили готувати заздалегідь, пише Time. Forbes вибрав головне із статті
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Березневим днем 2022-го Олександр Горган, 46, лежав під щільним артобстрілом у окопі неподалік Києва. Він чув, як командир взводу намагається викликати вогневе прикриття, але вдарити у відповідь не було чим. Затиснений у своєму тісному укритті, Горган мріяв почути єдиний звук: гул реактивних двигунів американського літака A-10 Thunderbolt II. Цей штурмовик, який одержав прізвисько «Бородавочник», був створений в роки холодної війни для знищення радянських танків та надання ближньої вогневої підтримки піхоті.
У дитинстві Горган бачив кадри, як «Бородавочники» громлять колони іракської техніки під час війни в Перській затоці. Горган – віруючий, але під артобстрілом мріяв не про Божу допомогу. «У таких ситуаціях краще сподіватися на щось більш відчутне. Я думав, що був би щасливий почути гуркіт авіаційної гармати A-10», – розповідає Горган журналісту Time.
Наступні пів року Горган, колишній чиновник, а нині лейтенант української армії, разом із кількома українцями та відставними американськими пілотами A-10 намагався організувати постачання застарілих американських «Бородавочників» до України. Вони сподівалися захистити українську піхоту від шквального вогню російської артилерії та переламати хід війни.
Завдання нелегке. США з побоюванням ставляться до передачі Україні складних систем озброєння. І хоча A-10 добре справляється з атаками на танкові колони, він уразливий для російських винищувачів та зенітно-ракетних комплексів, які діють в Україні. В останні місяці і Київ, і Вашингтон відкладали рішення про передачу літаків.
Але Горган заручився підтримкою колишнього однокласника, а нині українського бізнесмена, і переконав українське військове керівництво та закордонних партнерів допомогти у створенні секретного навчального центру. Українські пілоти освоюють навички пілотування A-10 на складних авіатренажерах та готуються до того дня, коли США поставлять Україні ці літаки. Центр створювався на ходу з готових компонентів під керівництвом відставних американських військових-добровольців.
Пентагон і ЦРУ витратили б на програму секретного навчання пілотів багато часу та грошей. Українці просто організували краудсорсинг. «Українці здивували нас тим, наскільки інноваційними вони можуть бути», – каже колишній посол США в Україні Білл Тейлор, який знає Горгана понад 15 років.
Реальні пілоти віртуальних штурмовиків А-10
Задля таємності кореспондента Time привезли до навчального центру із завʼязаними очима. Екскурсію проводить один з інструкторів. У невеликому двокімнатному приміщенні – фотографії A-10 Thunderbolt та плакати з гаслом «Зберігай спокій та бий радянські танки».
У кімнаті пʼять українських пілотів навчаються на тренажерах. Якби не військова форма, їх можна було б прийняти за геймерів. На кожному робочому місці – реалістичні органи керування літаком: штурвал та ручка управління двигуном. На курсантах окуляри віртуальної реальності, підключені до потужних компʼютерів. Це не секретні розробки: більшість компонентів пожертвували представники ігрової спільноти, які створюють авіасимулятори для розваг.
Під окулярами віртуальної реальності на всіх пілотах лижні маски. Зазвичай на підготовку льотчика витрачаються роки та мільйони доларів. «Вони цінніші за генералів», – каже Горган. Ще до російського вторгнення особу кожного українського льотчика-винищувача тримали в таємниці через ризик замахів. Але секретність – не головна проблема, з якою зіткнувся підприємець під час створення центру.
Спочатку Горган знайшов в інтернеті спільну статтю колишнього постійного представника США в НАТО Курта Волкера та колишнього командувача союзних військ у Європі Філіпа Бридлава. Обидва відставні військові пропонували відправити Україні штурмовики А-10. Вже за кілька днів Горган листувався з Бридлавом. Той докладно пояснив українцеві головні труднощі. Перша – загрози, які несуть авіація та ППО противника. А-10 – відмінний літак для знищення наземних цілей, але йому потрібна допомога у вигляді засобів радіоелектронної боротьби та придушення ворожих ППО. Друга – відсутність в України пілотів А-10.
Ця проблема здавалася нерозвʼязною: немає льотчиків – не отримати літаки, немає літаків – нема на чому вчити льотчиків. Тоді Горган почав шукати в інтернеті все про підготовку й тактику пілотів A-10. Він натрапив на багаті поклади інформації, присвяченої «Бородавочникам». На одному з YouTube-каналів він побачив кадри 2020 року, як американські льотчики на авіабазі в Тусоні відпрацьовують у гарнітурах віртуальної реальності складні маневри на авіасимуляторах. Ось як Україна може підготувати пілотів, подумав Горган.
До війни Горган керував одним із районів на північ від Києва та володів юридичною фірмою. Статус багатодітного батька звільняв Горгана від мобілізації. Але він хотів служити та отримав звання лейтенанта ЗСУ. Офіцерові низького рангу непросто переконати високе керівництво створити навчальний центр. Горган зателефонував своєму колишньому начальнику та однокурснику по бізнес-школі девелоперу Андрію Вавришу. Вони дві години просиділи в Land Rover Defender Вавриша поруч із казармою Горгана, і той розповів усе, що знав про штурмовиків А-10. «Я відчував себе проповідником», – каже Горган.
Вавриш погодився фінансувати проєкт та купити необхідне обладнання. Крім того, він представив ідею іншому однокурснику з бізнес-школи – заступнику міністра оборони Олександру Поліщуку. Той доніс інформацію до командування ВПС України, яке погодилося відібрати пілотів.
Коли йдеться про літаки, потрібно розпочати підготовку пілотів заздалегідь, пояснив Поліщук кореспондентові Time. «У нас ще немає політичного рішення, але є певні політичні сигнали про те, що в якийсь момент ми можемо отримати цю зброю», – каже він.
Рішення про постачання бойових літаків поки що немає
Українські військові найвищого рангу кажуть, що розглядають можливість подання офіційного запиту на постачання A-10. Але рішення про те, коли і чи варто офіційно просити американців надати ці літаки, ще не ухвалено. Наприкінці липня міністра ВПС США Френка Кендалла запитали, чи США розглянуть заявку на надання штурмовиків A-10. Чиновник не виключив таких постачань у довгостроковій перспективі. «З більш старими американськими системами це можливо», – сказав він, виступаючи на Форумі з безпеки в Аспені.
За словами прессекретаря міноборони США Роберта Дітчі, на переговорах між Пентагоном та українським керівництвом цього літа у пріоритеті обговорювалися поставки різних озброєнь – реактивних систем дальньої дії, протирадарних авіаційних ракет AGM-88 HARM, а також артилерії, радарів та безпілотників. Про штурмовики A-10 або винищувачі F-15 або F-16 не йшлося. Такі літаки вимагають «значної підготовки та великих багаторічних інвестицій в обслуговування, інфраструктуру та інші сфери», – сказав Дітчі.
Але, за словами Горгана, останні кілька місяців українським пілотам допомагали в інтернеті як діючі, так і відставні американські пілоти A-10. Вони підказували, де на відкритих інтернет-форумах шукати потрібне програмне забезпечення та посібники. «Американські пілоти та інструктори були вкрай вибірковими у тому, яку допомогу надавали, – каже Горган. – Вони ясно дали зрозуміти, що не можуть і не передаватимуть жодної секретної інформації».
Старі керівництва та програми можна знайти у відкритому доступі, каже Горган, «але без порад американських пілотів ми не знали б, що шукати і які методики вивчати глибше». Виявляється, одним із найефективніших інструментів сучасної війни може стати вмілий пошук в інтернеті та наполегливість. «Нова реальність така, що проявивши трохи ініціативи, ви можете звʼязатися з ким завгодно», – каже Горган.
Під час екскурсії навчальним центром інструктор посадив репортера Time за тренажер і допоміг налаштувати гарнітуру віртуальної реальності. У віртуальній кабіні з вражаючою точністю відтворено всю авіоніку літака – від управління радіозвʼязком до екрану радара. Під крилами штурмовика підвішено різні типи озброєнь. Натисканням на кнопку наводилася в дію швидкострільна авіаційна гармата. Через її характерний ревучий звук «Бородавочник» отримав своє прізвисько.
Симулятор виявився настільки реалістичним, що за кілька хвилин віртуальний політ викликав у репортера запаморочення та інструктор натиснув кнопку катапультування. «Європа та Америка вже розуміють, що Путін – загроза для всього світу, – каже він. – Сьогодні ця загроза на нашій території, гинуть наші діти. Все, про що ми просимо, – це зброя для їх захисту».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.