Прослухати матеріал
04:50 хвилинСучасні українські митці давно цікаві закордонним культурним інституціям, і велика війна посилила це. Єдиний мінус – українська держава не те що програє конкуренцію за найкращі твори, вона не бере участі в цій «грі» і навіть не думає колись грати. Які ризики це несе? Розповідає голова «Музею сучасного мистецтва» UMCA Ольга Балашова
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
На початку 2024 року я запропонувала Давиду Чичкану придбати його твори у колекцію UMCA, він відповів: «Мені приємно, дякую. У мене їх просив і Ludwig Museum, і музей в Антверпені. Але мені дуже важливо, щоб вони лишилися тут».
Сьогодні ми зберігаємо пʼять його робіт. Останні купили, коли Давид став до лав українського війська. У серпні 2025 року він загинув на фронті. Цю втрату неможливо компенсувати: Давид був художником, голос якого щороку набирав сили. Тепер ми назавжди позбавлені можливості почути його повною мірою.
