202 бізнес-чемпіони 2024
Останні два роки трансформація холдингу Андрія Веревського відбувається за двома ключовими напрямами: диверсифікація та розширення логістичних маршрутів, а також нарощування переробних і перевалочних потужностей. Результат – на табло.
За підсумками дев’яти місяців 2024-го фінансового року (липень 2023-го – березень 2024-го) холдинг експортував 4,4 млн т зернових, соняшникової олії, шроту – на 26% більше, ніж за попередній аналогічний період. Навесні 2024 року Kernel наростив пропускну здатність своїх експортних терміналів до 2,4 млн т/квартал, що стало новим максимумом воєнного часу. Позитивна динаміка зберігається: за підсумками 2024-го фінроку компанія експортувала 5,5 млн т зернових – на 47% більше, ніж за попередній рік, і переробила 3,2 млн т олійних культур.
Рік тому Кernel відновив експортування вантажів «великою водою» – з порту Чорноморськ – і почав формувати власний флот: придбав балкер «Енеїда» і танкер «Мавка», а пізніше – ще один балкер. Щоправда, у квітні 2024 року один зі своїх суховантажів компанія продала, пояснивши тим, що необхідність у ньому для забезпечення експорту відпала.
Також компанія придбала за останні два роки три активи з перевалки соняшникової олії – у Чорноморську та Рені. Завдяки цьому холдинг почав надавати учасникам ринку послуги з перевалки. «Ми стали логістичним партнером для менших агровиробників, пропонуючи їм власні потужності, щоб вони могли експортувати агропродукцію», – пояснює СЕО Kernel Євген Осипов.
Сумарно від початку повномасштабного вторгнення в Україну Kernel інвестував у різні проєкти в Україні понад $250 млн. У лютому 2024 року компанія запустила Старокостянтинівський олійно-екстракційний завод. Це дозволило компенсувати втрату потужностей у Харківській області. Станом на кінець липня завдяки новому заводу Kernel наростив переробку олійних майже на 30%.
Холдинг не відмовився і від проєкту Open Agribusiness – сервіс, орієнтований на фермерів. «Проєкт має на меті допомогти фермерам розвиватися, надаючи нашу експертизу, фінансування, а також інноваційні рішення для зростання врожайності», – уточнює Осипов. На практиці холдинг надає фермерам комплекс послуг і товарів, серед яких агроконсалтинг, добрива, насіння та ЗЗР за внутрішніми цінами Kernel тощо. Крім цього, організовуються навчальні програми для агрономів та інженерів. Своєю чергою Kernel отримує можливість закупівлі у фермерів продукції.
Перед початком повномасштабного вторгнення сумарний земельний банк учасників проєкту становив 160 000 га. Майже чверть опинилося під окупацією. Частину заміновано. Але стратегічна мета Kernel залишається незмінною – залучити до проєкту фермерів із сумарним земельним банком у 500 000 га.
20 найбільших гравців альтернативної енергетики
Kernel – єдина компанія у цьому рейтингу, яка не володіє ані сонячними, ані вітровими електростанціями. Загальної потужності її БіоТЕС у майже 100 МВт вистачило, аби потрапити до топ-20.
Кропивницький олійний завод Kernel заробляє на зеленому тарифі довше, ніж лідери цього рейтингу, – з 2009-го. Відтоді працює БіоТЕС потужністю 1,5 МВт, яка виробляла електроенергію, спалюючи лушпиння соняшнику. Масштабування проєкту Kernel відкладала майже 10 років, тільки у 2018-му потужність було збільшено у пʼять разів. А за рік компанія оголосила про амбітний план «озеленення» холдингу – до 2021-го Kernel збудує за $170 млн ще шість біоелектростанцій потужністю понад 90 МВт. Kernel не розкриває фінансові результати роботи своїх електростанцій.
Агрохолдинг остаточно втілив план «озеленення» під час великої війни. Сьома електростанція компанії потужністю 22,5 МВт отримала зелений тариф у березні 2024-го. «Плануємо й надалі інвестувати у зелену енергетику, – казав Forbes СЕО Kernel Євген Осипов навесні 2024-го. – В роботі ще декілька проєктів сонячної енергетики для закриття потреби наших власних заводів».
У серпні 2024-го найбільший олійноекстракційний завод Kernel на заході України постраждав через масовану атаку російських безпілотників, повідомила компанія.
25 найбільших інвесторів країни
Найбільший в Україні агрохолдинг у перший рік війни рівно вдвічі скоротив капітальні інвестиції. «Закінчуємо інвестпроєкти, розпочаті до війни, але нові поки що не плануємо», – каже Forbes СЕО компанії Євген Осипов. Холдинг, за його словами, більш зосереджений на ліквідності та адаптивності бізнесу до війни.
Серед пріоритетних напрямів – зелена енергетика. Агрохолдинг має теплові електростанції, що використовують біомасу. У цей напрям інвестовано $215 млн. Дві станції на 70 МВт кожна побудовано, будівництво третьої на 30 МВт у Старокостянтинові завершується. У планах – будівництво сонячних електростанцій для власних потреб.
Ще один виклик – логістика. Торік «Кернел» купив три судна – один танкер і два балкери, які забезпечують приблизно 30% експорту олії та 20% насипних вантажів. Крім того, агрохолдинг придбав два термінали з перевалки олії у ренійському порту та порту Чорноморська за $25 млн і $19 млн відповідно.
Влітку 2024-го «Кернел» планує запустити Старокостянтинівський олійноекстракційний завод, який зможе щороку переробляти 1 млн т соняшнику. Сума інвестицій – близько $278 млн.
Топ інвестиційних проєктів 2023 року
― Придбання трьох суден.
― Теплова електростанція потужністю 30 МВт.
― Старокостянтинівський олійноекстракційний завод ― $278 млн.
20 ефективних агрокомпаній України
У квітні 2022 року рада директорів Kernel дозволила засновнику й основному акціонеру Андрію Веревському викупити у власної компанії 30% земельного банку, або 134 000 га. Компанія отримала $210 млн, які планувалося витратити на обслуговування боргу. Натомість втратила статус найбільшого агрохолдингу України за розміром земельного банку. На лютий 2024-го різниця в розмірі земельного банку у МХП і Kernel становить 6500 га на користь компанії Юрія Косюка.
Останні півтора року засновник Kernel намагається піти з Варшавської фондової біржі і знову зробити компанію приватною. Через опір міноритаріїв процес делістингу перенесено на 2024 рік. Веревський уже повернув під свій контроль 52,38% акцій, тепер він одноосібний власник 93,67% Kernel. За це він заплатив майже $200 млн і має ризик тривалої судової тяганини з міноритаріями.
Kernel оцінює свої втрати від війни у понад $500 млн. Утім, компанія непогано впоралася з викликами. Засіяла 94% земельного банку, більше за всіх змогла вивезти продукції «зерновим коридором» (10% усього трафіку припало на Kernel) й побудувала потужності на Дунаї. 2023-й фінансовий рік, який завершився в червні, Kernel закінчив із на 35% меншим виторгом, але з прибутком у $299 млн проти збитку у $41 млн роком раніше. Kernel залишається найбільшим експортером зернових із часткою 9%. Компанії вдалось у 2023 році скоротити чистий борг у 2,5 раза – до $595 млн. Співвідношення чистого боргу / EBITDA – 1,1.
200 лідерів української економіки 2023
Через війну Kernel відмовився від стратегії зростання, яка була розпланована до 2026 року. На порядку денному – збереження мінімально необхідного рівня експорту для покриття витрат, виплати зарплат та обслуговування боргів. У лютому 2023‐го Kernel придбав зерновий термінал у Рені, де будує новий перевантажувальний комплекс, а також відновив будівництво олійного заводу в Старокостянтинові.
Наприкінці серпня Kernel оголосив про намір провести додаткове розміщення акцій. Цим скористався засновник компанії Андрій Веревський, який через компанію Namsen дешево викупив папери в інших інвесторів, що дозволило йому сконцентрувати 94% акцій агрохолдингу. Мета Kernel – провести делістинг паперів на Варшавській фондовій біржі, де її акції котируються з 2007‐го. Це не влаштовує міноритарних акціонерів компанії. Раніше Веревський викупив частину земельного банку Kernel за $210 млн. Скорочення активів компанія пояснила блокадою експорту.
25 найкращих роботодавців для ветеранів
У грудні 2022-го агронома Kernel Віктора Тикву демобілізували через поранення і ампутацію ноги. Доки ветеран був на лікуванні, його команда переробила службовий автомобіль, встановивши ручне управління. Тиква зміг повернутися до роботи. Коли пізніше його побратим втратив ногу, ветеран мотивував друга, надсилаючи відео, як він керує автомобілем.
З ампутованою ногою повернувся до роботи і співробітник Полтавського олійного заводу Леонід Білай. Компанія супроводжувала його у процесі лікування.
Сила програми реінтеграції Kernel – у синергії різних елементів, каже директорка з персоналу Наталія Теряхіна. Житло, робоче місце і команди готують завчасно: доки Білай проходив реабілітацію, із колегами ветерана проводили навчання з коректної комунікації. Ветеранам пропонують зустрічі з психологом, перепрофілювання та перенавчання.
50 найкращих роботодавців воєнного часу
Ще з часів пандемії холдинг Андрія Веревського перевів офісних працівників у режим роботи 50/50 онлайн/офлайн. «Це дозволяє працювати з різних місць, а ще стимулює автоматизацію процесів», – каже Наталія Теряхіна.
За воєнний рік Kernel витратив на програми підтримки персоналу 321 млн грн, 85% з яких виплатили співробітникам, що вступили до ЗСУ. Решта – витрати на житло для евакуйованих, допомога при народженні дітей і постраждалим у зонах бойових дій.
Kernel приділяє увагу розвитку талантів. У травні компанія перезапустила корпоративний інститут внутрішніх тренерів, які проводять щорічне навчання всіх працівників за вісьмома компетенціями: відповідальність, співпраця, системне мислення, готовність до змін, безперервне вдосконалення, стратегічне мислення, управління виконанням, організація роботи підрозділу. Від старту проєкту в середині 2021 року внутрішні тренери провели 122 тренінги.
50 найбільших експортерів України 2022
Заблоковані порти закрили для компанії можливість відправляти 99% експорту. У перші місяці війни Kernel переорієнтував міжнародні відвантаження на залізницю, автотранспорт і річку. Зміна логістики змусила міняти «агропортфель». «Зменшили площі під кукурудзою, збільшили частку соняшнику, рапсу і сої», – каже CEO Kernel Євген Осипов. «Зерновий коридор», який запрацював у серпні, повернув агрохолдинг у «великий експорт». Kernel – найбільший експортер коридору з часткою близько 10%, свідчать дані брокерської компанії Maxigrain. Але цього замало: у другому півріччі 2022 року експорт зернових Kernel скоротився на 61%, до 2,3 млн т, ідеться у звіті Eavex Capital. В грудні 2022 року Kernel придбав у порту «Південний» Одеської області стратегічно важливий для себе актив – термінал «ОйлЕкспортТермінал» за $19,8 млн. Агрохолдинг, який до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії, має компенсувати втрачену перевалку в порту Миколаїв, який не включений в «зерновий коридор». У планах компанії на 2023 рік – наростити продажі пшениці до країн Африки.
Куди та що експортує Kernel
30 стійких компаній
«У квітні агрохолдинг Kernel експортував 10% від довоєнних результатів експорту за показників у більш як 7,5 млн т продукту щорічно», – розповідав у квітневому інтерв’ю CNN CEO Kernel Євген Осипов. Російські військові захопили майже 15% земель та кілька елеваторів Kernel. На початку березня компанія зупинила роботу всіх олійноекстракційних заводів. Розблокування чорноморських портів дозволило вивезти й продати запаси і повернутися на прибутковість. У чому секрет стійкості найбільшого агрохолдингу України? «Річ не у розмірах, а в ефективності та керованості», – каже Євген Осипов.
50 найкращих роботодавців 2021
Компанія з найбільшим земельним банком звикла вирощувати таланти всередині, але зараз поставила процес на потік. Виробництво кандидатів на дефіцитні для Kernel позиції має забезпечити Open Agro University, запущений разом із ЄБРР, Deloitte та Prometheus. Навчання розпочнеться 1 лютого 2022 року, програма розрахована на чотири – шість місяців. Скористатися нею можуть студенти четвертого – п’ятого курсів і ті, хто нещодавно закінчив виш, навчається чи відучився на інженера, агронома та енергетика. У безкоштовному пакеті – курс SMM, English speaking club, коуч‑сесії з саморозвитку, практика в полях, курси із диджитал‑дисциплін. Серед лекторів – топменеджери компанії, виробники сільськогосподарської техніки і добрив, викладачі міжнародних університетів. Випускники можуть потрапити на оплачувану практику, а найкращі – працевлаштуватись у Kernel. «Ми хочемо залучати до роботи наймотивованіших молодих спеціалістів, тому готові відкрити двері в аграрний світ і надати доступ до унікальної експертизи», – каже HR‑директорка Наталія Теряхіна.
100 найбільших приватних компаній 2021
Найбільший український продавець пшениці у 2020‑му фінансовому році відправив за кордон 8 млн т зерна, повторивши результат попереднього року і зберігши лідерство серед українських експортерів. Високі ціни на зерно та соняшникову олію тішать акціонерів: у січні – березні 2021 року виторг збільшився на 66%, до $1,73 млрд. З початку 2020 року компанія продала 50% у Таманському зерновому терміналі, п’ять елеваторів, аграрне господарство і два елеватори у Чернігівській та Миколаївській областях.
У планах – збільшення потужності експортного зернового терміналу та інвестицій у відновлювані джерела енергії. Ключовий інфраструктурний проєкт – друга черга Старокостянтинівського маслоекстракційного заводу. За 2021‑й інвестиції в основний капітал мають становити $270 млн. У найближчі два роки «Кернел» планує здійснити зворотний викуп 19,2 млн акцій на $250 млн для підтримки капіталізації. У вересні рада директорів дозволила дочірній компанії Etrecom Investments Limited викупити 3,227 млн акцій компанії. У «Кернела» накопичилося багато кешу, а більш привабливих інвестиційних можливостей агрохолдинг не бачить.
50 найкращих роботодавців 2020
Компанія з найбільшим земельним банком в Україні – 514 000 га – нечасто звертається по зовнішню допомогу в пошуку кадрів. Орієнтовно 60% менеджерських позицій займають співробітники, які виросли в Kernel.
Кар’єрне зростання досягається шляхом навчання всередині компанії. Крім класичних тренінгів і семінарів, Kernel запустив внутрішню освітню платформу. Керівникам напрямів група оплачує навчання на MBA.
Під час карантину, який припав на посівну, холдинг зберіг безперервність роботи. Для працівників у полях створили додаткові зміни та ротацію робочих груп. Не задіяні у виробництві підрозділи перейшли на дистанційну роботу. Офісний персонал Kernel половину робочого часу проводить удома, і переглядати цей режим компанія не збирається.
100 найбільших приватних компаній 2020
Найбільша аграрна компанія України з 2016 року інвестувала близько $2,5 млн у проєкт метеомоніторингу і точного землеробства, після чого виклала свої напрацювання у відкритий доступ на платформі Open Agribusiness. Тепер будь‑яке аграрне господарство може подивитися, як працює Kernel, і приміряти його технології на себе.
Засновник компанії Андрій Веревський, 46, вибудовує екосистему, в якій фермерські господарства зможуть заробляти разом з Kernel більше, ніж окремо. «Наші стратегічні імперативи незмінні: фінансова стійкість та цілісність», – говорив Веревський виданню Latifundist.com у 2017 році. Такий підхід дає результати. У 2019/2020 маркетинговому році Kernel збільшив експорт пшениці на 30%, до 8 млн т. Дві третини цього обсягу Kernel купив у інших виробників. Який сенс будувати вертикально інтегрованого монстра, якщо ефективніше поглиблювати взаємодію з іншими гравцями?
Ось характерний приклад. Минулого року Kernel запустив пілотний проєкт із запилення полів соняшнику та ріпаку бджолами і запросив бджолярів вести бізнес у місцях своєї присутності. Проєкт убиває двох зайців: підвищує врожайність на полях і генерує «побічний» продукт – мед. У перспективі напрям може перерости для Kernel у новий бізнес.
