«У моди – особлива відповідальність. Люди стежать за модою у пошуках натхнення. Ми повинні подавати приклад і надихати інших поводитися певним чином», – вважає CEO Vanguards Group Пітер Балдасті. Групі належить бренд одягу Nanushka, який одним із перших припинив співпрацю з Росією. Як до опору країні-агресору доєдналися українські дизайнери та модні бренди? Вони борються на кількох фронтах, ініціюючи збір грошей на благодійність, підтримуючи армію теплими речами та беручи участь в інформаційній війні.
Одягнути армію
«Мода зараз виконує утилітарну функцію», – упевнений дизайнер Андре Тан. З четвертого дня війни він допомагає армії одягом. Бренд отримав повідомлення, що військовим у Миколаєві потрібен теплий одяг, і відправив бійцям 250 курток, які були пошиті ще до війни. Потім дизайнер використав вісім рулонів флісу – трикотажного полотна, з якого шиють утеплені речі, – що зберігалися у нього на складі, щоб пошити солдатам теплі кофти. Їх передали ЗСУ та ТрО. За флісками пішли балаклави, спальні мішки, розгрузки та інші предмети одягу.
Поступово процес набув структури. «Наразі весь одяг відшивається на 12 фабриках по всій Україні, у тому числі й на територіях, де йдуть активні бойові дії», – каже Тан.
Виробляти форму під обстрілами довелося і бренду Kachorovska. У мирний час вони випускали взуття, сумки та аксесуари, а за умов війни компанія зайнялася берцями для солдатів. «Місто, де розташована наша фабрика, бомблять з першого дня і продовжують досі. Наразі хоча б не щодня», – розповідає засновниця бренду Аліна Очеретяна.
Kachorovska приєдналася до опору на другий день війни, відшивши партію ременів для армії за конкретним запитом. Ідея шити берці виникла в мами Очеретяної, вона керує виробництвом бренду. Основна проблема була очевидною: Kachorovska спеціалізується на жіночому взутті й сумках, і раніше не стикалася з берцями у виробництві. «У нас нічого не було готове: ні колодки, ні підошви, ні моделі», – згадує Очеретяна.
Допомогла спроможність українців до самоорганізації. До Kachorovska приєдналися інші компанії, взуттєві фабрики та виробники сировини. «У когось було лекало, у когось підошва, у когось колодки, – пояснює Очеретяна. – Ми скоординувалися, і в результаті одна фабрика кроїла, друга – шила і так далі». Коли Kachorovska опублікували інформацію про те, що вони відшивають берці, до них по лекала почали звертатися інші фабрики з різних частин України. Інформацію надіслали всім. «Ми ніколи не були такими єдиними, як зараз», – підтверджує Тан.
Kachorovska відправили 1391 пару взуття у військові частини, на передову та в Територіальну оборону. Запити надходили з усієї України. Щоб відшити партію, сам бренд та інші фабрики збирали комплектуючі, передавали гроші та приймали донейшени: всього пожертвували понад 910 000 гривень.
Andre Tan виробили понад 13 000 одиниць одягу: від нижньої білизни до підштанників, балаклав, теплих флісок, спальних мішків та навіть плащів-наметів. Окрема категорія – бронежилети. «У них є залізні пластини, які забезпечують четвертий та пʼятий класи захисту, – розповідає Тан. – Спочатку ми довго не могли знайти тканину, кордуру щільністю 1000 den. Згодом не могли знайти пластини». Продуктивність бренду досить велика, але дістати комплектуючі досі непросто – на бронежилети із залізними пластинами високий попит, каже Тан.
В одяг, який Andre Tan відправляють військовим, вкладають записки зі словами підтримки. В основному пишуть пакувальниці, які пришивають їх двома стібками. Військові відповідають взаємністю, записуючи відео з подякою компаніям, які їм допомагають. «Отримувати відгуки та фотографії від бійців – найприємніше, – каже Очеретяна. – Це промінь світла в суцільній темряві».
Нову «військову» спеціалізацію отримали багато українських компаній та дизайнерів. Бренд Pilsok, який виготовляє рюкзаки, перекваліфікувався на створення розгрузок, підсумків для АК та гранат; мас-маркет MustHave відшивають розгрузки та балаклави. На виробництво балаклав перейшов і дизайнерський дует Vorozhbyt&Zemskova. Вони шиють аксесуари з тканини, яку використовували в створенні останньої колекції.
Благодійні колекції
Перші дні вторгнення Росії викликали в команди українського бренду Gunia Project та його співзасновниці Марії Гаврилюк відчуття шоку та розгубленості. Але часу на переживання було небагато. Щойно вони вщухли, в Gunia почали думати, чим можуть допомогти в опорі, згадує Гаврилюк. Найпростішим, найшвидшим – і згодом найефективнішим – рішенням стали благодійні продажі свічок у формі птахів. Найпопулярніший серед клієнтів Gunia Project аксесуар (продано понад 2500 одиниць за 2021 рік) – уже був представлений у блакитному та жовтому кольорах українського прапора.
Свічки виставили на продаж за заниженою ціною $30. Виручені кошти Gunia переказували фондам «Повернись живим» та UAnimals – клієнти самі могли вибрати, кому будуть передані їхні гроші. «Кількість людей, які просили перевести гроші на ЗСУ, і тих, хто хотів підтримати притулки для тварин, приблизно однакова», – додає Гаврилюк. Покупці отримають «пташок» після перемоги України, а фонди-донати вже отримали: 240 свічок принесли 204 000 гривень.
Київський бренд Lutiki звів виробництво до випуску одного предмета: латунної підвіски Seed from Ukraine у формі зерна пшениці. Ідея, яка лежить в основі всіх колекцій Lutiki, – трансформація звичних речей у символи та артефакти. Зерно в цій концепції стало символом України та перемоги світла над пітьмою.
«Кожне зернятко – персональна допомога, яку відчувають люди в Києві», – пишуть Lutiki у Instagram. Виручку за підвіску вартістю $100 бренд розподіляє на підтримку команди та волонтерських ініціатив. Lutiki підтримують організацію «Київ Волонтерський», яка обʼєднала ресторани, кафе і пекарні, та проєкт «Агенти крові», який популяризує донорство.
Український та сингапурський Vogue обʼєдналися в створенні колекції NFT шістьма локальними дизайнерами та художниками. Предмети колекції можна придбати на платформі OpenSea, а отримані гроші будуть передані організації Save The Children Ukraine.
До колекції увійшли ілюстрації українського дизайнера Антона Бєлінського та Gunia Project, знімок українських полярників в антарктичному парку IENKI IENKI, ескізи одягу бренду GUDU та портрет дизайнерки Анни Октябрь. Станом на 29 березня предмети з колекції «заробили» 5,5 ETH (Ethereum), а найпопулярнішим поки що виявився ескіз жакету та балаклави в клітинку Gudu.
Меми воєнного часу – «Доброго вечора, ми з України», літак «Мрія» – та дитячі малюнки, присвячені мирному майбутньому, стали основою колекції футболок, худі та хусток Keepstyle. На речі з колекції можна оформити попереднє замовлення; виробництво та відправка почнуться орієнтовно протягом трьох тижнів, коли команда, яка евакуювалася з Харкова, налагодить виробництво. 95% від прибутку Keepstyle передаватиме у фонд «Повернися живим», а 5% надішлють на підтримку команди.
Інформаційна війна
«Ми дали, мабуть, рекордну кількість інтервʼю міжнародній пресі», – каже Гаврилюк із Gunia Project. Серед інших про бренд в контексті війни написали японський, скандинавський, польський та грецький Vogue, чеські Forbes та Elle. Відмінна риса українського інформаційного спротиву – масовість. Професіонали з десятків різних сфер спілкувалися з іноземними колегами та журналістами, пояснюючи, що відбувається в Україні та як можна допомогти.
Нещодавно Гаврилюк із частиною команди повернулися з Парижа, куди їздили на виставку Maison Object – шукати можливості співпраці з європейськими брендами. «Розповідали всім, що відбувається в Україні, – згадує підприємиця. – Співрозмовники підтримували та пропонували допомогу. Переконувати практично нікого не довелося».
Команда Ukrainian Fashion Week написала відкритий лист до світової модної спільноти, закликавши її підтримати українську демократію та перерахувавши пʼять способів, як можна допомогти. У тому числі UFW закликають припинити співпрацю з Росією та пропонувати роботу українцям, які вимушено залишили країну.
Допомогу в пошуку роботи забезпечує і платформа Bettter.Community, яку ініціювали дизайнерки Юлія Пеліпас та Анна Октябрь. Вони обʼєднали на одному сайті портфоліо фотографів, дизайнерів, стилістів, художників з України, щоб іноземні клієнти могли знайти фрілансера чи постійного співробітника зі списку українських креативників. «Ми створили Bettter.Community, аби яскрава українська креативна сцена залишалася живою та зростаючою», – пояснюють творці проєкту.
Співзасновниці бренду Sleeper Ася Вареца та Катерина Зубарєва у 2019 році стали фігурантками європейського рейтингу Forbes «30 до 30». Бренд вони заснували у 2014 році – під час Революції гідності. «Ми, як ніколи, відчули свою національну ідентичність і силу, що перетворилися на речі, пошиті руками наших неймовірно талановитих жінок», – пишуть Sleeper на власному сайті у розділі, який має назву «Help Ukraine».
Бренд, піжами, сукні та аксесуари якого, зокрема, представлені на міжнародному онлайн-ритейлері Net-a-Porter, закликає підписати петицію до НАТО для закриття неба над Україною, ділиться реквізитами для допомоги ЗСУ, просить про гуманітарну допомогу та пропонує приєднатися до мирних протестів у різних містах світу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
