На Венеційській бієнале відкрилася виставка, присвячена українській боротьбі за свободу. Ось 9 важливих робіт із неї

Виставку було відкрито 21 квітня в приміщенні Scuola vecchia della Misericordia виступом Президента України. «Не буває тираній, які б не намагалися обмежити мистецтво, тому що вони бачать цю силу, – заявив Зеленський у відеозверненні. – Мистецтво може сказати світові те, що інакше не поширити. Воно передає відчуття».

«Сподіваюся, ми цього досягли, – каже куратор Бйорн Гельдхоф. – Сподіваюся, наша виставка висловлює те, для чого не вистачає слів». Гельдхоф відбирав роботи, які не говорять прямо про війну, але показують її наслідки та вплив на історію України та майбутнє українців. Куратору було важливо, щоб художники-учасники виставки жили та працювали в Україні під час війни: тоді їхнє відображення подій має справжню глибину та складність.

Війна надихатиме вас, художники, можливо, на сторіччя вперед, але нам не потрібне ваше натхнення через сто років. Нам потрібне ваше натхнення зараз. У вас є здатність надихати людей, хто ухвалює рішення, хто може врятувати життя українців, відправити зброю в Україну зараз, сьогодні.

Віктор Пінчук Підприємець, засновник Victor Pinchuk Foundation

«Це Україна: Захищаючи свободу» розділена на дві частини. До першої увійшли монументальні роботи українців Євгенії Білорусець, Микити Кадана та Лесі Хоменко, які перегукуються з історичними картинами Марії Приймаченко, Тетяни Яблонської та іконою художника Стефана Медицького. «Вивезти з країни історичні твори було надихаючим моментом, – згадує Гельдхоф. – Звісно, вони потребували спеціальних дозволів та захисту». Прискорити ці процеси допомогла підтримка Міністерства культури та ОП.

Друга частина експозиції обʼєднала українських художників із іноземними. У ній представлені роботи Марини Абрамович, Демієна Герста, Олафура Еліассона, JR, Такаші Муракамі та Бориса Михайлова. Херст створив картину «Небо над кукурудзяним полем» спеціально до виставки. На ньому – метелики, символ трагедії та надії, влаштувалися на полотні кольорів українського прапора. А Муракамі написав роботу «Україна: Війна та мир» у 2015 році, відреагувавши на анексію Криму та окупацію частини Донецької та Луганської областей.

З якою емоцією мають залишати виставку гості? «Експозиція – про захист не лише нашої, а й вашої свободи, – пояснює Гельдхоф. – А виживання потрібно заслужити не лише зброєю, а й можливістю вільно мислити, рефлексувати та бути критичним навіть під час війни».

З 24 лютого Євгенія Бєлорусець, що залишилася в Києві, вела воєнний щоденник. До 4 квітня вона оновлювала його щодня, сподіваючись, що завтра війна закінчиться і цей запис стане останнім.

Попередній слайд

Наступний слайд

Микита Кадан, «Труднощі профанації II», 2015–2022

Першу версію цієї роботи Кадан створював упродовж першого року війни Росії проти України. В ній були зібрані артефакти воєнного часу та сліди війни з Донбасу. 2022-го до цього зібрання додали предмети, знайдені в березні в Києві. Ці об'єкти є свідками російського нападу.

Леся Хоменко написала портрети воїнів-волонтерів: IT-інженера, хіміка, юриста та художника. Їхні портрети Хоменко надіслав чоловік Максим Роботов, який пішов до армії.

Попередній слайд

Наступний слайд

Масштабний портрет п'ятирічної українки Валерії авторства французького художника JR було розгорнуто у Львові під час акції, присвяченої трагедії Маріупольського драматичного театру, знищеного російською армією. Ця інсталяція опинилася на обкладинці журналу Time.