Бізнесмен у пошуках сенсу. Навіщо керівники компаній перевтілюються в древніх греків і римлян /Фото Getty Images
Категорія
Лідерство
Дата

Бізнесмен у пошуках сенсу. Навіщо керівники компаній перевтілюються в древніх греків і римлян

Getty Images

«Один, два, три – а де ж четвертий з тих, що вчора були нашими гостями, дорогий Тімею, а нині взялися нам влаштовувати трапезу?»

Так починається один з найважливіших космологічних текстів в історії людства. Як і багато інших діалогів Платона, «Тімей» відтворює ситуацію невимушеної, насиченої сенсами розмови вільних афінян V століття до нашої ери.

Дві з половиною тисячі років по тому в Києві раз на тиждень топменеджери і власники компаній збираються разом– іноді наживо, частіше в Zoom, щоб у присутності модератора– професора Сергія Пролеєва, 60, шукати відповідей на вічні питання.

Першорушієм став президент CEO Club Сергій Гайдайчук, 38. Рік тому він прочитав книгу американського філософа Массімо Пільюччі «Як бути стоїком». На думку Пільюччі, філософське вчення, що виникло в III столітті до нашої ери, допомагає сучасній людині скинути з себе тягар пристрастей і стати щасливішою.

Гайдайчук був у захваті. Він купив ще пів сотні примірників, аби дарувати друзям і знайомим. А в квітні 2020 року члени CEO Club розбилися на три групи по шість‑сім осіб і зайнялися філософією.

«З наявних речей одні нам підвладні, інші – ні», – так починається, мабуть, найпопулярніший посібник зі стоїцизму, що увібрав «вижимки» бесід філософа Епіктета, який жив у I–II століттях нашої ери. Щоби прожити добре життя, людині потрібно навчитися відзрізняти те, що від неї залежить (за Епіктетом – думки, бажання, прагнення), від того, що не залежить (тіло, майно, репутація, кар’єра), і зосередитися на тому, що справді «наше».

У динамічному світі неконтрольованих змін стоїцизм переживає друге народження. За останні роки до нього долучилися десятки тисяч шукачів сенсу життя. З 2013‑го в рамках Стоїчного тижня проводять Stoicon’и– публічні заходи, в яких філософи та історики, що досліджують стоїчне вчення, виступають перед сотнями слухачів. Адепти стоїцизму видають спеціалізовані журнали і книги, адресовані широкому колу читачів. Частина цифрової інфраструктури руху– блоги з характерними назвами Daily Stoic і Stoicism Today. Римських стоїків– Сенеку, Епіктета, Марка Аврелія – нині, можливо, читають більше, ніж будь‑коли.

В Україні зацікавлення публічною філософією виникло не так давно. Перші пів дюжини занять зі стоїцизму Пролеєв провів «для групи зацікавлених осіб» навесні 2018 року.

Цього разу замість курсу лекцій вийшло щось зовсім інше – радше подібне на філософські школи античності, від софістів до пізніх стоїків.

У цих зустрічей є цікава особливість: учасники беруть собі псевдоніми, що сягають античності. Сам Пролеєв– Серторій (так звали полководця, котрий у I столітті до нашої ери воював з диктатором Суллою в Іспанії), Гайдайчук– Кир (Кир Великий уVI столітті до нашої ери заснував Перську імперію), а, наприклад, Сергій Булавін, віцепрезидент інвестиційної компанії SigmaBlayzer і гендиректор Agrogeneration з виторгом $50 млн, обрав собі нік Зенон – на честь засновника стоїчної школи фінікійця Зенона Кітійського. Зенон був купцем, який звернувся до філософії після потрощення корабля з товарами.

Для чого знадобилися псевдоніми? По‑перше, вони дозволяють витягнути людину з потоку повсякдення і стереотипного погляду на речі, перераховує Пролеєв. По‑друге, завдяки новому імені утворюється ніби нова особистість, що звільняється від звичок звичайного «я». «Нове ім’я– своєрідна посудина, в яку складають надбання філософських занять, – пояснює філософ. – У звичайному «я» вони можуть губитися, а тут утворюється наче особливе психологічне місце для напрацьованих нових якостей».

«ВАЖЛИВІ СПРАВИ – ЦЕ СПРАВИ, ЩО РОБЛЯТЬ НАС БЕЗСМЕРТНИМИ»

«Тригером послужила книжка, яку мені подарував Сергій [Гайдайчук],– розповідає Булавін.– Я знайшов у ній багато речей, з якими цілком погоджуюся». Бізнесмен перебуває в постійній гонитві: ставить собі одну мету– досягає– ставить наступну і так без кінця. Для Булавіна це в якийсь момент стало рутиною, в якій губилося «щось важливе, внутрішня суть».

Подібна мотивація у співвласника логістичної компанії УВК Олександра Пітенка, 45, що його шлях з рутини («життя втратило смак») почався років сім тому. У гуртку Пролеєва він Юній, на честь філософа і політика Юнія Рустіка, якому імператор Марк Аврелій дякував за те, що той ознайомив його з бесідами Епіктета. Пітенко пройшов через трансцедентальну медитацію (він і тепер медитує по 20 хвилин уранці та ввечері), а кілька років тому загорівся філософією.

«Нас звів пошук відповідей на питання «Хто я?», «Що таке світ?», «Як із ним взаємодіяти?», – розповідає генеральний менеджер українського представництва Cisco Олег Боднар, 43.– Як досягти свого покликання, як зробити так, аби твої помилки, програші не вибивали з життєвої колії?»

Своїм ніком Боднар обрав ім’я бога екстатичних станів– Діоніса. Як це узгоджується з непохитністю, яка вчить долати афекти? «Мета стоїцизму, як і будь‑якої іншої духовної практики,– не вимкнути емоції, а взяти їх під контроль»,– відповідає бізнесмен.

Юрій Остапюк, 51, засновник компанії «Дніпрохим» із виторгом понад 1 млрд грн, бере участь у зустрічах під псевдонімом Флавій. Він назвав себе на честь «останнього римлянина» – полководця Флавія Аеція, який переміг гунську армію Аттіли на Каталаунських полях. «Він зберігав свої римські доблесті за часів розрухи,– пояснює Остапюк.– Це значно складніше, ніж бути римлянином у період розквіту».

Стоїцизм для учасників зустрічей – відправна точка, а не єдино правильне вчення. «Парадокс у тому, що стоїцизм дуже популярний, але бути стоїком у власному розумінні слова сучасній людині практично неможливо, – пояснює Пролеєв. – Для стоїка світ – це живий космос, у який входить і людина. Вони робили акцент не на тому, чого ти в цьому світі доб’єшся, а на тому, який ти у своїх діях». Наш сучасник, за Пролеєвим, на відміну від стародавніх, не просто будує себе– він будує себе через перебудову світу.

«Система переконань, над якою ми працюємо зСергієм Пролеєвим,– не про те, щоб сприймати навколишній світ у його нинішньому вигляді, – підтверджує Булавін.– Це більше про те, щоб змінювати світ, виходячи зі свого розуміння блага».

До кожної зустрічі Пролеєв дає учням фрагмент відповідного стоїчного тексту і розповідь сучасного автора. На одному із грудневих зібрань обговорювали фрагмент з Епіктета про справжнє розуміння свободи (яка, за філософом, не має нічого спільного зі свавіллям) і повість Вільяма Сарояна «Тигр Тома Трейсі»– про пошуки покликання і любові.

«Пролеєв ніколи не шкодує часу на дискусію і не збільшує швидкості, якщо матеріал ще не пройдено, – говорить член наглядової ради Ощадбанку Тарас Кириченко, 45 (нік – Талеб, по‑арабськи «шукач»).– Сьогодні ми обговорювали ухвалення рішень у ризикових ситуаціях, минулої зустрічі– позичання грошей».

Тексти– відправна точка. «Читання книг формує звичку читання книг, ми ж прийшли по інші навички»,– каже Булавін. Головне для Пролеєва і його співрозмовників – саме спілкування, під час якого учасники вчаться думати і викладати свої аргументи, намагаючись зрозуміти, що ж це таке– благе життя.

«Ні в школі, ні в університеті нас не вчили правильно говорити і думати, не вчили сперечатися,– каже Остапюк.– Книги та відео тут не дуже допомагають, це приходить тільки з практикою». Результатом таких обговорень є більш розважлива поведінка, звільнена від важких афектів – страху, тривоги, гніву. Такий самий бонус обіцяли своїм адептам класики стародавнього стоїцизму.

«Ми обговорювали страхи три тижні поспіль», – розповідає СЕО івент‑агентства Arena CS Яна Матвійчук, 38 (свій псевдонім Андромеда вона перекладає з грецької так: «Жінка, котра думає як воїн»). До чого прийшли? «Ти можеш щасливо прожити своє життя, натрапляючи на страхи і слабкості, хаос і невизначеність, маючи внутрішню опору»,– говорить Матвійчук.

Arena CS, за її словами, на піку проводила 2000 заходів на рік. У перший день карантину менеджери агентства прийняли 300 повідомлень про скасування подій на півтора року наперед. А що Андромеда? «Моє позитивне ставлення до життя в 2020 році посилилося в рази»,– додає вона.

«Сміливість – це знання про те, як боятися того, чого варто боятися, і не боятися того, чого боятися не варто»,– узагальнює дискусії про страх Остапюк, цитуючи Бен‑Гуріона. Людині нікуди не дітися від емоцій, властивих нашому біологічному видові, пояснює він, філософія допомагає з ними «працювати» на шляху до емоційного балансу.

Коли я прошу Боднара описати, як відбувається «просування» сходами сенсів, він відповідає притчею, яку колись розповів корпоративний ментор: «Одного разу син імператора почув слово «харакірі» і попросив начальника охорони пояснити йому, що це таке. Той на очах у принца зробив харакірі».

«Якісь речі не можна розповісти, їх треба прожити, щоб зрозуміти щось»,– пояснює Боднар.

Завдяки стоїчним студіям Гайдайчук тепер почувається «набагато спокійніше». «Багато проблем, які раніше лякали або виводили з рівноваги, тепер сприймаю байдуже, – каже він. – Менше страху, менше турбот, більше впевненості і задоволеності». «Я стала розважливішою, спокійнішою, сильнішою», – підтакує йому Матвійчук.

Окрім спільних висновків кожен витягує з духовних вправ щось своє.

«Я навчився глибше розуміти питання, які переді мною ставить доля, і перед тим, як «стрибати» у відповідь, я аналізую, а чи на те запитання ми намагаємося відповісти,– каже Кириченко.– Мені здається, поява такої глибини– це ефект кількох десятків наших занять». Він зрозумів, що ефективність лідера не в досягненні результату будь‑якою ціною, а в правильній спрямованості своїх дій– тобто в тому, на що людина, відповідно до вчення стоїків, реально здатна вплинути.

Матвійчук почала ще більше цінувати час. «Важливі справи– це справи, які роблять нас безсмертними, – ділиться вона усвідомленням, на яке у її групи пішло три тижні.– І тепер, коли приходять нові проєкти, перше питання, яке я собі ставлю,– а чи зробить ця справа мене безсмертною?»

Остапюкові, навпаки, філософські заняття допомагають боротися з тим, що він називає профдеформацією бізнесмена – схильністю ухвалювати поспішні рішення на основі спрощеної картини світу. «Стоїки першими розробили науковий підхід до пізнання – не вір очевидному, все вимагає доказів, потрібен критерій істини, – говорить підприємець з Дніпра. – Це дуже важливо і в бізнесі, тому я став частіше зупинятися, утримуватися від швидких рішень, аби діяти системніше».

Як довго проіснує цей філософський гурток? Жоден з семи бізнесменів, з якими я говорив, не планує зупинятися. «Чи має сенс закінчувати щось, що йде на користь?» – запитує у відповідь Кириченко. «Нещодавно я ділився з хлопцями відчуттями після занять, – каже Пітенко. – У мені розгорівся вогонь пристрасті до пізнання, і мені це дуже подобається».

Опубліковано в сьомому номері журналу Forbes (січень-лютий 2021)

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків