Як правильно думати про наші часи – вправи від маркетингового гуру та родоначальника «крутого» детектива
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Бджолиний спів гуру
Сет Ґодін «Спів значущості»
Стигмергія – «це не самоорганізація, це організація, що чує себе, веде разом і створює стійкість, обіймаючи краї, а не просто центр», пише Сет Ґодін. Американський інтернет-підприємець і гуру маркетингу запозичив цей термін в ентомологів, які таким чином описують координовану поведінку соціальних комах: бджіл, мурах, термітів. Для досягнення спільної мети вони не потребують ані топменеджерів, ані статутів. Своїми діями бджола залишає знаки у довкіллі, які підказують іншим, що робити.
Приклади стигмергії в житті людства – Wikipedia, софт з відкритим кодом; оновлена мережа Barnes & Noble, де ключові рішення приймають команди окремих книгарень.
Сет Ґодін «Спів значущості» Фото amazon.com
«Пурпурова корова» (2003) Ґодіна була маркетинговим маніфестом епохи інтернету: створюйте дивовижні продукти, що їх шукатимуть правильні люди (зараз ми сказали б – інфлюенсери). У «Співі значущості» він намагається знайти формулу найкращої роботи, яку тільки можна собі уявити, організації, без якої люди нудьгуватимуть.
«Імовірно, ми не здатні знайти шлях у майбутнє» – персоніфікація підприємницького успіху, Ґодін переживає кризу (пост)індустріальної економіки як екзистенційну. «Я шалено коливаюсь між оптимізмом і песимізмом, – каже він у розмові з Тайлером Коуеном. – Я вважаю, що оптимізм є реально корисним шляхом до кращого майбутнього, але якщо вдивитись, як насправді влаштований світ, імовірний результат – це песимізм».
«Спів значущості» – метафора з бджолиного царства – складається зі 144 главок. Це не інструкція, не посібник how to, а поштовх до рефлексії. «Гуд і рух вулика – повідомлення кожному з нас, яскрава картина пробудження від навіяного культурою заціпеніння, аби повернутися до речей, що є справді важливими».
Mozart, not Muzak.
Сьогодні, 90 років тому
Дешилл Гемметт «Скляний ключ»
Наближаються місцеві вибори. Від їхнього результату залежить, хто контролюватиме поліцію, прокуратуру і мерію, чиїми будуть доходи від нелегального бізнесу і муніципальних підрядів, кому дістанеться імунітет, а кому – смертна кара.
Ділок, що міцно тримає кермо місцевої політичної машини, використовує нагоду для підвищення власного статусу. Він укладає альянс із сенатором, аби після перемоги спільного списку одружитися з його донькою. Випадкове вбивство руйнує всі задуми.
Мені, як, думаю, і багатьом, не вистачає якісного фікшну про сучасне українське життя, з конфліктами, в центрі яких влада і гроші. На відміну від наших правоохоронців, творча уява може ставити скільки завгодно експериментів без ламання життів через коліно. Такі експерименти допомагають суспільству, що читає, краще розуміти причини своїх злиднів і знаходити ліки.
Дешилл Гемметт «Скляний ключ» Фото christies.com
Тут не місце аналізувати, коли такий фікшн з’явиться в Україні, але ніщо не заважає вчитися на аналогах, що створені у схожих обставинах. «Скляний ключ» Дешилла Гемметта – про Америку початку 1930-х. Аналогії вражають. За даними проєкту Енгуса Меддісона, ВВП на душу населення в США 1930 року дорівнював $10 695 (проти $9813 в Україні в 2018-му), місцеві еліти завдяки американському федералізму і українській децентралізації мають величезну автономію від центрального уряду, роль пострадянських регуляцій, в яких шаленіє українська корупція, відігравав божевільний «сухий закон».
В умілих руках створений Гемметтом американський «нуар» – непогана машина часу. Від «Скляного ключа» (1931) до «Сплячої красуні» Росса Макдональда (1973) можна простежити очищення правоохоронної і судової систем. Америка впоралась із цим без спеціальних антикорупційних органів і нескінченної судової реформи (вистачило незалежності судів від виконавчої влади). Втім, не виключаю, що після занурення в перші пів століття «нуару» ви дійдете інших висновків.
«Скляний ключ» заслуговує на екранізацію в Україні. Фабулу легко перенести хоч у Харків, хоч в Одесу, хоч у Рівне.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
