Фото: пресслужба Freedom Holding Corp. /Валерій Аяпов
Категорія
BrandVoice
Дата

Freedom Holding Corp. розірвав зв’язки з Росією, підтримує Україну та оскаржує рішення РНБО

8 хв читання

Фото: пресслужба Freedom Holding Corp. Фото Валерій Аяпов

Freedom Holding Corp. продав бізнес у Росії, а його власник Тимур Турлов порвав професійні зв’язки з країною-агресором та активно допомагає Україні. Чому дочірня компанія холдингу «Фрідом Фінанс Україна» потрапила до списку санкцій РНБО, як має намір вийти з нього та що робить для економічного зростання України – в інтерв'ю Тимура Турлова.

Як ви відреагували на повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого?

Як і багато хто, я був переконаний, що вторгнення неможливе. Я неодноразово переконував усіх у тому, що цього не може статися, оскільки не має жодної логіки.

22–23 лютого на щорічному з’їзді топменеджменту групи компаній в ОАЕ ми обговорювали стратегію холдингу наступного року, де я доводив неможливість воєнних дій. А коли 24 вранці я дізнався, що обстрілюють Україну, спочатку взагалі не міг повірити, що це сталося.

Якими були ваші перші кроки у ті дні?

Ми прагнули максимально підтримати наших українських співробітників – відчинили двері офісів Freedom Holding Corp. у Берліні та Лімасолі, щоб розмістити тих, хто рятувався від війни. Ми релокували всіх, хто цього хотів.

Водночас в Україні залишалося багато колег, які підтримували інфраструктуру бізнесу на місці. Їм ми видали матеріальну допомогу та допомогли евакуюватися у безпечніші місця.

Інвестиційні експерти та співробітники бек-офісу з України, незважаючи на обстріли, також багато уваги приділяли клієнтам. Консультували їх щодо активів та морально підтримували.

Допомагали лише співробітникам у цей період?

Як людина, яка в Україні провела дуже багато часу і має там багато друзів, я одразу почав думати про гуманітарні ініціативи, щоб хоч якось допомогти українцям.

З перших днів ми почали працювати з найбільшими благодійними фондами: Help Ukraine Center, «Твоя опора», Soborna Ukraine та «Діти героїв». Також підтримали проєкт першої леді Олени Зеленської із закупівлі реанімобілів, організований через UNITED24. Включилися до гуманітарної допомоги в самому Казахстані – перерахували понад €2 млн до посольства України в Казахстані та ще €800 000 до місцевих благодійних фондів, які займалися гуманітарною допомогою для України.

Сумарно ми вже перерахували майже €9 млн благодійної допомоги. На цьому зупинятися не збираємося.

Валерій Аяпов

Фото: пресслужба Freedom Holding Corp. Фото Валерій Аяпов

Багато російських бізнесменів сьогодні вперто не називають війну війною. Як у Казахстані з цим? Як те, що відбувається, називаєте ви особисто?

Я називаю все, що відбувається, війною з перших днів, починаючи зі свого першого посту в інстаграм про це. Добре, що в Казахстані немає тієї цензури, яка змушувала б вигадувати дику новомову, характерну для росії в останні вісім місяців.

У Казахстані були антивоєнні мітинги. Усі мої друзі з величезною тривогою дивляться на цю історію. Вона очевидна взагалі для всіх, за винятком мешканців однієї країни. Вважаю, у наш час усі питання мають вирішуватися лише мирним шляхом. І для мене неприпустимо, коли від війни гинуть і страждають люди, тим паче діти.

Ваш бізнес зазнав збитків через війну?

Звісно. Через вторгнення росії в Україну холдинг втратив частину резервів, які заробив минулого року, успішного для нас по прибутку та інших фінансових показниках.

У четвертому кварталі нашого 2022 фіскального року (1 січня 2022 – 31 березня 2022), що співпав з початком війни, Freedom Holding Corp. визнав витрати у розмірі майже $108 млн. Цих збитків ми зазнали внаслідок негативної переоцінки наших інвестицій у російські цінні папери, що зрештою вважаємо наслідком війни.

Якою була ваша реакція на застосовані до «Фрідом Фінанс Україна» санкції від РНБО? Як діятимете у зв’язку з цим?

Ми були дуже вражені цим рішенням. Список дуже широкий, до нього потрапило 2500 суб’єктів. Зокрема й ми. За якимись формальними критеріями, які не враховували актуальної інформації.

Зараз компанії, що є частиною Freedom Holding Corp., не мають контролюючих бенефіціарів, які мали б російське громадянство. Я одразу після 24 лютого розпочав процес відмови від російського паспорта, тим більше, що вже 10 років є резидентом Казахстану й живу там зі своєю родиною. Я вийшов із російського громадянства наприкінці вересня, тож зараз немає підстав для накладення санкцій на компанію.

Також важливо зазначити, що компанія «Фрідом Фінанс Україна» ніколи не мала юридичних зв’язків із російськими дочірніми компаніями групи. Український підрозділ холдингу працює у суворій відповідності до українського законодавства, тому накладенню санкцій, гадаю, були здивовані абсолютно всі учасники фондового ринку України.

Наша стратегія найближчим часом така: надати вичерпний пакет документів, який покаже, що по факту немає причин, щоб ми були під санкціями. І у нас є всі шанси опинитися серед перших, хто цей список покине. Ми сподіваємося на справедливе рішення, адже від санкцій страждають наші клієнти, які не можуть розпоряджатися власними активами.

Валерій Аяпов

Фото: пресслужба Freedom Holding Corp. Фото Валерій Аяпов

20 жовтня було опубліковано новину про продаж бізнесу у РФ. Чи це вже фінальний етап процесу?

Угода з продажу всіх активів нашого російського бізнесу була укладена ще до запровадження санкцій РНБО. Оскільки Freedom Holding Corp. лістингується на фондовій біржі NASDAQ у США і має всі ліцензії на зайняття фінансовою діяльністю, то зміни у структурі холдингу ми зобов’язані узгоджувати з регуляторами, а потім повідомляємо клієнтів.

Про наміри піти з російського ринку ми офіційно заявили у звіті холдингу за 2022 фіскальний рік, опублікованому на сайті Комісії з цінних паперів і бірж США 31 травня. Наразі фінальну стадію вже пройдено. Залишилися формальні узгодження регуляторів до завершення процесу, але від нас уже нічого не потрібно. Ми зробили все, щоб завершити процес у найкоротший час.

Для нас робота в Україні та підтримка українців – справа совісті та громадянська позиція, а не бізнес-інтерес.

Хто і за скільки купив ваш російський бізнес?

Бізнес ми продали значно дешевше, ніж можна було ще рік тому – по суті, за залишковою вартістю, за власний капітал. Фактична сума операції склала $140 млн. Покупець – Максим Повалішин, який раніше обіймав посаду заступника генерального директора та члена ради директорів ТОВ «Інвестиційна компанія Фрідом Фінанс».

Російський бізнес за підсумками операції залишив групу та провів ребрендинг.

Чи змінилися внутрішні процеси роботи у «Фрідом Брокер» після 24 лютого?

Один із найскладніших моментів зараз – процедури антисанкційного комплаєнсу, які під час роботи в нашому регіоні стали неймовірно складними. Оскільки у нас у групі є європейський брокер, а холдинг зареєстрований у США, то я як його голова несу особисту відповідальність за порушення будь-якого санкційного режиму.

Ми дуже добре знаємо структуру санкцій і те, яку мету вони переслідують. Майже у всіх юрисдикціях, де ми представлені, максимально посилюємо свої підрозділи з комплаєнсу. Ми почали їх будувати за рік до повномасштабної війни між Росією та Україною – це була вимога наших західних контролерів та ради директорів.

Також дуже багато наших західних контрагентів розуміють, що працюючи з нами, вони менше ризикують, адже ми, по суті – американська компанія, і несемо особисту відповідальність за недотримання санкцій.

Тривалий час ви були найвпливовішим експертом у фінансовій сфері в РФ. Зараз ви також взаємодієте з російськими профільними спільнотами?

Я залишив усі посади у російських структурах. Наразі я не входжу ні до комітетів бірж, ні до рад директорів. Я не обіймаю посад у проданих нами підрозділах, усюди вийшов із органів правління. Зараз у холдингу немає жодних інвестицій у російські активи.

У деяких своїх виступах ви говорили, що допомагаєте клієнтам забирати гроші з російських банків, включаючи державні. У чому вигода Україні від втечі капіталу із російських банків?

Почну з головного – жодним особам, які потрапили під санкції, ми не допомагали і не могли цього робити, зокрема через вимоги американського регулятора. І відповідаючи на запитання, продовжу, що важливо розуміти модель накладення санкцій. Адже багато хто неправильно трактує саму їх суть.

Коли США та ЄС запроваджували санкції проти групи російських банків, то робили це для того, щоб банк не міг інвестувати в економіку РФ. Банкам видавали ліцензію на припинення діяльності та завершення розрахунків. За цією ліцензією клієнтам надавалось у середньому 45 днів, щоб забрати гроші з банку. Суть санкцій полягала в тому, щоб клієнти пішли з банку і вивели звідти свої активи, тим самим зменшивши можливість інвестицій в економіку росії.

Очевидно, видавлювання росіян із російської банківської системи з метою послабити економіку також було однією з цілей заборони російським банкам видавати картки Visa/MasterCard.

Тільки тим клієнтам, хто не потрапив під персональні санкції та хотів вивести гроші із заблокованих банків, ми могли надати послуги.

Коли люди почали виводити гроші з російських банків і зберігати їх в іноземній інфраструктурі, це зіграло на руку Україні. Російська економіка в цьому випадку слабшає, і в країні стає менше активів, які працюють на росію. При цьому історично складається так, що капітал у росію ніколи не повертається, а йде в інвестиції на міжнародному ринку.

Ще зазначу, що наші клієнти – приватні інвестори на фондовому ринку. Гроші із заблокованого російського фондового ринку вони переводять в американські цінні папери. Завдяки цьому економіка США, які є головним партнером України зараз, міцнішає.

Валерій Аяпов

Валерій Аяпов

Як ви оцінюєте дії українських регуляторів під час війни та їх дії, спрямовані на зміцнення курсу гривні?

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України після вторгнення росії зупинила обіг цінних паперів та будь-які операції на ринку, крім торгів військовими облігаціями. У критичний момент це було логічно. При цьому регулятор далі дуже грамотно вчинив – залишався на зв’язку з усіма учасниками ринку і повністю відновив роботу за їх запитом.

Грошово-кредитна політика НБУ сьогодні – найрозумніша для того воєнного часу, в якому зараз живе країна. У міжнародних центробанків накопичено небагато досвіду з дій у великих воєнних конфліктах – те, що відбувається, безпрецедентно для нового часу. Тому говорити про те, як правильно управляти грошово-кредитною політикою в умовах найбільшої війни у Європі, складно.

З одного боку, дії регулятора болючі, але він зараз наголошує на збереженні стабільності у грошово-кредитній сфері, а не на економічному зростанні. І це якраз розумно. У збереження економічної стабільності дуже висока ціна – надвисокі відсоткові ставки. Регулятор, по суті, каже: «Не треба нікого кредитувати, нікуди не вкладайте, несіть гривню до нас на депозити, це найкраща ідея зараз». Радикально краще альтернативу уявити собі зараз дуже складно.

Яким буде ваш прогноз щодо темпів інфляції в Україні до кінця цього року та наступного?

Якщо обсяг економічної допомоги, яку отримує Україна, перебуватиме приблизно на тому самому рівні, що й зараз, це забезпечуватиме стабільність валютного ринку. Отже, є суттєві шанси до наступного року побачити інфляцію значно менше 15%. Якщо економічної допомоги буде недостатньо, можна буде побачити високу відсоткову ставку та гривню, яка девальвує до позначки 25–30% рік до року.

До неї додаватиметься європейська інфляція, яка наступного року буде на рівні 5–6%, зокрема на тлі рецесії, що насувається, яка здається економістам майже неминучою в Євросоюзі і вельми ймовірною в США.

Якою ви бачите Україну після війни? Чи зміниться світ? Що зміниться у фінансовому секторі?

Сам по собі світ не зміниться – люди як вид еволюціонують не так вже й швидко. Але буде укладено якийсь новий суспільний договір, створено нову безпекову структуру і взагалі нове середовище, в якому довіру буде розподілено зовсім не так, як було до війни.

Зміниться величезна кількість обставин, і головне в цьому – післявоєнна відбудова, яка принесе українській економіці величезні інвестиції. Це дозволить Україні зробити той ривок, який, можливо, не стався б, якби країна не пройшла крізь це пекло. Це значно прискорить її трансформацію та модернізацію.

Завдяки міжнародній допомозі замість величезної кількості втрачених виробництв, підприємств, інфраструктури виникне зовсім нова інфраструктура. Для України це шанс перестрибнути кілька щаблів на економічних сходах розвитку.

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд