Війна породжує символи, які можуть стати потужними брендами з оновленням їх історії і традицій. Новий символ – глиняний півник із Бородянки, який вцілів на кухонній шафі і став героєм новин і мемів, пише СЕО креативного агентства Grape Юрій Гладкий
Борису Джонсон і Володимир Зеленський у Києві. Фото прес-центр Президента України
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Два таких півника згодом подарували Борису Джонсону і Володимиру Зеленському, які прогулювалися по Києву, облаштованому до зустрічі окупанта.
Півник, як і шафа з вцілілим посудом на стіні зруйнованого будинку, стали символом міцності й витримки українців. Проте мене вразив інший факт, в якому я бачу великий потенціал для створення доданої вартості й експорту нової легенди. Керамічний півник є витвором Васильківського майолікового заводу, заснованого в 1934 році.
Васильків – місто, де минуло моє дитинство, а мої батьки залишаються там і зараз, мешкають у сусідньому селі Безпʼятне. Вони пережили обстріли аеропорту, військового училища, нафтобази й допомагали ЗСУ під час активної фази війни в районі. Малим я не надавав значення майоліковому заводу та його продукціі, її цінність для мене була точно меншою за цінність велосипеда чи комп’ютера.
Проте я розумів, що завод має цінність для невеликого міста, яке ним пишалося. Такі символи регіону, які стають відомі під час війни, вважаю «знаком», який варто використати для створення нової історії та експорту українських культурних брендів.
Автором півника був Прокіп Якович Бідасюк, який народився у 1895 році. Майстер з художньої кераміки, член творчої групи «бойчукістів», член Спілки художників СРСР. Як працівник Васильківського майолікового заводу в 1940-х роках він створював декор, тарілки, вази, іграшки. Національний музей українського народного декоративного мистецтва став місцем, яке зберігає роботи майстра, одна з яких знов зʼявилася в воєнні часи нової історії України.
Автор ілюстрації Олександр Грехов
Декоративна кераміка у світі й майоліка як різновид малюнку на виробах із кольорової випаленої пористої глини – це індустрія з великою доданою вартістю, преміальними брендами з історією, ручною роботою.
На Сицилії одним із традиційних туристичних символів є «Testa di Moro» майолікові вази в формі людських голів – чоловічої та жіночої, що перекладається буквально як «голова мавра».
Вартість таких сувенірів складає сотні й тисячі євро. Модний бренд Dolce&Gabbana теж використовували стиль майоліки для своїх колекцій. У різних країнах світу є свої особливості і культурні традиції використання майоліки з ХІІІ–ХІV століття.
В Україні поки що немає відомих компаній з індустрії кераміки, які вже змогли створити бренди і заробляти на локальних історіях і символах, які були б цікавими усьому світу. Можу виділити команду проєкту Gunia Project, якій вдається створювати й продавати речі з кераміки з унікальними властивостями території й контексту, проте таких команд може бути значно більше.
Бородянка, Україна, квітень 2022. Фото Getty Images
У чаті «Васильківська майоліка» я зустрів таке повідомлення: «ТЕРМІНОВО РОЗШУКУЄМО тих самих легендарних півників (як із вцілілої полички в Бородянці), щоб представити на українському стенді Українська ЕТНІКА на ярмарку MIDA 2022, що відбудеться 23 квітня у Флоренції. Українська ЕТНІКА їде на найбільший ярмарок майстрів та ремісників у Європі – MIDA 2022 до Флоренції, Італія». І це лише один із прикладів того, як з’являється інтерес і як його можна використати.
Хочется вірити, що на Васильківський майоліковий завод чекає відродження, новий підхід до ідей і дизайну, маркетингу, каналів продажу, фокусу на продукції, яку зараз охоче буде купувати світ, що хоче бути дотичним до нової історії України. Те ж саме можу побажати українцям, що захочуть розвивати культуру української майоліки, наповнювати її новими сенсами свободи, стійкості, традиціями українців – зараз той час, коли можна створити власний малюнок, упізнаваний у світі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
