Чи існує свобода вибору в епоху ШІ, таргетингу та big data? Пояснює філософ Вахтанґ Кебуладзе /Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою
Категорія
Життя
Дата

Чи існує свобода вибору в епоху ШІ, таргетингу та big data? Пояснює філософ Вахтанґ Кебуладзе

Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою

Філософ Вахтанґ Кебуладзе відповідає на питання CEO «Vodafone Україна» Ольги Устинової: «Чи існує свобода вибору в епоху ШІ, таргетингу та big data?»

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Новий номер журналу Forbes Україна

Новий номер журналу Forbes Україна

Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: найкращі роботодавці воєнного часу, 50 лідерок України, дилема необанку Revolut, школа СЕО від Genesis, рекорди ОККО, злет і падіння Айбокс банку, залізна леді ЗСУ та ще понад десять історій.

Питання про свободу вибору постало не сьогодні. Це, мабуть, одне з найстаріших питань нашої європейської цивілізації. Варто погодитися з тим, що християнство є дуже важливим чинником її формування. А для християнської традиції дилема свободи волі людини та божественного провидіння є чи не найголовнішою.

Якщо Бог усе передбачив і визначив наперед, то в нас немає свободи вибору, ми діємо за його планом. Але якщо ми не обираємо, що робити, то й не відповідаємо за наслідки власних дій. Тож ми не можемо грішити, а усвідомлювати та спокутувати власні гріхи й поготів. Це руйнує християнське моральне вчення, знищуючи відмінність між добром і злом. 

Та, як на мене, протиставлення свободи волі та божественного провидіння є хибним. Якщо Бог є, то в його провидінні дані всі можливості майбутнього, а обирати між ними щоразу маємо ми самі. Хоч би що ми вчиняли кожної миті власного існування, залишаючись абсолютно вільними, це відповідатиме божественному задуму. У геніальній фантазії Ґете навіть Мефістофелю, відповідаючи на запитання Фауста про те, ким він направду є, доводиться визнати, що він «тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого». Тому віра в божественне провидіння не суперечить ідеї свободи волі. 

За новітніх часів ця дилема постала в інший спосіб. Сучасні люди здебільшого схильні вірити не в Бога, а в технології, з чого випливає думка про те, що свободи нас позбавляє не наш творець, а наші творіння. Та чи унеможливлюють свободу волі сучасні технології? Якщо штучний інтелект знає про нас усе чи майже все, то чи означає це, що він не залишає нам свободи вибору?

Здається, порушуючи питання в такий спосіб, ми припускаємося ґрунтовної помилки, приписуючи штучному інтелекту суб’єктивність на кшталт людської. Та штучний інтелект не має суб’єктивності, яка окрім розуму мала б емоції та волю.

Приписувати штучному інтелектові якесь прагнення, а надто прагнення поневолити нас – це повернення до міфологічної свідомості, коли люди, не розуміючи природних процесів, убачали в них демонів і духів, які мають власні страхи та забаганки, відчувають відразу та потяги, усвідомлюють себе і діють відповідно до цього усвідомлення. Так наші предки антропоморфізували природу, а ми антропоморфізуємо наші власні технології, приписуючи їм питомі людські риси. 

Самосвідомість – це гальмо інтелекту. Здатність до саморефлексії уповільнює людське мислення. Тож не дивно, що штучний інтелект незрівнянно швидший за людський, адже в ньому немає інстанції, яка усвідомлювала б себе, гальмувала б швидкість розрахунків, але водночас породжувала б можливість сумніву та сумління.

Якби в нас не було свободи вибору, то ми навіть не могли б замислитися над тим, чи існує вона, а чи ні. Практичний розум пов’язаний із теоретичним. Здатність до саморефлексії, здатність усвідомлювати власний досвід уже є проявом свободи. Як влучно зауважив Сартр, «ми приречені бути вільними», хоча можемо вільно обрати рабство, попри те, що свобода вкорінена в нашій природі. 

Ніцше вважав людину «хворою твариною», бо ми на відміну від тварин народжуємося непристосованими до навколишнього середовища. Та ця тваринна перевага зумовлює прикутість тварини до ареалу існування. Людина натомість має виробляти штучні способи адаптації, аби вижити в цьому світі. Так народжується культура, в просторі якої людина є вільною і насправді космічною істотою, бо здатна виживати всюди, де можливе життя.

З огляду на це стає зрозумілою назва твору Шелера «Становище людини в космосі», що вийшов друком 1928 року задовго до перших космічних польотів. Наші технічні винаходи також є способами адаптації та пристосування до світу, в якому ми не можемо виживати суто на біологічному рівні. Тваринне здоров’я породжує несвободу, людська хвороба робить людей вільними. 

Якщо Бог створив нас вільними, то як ми можемо створити те, що позбавить нас свободи, яку подарував нам сам творець усього? А якщо Бога немає, яка природна чи штучна сила може позбавити нас свободи, що є наслідком нашої природної хвороби?

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні