Найближчі роки – час ухвалення рішень, які визначать майбутнє людства на десятиліття
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати, та інше.
Іранський дрон тарахкотить, як мопед. Крилата ракета, що проноситься над головою, схожа на олівець. Мирні асоціації перериваються спалахом, що нагадує вогняну ялинкову кулю.
Україна бореться, щоб повернути собі право жити, як до вторгнення, – вільно, заможно, із тисячею перехресть та шансів. Аби не доводилося прислухатися до міського шуму, намагаючись розрізнити «вильоти» та «прильоти».
Поки ЗСУ б’ють ворога, майбутнє кується у тилу, зокрема й за кордоном.
Майбутнє – інша країна. У ній усе інакше. XXI століття почалося для нас 24 лютого 2022 року. Я бачу кілька трендів, які визначать наше місце у світі.
Інтернаціоналізація
Український бізнес до війни впевнено виходив на зовнішні ринки. Російська агресія прискорила цей процес. У Дубаї зараз більше наших підприємців, ніж у Києві, ділиться враженням засновник великої продуктової IT-компанії. Український венчурний інвестор активно займається фандрейзингом, будує свою мережу по всьому світові, готується до відкриття нового фонду. Хтось шукає, хтось купує активи в Центральній Європі. На нових теренах навчені життям українські герої Forbes почуваються мов початківці – моторошно, весело, захоплююче.
Україна після війни швидко інтегруватиметься у регіональні та світові виробничі ланцюжки. Закордонні відрядження українських підприємців під час війни – внесок у повоєнну відбудову.
Деглобалізація
Світ дедалі чіткіше ділиться на блоки. Як і в тривалому ХХ столітті, йдеться про два полюси. На одному – країни Заходу, де в пріоритеті права та свободи особистості. На другому – авторитарно-тоталітарні держави-цивілізації (термін португальського мислителя Бруно Масайнша), які підкорили своїх підданих міфом про вікові цінності та місію нації/імперії. Це насамперед Росія та Китай, у бік яких дрейфують Індія, Туреччина та навіть орбанівська Угорщина.
У новій конфігурації торгівля між двома блоками ставатиме дедалі менш вільною. Логіка «зміни за допомогою торгівлі» (Wandel durch Handel) показала свою неспроможність на прикладі економічного альянсу Берліна та Москви. Світ права і свободи приречений на послідовне виплутування із взаємозалежності з авторитарними режимами, що використовують одержувані ресурси на модернізацію, як на підготовку агресії.
Для українських компаній це світ ризиків, що наростають, та пошуку адекватних хеджів.
Найближчі роки – час ухвалення рішень, які визначать майбутнє людства на десятиліття.
Крихкість
Лідер європейської дипломатії Жозеп Боррель називає ситуацію, в якій ми опинилися, «досконалим штормом». Виступ Борреля перед європейськими дипломатами – заклик прийти до тями й визнати очевидне: об’єднана Європа «проспала» зміну глобального порядку денного. Чи вдасться ЄС надолужити втрачене? Особисто у мене такої впевненості нема.
Уявні експерименти стають необхідністю, способом виживання. Що робити Україні, якщо ЄС виявиться нефункціональним? Наполягати на започаткуванні глобального військово-торговельного «Союзу демократій»? Чи стати самотнім Ізраїлем Європи – стратегічним союзником США, який будує свою політику на ситуативних коаліціях?
Зміна еліт
Українська армія вийде з війни однією з найсильніших у світі. Чи можемо ми сказати те саме про цивільну бюрократію? Про політичний клас? Вони проявили себе краще, ніж очікувалося, але їм точно є чого повчитися у ЗСУ, які зараз вирішують завдання, що постане перед усією країною після перемоги, – досягати максимального результату за обмежених ресурсів. Досвід фронтовиків буде затребуваним у всіх сферах життя. Прихід нових лідерів – питання часу.
В інших країнах західного блоку ми побачимо той самий процес – вихід на перші ролі діячів та політиків, які виявили себе під час «всесвітньої тривоги».
Нова стратегія
Найближчі роки – час ухвалення рішень, які визначать майбутнє людства на десятиліття. Вільний світ має проінвестувати трильйони доларів у безпеку – військову, енергетичну, ланцюжків постачання та ін. Як зробити так, щоб нові технологічні та геополітичні вимоги не підірвали приватну ініціативу та заповзятливість, без яких неможливий по-справжньому вільний розвиток? Як зупинити паразитичні групи інтересів на далеких підступах до багатомільярдних бюджетів?
Відповіді на ці запитання шукатимемо всі разом.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
