Санкції завадили РФ провести купонний платіж на $100 млн за єврооблігаціями – країна допустила дефолт. Як це вплине на її економіку.
Росія вперше з 1918 року пропустила виплату за зовнішнім боргом. Ще 27 травня країна не змогла сплатити відсотки в розмірі $100 млн за державними єврооблігаціями. Дефолт був питанням часу. Російський уряд мав 30-денне відтермінування, але так і не зміг провести платіж. Гроші застрягли у депозитарії Euroclear.
Основна причина – санкції та відмова Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США продовжити дозвіл для росіян розраховуватися з кредиторами у Штатах.
Згідно з умовами випуску облігацій, це означає суверенний дефолт, констатує Bloomberg. Як це вплине на економіку Росії та якими будуть наслідки?
Наслідок №1. Ізоляція
Незважаючи на економічну «фортецю», яку вибудували росіяни, міжнародні санкції таки працюють, зазначає заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован.
Росія має гроші, адже отримує прибутки від газу та нафти, але в сучасному світі цього недостатньо, щоб уникнути дефолту. Країна відрізана від міжнародних ринків капіталу, найважливіших банківських систем (кореспондентських банків, клірингових систем, депозитаріїв) та рейтингових агентств. «Саме це унеможливило платежі за зовнішніми боргами», – підкреслює Рашкован.
Попри відсутність миттєвого впливу на російську економіку, дефолт є похмурою ознакою швидкого перетворення країни на економічного, фінансового та політичного вигнанця. «Це особистий репутаційний програш Путіна і визнання того факту, що РФ міцно фінансово ізольована від усього світу», – каже колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта.
Для міжнародного бізнесу, який і без того нерідко впроваджує «самосанкції», свідомо уникаючи контактів із РФ, це лише додатковий аргумент не мати справу з цією країною, вважає народний депутат Ярослав Железняк.
Наслідок №2. Ефект до 2037-го
У короткостроковому періоді дефолт безпосередньо не впливає на стан російської економіки та здатність країни воювати. РФ і без того була ізольована від ринків міжнародних капіталів ще з початку березня. Приблизно з того часу світові рейтингові агентства почали присвоювати російським підприємствам найнижчі оцінки, наближаючи їхні рейтинги до статусу «сміттєвого», тоді як до війни активи РФ знаходилися у «інвестиційній зоні».
Довгостроково дефолт створює суттєві ризики, адже у разі падіння цін на енергоносії або реалізації ембарго на них надходження валюти від продажу газу та нафти, якими зараз користується російський бюджет, суттєво скоротяться. За такого сценарію статус країни у дефолті закриває для РФ «запасний вихід» – вона не зможе залучити кошти від міжнародних кредиторів, зазначає Кухта.
«Суверенні дефолти завжди завдають сильних довгострокових збитків», – додає глава департаменту стратегії Finteum Андрій Нестерук. Через війну можливості отримувати кредити на зовнішніх ринках у бізнесу РФ були обмежені й без дефолту, говорить він. «У Росії буде велика премія за ризик навіть через 5-10 років, – вважає Нестерук. – Навіть якщо режим Путіна впаде і прийде демократія». Тобто їй доведеться сплачувати додаткові відсотки як позичальнику зі слабкою репутацією.
За методологією рейтингових агентств після дефолту до кредитних рейтингів Росії буде застосовуватись сильний понижуючий коефіцієнт, зазначає Железняк.
Наслідок №3. Суди на $40 млрд
За словами Железняка, додатковий ризик для РФ – вимога інших кредиторів (окрім американських) достроково виплатити гроші. Йдеться про суму в декілька десятків мільярдів доларів. Розмір непогашеного суверенного боргу РФ становить $40 млрд. Железняк сумнівається, що російські позичальники будуть виконувати подібну вимогу.
Теоретично власники боргу, що не отримали свої гроші, можуть піти в суди та вимагати примусової виплати або арешту та конфіскації російських активів. Проте на практиці це досить довгий шлях. «Крім того, на ці активи й без того довгий список претендентів», – зазначає Нестерук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
