В Україні на горизонті майоріє затяжна війна, яка на перший погляд здається вигідною Росії. Та не все ще втрачено для України. Аналіз сценарію затяжної війни пропонує The Economist. Forbes вибрав головне з матеріалу
Практичний МBA від Forbes на реальних кейсах, щоб прокачати навички управління на прикладі Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго».
Премʼєра другого сезону YouTube проєкту «Директорія» вже на каналі Forbes Ukraine!
Україна перемогла у короткій війні. Мобільна і винахідлива армія країни завдали жахливих втрат росіянам і зруйнувала ворожі плани із захоплення Києва. Тепер же назріває затяжна війна. Вона виснажує запаси зброї, забирає велику кількість людських життів і грошей доти, доки одна зі сторін не втратить волю до подальшої боротьби.
На щастя для України, росіяни просуваються повільно і це їм дорого обходиться. Зі зброєю від НАТО, новою тактикою і достатньою кількістю фінансової підтримки Україна має всі шанси відкинути російську армію.
Як розхитати Росію
На перший погляд затяжна війна на руку Росії. Обидві сторони використовують прірву боєприпасів, але у Росії значно більші запаси. Російська економіка суттєво більша за українську і вона у кращому стані.
У своєму прагненні перемоги Росія готова тероризувати і деморалізувати українців, вдаючись до воєнних злочинів, таких як запуск ракет по торговельному центру в Кременчуку цього тижня. Якщо треба, Путін готовий піддати власних людей жахливим стражданням.
Проте, у затяжній війні необовʼязково битися на путінських умовах. В України потенційно є велика кількість вмотивованих бійців. Їх можна забезпечити зброєю Західного виробництва. У 2020-му, до санкцій, економіки країн НАТО більш ніж вдесятеро перевищували економіку Росії.
Що більше Путін віритиме у власний успіх в Україні, то більш неконтрольованим він ставатиме.
Поворотний момент для українців починається на полі бої, коли їм вдасться зупинити і відкинути російські сили. Путінські генерали і надалі матимуть великі запаси зброї, але більш просунуті системи НАТО, які прибувають в Україну, мають більшу дальність і кращу точність.
Взявши на озброєння тактику часів Холодної війни, коли НАТО також мало менше зброї, ніж червона армія, в України може бути шанс знищити російські командні пункти і склади із припасами. Україна досягла успіху 30-го червня, коли використала зброю від НАТО для того, щоб викурити росіян з острову Зміїний, стратегічний обʼєкт в Чорному морі.
Українці також можуть вдатися до «невигідної патової ситуації», у якій вони забирають так само символічно важливі території, як-то Херсон, змушуючи Росію платити високу ціну.
Якщо Росія почне втрачати свої позиції на полі бою, незадоволення і внутрішні конфлікти можуть розпочатися в Кремлі. Західні розвідувальні служби впевнені, що підлеглі тримають Путіна у невіданні. У нього є звичка заміняти командирів – наприклад, генерал Олександр Дворніков, якому передали керування силами так званої «операції» після перших хаотичних тижнів війни.
Захід може зробити цю війну дорогим задоволенням для Росії, продовжуючи вводити санкції, які загрожують довготривалою шкодою російській економіці.
Крім того, Захід може сприяти розколу в російські еліті, відкривши двері для незгодних із Путіним бізнесменів і політиків; їх можна спробувати переконати у тому, що не варто викидати на вітер майбутнє цілої країни через безглузду і дорогу воєнну кампанію.
Найкращий спосіб запобігти новій війні – це перемогти Путіна у цій
Україна – це важкий тягар. Західні оборонні індустрії потужні, але і їм важко виробляти велику кількість продукції, особливо боєприпасів. Підтримку України на Заході будуть випробовувати різні явища, від інфляції до виборів.
А ціна війни для світу продовжить рости. Путін блокує експорт зерна і соняшника з українських портів, що може призвести до заворушень і голоду в бідніших країнах-імпортерах. Схоже, що він також намагається створити дефіцит газу в ЄС цієї зими, заважаючи країнам створити запаси влітку.
Якщо не буде згоди в питанні енергії, коли країни ЄС запасаються газом, згода може зникнути і в питанні Україні. На додачу до всього цього, члени НАТО хвилюються, що в разі успіху України, Путін злетить з котушок. Це може втягнути їх у катастрофічну війну із Росією.
Лідерам треба пояснити своїм людям, що вони захищають не лише абстрактні принципи в Україні, а й свій головний інтерес – власна безпека
Стратегію Путіна така — він візьме від України стільки, скільки зможе, проголосить перемогу, а потім закличе країни Заходу переконати Україну прийняти його умови. В обмін на це він пожаліє решту світу і не поширить за межі України руйнування, голод, холод і загрозу ядерного Армагеддону.
Погодитися на таку угоду буде жахливим прорахунком. Україна буде потерпати від постійної російської агресії. Що більше Путін віритиме у власний успіх в Україні, то більш неконтрольованим він ставатиме.
Він вже натякнув на свої амбіції цього місяця у промові, коли із посмішкою нагадав про те, як Петро Перший захопив частину Швеції. Завтра він використає ту саму зброю, яка допомогла його успіху сьогодні. Це означає нові воєнні злочини і погрози використання атомної зброї, поширення голоду у світі і «замороження» Європи.
Найкращий спосіб запобігти новій війні – це перемогти його у цій. Лідерам треба пояснити своїм людям, що вони захищають не лише абстрактні принципи в Україні, а й свій головний інтерес – власна безпека. Євросоюзу потрібна взяти під контроль ринки енергії, щоб вони не розсипалися взимку. Україна повинна отримати більше зброї.
Сьогодні ризик ескалації реальний, але якщо Україну змусять до поганого миру, путінські атомні погрози не припиняться. Вони стануть лише небезпечнішими, особливо якщо звичайні збройні сили Росії будуть у невигідному становищі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.