Від Javelin до HIMARS. Яку західну зброю отримала Україна за час війни та чому цього недостатньо /Фото Getty Images
Категорія
Війна
Дата

Від Javelin до HIMARS. Яку західну зброю отримала Україна за час війни та чому цього недостатньо

Український воєнний націлює Javelin під Рівним, 26 травня 2022 року Фото Getty Images

Щомісяця поставки натівської зброї в Україну змінювалися за кількістю та класифікацією. Все почалося з партизанської зброї, зараз же Україна сподівається отримати ракети ATACAMS, що б’ють на 300 км в тил ворогу. Проте останнім часом поставок західної зброї стає менше, і це може змінити ситуацію на полі бою

Допомога США і союзників за час війни змінювалася так само, як і виклики цієї війни. Інколи життєво необхідні рішення приймалися надто довго. Інколи допомога виявлялася неочікуваною.  

По мірі поступової втрати ресурсів, які мали Збройні сили на початку війни, все більше залежало від того, якою буде підтримка Заходу. Зараз ми входимо у фазу війни, коли зброя НАТО може мати вирішальне значення.

Березень. Javelin, NLAW і Stinger

До 24 лютого Білий дім здебільшого робив ставку на партизанський спротив українців. Можна довго говорити про те, як Пентагон помилився у своїх прогнозах, але насправді причин такої стратегії було багато. Перед очима американських урядовців стояв гіркий досвід Афганістану 2021 року (США за 20 років інвестували в Афганістан від $890 млрд до $2,02 трлн, але так і не змогли збудувати демократію). За оцінками аналітиків, зброя США на суму $7,1 млрд опинилася в руках Талібану. 

США не хотіли отримати іще один прецедент масового захоплення американської зброї. Вони зробили ставку на мобільні системи, які навряд чи зупинять російські війська в прямому бою, але дадуть можливість українцям вести війну із засідок.  

Разом із Великою Британією США поставили декілька тисяч протитанкових систем Javelin і NLAW на момент російського вторгнення.

Ріші Сунак, британський канцлер скарбниці, роздивляється протитанкову пускову установку NLAW, схожу на ті, що постачаються в Україну, під час візиту на завод Thales Defense System, 17 серпня 2022 року /Фото Getty Images

Ріші Сунак, британський канцлер скарбниці, роздивляється протитанкову пускову установку NLAW, схожу на ті, що постачаються в Україну, під час візиту на завод Thales Defense System, 17 серпня 2022 року Фото Getty Images

І якщо повернутися на початок лютого, то і ця допомога виглядала безпрецедентно, адже попередні 8 років війни США допомагали Україні дуже опосередковано, поставивши незначну кількість броньованих автомобілів HUMVEE і амуніції та навчаючи окремі українські підрозділи.

Від Javelin до HIMARS. Яку західну зброю отримала Україна за час війни та чому цього недостатньо /Фото 1

Важко сказати, наскільки нова зброя вплинула на події перших днів війни, адже більшість систем Javelin і NLAW дійшли до військових підрозділів вже після вторгнення. Проте на початку березня світ уже захоплювався фото і відео знищення російських танків західними ПТРК.

ПЗРК Stinger зіграли, мабуть, значно важливішу роль. Одна з головних проблем, яку мали ЗСУ в перші дні війни – це масовані авіаційні атаки росіян. Десятки російських гелікоптерів і літаків літали в небі Київщини. Це становило загрозу обороні столиці, яка не мала достатньої кількості ППО на той момент.

В один із перших пакетів допомоги березня Джо Байден включає, зокрема, ПЗРК Stinger, що мали залатати «діру в небі».

Ідея постачання Україні «Стінгерів» багато кому за океаном не подобалася. Існувала версія, якщо збити російський літак американською системою, це може спровокувати Путіна «на ескалацію». Аргумент «ескалації війни» буде лунати кожного разу, коли Білий дім наважуватиметься на поставку нового типу зброї для України.

На початок квітня загалом Україні було поставлено близько 1500 ПЗРК. Це змінило ситуацію в небі. Росія зазнала шалених втрат в авіації. Власне, більшість втрат російської авіації припадає саме на березень, коли Росія ще не встигла адаптуватися до нових умов війни.

Росія втратила контроль повітряного простору. В наступні місяці російська авіація здебільшого працюватиме не перетинаючи лінії фронту. А російські пілоти будуть боятися літати українським небом.

Квітень. Системи ППО й авіація

Україна складним шляхом отримала від Словаччини радянські системи ППО С-300 /Фото Shutterstock

Україна складним шляхом отримала від Словаччини радянські системи ППО С-300 Фото Shutterstock

Не досягаючи успіху воєнними методами, Росія все частіше почала використовувати терор, знищуючи міста і завдаючи ракетних ударів по цивільних об’єктах.

Україна відчайдушно просила Захід закрити небо. Але знову ж таки союзники вважали, що вони не можуть використовувати власні ППО або літаки, щоб збивати російські ракети, оскільки це може бути розцінено Путіним як пряме втручання у війну.

Натомість Україна складним шляхом отримала від Словаччини радянські системи ППО С-300, а також певну кількість авіації, в тому числі у вигляді запчастин, необхідних для відновлення українських літаків. Яку саме кількість ППО і авіації було доставлено в Україну, достеменно невідомо.

Це не зовсім те, чого очікувало українське суспільство, але ця допомога істотно вплинула на війну.

Якщо на початку вторгнення повідомлення про збиття російських ракет були поодинокими, то в наступні місяці вони стали з’являтися дедалі частіше. На середину літа ЗСУ знищували близько половини випущених по Україні ракет. Аби обходити зміцнену українську ППО, росіяни навіть почали вдаватися до складної тактики ударів, завдаючи удар по одній цілі з різних напрямків і різними типами ракет.

Україна не отримала закрите небо і 100% захисту від ракет, але вже на осінь заплановані поставки більш сучасних і досконалих систем ППО IRIS-T і NASAMS, які можуть значно покращити результативність протиповітряної оборони.

Травень. Гаубиці М777

Зважаючи на це було прийнято рішення, що США, Канада і Австралія разом поставлять 100 гаубиць М777 натівського калібру 155 мм (90 з них – США) /Фото Getty Images

Зважаючи на це було прийнято рішення, що США, Канада і Австралія разом поставлять 100 гаубиць М777 натівського калібру 155 мм (90 з них – США) Фото Getty Images

У квітні війна почала змінювати характер. Поступово вона все більше переходила в артилерійську битву, яку ми спостерігаємо останні чотири місяці. Значна перевага Росії як в кількості артилерійських систем, так і в запасах снарядів багато в чому визначає характер бойових дій.

Російський конвеєр руйнівного методичного обстрілу почав повільно нарощувати темпи і просуватися територією Сходу, стираючи з лиця землі один за одним українські населені пункти.

Україна мала не надто великі запаси снарядів радянського калібру для артилерії. Запасів українських розробок (снарядів до комплексів «Вільха» і керованих снарядів «Квітник») була дуже обмежена кількість. Враховуючи, що перші місяці ці снаряди витрачалися шаленими темпами, у квітні Пентагон вперше почав говорити про проблеми з артилерією в України.

Зважаючи на це було прийнято рішення, що США, Канада і Австралія разом поставлять 100 гаубиць М777 натівського калібру 155 мм (90 з них – США). 

За офіційними повідомленнями, саме ці гаубиці розгромили російські війська в Білогорівці, коли армія РФ втратила близько 100 одиниць бронетехніки. Поки що це найбільший розгром російської бронетехніки в одному місці.

Американські гаубиці дещо стабілізували ситуацію на східному напрямку. Україна отримала можливість покращити співвідношення пострілів, яке на окремих напрямках могло складати 10/1 або навіть 20/1 на користь ворога.

Гаубиці М777 відкрили двері для дальнобійної артилерії НАТО. Продемонструвавши успішне використання американської артилерії, ЗСУ також отримали десятки інших систем від інших країн, таких як CAESAR, ZUZANA, KRAB, М109 та ін.

У травні–червні США також надали додатково 36 гаубиць М777.

Червень. Harpoon та М113

Ракетні пускові установки Harpoon на борту фрегата Королівського флоту Великої Британії в Тихому океані поблизу Токіо, Японія, 14 березня 2019 року /Фото Getty Images

Ракетні пускові установки Harpoon на борту фрегата Королівського флоту Великої Британії в Тихому океані поблизу Токіо, Японія, 14 березня 2019 року Фото Getty Images

Червень змінив ситуацію в Чорному морі. Хоча ЗСУ вже мали успіх потопленого крейсера «Москва» за допомогою українських ракет «Нептун», очевидно, що їх було недостатньо, аби контролювати всю акваторію поблизу Одеси і зробити неможливою висадку десанту.

Тим часом Росія планувала операцію прориву до Придністров’я з можливою атакою на Одесу із заходу.

Отримання протикорабельних ракет Harpoon і звільнення острова Зміїний змінили ситуацію в морі. Зокрема, ракетами Harpoon було потоплено буксир «Василь Бех», який здійснював забезпечення гарнізону на Зміїному. Подальший методичний обстріл острова зробив неможливим його утримання росіянами.

Росії довелося відмовитися від планів захоплення Одеси або Придністров’я.

Також у червні відбулися найбільші поставки бронетехніки НАТО. Одразу п’ять країн почали поставляти Україні бронетранспортери М133 (загалом більше 300 одиниць). Також Україні були поставлені десятки радянських БМП зі східної Європи. Велику допомогу надала Австралія (60 броньовиків Bushmaster).

Ці поставки мали компенсувати втрати української бронетехніки. За словами командувача логістики Сухопутних військ України Володимира Карпенка, на середину червня ЗСУ втратили близько 1300 бронемашин (ймовірно, ця цифра включає як бойові втрати, так і несправну техніку, яку неможливо відремонтувати). Станом на серпень Україна отримала від союзників більше 1000 одиниць бронетехніки.

Липень. HIMARS

Близько місяця Білий дім вагався, чи давати Україні системи HIMARS /Фото Getty Images

Близько місяця Білий дім вагався, чи давати Україні системи HIMARS Фото Getty Images

У червні найголовніші події розгорталися довкола іще не поставлених систем MLRS. 31 травня вийшла знакова і неоднозначна стаття Джо Байдена «Що Америка буде і що не буде робити в Україні».

У цій статті риторика президента США істотно змінюється. У перші місяці позиція Білого дому будувалася довкола того, що Україні треба дати все, аби вона перемогла. Після цієї статті все частіше буде лунати меседж, що Україні треба дати все, щоб вона не програла.

Очевидною причиною цієї зміни стратегії став сигнал від розвідки США або інших каналів, що у випадку однозначного програшу Путін застосує ядерну зброю.

Після цього ідеї «горизонтальної ескалації» (поширення військових дій на інші країни, в тому числі ракетних ударів) і «вертикальної ескалації» (підвищення рівня зброї) дедалі частіше зʼявляються в американському медіаполі.

Від Javelin до HIMARS. Яку західну зброю отримала Україна за час війни та чому цього недостатньо /Фото 2

Близько місяця Білий дім вагався, чи давати Україні системи HIMARS.

В цей час українська сторона відкрито говорила про те, що Україні критично необхідні системи, здатні вражати цілі в тилу ворога. Україна вже вичерпала майже весь запас далекобійних ракет систем «Смерч», «Вільха», «Точка-У». І попри наявність інформації про об’єкти ворога, вражати їх не було чим.

Зрештою в середині червня США таки прийняли рішення про перші поставки сучасних MLRS спільно з Великою Британією і Німеччиною. США мали поставити 8 HIMARS, а Велика Британія і Німеччина – по 3 системи М270. Перші системи Україна отримала в кінці червня.

Саме ця зброя стала визначальною в липні. Десятки, а можливо і сотні складів боєприпасів, військових баз і командних пунктів були знищені і продовжують знищуватись. Україна отримала значну перевагу на відстані 40–80 км від лінії фронту, де у Росії вже немає істотної переваги в кількості систем. А найголовніше, що російські РСЗВ неможливо порівняти із західними MLRS за точністю, а значить і ефективністю.

Якщо HIMARS гарантує ймовірність прямого влучання 98% в ціль розміром 10 м на відстані до 80 км, то снаряди для систем РСЗВ «Смерч» мають точність менше 1%. Запасів же дорогих ракет для комплексів «Іскандер» у Росії не так багато, аби використовувати їх на відносно невелику відстань.

Серпень 

Нещодавно стало відомо, що ЗСУ отримали перші натівські авіаційні ракети AGM-88 HARM /Фото Shutterstock

Нещодавно стало відомо, що ЗСУ отримали перші натівські авіаційні ракети AGM-88 HARM Фото Shutterstock

Серпень іще триває, і сказати, які системи отримає Україна, поки складно. Нещодавно стало відомо, що ЗСУ отримали перші натівські авіаційні ракети AGM-88 HARM, здатні виявляти і вражати ворожі системи ППО на далекій відстані. 

Вже більше місяця точаться дискусії щодо можливої передачі Україні ракет ATACAMS дальністю 140–300 км (у червні Байден обіцяв не поставляти зброю, здатну бити в російський тил, і поки що дотримується цього меседжу). Також Україна може отримати партію модернізованих під стандарти НАТО 11 словацьких МіГ-29.

Але навіть тієї підтримки, яку нам надавали на початку війни, вже не вистачає. Україна поступово втрачає радянські одиниці техніки, артилерії й озброєння. Велика частина з них давно відпрацювала свій ресурс і на останньому подиху тримає оборону. Їх треба замінювати новою зброєю, якої у нас поки що надто мало.

Якщо взяти артилерію, то на початок війни ми мали близько 1500 артилерійських систем. Більшість із них ми не зможемо використовувати в осяжній перспективі через відсутність радянських боєприпасів. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, запаси радянських снарядів у Європі вже вичерпуються.

На початок серпня Україна отримала близько 340 одиниць артилерії НАТО. Цього надто мало. Хоча це і більше, ніж мають більшість великих країн ЄС (наприклад, Велика Британія мала в 2021 році тільки 240 артилерійських систем, а Франція – лише 57).

Обмежена кількість натівських систем призводить до того, що військові вимушені використовувати їх у божевільному темпі. Частина техніки вже потребує ремонту.

Найголовніша проблема в тому, що з червня США не постачає Україні бронетехніку й артилерію. Єдина поставка американських бронетранспортерів М133 була підтримана іще в квітні, останню партію гаубиць М777 затвердили на початку червня.

Поки що бронетехніку в Україну здебільшого постачають країни Східної Європи, в яких запаси зброї теж починають вичерпуватись. Про ці проблеми не люблять говорити в українському медіаполі. Але від ігнорування вони нікуди не зникають.

У найближчі місяці все важливішою ставатиме роль західної підтримки і США. Чи готова буде Америка ризикувати заради України? Чи вдасться Україні повністю перебудувати свої війська на зброю НАТО? Чи достатньо буде важкого озброєння, аби прикривати українську піхоту, на якій тримається лінія фронту?

Поряд із цим і самі країни Східної Європи покладають великі надії на підтримку США. Країни Балтії просять збільшити військовий контингент НАТО і дати більше зброї, остерігаючись можливого нападу з території РФ або Білорусі.

Сподіваємося, що політики за океаном і політики в Україні зроблять правильні кроки, аби Україна не просто не програла цю війну, а й перемогла.

Матеріали по темі

 

 

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні