Корпоративна історія України. Forbes знайшов у музеях і архівах українських компаній артефакти, що яскраво ілюструють історію незалежної України. Фотопроєкт

Розпад СРСР супроводжувався жорстким товарним дефіцитом. Було запроваджено систему продуктових запрошень. На підприємствах, у «собесах» та профспілках людям видавали талони, які наділяли правом на купівлю. Пік системи припав на початок 1990‑х. Дефіцит зійшов нанівець із розвитком приватної торгівлі.

У червні 1992‑го Україна та РФ домовилися про вихід України з рублевої зони. Після президентського указу про припинення обігу рубля єдиним внутрішнім засобом розрахунку на два роки став купон‑карбованець багаторазового використання.

1992 року випущено марки незалежної держави з позначкою «Пошта України». В одній з перших серій використали малюнок Георгія Нарбута, розміщений на перших марках УНР у 1918 році. За два роки було створено «Укрпошту».

1 липня 1993 року перший президент України Леонід Кравчук уперше в Україні скористався мобільним телефоном і кілька хвилин поспілкувався з послом України в Німеччині Іваном Пісковим. Розмова відбулася в мережі UMC, нині Vodafone.

Одна з перших роздрібних мереж України АТБ починалася з шести радянських магазинів у Дніпрі 1993 року. За останні роки роздрібна й гуртова торгівля стала найбільшою галуззю економіки. 

Піонерами серед бізнесів, що відкривали незалежну Україну, були транснаціональні FMCG‑компанії. На фото – підписання установчого договору та статуту СП British American Tobacco та Прилуцької тютюнової фабрики. Крайній ліворуч – керівний директор BAT Industries Ульрих Хертер, третій праворуч – Олег Ясон, тодішній директор фабрики.

Багато великих українських агрокомпаній виникли з бартерного бізнесу: підприємці постачали колгоспам, наприклад, паливо, а оплату приймали сільгосппродукцією. Бартер захищав постачальників від гіперінфляції. Багато колгоспів банкрутували: постачальники ставали власниками колгоспного майна та починали агробізнес.

У березні 1992 року парламент ухвалив закон «Про приватизацію державного майна». За наступні два роки приватизували 12 000 підприємств. Основними покупцями стали трудові колективи. Таким чином приватизували КХФЗ: усі 1350 працівників стали його акціонерами. Згодом сконцентрувати більшість акцій змогла Філя Жебровська, яка тоді була фіндиректоркою компанії. У 1995‑му вона очолила «Фармак».

У квітні 1994 року президент Леонід Кравчук підписав указ «Про введення в обіг приватизаційних майнових сертифікатів». Це – другий етап реформи власності в Україні. Кожен громадянин через структури Ощадбанку отримав приватизаційний сертифікат, який міг обміняти на частку в підприємстві або вкласти в траст чи довірче товариство. Українці отримали 45,7 млн приватизаційних сертифікатів, з яких 43 млн було вкладено у підприємства. Проте масового прошарку власників не з’явилося: ваучерна приватизація стала передумовою появи олігархату.

У 1996–2001 роках було побудовано нафтопровід «Одеса – Броди» для транспортування каспійської нафти до країн ЄС повз Росію. Труба мала диверсифікувати джерела постачання в енергетиці та знизити вплив РФ. Нафтогін кілька років простоював, потім у реверсному режимі через нього транспортували російську нафту, а також здійснювали невеликі поставки до ЄС. 2004 року Україна й Польща створили СП, що мало добудувати нафтопровід до Гданська, проте проєкт заглох. Цьогоріч польська група Orlen повернулася до ідеї продовжити «Одеса – Броди» до Гданська.

Комерційні банки, оператори зв’язку та приватні клініки змінювали стандарти у своїх галузях. У них ставало дедалі більше клієнтів, які втомилися від державного сервісу. «Нова пошта» повністю перевернула сферу доставки, а також стала драйвером розвитку e‑commerce в Україні.

На п’ятому курсі студент КПІ Олександр Косован написав код утиліти для очищення комп’ютерів CleanMyMac. Відтоді продукт купили більше, ніж 30 млн користувачів, а талановитий девелопер створив компанію MacPaw. До великої війни IT‑індустрія в Україні зростала на 20–25% на рік. Зростанню сприяла розгалужена система технічної освіти та «неформальний» режим зниженого оподаткування для галузі.

Засновник холдингу «Астарта» Віктор Іванчик дає старт біржовій торгівлі акціями своєї компанії традиційним дзвоном у дзвін. Капіталізація «Астарти» становила $157 млн. У другій половині нульових українські компанії одна за одною проводять IPO на європейських біржах: «XXI век», КDD Group, Ferrexpo, «Кернел», МХП, KSG Group.

У 2005–2008 роках європейські фінансові групи купили два десятки українських банків, заплативши сумарно понад $7 млрд. Однією з перших була австрійська група Raiffeisen, яка за $1 млрд купила банк «Аваль». Невдовзі на український ринок за допомоги M&A зайшли шведські SEB і Swedbank, а також французька BNP Paribas. Останньою великою угодою стала купівля італійською групою Sanpaolo Правекс Банку у липні 2008‑го. Її сума становила $750 млн. За два місяці розпочалася фінансова криза.

2009 року «Шахтар» уперше в історії незалежної України переміг у європейському кубку. Клуб, що належить Рінату Ахметову, у фіналі Кубка УЄФА виграв із рахунком 2:1 у німецького «Вердера».

Перемога в другому за престижністю клубному турнірі Старого світу стала результатом грамотних інвестицій у талановитих бразильців, які визначали гру команди у нападі, а також українців, які забезпечували надійний захист. Нині артефакт зберігається у готелі Opera. Музей футбольного клубу «Шахтар» залишився в окупованому Донецьку.

2012 року було введено в експлуатацію електросталеплавильний завод «Інтерпайп Сталь». Перша плавка заводу була вдалою – за її результатами компанія отримала 94 т сталевої заготовки. Менш ніж за місяць із цієї заготовки виготовили прокатані труби. Але не весь метал першої плавки пішов у виробництво. Найперша заготовка й досі зберігається на заводі, ще з однієї зробили лімітовану серію сувенірів, зокрема годинники.

27 травня 2012 року поїзд категорії «Інтерсіті+» рухомим складом виробництва Hyundai Rotem здійснив перший комерційний рейс із Києва до Харкова. Потяги, які закуповувалися поспіхом під проведення Євро‑2012, у перші роки часто ламалися на маршрутах.

Ferrexpo – найбільший експортер окатків в Україні. Залізну руду, яка використовується для їхнього виготовлення, добувають у Полтавській області на двох карʼєрах – Полтавському та Єристівському.

За два роки до президентських виборів 2014‑го бізнесмени, наближені до тодішнього президента Віктора Януковича, почали скуповувати медіаактиви. «Гаманець родини Януковича» Сергій Курченко придбав найбільший нетелевізійний медіахолдинг UMH, який тоді був видавцем «Forbes Украина». За три дні після закриття угоди колектив видання стикнувся з цензурою. Частина журналістів і редакторів Forbes публічно повідомила про це та звільнилася. За місяць почнеться Революція гідності, а за пів року американська медіагрупа відкличе ліцензію у «Forbes Украина».

На початку російсько‑української війни держава погано справлялася з забезпеченням військ у зоні бойових дій. Частково це взяли на себе волонтери. Зокрема за допомоги «Нової пошти», яка на той момент уже мала розгалужену систему відділень, волонтери надсилали на фронт бронежилети, амуніцію та інші необхідні речі.

Після перемоги Революції гідності в Україні почали демонтувати пам’ятники радянським діячам, зокрема Леніну. Цей пам’ятник раніше було встановлено перед адміністративним корпусом «Криворіжсталі» у Кривому Розі.

На папері проєкт швидкісного сполучення столиці з аеропортом Бориспіль з’явився ще у 2012 році. Під «Повітряний експрес» узяли кредит у $372 млн в Експортно‑імпортному банку Китаю. Електричку тоді не запустили.

За шість років Kyiv Boryspil Express «Укрзалізниця» збудувала за свої кошти, витративши на це $17 млн. Від старту до закінчення робіт минуло дев’ять місяців. Це був не єдиний інфраструктурний проєкт. Зокрема, фінансування будівництва доріг у 2018‑му збільшилося до 55 млрд грн.

Україна завжди була підʼєднана до енергосистеми РФ. На 24 лютого 2022-го було заплановане дводенне відключення для випробування автономної роботи української системи. Наступного року Україна планувала підключитися до європейської системи передачі електроенергії.

«Укренерго» мало знову підключитися до російської енергосистеми 27 лютого, через вторгнення цього вирішили не робити.

У жовтні 2022‑го будівлю головного щита управління підстанцїї, де раніше було встановлено цей ключ, знищила російська ракета.

У жовтні 2022 року РФ почала систематично руйнувати українську енергетичну інфраструктуру. РФ зосередилася на знищенні трансформаторних підстанцій. Їхнє руйнування дозволяє розірвати шлях від генерувальних потужностей до споживачів. У результаті країна пережила кілька блекаутів.

Ці використані гранатомети алкогольний холдинг «Баядера» отримав на знак вдячності від військових. Компанія, заснована в нині окупованій Горлівці Донецької області, тримає ці артефакти в центральному офісі у Києві.

У березні 2022‑го внаслідок влучання танкового снаряда повністю згорів склад готової продукції та пакувальних матеріалів «Фармаку». Збитки компанії сягнули 1,5 млрд грн. За оцінкою KSE, станом на кінець січня 2023 року, прямі збитки українських компаній сягнули $13 млрд. Усього постраждали 109 великих і малих підприємств. Загальні непрямі втрати становлять $33,1 млрд. Для відновлення підприємств, за підрахунками KSE, знадобиться $24,9 млрд.

Над проєктом також працювали: Денис Кацило, Ігор Орел, Валентина Дудко, Олександр Шаріпов

*Фото: Олександр Чекменьов, для Forbes Ukraine. Також фото надані пресслужбами: НБУ, АТБ, «Астарта», Прилуки, MacPaw, «Нова пошта», ФК «Шахтар», «Укрзалізниця», Інтерпайп, Ferrexpo, «Укренерго», «Фармак», «Баядера», Максим Золоєдов, Катерина Шаповал, УНІАН, Getty Images.

Матеріали по темі

Категорія

30 років українского бізнесу

Дата

23 серпня 2021

Історія українського бізнесу. Як формувалося підприємництво в Україні