Мобілізація, еміграція, обстріли – ризик втратити лідерів під час війни більший, ніж будь-коли. Кожна топова позиція потребує достойного наступника. Які корективи внесло повномасштабне вторгнення до механізму наступництва в українських компаніях та як ті, адаптувавшись до викликів, готують своїх майбутніх лідерів?
Григорію Капустяну було 24, коли він влаштувався оператором на Полтавський олійноекстракційний завод компанії Kernel. За рік він отримав перше підвищення і став майстром, ще за рік – начальником цеху. З 2018 року Капустян керує заводом, що будується у Старокостянтинові Хмельницької області. Після введення в експлуатацію він стане найбільшим у складі Kernel.
60% керівних вакансій Kernel закриває внутрішнім резервом, каже HRD компанії Наталія Теряхіна. У 2023 році в Kernel стартував проєкт Successor. Компанія визначила ключові посади – топменеджмент, керівники великих обʼєктів, лідери напрямів – і підібрала по два наступники для кожного. Ризики стали відчутно вищими, ніж до війни, каже Теряхіна.
«Через призов і еміграцію кадровий резерв зменшується, – каже керуюча партнерка компанії з пошуку CEO Heidrick & Struggles Тетяна Фурцева. – Необхідно працювати із плануванням наступності».
На питання «Коли для СЕО час готувати наступника?» є лише одна відповідь: «Позавчора!» – каже Олександр Костерін. У київському офісі Heidrick & Struggles він очолює практику розвитку лідерства.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
