Як правильно думати про наші часи – вправи від маркетингового гуру та родоначальника «крутого» детектива
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Бджолиний спів гуру
Сет Ґодін «Спів значущості»
Стигмергія – «це не самоорганізація, це організація, що чує себе, веде разом і створює стійкість, обіймаючи краї, а не просто центр», пише Сет Ґодін. Американський інтернет-підприємець і гуру маркетингу запозичив цей термін в ентомологів, які таким чином описують координовану поведінку соціальних комах: бджіл, мурах, термітів. Для досягнення спільної мети вони не потребують ані топменеджерів, ані статутів. Своїми діями бджола залишає знаки у довкіллі, які підказують іншим, що робити.
Приклади стигмергії в житті людства – Wikipedia, софт з відкритим кодом; оновлена мережа Barnes & Noble, де ключові рішення приймають команди окремих книгарень.
Сет Ґодін «Спів значущості» Фото amazon.com
«Пурпурова корова» (2003) Ґодіна була маркетинговим маніфестом епохи інтернету: створюйте дивовижні продукти, що їх шукатимуть правильні люди (зараз ми сказали б – інфлюенсери). У «Співі значущості» він намагається знайти формулу найкращої роботи, яку тільки можна собі уявити, організації, без якої люди нудьгуватимуть.
«Імовірно, ми не здатні знайти шлях у майбутнє» – персоніфікація підприємницького успіху, Ґодін переживає кризу (пост)індустріальної економіки як екзистенційну. «Я шалено коливаюсь між оптимізмом і песимізмом, – каже він у розмові з Тайлером Коуеном. – Я вважаю, що оптимізм є реально корисним шляхом до кращого майбутнього, але якщо вдивитись, як насправді влаштований світ, імовірний результат – це песимізм».
«Спів значущості» – метафора з бджолиного царства – складається зі 144 главок. Це не інструкція, не посібник how to, а поштовх до рефлексії. «Гуд і рух вулика – повідомлення кожному з нас, яскрава картина пробудження від навіяного культурою заціпеніння, аби повернутися до речей, що є справді важливими».
Mozart, not Muzak.
Сьогодні, 90 років тому
Дешилл Гемметт «Скляний ключ»
Наближаються місцеві вибори. Від їхнього результату залежить, хто контролюватиме поліцію, прокуратуру і мерію, чиїми будуть доходи від нелегального бізнесу і муніципальних підрядів, кому дістанеться імунітет, а кому – смертна кара.
Ділок, що міцно тримає кермо місцевої політичної машини, використовує нагоду для підвищення власного статусу. Він укладає альянс із сенатором, аби після перемоги спільного списку одружитися з його донькою. Випадкове вбивство руйнує всі задуми.
Мені, як, думаю, і багатьом, не вистачає якісного фікшну про сучасне українське життя, з конфліктами, в центрі яких влада і гроші. На відміну від наших правоохоронців, творча уява може ставити скільки завгодно експериментів без ламання життів через коліно. Такі експерименти допомагають суспільству, що читає, краще розуміти причини своїх злиднів і знаходити ліки.
Дешилл Гемметт «Скляний ключ» Фото christies.com
Тут не місце аналізувати, коли такий фікшн з’явиться в Україні, але ніщо не заважає вчитися на аналогах, що створені у схожих обставинах. «Скляний ключ» Дешилла Гемметта – про Америку початку 1930-х. Аналогії вражають. За даними проєкту Енгуса Меддісона, ВВП на душу населення в США 1930 року дорівнював $10 695 (проти $9813 в Україні в 2018-му), місцеві еліти завдяки американському федералізму і українській децентралізації мають величезну автономію від центрального уряду, роль пострадянських регуляцій, в яких шаленіє українська корупція, відігравав божевільний «сухий закон».
В умілих руках створений Гемметтом американський «нуар» – непогана машина часу. Від «Скляного ключа» (1931) до «Сплячої красуні» Росса Макдональда (1973) можна простежити очищення правоохоронної і судової систем. Америка впоралась із цим без спеціальних антикорупційних органів і нескінченної судової реформи (вистачило незалежності судів від виконавчої влади). Втім, не виключаю, що після занурення в перші пів століття «нуару» ви дійдете інших висновків.
«Скляний ключ» заслуговує на екранізацію в Україні. Фабулу легко перенести хоч у Харків, хоч в Одесу, хоч у Рівне.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
